Ухвала суду № 13327989, 02.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2613/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" грудня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Бердичівського професійного аграрного ліцею до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

в с т а н о в и л а:

В квітні 2010 року Бердичівський професійний аграрний ліцей звернувся до суду з позовом, в якому, посилаючись на положення Закону України «Про освіту», просив визнати протиправним та скасування рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції від 05.02.2010 року за № 0000402302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3250,00 грн..

Зазначав, що статутом позивача не передбачено отримання ним прибутку, оскільки, відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України він не є субєктом підприємницької діяльності. Вказав, що згідно із чинним законодавством, позивач звільнений від сплати будь-яких податків.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції проведена позапланова виїзна перевірка Бердичівського професійного аграрного ліцею, в тому числі з питань дотримання вимог Закону Україні "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №1776-111 від 01.06.2000 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт № 91/23-01/02543503 від 29.01.2010 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 05.02.2010 pоку № 0000402302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3250,0 грн. за порушення п.п.1, 2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" при реалізації працівнику ліцею фуражиру ФН-1,4, який, згідно акта про списання від 28.03.2008 року в звязку з недоцільністю подальшого ремонтування, списаний з балансу підприємства.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції що позивач не є субєктом підприємницької діяльності, тобто не є субєктом відповідальності в розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому оскаржуване рішення відповідачем прийняте з порушенням норм чинного законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 17 вказаного Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", штрафні (фінансові) санкції застосовуються до субєктів підприємницької діяльності

Бердичівський професійний аграрний ліцей не є субєктом підприємницької діяльності.

Відповідно п.2. ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Статтею 1 Закону України "Про підприємництво" визначено, що підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Створення (заснування) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, а також володіння корпоративними правами не є підприємницькою діяльністю, крім випадків, передбачених законодавством.

З розділу 6 Статуту позивача вбачається, що остатній є неприбутковою установою, яка фінансується за рахунок державного бюджету.

Ліцей здійснює некомерційне господарювання, тобто самостійну систематичну господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, яка спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Вказане документально підтверджуються довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, у якій видами діяльності позивача за КВЕД зазначено - освіта, тобто діяльність ліцею регулюється Законом України "Про освіту", згідно п.3 ст.61 якого кошти закладів і установ освіти та науки, які повністю або частково фінансуються з бюджету, одержані від здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами, не вважається прибутком і не оподатковуються.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції вважає не доведеним потенційний обовязок Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції, про правомірність свого рішення та не спростовує твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Житомирський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року залишити без змін.

Повний текст виготовлено 07 грудня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: