Постанова № 13327031, 10.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2010 р. № 2а-5612/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря Фейдаш Х.М.,

за участю представників позивача Лебідко Ю.І., Скавінської Н.Г., представника відповідача Савченка П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом

ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім"

до Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова

пропро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.02.2010 року та від 08.04.2010 року, - , ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ?Компанія ?Лізинговий дім? (далі-Товариство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі - ДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000192321/0 від 08.02.2010 року та № 0000192321/1 від 08.04.2010 року. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковий орган за наслідком планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року безпідставно прийшов до висновку про заниження, зокрема, податку на додану вартість в період, що перевірявся у розмірі 1155213,00 грн., оскільки Товариство, оплативши придбані товари, які зазначені в податкових накладних в серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2007 року, отримало такі накладні лише у березні, травні, червні, липні, вересні 2008 року, про що свідчить реєстр отриманих податкових накладних за ці періоди, за наслідком чого правомірно сформувало податковий кредит на суму 1155213,00 грн. у березні, травні, червні, липні, вересні 2008 року.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, окрім того просили скасувати також податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами адміністративного оскарження від 21.06.2010 року № 0000192321/2.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та зазначив, що податковий орган правомірно прийшов до висновку, що в порушення Товариством пп.7.2.3., 7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону України ?Про податок на додану вартість? №168 від 03.04.1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон №168) безпідставно завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість в розмірі 1155312,00 грн., а відтак оскаржувані рішення є правомірні, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ?Компанія ?Лізинговий дім? 07.11.2001р. зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради. Свідоцтво про державну реєстрацію №17172 від 07.11.2001р. Взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м.Львова 14.11.2001р за № 9509. У період що перевірявся був платником податку на додану вартість.

ДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р. за результатами якої складено Акт від 26.01.2010 року №360/23-209/31730064 у висновках якого, зокрема, зазначено про заниження податку на додану вартість в сумі 1155213,00 грн., в тому числі: у квітні 2008 року в сумі 416184,00 грн., у липні 2008 року 709355,00 грн., у вересні 2008 року 29674,00 грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000192321/0 від 08.02.2010р., якими позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 1732820,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 1155213,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 577607,00 грн.

В порядку процедури адміністративного оскарження рішенням ДПІ у Галицькому районі м.Львова, ДПІ у м.Львові скарги Товариства щодо вищезгаданого порушення залишено без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000192321/1 від 08.04.2010 року та № 0000192321/2 від 21.06.2010 року. .

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з акта перевірки податковим органом встановлено, що Товариством у рядку 10.1 Декларацій ?Операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою? за березень 2008 року відображено суму придбаних товарів на суму ПДВ 2393363,00 грн., за травень 2008 року на суму ПДВ 1305979,00 грн., за червень 2008 року на суму ПДВ на суму 1019116,00 грн., за липень 2008 року на суму ПДВ 743841,00 грн., за вересень 2008 року на суму ПДВ 938774,00 грн.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що Товариством включено до податкового кредиту за березень 2008 року наступні податкові накладні:

- податкову накладну від 04.12.2007р. № 80 ЗАТ ?Торговий дім ДЗАК? за грудень 2007р. на суму ПДВ 138333,33 грн.;

- податкову накладну від 06.12.2007р. № 1042 та від 14.12.2007р. № 1043 ТзОВ ?УкрМазКонтракт? за грудень 2007 року на суму ПДВ 28600,00 грн.;

- податкову накладну від 28.12.2007р. № 37 ТзОВ ?Західний регіональний торговий центр? за грудень 2007 року на суму ПДВ 225524,58 грн.;

- податкову накладну від 28.12.2007р. № 37 ТзОВ ?Західний регіональний торговий центр? за грудень 2007 року на суму ПДВ 225524,58 грн.;

- податкову накладну від 09.11.2007р. № 4825 ТзОВ ?АвтоДім? за листопад 2007 року на суму ПДВ 176 82,00 грн.; податкову накладну від 09.11.2007р. № 4826 за листопад 2007 року на суму ПДВ 176 82,00 грн.;

- податкову накладну від 17.12.2007р. № 1381 ТзОВ ?Автохаус Київ? за грудень 2007р. на суму ПДВ 4085,95 грн.;

- податкову накладну від 02.11.2007р. № А000000594 ТзОВ ?Апекс со? за листопада 2007 року на суму ПДВ 4451, 57 грн.;

- податкову накладну від 21.08.2007р. № 1078 за серпень 2008р. на суму ПДВ 29680,93 грн. за листопад 2007р. від 07.11.2007р. № 1276 на суму ПДВ 598,20 грн. ТзОВ ?Аутомотів ТСГ?;

- податкову накладну від 08.09.2007р. № 18/9/28 ТзОВ ?ЄХО? за вересень 2007р. на суму ПДВ 13195,00 грн.;

- податкову накладну від 21.12.2007р. № 3509 ТзОВ ?Станкодніпро? за грудень 2007 року на суму ПДВ 59985, 52 грн.;

- податкову накладну від 27.12.2007р. № 2728 ТзОВ з іноземними інвестиціями ?Цеппелінг Україна ТОВ? за грудень 2007 року на суму ПДВ 2138675 грн.;

- податкову накладну від 18.09.2007р. № 2841 ТзОВ ?Велет Авто? за вересень 2007 року на суму ПДВ 7114, 22 грн. та за грудень 2007 року на суму ПДВ 2255943 податкова накладна від 14.12.2007р.;

та включено до податкового кредиту за жовтень 2007 року та листопад 2007 року податкові накладні від 31.10.2007р. №№№ 388 ПП ?Золотий камінь? за жовтень 2007р. на суму ПДВ 2041, 67 грн. та за листопад 2007р. на суму ПДВ 32667,00 грн. від 06.11.2007 № 393. Як вбачається з акта перевірки дослідженню підлягали вищезазначені податкові накладні та реєстр отриманих податкових накладних за березень 2008 року.

Проте з таким висновком контролюючого органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 1.7 ст. 1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Як пояснили в судовому засіданні представники позивача та підтверджено матеріалами справи: деклараціями з ПДВ та Додатками 5 до декларацій, податковими накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних вищезазначені контролюючим органом податкові накладні, які зафіксовані в Акті перевірки, внесені Товариством у Додаток 5 декларації з ПДВ за березень, травень, червень, липень, вересень, 2008 року та відповідно відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних березня, травня, червня, липня, вересня 2008 року по факту придбання товарів, що вказані у цих накладних.

Окрім того, податкові накладні, які зазначені в акті перевірки, не були включені до складу податкового кредиту в період їх видачі: серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, та не були включені до складу податкового кредиту в будь-який інший період, що відповідачем не спростовано.

Пунктом 7.1, пп. 7.2.1 п.7.1 ст. 7 Закону №168 встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну. Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках.

Посилання відповідача на порушення позивачем пп.7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону №168 є необгрунтованим, оскільки вказана норма встановлює обов`язок продавця виписати податкову накладну у момент виникнення у нього податкових зобов`язань і не може поклади будь-якої відповідальності на іншу особу (Покупця).

Згідно із пп. 7.2.6. вказаного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Посилання відповідача на неподання позивачем такої заяви не заслуговує на увагу, оскільки подання такої заяви є правом, а не обовязком платника. Не скориставшись своїм правом позивач не може вважатись таким, що порушив вимоги Закону.

Відповідно до положень пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Наведена норма Закону №168 визначає дату виникнення права платника податків на податковий кредит, а ст. 15 Закону України ?Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами? від 21.12.2000р. №2181-ІІІ регламентує включення до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, виписаними за будь-який період в межах строку позовної давності.

Отже, у разі коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 Закону №2181 (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Судом враховано, що відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, обовязок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А у відповідності до вимог п.1 ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з твердженням позивача, що подання заяви зі скаргою до податкової декларації за звітний податковий період не є обовязковою вимогою і останній правомірно включив до складу податкового кредиту в податковій декларації за березень, травень, червень, липень, вересень 2008 року податкові накладні минулого періоду (серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року), а відтак висновок ДПІ про заниження податкового зобовязання з ПДВ в сумі 1155213,00 грн. є безпідставним та необґрунтованим, а тому відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.3 Закону №2181.

У відповідності до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтвердженні матеріалами справи, доведені у судовому засіданні і підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАСУ слід стягнути з Державного Бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Компанія ?Лізинговий дім? 3,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000192321/0 від 08.02.2010 року, №0000192321/1 від 08.04.2010 року та від 21.06.2010 року № 0000192321/2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Компанія ?Лізинговий дім? 3,40 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16.12.2010 року.

Суддя Шинкар Т.І.