Постанова № 13326145, 06.12.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2а-956/10/0770

рядок статзвіту 2.11.1

код - 07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2010 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої - судді Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Красновій О.Р.

та сторін, які беруть участь у справі:

представника позивача Меліков С.Б.

представника відповідача - Рубіш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства "Мукачівський завод "Точприлад" до Мукачівської об'єднаної Державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.09.2009 № 0009932340/0, 13.10.2009 № 0001792340/0, 20.11.2009 № 0002112340/0, 18.12.2009 № 0002252340/0, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Мукачівський завод "Точприлад" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до суб'єкта владних повноважень - Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18 вересня 2009 року за № 0009932340/0, якими йому зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за липень 2009 року на 182 375, 00 грн.; від 13 жовтня 2009 року № 0001792340/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за серпень 2009 року на 173 783, 00 грн.; від 20 листопада 2009 року № 002112340/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за вересень 2009 року на 418 863, 00 грн.; від 18 грудня 2009 року № 0002252340/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за жовтень 2009 року на 192 685, 00 грн.

Позовні вимоги мотивує протиправністю зазначених податкових повідомлень рішень, оскільки відповідачем при зменшені сум бюджетного відшкодування не враховано, що з метою оподаткування до імпорту прирівнюється і ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договором лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення обєкта лізингу лізингодавцю резиденту або іншій особі за дорученням такого лізигодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари ( майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення повязане із поверненням товарів у звязку з припиненням дії зазначених договорів. При цьому для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та поставці послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податковим зобовязанням.

Позивач зазначає, що оскільки ним належним чином сплачено до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, що підтверджується відповідними, належним чином оформленими вантажними митними деклараціями та товари, імпортовані ним за договором оренди, ввезені з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах його господарської діяльності, то він правомірно включив до податкового кредиту суми ПДВ сплачені при імпортуванні обладнання за договором оренди.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з мотивів викладених у позовній заяві підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з мотивів викладених у запереченнях, зокрема пояснивши, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ спірні суми по імпортованому обладнанню на умовах оперативного лізингу (оренди), оскільки таке не є придбаними, а тільки отриманими у користування, а тому сума ПДВ, сплачена при їх ввезені, не може бути віднесеною до податкового кредиту. Просив суд відмовити в задоволенні позову, як безпідставному.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування, поданого позивачем 18 серпня 2009 року сума бюджетного відшкодування ВАТ "Мукачівський завод "Точприлад" за липень 2009 року становить 717 594, 00 грн. Згідно з вимогами п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем до податкового органу подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 717 594, 00 грн.

В період з 14 вересня 2009 року по 18 вересня 2009 року працівниками Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства "Мукачівський завод "Точприлад" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 717594 грн. за липень 2009 року. Даною перевіркою виявлено порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме таким завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2009 року в розмірі 182 375 грн., про що складено акт № 1779/23-01/14307452 від 18 вересня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0009932340/0 від 18 вересня 2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 182 375 грн., правомірність якого і є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування, що поданий позивачем 18 вересня 2009 року до податкового органу сума бюджетного відшкодування ВАТ "Мукачівський завод "Точприлад" за серпень 2009 року становить 1 351 696, 00 грн. Згідно з вимогами п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем до податкового органу подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 351 696, 00 грн.

В період з 29 вересня 2009 року по 05 жовтня 2009 року працівниками Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 1 351 696, 00 грн. за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період за липень 2009 року. Даною перевіркою встановлено порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме таким завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2009 року в розмірі 173 783, 00 грн., про що складено акт № 1857/23-01/14307452 від 06 жовтня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001792340/0 від 13 жовтня 2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 173 783, 00 грн., правомірність якого і є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування, що поданий позивачем 19 жовтня 2009 року до податкового органу сума бюджетного відшкодування ВАТ "Мукачівський завод "Точприлад" за вересень 2009 року становить 757 456, 00 грн. Згідно з вимогами п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем до податкового органу подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 757 456, 00 грн.

В період з 13 листопада 2009 року по 18 листопада 2009 року працівниками Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 757 456, 00 грн. за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період за серпень 2009 року. Даною перевіркою встановлено порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме таким завищено суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року в розмірі 418 863, 00 грн., про що складено акт № 2227/23-01/14307452 від 19 листопада 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002112340/0 від 20 листопада 2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 418 863, 00 грн., правомірність якого і є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування, що поданий позивачем 17 листопада 2009 року до податкового органу сума бюджетного відшкодування ВАТ "Мукачівський завод "Точприлад" за жовтень 2009 року становить 440 458, 00 грн. Згідно з вимогами п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем до податкового органу подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 440 458, 00 грн.

В період з 07 грудня 2009 року по 11 грудня 2009 року працівниками Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 440 458, 00 грн. за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період за вересень 2009 року. Даною перевіркою встановлено порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме таким завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року в розмірі 192 685, 00 грн., про що складено акт № 2377/23-01/14307452 від 16 грудня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002252340/0 від 18 грудня 2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 192 685, 00 грн., правомірність якого і є предметом розгляду даної справи.

Судом встановлено, що позивачем (орендар) укладено договір оренди обладнання з фірмою "VT IMS Kft" (орендодавець) від 20.02.2009 року № 251, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в користування майно виключно з єдиною метою: виготовлення продукції згідно договору про переробку давальницької сировини № 250 від 20.02.2009 року та сплачує йому за користування орендну плату в розмірів 1000 Євро в місяць не залежно від вартості всього майна, орендна плата проводиться на розрахунковий рахунок протягом 15 днів з моменту отримання від орендодавця відповідного рахунку на оплату. Вартість майна що орендується становить 2000000,0 Євро. В п. п. 5.1 розділу 5 даного договору зазначено, що юридичний власник є та завжди залишатиметься єдиним та виключним власником майна; орендар не має права власності на майно, він лише має право користуватися ним на умовах договору.

На умовах даного договору позивачем імпортовано у червні 2009 року обладнання згідно ВМД № 300070023/9/003394 від 09 червня 2009 року на суму 24 260, 85 грн., ВМД № 300070023/9/003395 від 09 червня 2009 року на суму 29 918, 08 грн., ВМД № 300070010/9/003367 від 11 червня 2009 року на суму 115 759, 53 грн., ВМД № 300070010/9/003368 від 11 червня 2009 року на суму 1 553, 33 грн., ВМД № 300070023/9/003635 від 17 червня 2009 року на суму 9 265, 8 грн., ВМД № 30070010/9/003456 від18 червня 2009 року на суму 1617, 98 грн. Всього за червень - 182 376, 29 грн.; ВМД № 300070023/9/004381 від 23 липня 2009 року на суму 12 623, 95 грн., ВМД № 300070023/9/004360 від 23 липня 2009 року на суму 14 117, 25 грн., ВМД № 300070010/9/003895 від 04 липня 2009 року на суму 13 379, 98 грн., ВМД № 300070023/9/004067 від 10 липня 2009 року на суму 86 935, 68 грн., ВМД № 300070023/9/004068 від 10 липня 2009 року на суму 43 329, 84 грн., ВМД № 300070023/9/004437 від 27 липня 2009 року на суму 3 395, 85 грн. Всього за липень на загальну суму 173783 грн.; ВМД № 300070023/9/004573 від 03 серпня 2009 року на суму 13 621, 4 грн., ВМД № 300070023/9/004575 від 03 серпня 2009 року на суму 65 230, 48 грн., ВМД № 300070023/9/004589 від 03 серпня 2009 року на суму 1 306, 20 грн., ВМД № 300070023/9/004590 від 03 серпня 2009 року на суму 105 958, 39 грн., ВМД № 300070023/9/004628 від 04 серпня 2009 року на суму 6 463, 60 грн., ВМД № 300070023/9/004629 від 04 серпня 2009 року на суму 30 149, 88 грн., ВМД №300070010/9/004616 від 13 серпня 2009 року на суму 1 885, 84 грн., ВМД № 300070010/9/004632 від 13 серпня 2009 року на суму 23 844, 8 грн., ВМД № 300070023/9/004940 від 20 серпня 2009 року на суму 6 893, 22 грн., ВМД № 300070010/9/004783 від 21 серпня 2009 року на суму 1 165, 59 грн., ВМД № 300070010/9/004819 від 22 серпня 2009 року на суму 109 261, 77 грн., ВМД № 300070010/9/004960 від 29 серпня 2009 року на суму 22 337, 31 грн., ВМД № 300070023/9/005061 від 28 серпня 2009 року на суму 30 745, 64 грн. Всього за серпень на загальну суму 418863 грн.; ВМД № 300070010/9/005053 від 03 вересня 2009 року на суму 9 963, 10 грн., ВМД № 300070010/9/005091 від 06 вересня 2009 року на суму 56 705, 32 грн., ВМД № 300070010/9/005323 від 15 вересня 2009 року на суму 8 287, 44 грн., ВМД № 300070010/9/005332 від 15 вересня 2009 року на суму 80 369, 77 грн., ВМД № 300070023/9/005607 від 21 вересня 2009 року на суму 7 355, 49 грн., ВМД № 300070023/9/005721 від 25 вересня 2009 року на суму 363, 44 грн., ВМД № 300070023/9/005232 від 04 вересня 2009 року на суму 22 964, 24 грн., ВМД № 300070023/9/005230 від 04 вересня 2009 року на суму 6 676, 41 грн. Всього за вересень на загальну суму 192685 грн.

Даний факт відповідачем не заперечується.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що оскільки ввезене позивачем обладнання не є придбаними, а лише отриманими у користування, то сума ПДВ, сплачена при їх ввезені до податкового кредиту не відноситься. Однак, такі доводи відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги виходячи з наступного.

Статтею 185 Митного кодексу України визначено, що відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму: імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, транзит, тимчасове ввезення (вивезення).

Згідно з вимогами ст. 188 Митного кодексу України імпорт митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь - яких митних обмежень.

У відповідності до ст. 189 Митного кодексу України ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає: подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України; сплати податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України; дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

З обставин справи вбачається, що переміщення товару було здійснено в митному режимі імпорту і відповідає всім умовам визначеним ст.189 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 Закону України "Про податок на додану вартість", обєктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється: ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.

У відповідності до пп. 7.4.1 п 7.4 ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з положень пп. 3.1.2 п. 3.2 ст. 3 та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем належним чином сплачено до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, що підтверджено оформленими належним чином вантажними митними деклараціями. А відтак, заявлені до відшкодування суми, визначені у повній відповідності до вимог п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", і складається з сум податків, фактично сплачених у попередніх податкових періодах.

Враховуючи вищевказане, суд констатує, що спірна операція по ввезенню на митну територію України на умовах оперативного лізингу обладнання підпадає під ознаки переміщення товарів через митний кордон України в режимі імпорту. А виходячи з положень пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

А тому, доводи відповідача про те, що при здійснені операцій з тимчасового ввезення обладнання підприємством не здійснювалось його придбання, а відтак суми податку на додану вартість, сплачені у звязку з імпортом такого обладнання, не включається до податкового кредиту відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", є необґрунтованими та таким звужено трактується вищевказана норма Закону.

За викладених обставин суд приходить до переконання про неправомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по ПДВ за липень 2009 року на суму 182 375, 00 грн., за серпень 2009 року на суму 173 783, 00 грн., за вересень 2009 року на суму 418 863, 00 грн., за жовтень 2009 року на суму 192 685, 00 грн., оскільки такі не ґрунтуються на законі, а тому, такі слід визнати протиправним та скасувати.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства "Мукачівський завод "Точприлад" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 вересня 2009 року № 0009932340/0, від 13 жовтня 2009 року № 0001792340/0, від 20 листопада 2009 року № 0002112340/0, від 18 грудня 2009 року № 0002252340/0 - задовільнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області № 0009932340/0 від 18 вересня 2009 року, № 0001792340/0 від 13 жовтня 2009 року, № 0002112340/0 від 20 листопада 2009 року, № 0002252340/0 від 18 грудня 2009 року.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Калинич Я. М.

Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 10 грудня 2010 р.

Суддя Калинич Я. М.