Постанова № 13328469, 25.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-33979/08 Головуючий у 1-й інстанції: <Текст > Суддя-доповідач: Попович О.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2010 р. м. Київ

Справа № 2-а-33979/08

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Попович О.В.,

Суддів: Бабенка К.А., Мельничука В.П.,

при секретарі Черненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Народицьке спеціалізоване лісове господарство»до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року позов було задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції №0000172301/0 від 18.12.2008 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу та просив суд скасувати постанову суду, ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися до суду, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Посадовими особами Відповідача була проведена планова документальна виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період діяльності з 01 січня 2007 року по 30 червня 2008 року, про що 10.12.2008 року складено акт № 586-23-01-34283057. Згідно висновків вказаного Акта, позивачем було порушено вимоги п.п.7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст.7 та п.п.8.1.2 п.8.1 та п.п.8.6.1 п 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94), а саме: при реалізації продукції на експорт не було включено до доходів від продажу товарів (робіт, послуг) різницю між фактурною вартістю товарів та митною вартістю, у результаті занижено дохід на загальну суму 1055478, 00 грн. Також позивачем було невірно застосовано норми амортизації по основним фондам, а саме: застосовано нові норми амортизаційних відрахувань на основні фонди, що були у використанні: дві автомашини ЗІЛ 131, придбані у І кварталі 2007 року загальною вартістю 32398, 00 грн., - 10%, дві автомашини ГАЗ 66, придбані у ІІ кварталі 2007 року вартістю 41916, 00 грн., - 10 %, трактор Т-150К, придбаний у ІІ кварталі 2007 року вартістю 8125, 00 грн., - 6 %.

Так, п.п 7.4 ст.7 № 334/94 Закону визначається особливості оподаткування операцій з пов'язаними особами.

Так, відповідно до п.п.7.4.1 вказаної статті, доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Позивачем здійснювались операції з експорту продукції

Так, згідно з п.1.26 ст.1 Закону № 334/94, пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Однак, колегія суддів відзначає те, що Відповідачем не було надано доказів того, що вказані особи, з якими Позивачем були здійснені поставки продукції за експортними операціями та позивач є пов`язаними особами.

Відповідно до п.п 7.4.3 статті 7 вказаного Закону, положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Однак, вкзана норма не передбачає того, що вказані норми застосовуються до операцій з контрагентами резидентами іноземних держав.

У даному випадку мається на увазі застосування інших ставок податку на прибуток суб`єктами господарювання резидентами України, тобто доходи яких оподатковуються за правилами Законів України.

Таким чином, враховуючи ставку податку на прибуток у розмірі 25% та розмір визначених валових витрат, які були визначені Відповідачем, колегія суддів вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення рішення у частині визначення податкового зобов`язання у розмірі 263869, 50 грн (1055478 * 0, 25).

З приводу невірного визначення сум амортизаційних відрахувань, то як свідчить постанова суду першої інстанції Позивачем було визнано неправомірність своїх дій. Тому, Відповідач діяв правомірно у цій частині.

У відовідності до п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи скасування податкового повідомлення рішення, то і нарахування штрафних санкцій на неправомірно нараховану вказану суму у розмірі 50 % також нараховано неправомірно.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 195, 196 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року скасувати та ухвалити нову, якою задоволити позов частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції №0000172301/0 від 18.12.2008 року у частині нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 263869, 50 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 131934, 75 грн.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: О.В. Попович

Судді: К.А. Бабенко

В.П. Мельничук

Повний текст виготовлено: 29.11.2010 року