Ухвала суду № 133280855, 02.01.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/54280/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Левицької Т.В.

при секретарі: Поповій В.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Жилянська-118» про визнання незаконними дії ОСББ «Жилянська-118» щодо: нарахування плати за електричну енергію за тарифом для нежитлових приміщень, додаткової плати за вивіз сміття та користування ліфтом, визнання відсутнім обов`язку позивача зі сплати нарахованих коштів у сумі 30 879,89, зобов`язання ОСББ «Жилянська-118» здійснити перерахунок плати за електричну енергію та скасування додаткової плати за вивіз сміття і користування ліфтом, заборону ОСББ «Жилянська-118» відключати електропостачання та водопостачання, -

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 до ОСББ «Жилянська-118» подано позов про визнання незаконними дії ОСББ «Жилянська-118» щодо: нарахування плати за електричну енергію за тарифом для нежитлових приміщень, додаткової плати за вивіз сміття та користування ліфтом, визнання відсутнім обов`язку позивача зі сплати нарахованих коштів у сумі 30 879,89, зобов`язання ОСББ «Жилянська-118» здійснити перерахунок плати за електричну енергію та скасування додаткової плати за вивіз сміття і користування ліфтом, заборону ОСББ «Жилянська-118» відключати електропостачання та водопостачання.

Одночасно з позовом до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони посадовим особам ОСББ «Жилянська-118» вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення або обмеження електроенергії та водопостачання у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .

Заяву про забезпечення позову мотивовано тим, що позивач є власником житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3, АДРЕСА_4. Між позивачем та ОСББ «Жилянська-118» письмовий договір не укладався. Протягом понад 12 років ОСББ «Жилянська-118» фактично здійснювало управління будинком та забезпечувало подачу електроенергії та водопостачання без будь-яких претензій до нього. Позивач приймав житлово-комунальні послуги та здійснював оплату за них, що підтверджує факт існування цивільно-правових відносин між сторонами. При цьому відповідач не висував жодних обґрунтованих зауважень щодо відсутності письмового договору протягом усього цього періоду, що свідчить про визнання ним фактичного договору.

Заявник зазначає, що у грудні 2025 року відповідач в односторонньому порядку та без належних правових підстав підвищив тариф на електроенергію більше, ніж вдвічі, та почав вимагати застосування тарифу для нежитлових приміщень, хоча його приміщення є житловим, що підтверджується даними з Державного реєстру речових прав. У зв`язку з відмовою позивача визнавати незаконний тариф, ОСББ «Жилянська-118» усно його повідомило про намір припинити електро- та водопостачання, посилаючись на відсутність між ними письмового договору.

Заявник вважає, що вказані дії створюють реальну загрозу істотного порушення його права на користування житлом. Припинення електро- та водопостачання є втручанням у базові умови проживання, а відновлення порушеного права вимагатиме значних зусиль та часу. Він вказує, що в його квартирах живуть жінки похилого віку, військові, які проходять реабілітацію та в разі незаконного відключення наслідки для проживаючих людей будуть жахливими. ОСББ «Жилянська-118» не є постачальником електроенергії та водопостачання. Такими правами наділені виключно ліцензовані постачальники.

Метою вжиття заходів забезпечення позову заявником вказано уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вивчення матеріалів заяви, суд прийшов до висновку про наявність підстав для залишення заяви про забезпечення позову без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Відповідно до роз`яснень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.

У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Із змісту прохальної частини заяви вбачається, що сторона позивача просить вжити заходи забезпечення позову у вказаній справі шляхом заборони посадовим особам ОСББ «Жилянська-118» вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення або обмеження електроенергії та водопостачання у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 .

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.

Разом з тим, позивач в своїй заяві не зазначає, хто саме є електропостачальником або оператором системи розподілу, хто саме є водопостачальником, відсутні докази того, що здійснювалось припинення постачання електричної енергії електропостачальником або оператором системи розподілу, чи припинення водопостачання, відсутні відомості про те, що позивач звертався до останніх про відновлення електропостачання чи водопостачання у разі їх відключення та повідомлення останніх про направлення до суду позовної заяви.

Таким чином, в заяві про забезпечення позову відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність такого виду забезпечення позову.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та враховуючи обставини, характер правовідносин, предмет та підстави позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151, 153, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Жилянська-118» про визнання незаконними дії ОСББ «Жилянська-118» щодо: нарахування плати за електричну енергію за тарифом для нежитлових приміщень, додаткової плати за вивіз сміття та користування ліфтом, визнання відсутнім обов`язку позивача зі сплати нарахованих коштів у сумі 30 879,89, зобов`язання ОСББ «Жилянська-118» здійснити перерахунок плати за електричну енергію та скасування додаткової плати за вивіз сміття і користування ліфтом, заборону ОСББ «Жилянська-118» відключати електропостачання та водопостачання - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: