Постанова № 13326355, 22.12.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-1778/10/0770

Ряд стат. звіту № 2.11.1

Код - 07

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої - судді Калинич Я.М. з участю секретаря

судового засідання - Фантича В. В. з участю:

представника позивача-Батрина В. В.

представника відповідача - Вередюк В. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліна" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліна" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до суб'єкта владних повноважень - Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №3427/23-01/32394886/22332 від 22.10.2009 року, яким йому визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 289 790,00 грн., мотивуючи неправомірністю такого. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що викладені в акті перевірки від 05.10.2009 року за № 18/7/23-60/32394886 висновки про відсутність підстав для включення ним сум ПДВ до податкового кредиту є не обґрунтовані. Право на податковий кредит у нього виникло у зв'язку зі сплатою ним сум в ціні придбаних товарів податку на додану вартість, про що свідчать виписані контрагентами податкові накладні. На час сплати ним по податковим накладним в ціні товару ПДВ його контрагенти були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, мали свідоцтво платника податку на додану вартість. Жодним нормативним актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, за обставин викладених у позовній заяві підтримав, дав аналогічні їй пояснення та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з мотивів викладених у письмових запереченнях, зокрема пояснивши, що спірне податкове повідомлення - рішення є правомірним, оскільки позивач до податкового кредиту включив суми ПДВ на підставі накладних, виписаних контрагентами ТОВ «Оптторг», ТОВ «Арктех - Форум»після анулювання їх свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та на підставі податкових накладних виписаних контрагентами ТОВ «Фоксар Трейд Сервіс»та ТОВ «Карбас - МВ»у ході фіктивних господарських операцій. Просив суд відмовити в задоволенні позову я к безпідставному.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що у період з 16.09.2009 року пол. 30.09.2009 року відповідачем було здійснено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Поліна»щодо встановлення розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі ТОВ «Карбас -МВ»та ТОВ «Фоксар Трейд Сервіс»за період з 01.03.2008 р. по 31.12.2008 року, а також відображення в податковому обліку взаємовідносин із ТОВ «Оптторг», ТОВ «Артех Форум»за період 2006-2008 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Поліна»п. п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1 та п. п. 7.4.5 п. 7.4 ЗУ « Про податок на додану вартість, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.03.2008 року по 31.12.2008 року у сумі З 740 985 грн. та порушення ч.1 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 712, ст. 662, ст. 655, ст. 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину, вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним відповідно до п.5 ст. 203 ЦК України по правочинах, здійснених ТОВ «Поліна»з ТОВ «Фоксар Трейд Сервіс»та ТОВ «Карбас - МВ»по договорах придбання ТМЦ на загальну суму господарських зобов'язань 11 802 065,00 грн., в т. ч. ПДВ 2 467 011,00 грн., що підтверджується Актом перевірки від 05.10.2009 року № 18/7/23-60/32394886.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №3427/23-01/32394886/22332 від 22.10.2009 року, яким ТОВ «Поліна»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 289 790,00 грн., правомірність якого і є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Так судом встановлено, що відповідач визначив недійсність виписаних податкових накладних ТОВ «Оптторг»за період з 20.06.2006 року по 02.11.2006 року на загальну суму 1 273 974,42 грн. та ТОВ «Артех Форум»у період з 01.07.2006 року по 25.09.2006 року на загальну суму 10 395 427,20 грн. на підставі фактів анулювання свідоцтв платника ПДВ названих контрагентів позивача. Зокрема, з наданої ДПІ у Голосіївському районі м. Києва інформаційної довідки № 178/7/23-1010 від 11.01.2008 року встановлено, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Оптторг»№ 37074075 від 31.12.2003 року анульовано з 20.06.2006 року відповідно до акту № 4835/29-2003 від 29.06.2006р. у зв'язку з неподанням податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, а також у зв'язку із відсутністю (неможливістю встановити місцезнаходження) суб'єкта за юридичною адресою. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Артех Форум»№ 37099445 від 19.04.2005 р. анульовано з 27.09.2006 року, відповідно до акту про анулювання реєстрації платника ПДВ № 5286/29/203 від 27.09.2006 року у зв'язку з неподанням податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців. Господарським судом м. Київ, постановою від 09.11.2006 року по справі № 23/527-6 ТОВ «Артех Форум»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Однак, такий висновком податкового органу є неправомірним з врахуванням наступного.

Відповідачем при проведенні перевірки не встановлено відомостей про відсутність фактів здійснення позивачем господарських операцій. Укладені між позивачем та зазначеними вище контрагентами господарські договори не визнавалися недійсними. Податковим органом не заперечується факт сплати позивачем ПДВ в ціні придбаного ним товару.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" та п.6.2 наказу ДПА України від 30.05.1997р. №165 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.

Згідно пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно із вимогами пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. п. 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 ст. 9 Закону, податковий орган видає особам -платникам податку на додану вартість свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

У пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Заперечуючи проти позову податковий орган зазначає, що згідно із актом №4835/29-203 від 29.06.2006 року. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва анульовано з 20.06.2006 року свідоцтво про реєстрацію ТОВ " Оптторг " як платника податку на додану вартість з виключенням цього підприємства з Реєстру платників податку на додану вартість. Акт про анулювання реєстрації платника ПДВ податковим органом прийнято в зв'язку з неподанням товариством податковому органу декларацій з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців. В матеріалах справи відсутні дані щодо направлення зазначеного акту ТОВ " Оптторг."

Позивач в податкових деклараціях за період з 01.03.2008 р. по 31.12.2008 року включив до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Оптторг»після 20.06.2006р., тобто за відсутності у вказаного контрагента статусу платника ПДВ і за відсутності у виписаних ним після цієї дати податкових накладних юридичної значимості.

Оскільки, згідно з п. 35 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. № 79, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за №208/4429, для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України не пізніше 2, 12 та 22 числа кожного місяця оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України

(www.sta.gov.ua), зокрема, інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв. То наведена норма дає підстави вважати, що у позивача на час включення до податкового кредиту податкових накладних ТОВ «Оптторг»за період з 20.06.2006 року по 02.11.2006 року на загальну суму 1 273 974,42 грн. була можливість перевірити статус свого контрагента як платника ПДВ.

Аналогічного висновку податковий орган прийшов і при перевірці правомірності включення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Артех Форум», свідоцтво платника податку на додану вартість №37099445, якого згідно із актом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №5286/29-203 від 27.09.2006 року анульовано з 27.09.2006 року

Суд не погоджується з даним висновком та зазначає, що відповідно до вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Згідно з п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 - податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Пункт 2 вказаного порядку встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку -відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон України не передбачає.

Як свідчать матеріали справи на момент проведення перевірки позивач мав усі податкові накладні на підтвердження сум податкового кредиту.

Анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку не може бути підставою для висновку про недійсність податкових накладних, виданих таким контрагентом на час здійснення господарської операції, та висновку про неправомірність включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у межах виконання договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно ч. 2 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Разом з цим, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Перевіряючи правильність формування податкового кредиту на підставі податкових накладних виписаних контрагентами ТОВ «Фоксар Трейд Сервіс»та ТОВ «Карбас - МВ»суд приходить до наступного висновку.

Так у ході перевірки податковим органом шляхом застосування Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «Фоксар Трейд Сервіс»та ТОВ «Карбас - МВ»встановлено, що ТОВ «поліна»за період березень - грудень 2008 року сформовано податковий по ТОВ «Фоксар Трейд Сервіс»в сумі 331 110,40 грн., а по ТОВ «Карбас - МВ»в сумі 2 135 900,37 грн.

Податковим органом встановлено, що ТОВ «Фоксар Трейд Сервіс»було зареєстроване як платник ПДВ 16.06.2007 р. свідоцтво № 100046989. Відповідно до реєстраційних даних основним видом діяльності підприємства є інші види оптової торгівлі. Директором та головним бухгалтером підприємства являється гр. ОСОБА_3, згідно пояснень якого, ним підписано документи на реєстрацію підприємства та відкриття рахунку у банківській установі, а будь - яких інших фінансових та бухгалтерських документів не підписував. Ніяких угод від імені підприємства не укладав, податкові декларації не підписував і не мав на це наміру.

Стосовно ТОВ «Карбас - МВ, яке зареєстроване платником ПДВ 11.07.2007 р. свідоцтво № 1000521186, податковим органом встановлено аналогічне. Відповідно до реєстраційних даних основним видом діяльності товариства є оптова торгівля машинами та устаткуваннями для добувної промисловості та будівництва. Директором та головним бухгалтером підприємства являється ОСОБА_4, а засновником - ОСОБА_5 Згідно пояснень ОСОБА_4 йому було запропоновано стати директором та головним бухгалтером зазначеного товариства, він підписував відповідні документи не усвідомлюючи їх зміст. На далі жодних бухгалтерських документів та звітів гр.. ОСОБА_4 не підписував, засновника товариства не знає, доходів від товариства не отримував.

На підставі зазначеного, податковим органом зроблено висновок, що вищезазначені товариства створені з метою надання податкової вигоди третім особам, а посадовими особами, відомості про яких містяться в реєстраційних справах, угоди із ТОВ «Поліна»не укладались та первинні документи ними не складались і не підписувались. Тобто, правочини укладені між ТОВ «Поліна»та його контрагентами ТОВ «Фоксар Трейд Сервіс»та ТОВ «Карбас - МВ» є нікчемними.

Однак, суд не погоджується з даним висновком податкового органу виходячи з наступного.

Висновок податкового органу про фіктивність підприємств зроблено на підставі пояснень посадових осіб вищезазначених товариств.

Вказані обставини фактично є обставинами, що пов'язані із фіктивним підприємництвом, однак, такі обставини мають підтверджуватися вироком суду, який компетентний встановити склад злочину, відповідальність за який передбачена статтею 203 КК України - фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. В матеріалах справи відсутні докази щодо цього.

Презумпцію правомірності правочину встановлено ст. 204 Кодексу, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За даних обставин для належного з'ясування дійсності правочину, податковий орган повинен був встановити факт поставки товарно - матеріальних цінностей позивачеві за спірними угодами. А саме встановити усе коло обставин стосовно такої поставки, дослідивши первинні документи, що підтверджували б факт перевезення товару, його прийняття за кількістю та якістю, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання товару тощо, або довести нікчемність правочину.

Як вбачається з Акту перевірки податковим органом не досліджувалося за якими саме господарськими операціями було сформовано спірний податковий кредит, чи мали ці операції реальний характер, та чи було вони фактично виконані учасниками (позивачем як покупцем та його контрагентами-постачальниками). Не проаналізовано на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку чи відбулася реальна зміна в активах, зобов'язаннях чи власному капіталі позивача, чи співпадають реальні наслідки вчинених господарських операції з придбання товару (робіт, послуг) тим наслідкам, що передбачалися відповідними угодами тощо. Не досліджено податковим органом і питання щодо фактичної сплати позивачем ПДВ постачальникам у складі ціни товару з огляду на проведення між ними розрахунків шляхом заліку однорідних вимог. Адже ця обставина є однією з обов'язкових підстав виникнення права на бюджетне відшкодування.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним оспорюваного податкового повідомлення - рішення .

Суд констатує, що порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення регламентований п. 7.4, п. 7.5 Закону України "Про податок на додану вартість", якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Актом перевірки не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

За відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів пп. 7.4.5 п. 7.4, 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту суд вважає що застосування до позивача оспорюваним податковими повідомленнями рішеннями штрафних санкцій є необґрунтованими.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області №3427/23-01/32394886/22332 від 22.10.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 289 790,00 грн. прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а дії відповідача не відповідають вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України, а отже таке слід визнати протиправним та скасувати.

За наведеного суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає задоволенню.

Згідно ч.і ст.94 КАС України слід присудити понесені позивачем документально підтверджені, у вигляді сплати судового збору (квитанція № 15 від 06.05.10 р.) судові витрати у розмірі 3 ( три ) грн. 40 (сорок) коп. до стягнення з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю « Поліна»- задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення прийняте Мукачівською об'єднаною державною податковою інспекцією в Закарпатській області №3427/23-01/32394886/22332 від 22.10.2009 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Поліна»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 289 790,00 грн.

3.Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Поліна»(Мукачівський район, с. Березинка, вул. Нова, 68/1, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 32394886) понесені судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок ) коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЯ.М. Калинич

Повний текст постанови складено та підписано 24.12.2010 року

СуддяЯ.М. Калинич