Ухвала суду № 133274906, 12.01.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/412/26

1-кс/308/139/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (у режимі відео конференції), розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12024071160000724 старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Брустури Тячівського району, Закарпатської області, з середньою спеціальною освітою, фізичну особу підприємця, зареєстрованого проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071160000724 від 10.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .

Подане клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 , будучи фізичною особою підприємцем (ЄДРПОУ 2959402294), основним видом діяльності якого є лісозаготівля, на підставі дозволу на виконання робіт з підвищеною небезпекою, експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки за №017.21.21, виданого Управлінням держпраці у Закарпатській області від 30.04.2021, уклав з Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі директора філії «Брустурянське лісомисливське господарство» договір №183 від 01.08.2024 «Про виконання робіт та надання послуг, пов`язаних з лісівництвом».

У відповідності до наказу №3 від 09.01.2023 «Про призначення відповідального за проведення робіт підвищеної небезпеки, порядок розроблення, складання, затвердження та погодження карт технологічного процесу розроблення лісосіки» та посадової інструкції з хорони праці №1, відповідальним за стан охорони праці, організацію та безпечне проведення лісосічних робіт, трелювання лісу на лісозаготівельній дільниці визначено за ОСОБА_4 .

Так, з метою виконання умов договору №183 від 01.08.2024 «Про виконання робіт та надання послуг, пов`язаних з лісівництвом», 01.08.2024 ОСОБА_4 розробив та погодив карту №168 технологічного процесу розроблення лісосіки у відповідності до якої у Плайському лісництві, кварталі №12, виділі №12, урочищі «В.Безіменний» «Брустурянське ЛГ» ДСГП «Ліси України» та лісорубного квитка за №20240726-000236 від 29.07.2024, ОСОБА_4 повинен був на площі лісосіки 9,6 га, здійснити вирубку дерев 297 кубометрів. Для трелювання вказаної деревини, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, ОСОБА_4 чітко визначив транспортний засіб гусеничний трактор марки ТДТ-55, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , та для трелювання деревини у відповідності до наказу за №2-ВК від 07.08.2024 на посаду тракториста з оплатою праці згідно штатного розпису у структурному підрозділі лісозаготівельної діяльності призначив ОСОБА_8 .

Слідчий вказує що 09.09.2024 року приблизно о 09 годині, ОСОБА_4 порушуючи вимоги п. 2.8 посадової інструкції з хорони праці №1, згідно якої директор мав проводити контроль за дотриманням технологічної дисципліни та правил з охорони праці, не виїжджаючи на місце проведення робіт, не надавши засоби захисту працівникам, не провівши з працівниками належного інструктажу, допустив до роботи з підвищеною небезпекою працівників ОСОБА_9 , який займає посаду лісоруба та ОСОБА_8 , який займав посаду тракториста-трелювальника, яким наказав явитись на місце заготівлі у Плайському лісництві, кварталі №12, виділі №12, урочищі «В.Безіменний» «Брустурянське ЛГ» ДСГП «Ліси України» та проводити роботи по розчистці.

Після цього, 09.09.2024 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , виконуючи вказівки директора ОСОБА_4 , перебуваючи в урочищі «В.Безіменний», кварталі №12, виділі №12, Плайського лісництва філії «Брустурянське ЛМГ» ДСПГ «Ліси України», здійснюючи лісозаготівельні роботи, а саме згідно договору на розробку лісосіки та здійснення вибіркової санітарної рубки, під час підготовки до трелювання лісопродукції породи «Ялина», тобто виконували роботи з підвищеною небезпекою та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки.

У той же час, ОСОБА_4 , пройшовши підготовку з охорони праці, добре знаючи вимоги нормативних актів про охорону праці, всупереч наказу №17953 від 27.11.2023, не знаходячись біля своїх працівників безпосередньо у місці виконання робіт в урочищі «В.Безіменний» та ігноруючи вимоги охорони праці та техніки безпеки, неналежно виконуючи свої службові обов`язки, внаслідок несумлінного ставлення до них, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, проявив бездіяльність, що виявилася у невиконанні вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» підпункту 4 пункту 1 «Загальні вимоги» розділу Х. «Вимоги щодо безпечного виконання лісосічних робіт» наказу №17953 від 27.11.2023 «Про затвердження Мінімальних вимог безпеки і здоров`я на роботі працівників лісового господарства та під час виконання робіт із зеленими насадженнями», п.п. 2.8, 2.12 посадової інструкції з хорони праці №1, у частині не проведення контролю за дотриманням технологічної дисципліни та правил з охорони праці, порушенні вимог карти №168 технологічного процесу та допущенні на території лісосіки Плайському лісництві, кварталі №12, виділі №12, урочищі «В.Безіменний» «Брустурянське ЛГ» ДСГП «Ліси України» вантажного автомобіля марки «ЗИЛ-131» без номерного знаку, внаслідок чого, тракторист ОСОБА_8 за відсутності належного контролю з боку керівника підприємства ОСОБА_4 почепив на задню вісь вантажного автомобіля марки «ЗИЛ-131» без номерного знаку, деревину у кількості 5 хлистів, після чого рухаючись на вказаному транспорті, вниз по волоку, не впорався з керуванням, у результаті чого скотився на даному транспортному засобі в кювет, з перекиданням на дах.

У результаті ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки у вигляді не прямих переломів 1-6-го ребер по лівій лопатковій лінії, здавлювання грудної клітки, крововиливу переднього середостіння та крововиливу в ділянці передньої частини перикарду, закритої травми черепа у вигляді забою хвоста та тіла підшлункової залози, численних садин голови, шиї та тулуба, які виникли від удару, тертя, стискання та які згідно Наказу №6 МОЗ України п.п. 2.1.1. від 17.01.1995 року відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так як являються небезпечними для життя потерпілого в момент їх спричинення та призвели до факту настання смерті останнього.

Слідчий вказує, що 08 січня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 Кримінального кодексу України, а саме у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо воно спричинило загибель людей.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливати на свідків, експертів, спеціалістів, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, приймаючи до уваги, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) днів.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні. Вказав, що зазначені у клопотанні ризики є дійсними і триваючими, а обрання менш суворого запобіжного заходу не зможе їм запобігти.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та вказав, що прокурором не доведено існування вказаних ним ризиків, у зв`язку з чим просив застосувати до ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 у судовому засіданні у режимі відео конференції також просив застосувати до свого підзахисного більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи своїх захисників та просив відмовити у задоволенні клопотання.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що потерпілий ОСОБА_8 під час обідньої перерви взяв свій власний транспортний засіб ЗІЛ самовільно, на який почепив на задню вісь деревину, після чого не впорався з керуванням та перекинувся. При цьому повідомив, що не був очевидцем вказаної події.

Заслухавши доводи прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення підозрюваного та його захисників, покази свідка, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно витягу з кримінального провадження №12024071160000724 від 10.09.2024, органом досудового розслідування СУ ГУНП в Закарпатській області здійснюється розслідування кримінального провадження за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 272 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що 08.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема рапортом зареєстрованим в ЖЄО Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області за №9815 від 09.09.2024, протоколом огляду місця події від 09.09.2024 тіла ОСОБА_8 , протоколом огляду місця події від 09.09.2024 та протоколом огляду місця події від 08.08.2025, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 від 28.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 18.07.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 31.07.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 31.07.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 04.08.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 28.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 28.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 28.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 28.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 28.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 28.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 28.11.2025, листом територіального сервісного центру №2141 від 31.08.2025 про те, що автомобіль марки ЗІЛ 131 номер шасі № НОМЕР_2 значиться за ОСОБА_12 , висновком СМЕ за №152 з якого встановлено, що смерть ОСОБА_8 настала в результаті поєднаної травми тулуба у вигляді закритої травми грудної клітки, не прямих переломів 1-6 ребер по лівій лопатковій лінії, здавлювання грудної клітки, крововиливу переднього середостіння та крововиливу в ділянці передньої частини перикарду, закрита травма черепа, забою хвоста та тіла підшлункової залози, висновком експерта з охорони праці та безпеки життєдіяльності за №СЕ-19/107-25/7931-БЄ від 10.10.2025, картою №168 від 01.08.2024 технологічного процесу у якій зазначено вид транспорту для трелювання деревини, посадовою інструкцією №1 з охорони праці для директора, наказом №3 від 09.01.2023 про призначення ОСОБА_4 відповідальним за стан з охорони праці та іншими матеріалами кримінального провадження.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно поданого клопотання прокурор зауважує, що наявні ризики, передбачені: п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вказує, що ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Аналізуючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вказує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого необережного злочину, який передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, а також приймає до уваги те, що ОСОБА_4 у період дії воєнного стану виїжджав за кордон. Зважаючи на те, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, що дає підстави вважати, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду та має реальну можливість покинути територію України.

Наведені обставини, на переконання слідчого судді, є передумовами та можливістю для переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Що стосується ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя зауважує, що ризик впливу на потерпілого, свідків та експертів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від даних учасників та дослідження їх судом. При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний зможе вступати у позапроцесуальні відносини із учасниками кримінального провадження, іншими особами та схиляти їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від надання показів стороні обвинувачення. Вказані обставини, на переконання слідчого судді, свідчать про існування ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

Вирішуючи питання про наявність ризиків знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя враховує, що з моменту внесення вказаних відомостей до ЄРДР минуло більше одного року і чотирьох місяців, до моменту звернення з даним клопотанням ОСОБА_4 не вчиняв таких дій, доказів зворотного надано не було, а тому слідчий суддя вважає, що наявність вказаних ризиків прокурором не доведені.

Поряд з цим, слідчий суддя вважає, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який вказаний слідчим та прокурором, не існує.

Одночасно, відповідно п. 3 абз. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовуються за наявності підстав вважати, що підозрюваний буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

З досліджених матеріалів слідує, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, є фізичною особо - підприємцем, не веде аморальний спосіб життя.

Також слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено, що з моменту внесення вказаних відомостей до ЄРДР минув тривалий час, до моменту звернення з даним клопотанням ОСОБА_4 не ухилявся від органу досудового розслідування та суду, доказів зворотного надано не було, та не допускав інших порушень процесуальної поведінки. Додатково, слідчий суддя приймає до уваги покази свідка про те, що дії потерпілого були свідченням порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві.

Крім того, на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження.

Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та вважає за необхідне застосувати відносно останнього більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт з покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який у повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Керуючись п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" ст. ст. 177, 178, 181, 183, 186, 194, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання залишити без задоволення.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- заборонити залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого або прокурора в нічний період доби з 00 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.;

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися за межі території Закарпатської області без дозволу слідчого чи прокурора;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Встановити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом до 08 березня 2026 року включно.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1