Рішення № 133271677, 12.01.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2026Справа № 910/11580/25

За позовом Акціонерного товариства "Київгаз" м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМ Енерджі" м. Києва

про відшкодування збитків, ціна позову 62363 грн.,

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

СУТЬ СПОРУ :

у вересні 2025 року Акціонерне товариство "Київгаз" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним і відповідачем був укладений договір про надання послуг № КГ/Д-04/10/22-2 від 14 червня 2022 р., згідно з яким відповідач зобов`язався з використанням власного обладнання та матеріалів, власним персоналом на умовах та в порядку договору надавати йому послуги з обстеження підводного газопроводу середнього тиску (основної та резервної ниток) через затоку Північний Ківш в м. Києві, а він - прийняти та оплатити надані послуги на умовах договору.

На виконання указаного договору він перерахував відповідачу 374178 грн. з урахуванням ПДВ 62363 грн. в рахунок оплати за надані послуги з обстеження підводного газопроводу середнього тиску.

Відповідач не оформив податкову накладну та не зареєстрував її в Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавило його права на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість по даній операції до складу податкового кредиту у розмірі 62363 грн.

Згідно п. 6.5. договору у випадку не реєстрації (несвоєчасної реєстрації) виконавцем (платником ПДВ) податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або блокування податкової накладної, внаслідок чого замовник не зміг (позбавлений права) сформувати податковий кредит, виконавець сплачує замовнику неустойку у розмірі 20% від суми, вказаної в такій податковій накладній (суму ПДВ).

З метою врегулювання погашення неустойки за вказаним договором у розмірі 62362 грн. між сторонами було укладено угоду про розстрочення та відстрочення погашення неустойки. Проте, всупереч умов указаної угоди відповідач суму неустойки йому не сплатив.

За таких обставин позивач на підставі ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 22 ЦК України просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на його користь заподіяні збитки у розмірі 62363 грн., а також покласти на відповідача понесені ним по справі судові витрати.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про розгляд судом справи щодо нього повідомлений в установленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 14 червня 2022 р. між позивачем і відповідачем був укладений договір про надання послуг № КГ/Д-04/10/22-2, згідно з яким відповідач зобов`язався з використанням власного обладнання та матеріалів, власним персоналом на умовах та в порядку договору надавати позивачу послуги з обстеження підводного газопроводу середнього тиску (основної та резервної ниток) через затоку Північний Ківш в м. Києві, а позивач - прийняти та оплатити надані послуги на умовах договору.

Згідно п.п. 2.1., 3.1., 3.2. договору загальна вартість послуг за договором визначається згідно протоколу узгодження договірної ціни та становить 534540 грн., в т.ч. ПДВ 20% 89090,00 грн.

Замовник перераховує виконавцю попередню оплату у розмірі 374178 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 62363 грн., протягом п`яти банківських днів з моменту отримання від виконавця відповідного рахунку на оплату.

Остаточний розрахунок за послуги замовник здійснює протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання уповноваженими представникам и сторін акту приймання-передачі наданих послуг.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копією вищевказаного договору.

Як слідує з пояснень позивача на підставі платіжного доручення № 30360 від 14 жовтня 2022 р. позивач сплатив відповідачу 374178 грн. в рахунок попередньої оплати за обстеження підводного газопроводу середнього тиску через затоку Північний Ківш за вищевказаним договором.

Відповідач всупереч вимог ст. 201 Податкового кодексу України податкову накладну № 2 від 6 вересня 2023 р. на указану господарську операцію не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних, що унеможливило віднести суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Згідно п. 6.5. договору у випадку не реєстрації (несвоєчасної реєстрації) виконавцем (платником ПДВ) податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або блокування податкової накладної, внаслідок чого замовник не зміг (позбавлений права) сформувати податковий кредит, виконавець сплачує замовнику неустойку у розмірі 20% від суми, вказаної в такій податковій накладній (суму ПДВ).

З метою врегулювання погашення неустойки за вказаним договором у розмірі 62362 грн. між сторонами було укладено угоду від 29 січня 2024 р. про розстрочення та відстрочення погашення неустойки.

За умовами угоди про розстрочення та відстрочення погашення неустойки відповідач визнав суму неустойки в розмірі 62363 грн., що виникла внаслідок застосування відповідальності передбаченою пунктом 6.5. договору № КГ/Д-04/10/22-2 про надання послуг від 14 червня 2022 р. та зобов`язався сплатити указану суму протягом лютого-жовтня 2024 року частинами у розмірі по 6929,23 грн. до 22 числа кожного поточного місяця.

Ці обставини підтверджуються поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві, наявними у матеріалах справи копіями листа Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМ Енерджі" № 01/01-0124 від 22 січня 2024 р., угодою між сторонами про розстрочення та відстрочення погашення неустойки.

Заявлені вимоги стосуються відшкодування позивачу збитків у розмірі 62362 грн. у вигляді втраченого права на формування податкового кредиту.

Відповідно до вимог п. 14.1.181 ст. 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 3 серпня 2018 р. у справі № 917/877/17.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

З наведеного вище вбачається, що нереєстрація відповідачем податкової накладної за договором про надання послуг № КГ/Д-04/10/22-2 від 14 червня 2022 р. призвела до неможливості включення суми податку на додану вартість в розмірі 62363 грн. до податкового кредиту позивача.

Отже, відповідач не виконав належним чином обов`язку, встановленого ПК України.

Згідно з ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2021 р. у справі № 904/982/19, від 21 липня 2021 р. у справі № 910/12930/18, від 21 вересня 2021 р. у справі № 910/1895/20, від 18 жовтня 2022 р. у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем.

Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України належних доказів вжиття усіх передбачених Законом заходів для реєстрації податкової накладної та відсутність своєї вини у завданих позивачу збитках відповідач не надав.

Посилання відповідача у його листі № 01/01-0124 від 22 січня 2024 р. на неможливість реєстрації податкових накладних через перехід на спрощену систему оподаткування є необґрунтованими з огляду на наступне.

Нормами Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" № 2260-IX від 12 травня 2022 р. було передбачено, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2%, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2% за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2%.

Згідно з нормами Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" № 3219-IX від 30 червня 2023 р., який набрав чинності 1 серпня 2023 р., скасовано сплату єдиного податку за ставкою 2%. Платники ставки 2% єдиного податку, які станом на 31 липня 2023 року не відмовилися від використання ставки єдиного податку 2% самостійно, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували раніше.

Як слідує з пояснень позивача датою зарахування коштів від замовника є 14 жовтня 2022 р. Отже, відповідач зобов`язаний був починаючи з 1 серпня 2023 року зареєструвати податкові накладні протягом 60 календарних днів, чого він не виконав.

Таким чином, ураховуючи встановлені вище обставини та наведені норми законодавства, вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

Доказів відшкодування відповідачем на користь позивача заявлених до стягнення збитків суду не надано.

Також не надано доказів сплати відповідачем неустойки за угодою про розстрочення та відстрочення погашення неустойки від 29 січня 2024 р.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 22 ЦК України підлягає стягненню 62363 грн. збитків.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Акціонерного товариства "Київгаз" м. Києва задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМ Енерджі" (04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18, код 39326330) на користь Акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. М.Бойчука, 4, код 03346331) 62363 грн. збитків, 3028 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар