Ухвала суду № 133280473, 05.01.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23/26

Провадження № 1-кс/761/1149/2026

УХВАЛА

05 січня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідування Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 ,

про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сокаль, Львівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 04.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42025000000000096,

установив:

Старший слідчий в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 04.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42025000000000096.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий ОСОБА_6 зазначив про таке.

1 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000096 від 04.02.2025, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

За версією органу досудового розслідування встановлено, що діючи з прямим умислом, в період дії на території України особливого періоду, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а саме діяльності військовослужбовців РТЦК та СП, яку останні здійснювали на виконання вимог абзацу 11 п. 9 постанови КМУ № 154 від 23.02.2022 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» та п. 79 абзац 4 постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», заступник директора Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами, за неправомірну вигоду в розмірі від 6 тисяч доларів США організував протиправний механізм перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань шляхом виготовлення та продажу під виглядом офіційних документів найбільшої у світі регіональної міжурядової організації з питань безпеки - «OSCE» (Організація з питань безпеки і співробітництва в Європі), посвідчень публічного дипломата Громадської організації «Міжнародна дипломатична місія «Організація Безпеки Спільноти Європи» (код ЄДР 40030533). Зазначені посвідчення в умовах воєнного стану надають змогу безперешкодного проходження громадянами України перевірок військово-облікових документів представниками правоохоронних органів та Збройних Сил України та подальшого уникнення призову за мобілізацією до Збройних Сил України.

Отримані на цьому етапі досудового розслідування відомості, на думку слідчого, задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України. На думку слідчого, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які станом на сьогодні не змінились та продовжують існувати.

При цьому, на думку слідчого, більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .

Зважаючи на те, що завершити розслідування до зазначеного строку не видається можливим, у зв`язку з тим, що у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих (процесуальних) дії, які мають значення для забезпечення повного та неупередженого розслідування, а строк тримання під вартою підозрюваного завершується, слідчий звернулась до суду з цим клопотанням.

Згідно протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 05.01.2026 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

Прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримала, зазначивши, що за наявності обґрунтованої підозри, ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та підтверджуються зібраними матеріалами під час досудового розслідування, просила задовольнити клопотання та продовжити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки у органу досудового розслідування ще є необхідні процесуальні дії, які потрібно провести. Застосування менш суворого запобіжного заходу, на цей час, вважає не можливим, оскільки такий не зможе забезпечити належний рівень гарантії належної процесуальної поведінки останнього.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника та заперечував проти клопотання слідчого.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання слідчого з огляду на таке.

У судовому засіданні встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000096 від 04.02.2025.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється, зокрема прокурорами Офісу Генерального прокурора.

10.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.07.2025 підозрюваному ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, який надалі відповідно до ухвал слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва продовжено до 09.01.2026.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.12.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000096 від 04.02.2025 продовжено до 8 (восьми) місяців, тобто до 09.03.2026.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3, 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Водночас слідчому судді під час вирішення вказаного питання не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Як вбачається з матеріалів, наданих слідчому судді, доказів, які пов`язують підозрюваного ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, достатньо аби виправдати подальше розслідування та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Сукупність наданих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження до нього строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

Слід зазначити, що обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Водночас при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та відсутність обставин, які є підставою для застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Так, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

У той же час, не може залишатися поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України, починаючи з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію Російської Федерації.

Слідчий суддя також враховує, що в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території, у зв`язку з чим ОСОБА_5 може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за межі території України.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, з урахуванням кваліфікації дій підозрюваного, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.

При цьому, враховуючи стадію кримінального провадження (досудове розслідування), необхідність подальшого збирання доказів, враховуючи обізнаність підозрюваного про деякі речі та документи, що можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, а також про учасників кримінального провадження, враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, останній, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя також враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що покази свідків у зазначеному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання під час судового розгляду та/або змінити свої показання, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення нового кримінального правопорушення або продовження вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою, у зв`язку з тим, що на цей час вторгнення Російської Федерації на територію України триває. При цьому ОСОБА_5 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Також під час надання оцінки наявності вказаних ризиків, слідчим суддею також враховується, що згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» із урахуванням продовження строку дії правового режиму, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який наразі триває.

При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При цьому, продовжуючи зазначений запобіжний захід, слідчим суддею враховано також вік підозрюваного, його стан здоров`я, місце проживання та інші обставини, що характеризують його особу, дані про його соціальні зв`язки та спосіб життя, однак такі відомості, не можуть свідчити про відсутність або зменшення відповідних ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_5 не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.

Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.

Менш суворий запобіжний захід на цій стадії досудового розслідування може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи встановлені ризики, а також враховуючи положення ч. 6 ст. 176 КПК України, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, ролі відведеної учаснику кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Слід зауважити, що ч. 4 ст. 183 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Як вбачається із аналізу положень ч. 4 ст. 183 КПК України, можливість слідчого судді визначати розмір застави у визначених цією нормою випадках є правом слідчого судді, а не його обов`язком.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує стадію досудового розслідування, обсяг повідомленої підозри, дані про особу підозрюваного, сімейний стан та соціальні зв`язки.

Крім того, слідчий суддя враховує, що ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 24.12.2025 у справі № 761/49186/25 у цьому кримінальному провадженні іншому підозрюваному ОСОБА_7 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися, а тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави у співвідношенні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_5 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 слідчий суддя не вбачає.

У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному слідчим суддею, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України.

У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_5 за станом здоров`я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.

На обґрунтування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку тримання під вартою ОСОБА_5 , слідчим у клопотанні зазначено про складність кримінального провадження, а також про необхідність проведення слідчих (розшукових) дій, необхідність виконання процесуальних дій, і зазначене, на думку слідчого судді, прямо вказує на об`єктивну неможливість завершити досудове розслідування в межах строку тримання під вартою ОСОБА_5 , визначеного раніше.

З урахуванням вимог ч.ч. 3, 5 ст. 115 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування до 05.03.2026.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, частиною 2 статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідування Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 05 березня 2026 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі міста проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.

Визначити строк дії покладених на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

В іншій частині клопотання - відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_8