Постанова № 13327565, 23.12.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 8983/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.

при секретарі судового засідання: Мануліковій О.О.

за участю сторін:

від позивача представник - Павленко В.Г., за статутом

від відповідача представник - Чернецький І.С., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 28.07.2010 року № 0010502301/0 про стягнення земельного податку та штрафних санкцій на загальну суму 7236 грн. 46 коп., -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф»з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 28.07.2010 року № 0010502301/0 про стягнення земельного податку та штрафних санкцій на загальну суму 7236 грн. 46 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період роботи з 01.10.2007 року по 31.03.2010року, за результатами якої 26 липня 2010 року фахівцями ДПІ був складений та підписаний акт № 3793/23-02/25915444/640, яким встановлено порушення позивачем ст.ст. 7, 14 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року №2535-ХІІ, а саме: неподання розрахунку земельного податку за користування земельною ділянкою, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1, та не сплата земельного податку, у звязку з чим, відповідно пп. 4.2.2. пп. 4.2. ст. 4, абз. 1 пп. 17.1.1., пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «По порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000року контролюючим органом самостійно визначена сума податкового зобовязання земельного податку у розмірі 2646 грн. 46 коп., у тому числі: за 2008 рік 988, 47 грн., за 2009 рік 1318 грн., за 2010 рік 339, 99 грн., та нараховані штрафні санкції, про що винесено податкове повідомлення рішення від 28.07.2010 року № 0010502301/0.

Представник позивача не згоден з вказаним податковим повідомленням - рішенням, оскільки вважає, що воно суперечить нормам чинного законодавства з питань оподаткування, по-перше, на дату перевірки за ОСББ «Люстдорф»не рахується вказана земельна ділянка ні у праві власності, ні у праві користування, по-друге, ОСББ «Люстдорф»навіть не є власником, користувачем або орендарем багатоквартирного будинку, який розташованій на цій земельній ділянці.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у письмових запереченнях, наявних в матеріалах справи.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф»зареєстроване як юридична особа з 11.09.2000 року, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 83) та знаходиться на обліку в ДПІ у Київському районі м. Одеси як платник податків, та відповідно до рішення № 6 від 01 березня 2004 року віднесено до Реєстру неприбуткових організацій (установ) (а.с. 84).

Судом встановлено, що на підставі направлення № 381/118/23-02 від 12.07.2010 року та наказу «Про проведення позапланової перевірки»від 12.07.2010 року № 229-п фахівцями Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси було проведено перевірку діяльності Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф»з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період роботи з 01.10.2007року по 31.03.2010року.

За результатами перевірки складений та підписаний акт № 3793/23-02/259154444/640 від 26 липня 2010 року (а.с.10-21), відповідно до висновків якого позивачем за період з 01.10.2007 року по 31.03.2010 року податкові розрахунки земельного податку до ДПІ в Київському районі м. Одеси за місцезнаходженням земельної ділянки, на якій розташований цілісний майновий комплекс житлового багатоквартирного будинку, за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 2250 кв.м, згідно з вимог Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, затвердженого наказом ДПА України від 26.10.2001 року № 434, не надавалися, податок не нараховувався.

З цих підстав, виходячи із приписів Закону України «Про плату за землю» перевіряючими нараховано земельний податок у розмірі 2646 грн., 46 коп., у тому числі: за 2008 рік 988, 47 грн., за 2009 рік 1318 грн., за 2010 рік 339, 99 грн.

Також у звязку з неподанням позивачем податкових розрахунків земельного податку, перевіряючи прийшли до висновку, що відповідно до пп. 17.1.1., п. 17.1. ст. 17 Закону України «По порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000року до позивача повинні бути застосовані штрафні санкції за неподання декларацій (розрахунків) за 2008, 2009, 2010 роки.

За результатами акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 28.07.2010 року № 0010502301/0 на загальну суму 7236 грн. 46 коп., із них за основним платежем 2646, 46 грн., та за штрафними санкціями 4590 грн. (а.с. 23), розрахунок яких приведений у додатку до акту перевірки (а.с. 21-22).

Судом встановлено, що позивач оскаржував вказане податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку.

Також судом встановлено, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності Українсько-німецькому спільному виробничому обєднанню «Нефтяник»у вигляді ТОВ, що підтверджено свідоцтвом про право власності (а.с. 89) та актом про державну приймальну комісію про прийом в експлуатацію закінченим будівництвом вказаного будинку (а.с. 25), затвердженого розпорядженням Київської районної адміністрації виконкому Одеської міської ради від 19.01.1999 року № 26 (а.с. 24).

Також із відповіді Одеської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру»судом встановлено, що відповідно до даних автоматизованої системи державного земельного кадастру станом на 18.11.2010 року відсутні відомості щодо виникнення будь-яких прав на земельну ділянку за вказаною адресою.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Частинами 1 та 2 статті 5 того ж Закону передбачено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. У відповідності до ст.15 цього ж Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Отже, виходячи з аналізу чинного законодавства, платниками земельного податку є лише власники земельної ділянки і землекористувачі за наявності виникнення права власності або права користування.

У відповідності до ч.1 ст.125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Частиною 1та 5 ст.126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України, а право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. Згідно з ст. 14 цього Закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Між тим з досліджених судом доказів по справі вбачається, що ОСББ «Люстдорф»не має документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою площею 2250 грн. за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до листа Одеської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру»станом на 18.11.2010 року відсутні відомості щодо виникнення будь-яких прав на земельну ділянку за вказаною адресою.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що він звернувся до відповідних органів із заявою про оформлення документів на право користування земельною ділянкою, проте поки що документи не оформлені.

Отже, враховуючи, що на час перевірки позивачу не виданий документ на право користування або власності вказаною земельною ділянкою, він не може бути платником податку на землю.

Посилання представника відповідача, що земельний податок повинен платитися за фактичне користування земельною ділянкою не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Як встановлено судом, щодо позивача такі дані відсутні. Чинне законодавство передбачає плату земельного податку та орендної плати за фактичне перебування на земельній ділянці лише після припинення права користування або права власності (ст. 15 Закону України «Про плату за землю»), проте, як свідчать матеріали справи, у позивача ще не виникало документально підтверджене право користування або власності цією земельною ділянкою.

Крім того, відповідно до вимог п.1.7. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327, і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Разом з тим, в акті перевірки відсутні достовірні дані про розмір земельної ділянки, яка використовується позивачем (чи яка відведена за рішенням міськради), що не заперечувалось представником відповідача, та відповідно, що також виключає можливість для висновку про обґрунтованість визначення суми податкового зобовязання з земельного податку та нарахування штрафних санкцій.

З огляду на викладене, враховуючи вище приведений аналіз норм законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення від 28.07.2010 року № 0010502301/0 про донарахування позивачу земельного податку із штрафними санкціями та штрафних санкцій за не подачу податкових розрахунків не ґрунтується на приписах чинного законодавства та є протиправним.

Як визначено положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, якій не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення, тим способом, який найбільш захистить його права.

Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, а також зобов'язання відповідача вчинити певні дії та інше.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним податкового повідомлення рішення від 28.07.2010 року № 0010502301/0 та його скасування.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а позовна заява позивача повинна бути задоволена в повному обсязі.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд керуючись п. 1 ст. 94 КАС України присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати (судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.) з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, відповідно до вимог положень Земельного кодексу України, Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про плату за землю»та керуючись ст.ст. 2,4,71, 158-163, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 28.07.2010 року № 0010502301/0 про стягнення земельного податку та штрафних санкцій на загальну суму 7236 грн. 46 коп. - в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси від 28.07.2010 року № 0010502301/0 про стягнення земельного податку та штрафних санкцій на загальну суму 7236 грн. 46 коп.

Присудити позивачу документально підтверджені судові витрати (судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.) з Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2010 року.

Суддя: /підпис/ З оригіналом згідно Суддя Л.Р. Юхтенко