Постанова № 13326028, 15.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2010 р. справа № 2а-23846/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-10 год

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.

при секретаріТокмаковій Є.А.

за участю

представників позивача Папакіної К.М., Беро А.Л.

представників відповідача Босинченко М.В., Бондар О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАН-ГРУП» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003672340/0 від 24.09.2010р.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІАН-ГРУП» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003672340/0 від 24.09.2010р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив про невідповідність складеного відповідачем акту перевірки № 1567/23-3/30076079 від 15.09.2010р. та прийнятого відповідачем рішення вимогам закону, оскільки позивачем було правомірно включені до податкового кредиту суми податку на додану вартість (надалі ПДВ). Зокрема, позивач не погоджується з висновками відповідача про те, що до складу податкового кредиту включено суму ПДВ, не повязану з веденням господарської діяльності та не використану в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника, і зазначає, що придбання послуг по розробці проектно-кошторисної документації, послуг по реалізації проекту будівництва та виконанню інженерно-геологічних досліджень стосуються основної діяльності підприємства, відповідні суми податку, сплачені у складі вартості таких послуг, правомірно віднесені до податкового кредиту. Також позивач зазначив, що податковий кредит, сформований внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів не обмежується обсягом оподатковуваних операцій за попередні 12 місяців.

Представники позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечили, надали суду письмові заперечення, зазначили, що відповідачем був складений акт від 15.09.2010р. позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 р., яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувався в період червень, липень, вересень, листопад 2009р. лютий, березень 2010р. На підставі висновків акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003672340/0 від 24.09.2010р. щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 752761 грн., у звязку з тим, що до складу податкового кредиту включено суму ПДВ, не повязану з веденням господарської діяльності та не використану в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника, крім того сформований позивачем податковий кредит, перевищує обсяг оподатковуваних операцій за попередні 12 місяців. Просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, розглянувши та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі наказу начальника ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька та направлення № 517 від 17.08.2010р. відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВІАН-ГРУП» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди за червень, липень, вересень, листопад 2009 року, лютий, березень 2010 року.

За результатами перевірки був складений акт №1567/23-3/30076079 від 15.09.2010 року (а.с.16-32)., в якому відповідачем встановлено порушення підпункту 7.4.1, 7.4.4 п.7.4, ппідпункту 7.7.1, 7.7.2, абз. б) пп..7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

Згідно з поданою ТОВ «ВІАН-ГРУП» до ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька податковою декларацією з ПДВ та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010р., складає 752 761,00 грн., яка виникла з таких податкових періодів: червень 2009 року - 427 103,00 грн.; липень 2009 року - 33 730,00 грн.; вересень 2009 року - 127 153,00 грн.; листопад 2009 року - 28 401,00 грн.; лютий 2010 року - 121 300,00 грн.; березень 2010 року - 15 074,00 грн.

За наслідками перевірки відповідач зазначив, що на порушення підпункту 7.4.1., п. п. 7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем до складу податкового кредиту включено суму ПДВ, не пов'язану з веденням господарської діяльності та не використану в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Зокрема, відповідач зазначив, що у періодах, в яких сформований податковий кредит по укладеним позивачем договорам, що стосуються створення об'єкту архітектури - «Сільськогосподарське кінно-племінне господарство», за адресою с. Шпитьки, Києво-Святошинський район, Київська область від 15.12.2008р. у позивача відсутній відповідний дозвіл на виконання будівельних робіт, що також унеможливлює використання позивачем відповідних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Крім того, відповідач зазначив, що протягом попередніх 12-ти місяців, що передують поданій заявці на відшкодування із бюджету податку на додану вартість, позивач мав обсяги оподатковуваних операцій у сумі 99 820,00 грн., які менше заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 752 761,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003672340/0 від 24.09.2010р. (а.с.48) щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 752 761,00 грн. на підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 -III від 21.12.2000р.

Згідно довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 318129 (а.с.57) основними видами діяльності позивача є: інші види рекреаційної діяльності; інша діяльність у сфері спорту; розведення овець, кіз, коней; оптова торгівля живими тваринами; надання послуг у тваринництві; надання інших комерційних послуг.

04 липня 2008 року між ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія» та позивачем було укладено попередній договір, згідно умов якого позивач мав намір придбати земельні ділянки загальною площею 48,0819 га. (а.с.54-56). Згідно п. 2 зазначеного попереднього договору зобов'язання по придбанню земельних ділянок позивачем обумовлені обов'язком продавця провести у відповідності до чинного законодавства України зміну цільового призначення земельних ділянок на таке, що дозволить покупцю після укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок здійснити на них будівництво кінноспортивного комплексу з об'єктами громадського та торгового призначення та обслуговуючої інфраструктури.

Після укладання попереднього договору від 04.07.2010р. позивачем були укладені наступні договори:

-договір 006-12/08 від 15.12.2008 р. з ТОВ «Архітектурне бюро «Майкл Хоуп» про виконання робіт по розробці проектно-кошторисної документації, що пов'язана зі створенням обєкту - «сільськогосподарського кінно-племінного господарства» за адресою с. Шпитьки, Києво-Святошинський район, Київська область (а.с. 93-106);

-договір № 0108 від 30.07.2008 р. з ТОВ «Вел Марк» по наданню послуг з реалізації проекту будівництва об'єкту - Сільськогосподарське кінно-племінне господарство, що має бути збудований на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (а.с.111-124);

-договір № 09-140 від 02.03.2010 р. з ПП «Стандарт» про виконання інженерно-геологічних вишукувань під будівництво об'єкту «Сільськогосподарського кінно-племінного господарства» у с. Шпитьки, Києво-Святошинський район, Київська область на стадії П+РД(а.с. 125-129);.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що до складу податкового кредиту позивачем включено суми ПДВ по операціях із зазначеними контрагентами на підставі отриманих податкових накладних.

Таким чином, спір виник з приводу правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за операціями, які, на думку відповідача, не повязані з веденням господарської діяльності. Крім того, сума податкового кредиту виходить за межі обсягів оподатковуваних операцій попередніх 12-ти місяців.

Згідно з підпунктом 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З приводу наведеного суд зазначає, що поняття господарської діяльності міститься у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР, яким визначено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Господарським кодексом України закріплено принципи свободи вибору господарської діяльності. Зокрема, згідно ст. 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. У ст. 44 Господарського кодексу України зазначено, що підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону. Частинами 1 та 2 ст. 67 зазначеного Кодексу передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Закон України «Про податок на додану вартість» не містить критеріїв або переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.5.1. ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.2.6. статті 7 Закону “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

01 червня 2010 року між ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія» та позивачем було укладено договори купівлі-продажу земельних ділянок загальною площею 48,0819 га., для ведення підсобного сільського господарства на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (а.с.130-150). Таким чином, на час проведення перевірки позивачем були придбані земельні ділянки, обумовлені попереднім договором від 04.07.2010р., стосовно яких позивачем замовлялися роботи з розробки проектно-кошторисної документації, послуги з реалізації проекту будівництва, виконання інженерно-геологічних вишукувань під будівництво.

За таких обставин, враховуючи зареєстровані види діяльності позивача та предмет укладених позивачем договорів, суд дійшов висновку про те, що договори № 006-12/08 від 15.12.2008 р. з ТОВ "Архітектурне бюро "Майкл Хоуп", № 0108 від 30.07.2008 р. з ТОВ "Вел Марк" та № 09-140 від 02.03.2010 р. з ПП "Стандарт" укладені позивачем у межах здійснення ним господарської діяльності, з чого випливає правомірність формування позивачем податкового кредиту за платежами, які здійснені на виконання зазначених договорів.

Крім того, суд не вбачає порушень підпункту а) підпункту 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість”, оскільки цей підпункт має спеціальний виняток стосовно спорудження (будівництва) основних фондів і передбачає, що не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). Тому за вищезазначеними договорами податковий кредит позивачем сформований правомірно внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів, яким є сільськогосподарське кінно-племінне господарство.

Посилання відповідача на відсутність дозволу на будівельні роботи суд до уваги не приймає, оскільки Законом України “Про планування і забудову територій” у статті 29 передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються від замовника будівництва документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством. З огляду на наведену норму вбачається, що роботи з розробки проектної документації на будівництво передують видачі дозволу на виконання будівельних робіт і є обовязковою умовою його видачі. Тому не ґрунтуються на законі твердження відповідача про необхідність наявності дозволу на виконання будівельних робіт до моменту укладення договорів про роботи з розробки проектно-кошторисної документації, послуги з реалізації проекту будівництва, виконання інженерно-геологічних вишукувань під будівництво.

Судом також враховується, що на запити про проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ не отримано відомостей про наявність розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ “ВІАН-ГРУП” (а.с.151-167).

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За таких умов, враховуючи встановлені судом факти та відповідні їм правовідносини, заявлені по справі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАН-ГРУП» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення 0003672340/0 від 24.09.2010р. задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення 0003672340/0 від 24.09.2010р. Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «ВІАН-ГРУП» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 15 грудня 2010 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 20 грудня 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.