Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/25288/21
Провадження № 2/761/382/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Саадулаєва А.І.,
за участю секретаря - Лишняк А.О.,
від відповідача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2021 року КП Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості.
Позивач просить стягнути з відповідача на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, які надавалися за адресою: АДРЕСА_1 , у загальному розмірі 108290,78 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Макаренко А.І.
На підставі розпорядження № 01-08-11578 від 29.04.2025 щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 761/25288/21 за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Саадулаєву А.І.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.05.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
22.07.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява, в якій він просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 79123,10 грн, у зв`язку із частковою сплатою боргу відповідачем.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.07.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
08.09.2025 від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності.
Від позивача надійшли заперечення на заяву про застосування строку позовної давності.
08.12.2025 від відповідача надійшла заява щодо заперечень позивача на заяву про застосування строку позовної давності.
В судове засідання, яке відбулось 08.12.2025, представник позивача не з`явилася, хоча про дату і час розгляду справи була повідомлена належним чином.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив застосувати строки позовної давності.
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши відповідача, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва її від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».
За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
З 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
З 01.05.2019 введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189, відповідно до ч. 1 ст. 12 якого надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
На виконання вимог закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34(5085).
Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року.
Такі договори є договорами приєднання, а отже, може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води свідчить про виконання послуг.
Позивач посилається на те, що відповідач від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку не відмовився, проте своєчасно не сплачував за спожиті послуги, в результаті чого, станом на 01.05.2021, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 62796,86 грн, яка складається з: заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 32049,12 грн; заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 30747,74 грн.
Також, позивач, на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18, укладеного між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - Новий Кредитор), набув право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 45493,92 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад, залежно від функціонального призначення, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону, споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
За змістом ст. 29 Закону надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року.
Відповідно до пункту 8 Правил послуг надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на підставі типового договору.
В позовній заяві, позивачем зазначено, що в газеті «Хрещатик» за 28.03.2018 опубліковано договір про надання послуг, який відповідає змісту типового договору і є договором приєднання і який може бути укладений шляхом приєднання до нього відповідачів, як споживачів, копію якої додано до матеріалів справи.
Також зазначено, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , підключений до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, що надає КП «Київтеплоенерго».
Відповідач від послуг опалення та постачання гарячої води не відмовлявся, від вказаних мереж не відключався.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі. Якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
За змістом ч. 1 ст. 633 ЦК України договір про надання комунальних послуг є публічним договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
З 01.05.2018 позивач надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до вимог закону споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.
Вказане відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 20 квітня 2016 року в справі 6-2951цс15, яка, відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, має враховуватися судом.
В порушення вимог закону відповідач плату за надані послуги не вносить, що привело до виникнення заборгованості у загальному розмірі 108290,78 грн.
При цьому, у зв`язку із частковою оплатою відповідачем за надані послуги, представником позивача було подано заяву, в якій він просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість, яка складається з:
- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення в розмірі 25437,25 грн;
- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 20056,67 грн;
- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення в розмірі 2970,83 грн;
- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 30658,35 грн.
Згідно з ч. 5 ст. 49 ЦПК України суд не приймає до розгляду дану заяву, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 49 ЦПК України. Також, до неї позивачем не долучено новий розрахунок заборгованості, а отже суд не має можливості перевірити правильність розрахунків заборгованості та відповідно ухвалити рішення по суті.
Крім цього, суд розцінює дану заяву, як зменшення позовних вимог, проте з довіреності представника позивача вбачається, що у нього відсутні повноваження на подання таких заяв.
При зверненні до суду позивач зазначив, що розрахунок заборгованості був здійснений за тарифами, які закріплені в Розпорядженнях КМДА:
- № 700 від 26 квітня 2018 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»;
- № 1294 від 23 липня 2018 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»;
- № 2340 від 22 грудня 2018 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води Комунальному підприємству Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адмінінстарції) «Київтеплоенерго».
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи з того, що відповідач нерегулярно вносить плату за надані житлово-комунальні послуги, що привело до виникнення заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Крім того, відповідно до загальних умов виконання зобов`язань, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.
Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.
Отже, правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч. 1 ст. 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.
Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення боргу за надані послуги, який виник до 01.05.2018, суд зазначає наступне.
Починаючи з 02.04.2020 (дата набрання винності Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)», яким Цивільний кодекс України доповнено п. 12 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» наступного змісту:
«12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Дане продовження строків позовної давності діяло до 30.06.2023 (дата закінчення карантину (30.06.2023 з 24.00 годин) на підставі постанови Кабміну від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України було продовжено .
Разом з тим, починаючи з 17.03.2022 (дата набрання чинності Законом № 2120 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»), розділ Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 «Прикінцеві та перехідні положення» наступного змісту:
«19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Отже, суд вважає, що підлягають застосуванню строки позовної давності до вимог, які охоплюють період до 02.04.2017.
Крім цього, відповідно до інформації із офіційного інтернет-сайту КМДА, опалювальний сезон 2016/2017 завершився 01.04.2017.
Враховуючи викладене, з урахуванням застосування строків позовної давності, не підлягають задоволенню нарахування за спожиті послуги з централізованого опалення за період до 02.04.2017. Отже, підлягає стягненню заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення, починаючи з листопада 2017 року.
Щодо нарахування за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води, підлягає задоволенню нарахована заборгованість за період з 02.04.2017, а отже за квітень 2017 року заборгованість становить 963,77 грн.
Щодо часткової оплати за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 1435,76 грн, яка була здійснена у червні 2017 року, суд, враховуючи пояснення відповідача, не вважає їх, як визнання боргу за весь попередній період, а вважає дану суму, як сплату заборгованості за надані послуги у березні 2017 року.
Також, як встановлено судом, та підтверджується наданими квитанціями відповідачем, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 01.05.2021 послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води погашена відповідачем у повному обсязі у 2025 році, проте позивач не зменшив та не відмовився від позовних вимог у цій частині, а тому суд розглядає позов в межах заявлених позовних вимог.
Щодо нарахованої заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 01.05.2021 послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 251,82 грн, суд вважає, що дана заборгованість не підлягає задоволенню, оскільки позивачем у доданому розрахунку заборгованості до матеріалів справи було зроблено корегування на суму 270,50 грн, а отже заборгованість відсутня.
Отже, враховуючи вищевикладене, з урахуванням застосування строків позовної давності, здійснивши перерахунок заборгованості наданий позивачем, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за період з 02.04.2017 по 30.04.2017 у загальному розмірі 21266,87 грн, яка складається з:
- заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 9124,73 грн;
- заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 12142,14 грн.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, зважаючи на те, що відповідачем здійснено часткову оплату боргу по оплаті за послуги централізованого опалення та послуги з постачання гарячої води, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 445,83 грн та витрати, пов`язані із розглядом справи, у розмірі 6,48 грн, пропорційно до суми задоволених позовних вимог 19,64%.
Керуючись ст. 259, 265, 268, 273, 280-282, 353-355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість у загальному розмірі 21266 (двадцять одна тисяча двісті шістдесят шість) грн 87 коп, яка складається із: заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 9124 (дев`ять тисяч сто двадцять чотири) грн 73 коп; заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 12142 (дванадцять тисяч сто сорок дві) грн 14 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421) судові витрати, які складаються із: судовий збір у розмірі 445 (чотириста сорок п`ять) грн 83 коп, витрати, пов`язані із розглядом справи, у розмірі 6 (шість) грн 48 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 19.12.2025.
Суддя:
Судове рішення № 133280428, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 11.12.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/25288/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: