Постанова № 13326411, 23.12.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2-а-4451/09/0770

Ряд стат. звіту № 2.11.1

Код - 03

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шешеня О.М. за участю секретаря судового засідання Сочка О.Я. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Закрите акціонерне товариство «Хустський мясокомбінат», представники Потолап В.Г., Григорук Ю.С.;

відповідача: Хустська обєднана державна податкова інспекція в Закарпатській області, представники Олас Т.І., Рішко В.І;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Закритого акціонерного товариства «Хустський мясокомбінат»до Хустської обєднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсними податкових повідомлень рішень, -

встановив :

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 23 грудня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 28 грудня 2010 року.

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Хустський мясокомбінат», звернулося до суду з позовною заявою до Хустської обєднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про скасування податкових повідомлень рішень форми «Р»: № 0000912342/0 від 14.09.2009 року; № 0000912342/1 від 09.10.2009 року; № 0000912342/2 від 03.11.2009 року.

Позивач то його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги наведені в позовній заяві.

Зокрема, наголосили на тому, що відповідач протиправно виніс податкове повідомлення рішення за № 0000912342/0 від 14.09.2009 року, яким зобовязано позивача сплатити суму податкового зобовязання в розмірі 207162, 00 грн. його скарги в адміністративному порядку залишились без задоволення.

Податкові повідомлення-рішення відповідача форми «Р»: 0000912342/0 від 14.09.2009 року; №0000912342/1 від 09.10.2009 року; №0000912342/2 від 03.11.2009 року (далі - оскаржувані рішення не відповідають вимогам ст. 2 КАС України, є безпідставними та незаконними - такими, що прийняті з порушенням ст. 19, ст. 61 Конституції України; п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України; пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп.7.4.5. п. 7.4 ст. 7, ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР (далі Закону України № 168/97-ВР) і підлягають скасуванню.

Разом з тим позивач та його представник в судовому засіданні відмовились від частини позовних вимог щодо включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у жовтні 2008 року суму 4950 грн., яка не підтверджена податковими накладними по ТОВ «Західноукраїнська Аграгна Компанія»та за січень 2008 року суму 9953, 96 грн. фізичної особи підприємця ОСОБА_5

Представники відповідача заперечили проти задоволення позову з підстав, які викладені у запереченні і просили суд відмовити у його задоволенні наголосивши на наступному.

Працівниками Хустської ОДПІ у відповідності до вимог ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХП "Про державну податкову службу в Україні", (із змінами і доповненнями), була проведена планова виїзна перевірка ЗАТ "Хустський мясокомбінат" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01. 10. 2007 р. по 31.03.2009 р. Перевіркою виявлені порушення платником пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 08.04.1997 р. № 168/97-ВР.

За результатами розгляду акта перевірки заступником начальника Хустської ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.09.2009 р. № 0000912342/0/1520/00443453/10709/23 про зобов'язання сплатити 138108 грн. податку на додану вартість та 69054 грн. штрафних санкцій. Як наслідок адміністративного оскарження платником вказаного податкового повідомлення - рішення, було прийнято податкові повідомлення - рішення від 09.10.2009 р. № 0000912342/1 та від 03.11.2009 р. №0000912342/2.

Як свідчать обставини справи, проведеною перевіркою правомірно встановлено, що ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат»не забезпечено виконання вимог Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. N 805 в частині ведення окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками м'яса в живій вазі. А тому, у зв'язку з перевіркою правомірності користування пільгою, передбаченою п. 11.21. ст.11 Закону України від 03.04.97р. №168/97 "Про податок на додану вартість", на підставі отриманих відомостей управлінь ветеринарної медицини в Тячівському та Хустському районах (листи від 21.08.2009 р. № 251 та від 20.08.2009 р. № 292) встановлено, що не відповідає закупівельним та іншим документам (форма ПК 1, форма ПК -2), представленим ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат) для перевірки.

Крім того, перевіркою встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у жовтні 2008 року суму 4950 грн., яка не підтверджена податковими накладними по ТОВ «Західноукраїнська Аграгна Компанія», чим порушено пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 08.04.1997 р. № 168/97 ВР.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід частково задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.07.2009р. відповідачем проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.03.2009р.. За результатами цієї перевірки, відповідач склав акт про результати планової перевірки за №1262/23/00443453 (далі - акт перевірки) навівши порушення позивачем п.3.1.1. п.3.1. ст.3, п.11.21 ст. 11 та п.п. .7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в зв'язку з чим, занижено до сплати у бюджет податку на додану вартість в сумі - 138108, 0 грн., в тому числі, за жовтень 2007 р. 39971, 0 грн., за листопад 2007 р. - 9412, 0 грн., за січень 2008 р. - 31222, 0 грн., за лютий 2008 р. - 47624, 0 грн., за березень 2008 р. - 4801, 0 грн., за квітень 2008 р. - 3749, 0 грн., за жовтень 2008 р. - 1329, 0 грн.. На підставі даного акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за №0000912342/0 від 14.09.2009р. яким зобов'язано позивача сплатити суму податкового зобов'язання в 207162, 00 грн. (двісті сім тисяч сто шістдесят дві грн. 00 копійок).

Своє рішення відповідач мотивував тим, що позивач припустився порушення п.11.21 .ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки не всі постачальники м'яса в живій вазі являються товаровиробниками зазначеної продукції, що не відповідає закупівельним та іншим документам (форма ПК-1, форма ПК-2), представленим позивачем для перевірки. Крім того, відповідачем зазначено, що дані порушення підтверджується відомостями ветеринарної медицини в Хустському та Тячівському районі (листи від 21.08.2009р. за № 251 та від 20.08.2009 р. № 292) та поясненнями приватних підприємців: ОСОБА_6 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, ОСОБА_7 ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, ОСОБА_10. ідентифікаційний номер НОМЕР_3, згідно яких встановлено, що вище зазначені приватні підприємці проводили закупівлю великої рогатої худоби (далі - ВРХ) від населення Тячівського району та перепродаж її на підприємство позивача.

Дані твердження отримані на основі відомостей та відібраних пояснень старшим оперуповноваженим Виноградівського МВПМ ДПІ у Виноградівському районі ст. лейтенантом податкові міліції Кедик К.І. від постачальників м'яса ВРХ в живій вазі. Ним встановлено, що приватними підприємцями ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7 проводилась закупка ВРХ від населення Тячівського та перепродаж її на ЗАТ «Хустський м'ясокомбінат», тільки частина худоби вирощувалась у господарствах вищевказаних субєктів підприємницької діяльності (далі СПД), про що свідчать отримані відомості від управління ветеринарної медицини в Тячівському районі про видачу ветеринарних довідок та паспортів на худобу. Приватним підприємцем ОСОБА_5 (ідент. номер -НОМЕР_4) не проводилось вирощування великої рогатої худоби, до управління ветеринарної медицини в Хустському районі він для видачі ветеринарних довідок та видачі паспортів на худобу взагалі не звертався.

Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони (вчинені): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням прав особи на участь у прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до п. 11.21 ст. 11 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР -"Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок обліку зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. № 805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі».

Цей Порядок встановлює механізм нарахування та виплат дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства (далі - сільськогосподарські товаровиробники).

Нарахування і виплата дотацій проводиться переробними підприємствами незалежно від форми власності, що мають власні переробні потужності.

Даний Порядок не поширюється на операції з поставки молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів, виготовлених переробними підприємствами з імпортованої сировини та із сировини, поставленої не в живій вазі і не власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника, з поставки імпортованої сировини, з поставки молока і м'яса в живій вазі посередниками, а також з переробки сировини на давальницьких умовах.

Сільськогосподарські товаровиробники поставляють переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою. При цьому суми податкового кредиту за звітний період включаються до податкової декларації з податку на додану вартість платника додатку, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Для визначення сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за молоко та м'ясо в живій вазі, які будуть поставлені ними, переробні підприємства щомісяця до початку наступного періоду здійснюють попередній розрахунок надходження і використання коштів з податку на додану вартість, нарахованого на вартість поставлених молока та молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів (далі - готова продукція) (за видами сільськогосподарських тварин), виготовлених з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі.

Розмір дотації застосовується переробним підприємством до всіх сільськогосподарських товаровиробників на однаковому рівні за продукцію одного товарного виду пропорційно вартості поставленої продукції. Цей розрахунок переробні підприємства погоджують з управліннями агропромислового розвитку районних держадміністрацій.

Переробні підприємства під час приймання поставлених молока та мяса в живій вазі виписують приймальні квитанції сільськогосподарським підприємствам за формами ПК-1 і ПК-3, а особистим селянським господарствам - за формами ПК-2 і ПК-3а.

У квитанціях крім ваги та вартості поставленої продукції за договірними цінами окремим рядком зазначаються суми дотацій, що належать сільськогосподарському товаровиробнику, виходячи із загального обсягу закупленої продукції та розміру дотацій згідно з попереднім розрахунком переробних підприємств.

Даною постановою не передбачено наявність у товаровиробника паспорта великої рогатої худоби, що за твердженням представників відповідача є основним доказом протиправності в діях позивача.

Судом встановлено, що дійсно у відповідності до Положення про ветеринарну картку до паспорта великої рогатої худоби, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 17 вересня 2003 р. N 342, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 9 жовтня 2003 р. за № 911/8232 власник /утримувач/тварини зобов'язаний отримати ветеринарну картку на кожну тварину, на яку в установленому порядку було видано паспорт великої рогатої худоби. Ветеринарна картка до паспорта великої рогатої худоби засвідчує дані стосовно ветеринарно - санітарного стану господарства, у якому утримується тварина, та стану здоров'я тварини.

Ветеринарна картка видається особисто власнику/утримувачу/ або уповноваженій ним особі через уповноваженого агента з ідентифікації.

Разом з тим судом встановлено, що не позивач, а власник/утримувач/ ВРХ повинен звернутися до спеціаліста державної установи ветеринарної медицини.

При цьому, п.4.5 даного Положення, також зазначено, якщо тварина вибуває з одного господарства в інше чи на передній власник/утримувач/ або уповноважена ним особа зобов'язані звернутися в державну установу ветеринарної де на виконання вимог п.3.4. Положення, спеціалістом державної установи ветеринарної медицини на зворотному боці ветеринарної картки вносяться необхідні дані. Однак, зі змісту вимог даного Положення вбачається, що даний обов'язок покладається на власника/утримувача/ тварини, що в свою чергу свідчить про відсутність будь-якого порушення позивачем вимог Положення, що також не взято до уваги працівниками відповідачів.

В акті перевірки та оскаржуваних рішеннях акцентовано увагу на порушення позивачем п.3.5. Положення про паспорт великої рогатої худоби затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України за №342 від 17.09.2003р. на виконання вимоги якого, при вибутті тварини з господарства в інше господарство на зворотній бік паспорта власником /утримувачем/ вносяться дата вибуття та причина вибуття, що також покладено на власника/утримувача/, тобто на господарського товаровиробника, який здійснює продаж ВРХ.

У підтвердження помилковості висновків відповідача є вимоги п.4.6. Положення про ветеринарну картку ВРХ у відповідності до яких, якщо тварина прибуває до господарства, власник/утримувач повинен звернутися з паспортом ВРХ в державну установу ветеринарної медицини за місцем знаходження господарства, за винятком прибуття на забійне підприємство, тобто до позивача.

Згідно п. 11.21 ст. 11 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та мясо в живій вазі.

З врахуванням вимог п. 11.21. ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач придбав ВРХ у постачальників, які відповідно до свідоцтв виданих державною податковою інспекцією у Тячівському районі вищенаведеним СПД, займаються діяльністю по розведенню ВРХ, тобто є сільськогосподарськими товаровиробниками та на виконання вимог Порядку нарахування виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі згідно затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України за №805 від 12.04.1999р. Дані сільськогосподарські товаровиробники поставляли м'ясо в живій вазі у відповідності до укладених договорів на закупівлю сільськогосподарської продукції.

Це підтверджено договорами на закупівлю сільськогосподарської продукції від субєктів підприємницької діяльності гр. гр. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6 (а.с. 61-63), їх поясненнями (а.с. 65-67), свідоцтвами про сплату єдиного податку (а.с. 26, 27, 122) та довідкою Бедевлянської сільської ради (а.с. 86).

Що стосується виплат субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_5 - позивач та його представник відмовились в частині позову на суму 9953, 96 грн., заявивши, що іншу суму - 17652, 54 грн. було йому оплачено за рахунок власних коштів підприємства згідно довідки (а.с. 121).

У відповідності постанови КМУ від 27.02.2008 року № 122, якою доповнено абзацом пятим пункт 5 постанови КМУ від 12 квітня 1999 року № 805 перераховані безпосередньо з поточних рахунків переробних підприємств без зарахування на небюджетні рахунки суми коштів за рахунок сум податку на додану вартість, що розраховуються переробними підприємствами за окремою податковою декларацією, не враховуються як дотації.

Представниками відповідача цей доказ по справі не спростований.

А у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказуван ня правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також підлягає до задоволення позов в частині включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у жовтні 2008 року суму 4950, 00 грн., яка не підтверджена податковими накладними ТОВ «Західноукраїнська Аграгна Компанія».

Отже позов частині стосовно субєкта підприємницької ОСОБА_5 на суму 9953, 96 грн., ТОВ «Західноукраїнська Аграгна Компанія»на суму 4950, 00 грн. по податку на додану вартість та штрафних санкціях на цю суму не підлягає до задоволення.

В решті позовних вимог позов підлягає до задоволення, оскільки доводи викладені в акті перевірки, рішеннях про результати розгляджу скарг позивача є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а правомірність дій відповідача не доказана в судовому засіданні.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 18, 19, 71, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

1. Позов Закритого акціонерного товариства «Хустський мясокомбінат»до Хустської обєднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про скасування податкових повідомлень рішень форми «Р»: № 0000912342/0 від 14.09.2009 року; № 0000912342/1 від 09.10.2009 року; № 0000912342/2 від 03.11.2009 року задовольнити частково.

2.Скасувати податкові повідомлення рішення форми «Р»: № 0000912342/0 від 14.09.2009 року; № 0000912342/1 від 09.10.2009 року; № 0000912342/2 від 03.11.2009 року в частині стягнення з позивача податку на додану вартість в розмірі 184807, 54 ( сто вісімдесят чотири тисячі вісімсот сім гривень 54 коп.) грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 1 грн. 70 коп..

5. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шешеня О.М.