Рішення № 133256454, 13.01.2026, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 278/4173/25

Провадження №2/291/54/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Федорчук І.В.,

за участю секретаря Герасимчук Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача Рудницький Юлій Ігорович звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь АТ "ТАСКОМБАНК" заборгованість за кредитним договором №4914169205 від 13.09.2019 в розмірі 68337,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13.09.2019 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4914169205, за умовами якого позичальнику було надано кредит у розмірі 45110,00 грн, строком користування 36 місяців, зі сплатою відсотків в розмірі 12,00 % річних від суми боргу за договором та 2,50 % щомісячних від суми кредиту.

07.10.2016 року права вимоги за кредитним договором відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016. Відповідно до умов цього договору факторингу № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року, позивач є новим кредитором боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №4914169205 від 13.09.2019.

Умови вищевказаного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті.

Як наслідок, станом на 12.05.2025 року, заборгованість позичальника за кредитним договором №4914169205 від 13.09.2019 становить 68337,63 грн., з яких: 38632,41 грн заборгованість по тілу кредиту (у тому числі прострочена); 7594,83 грн заборгованість за процентами річними; 22110,39 грн заборгованість за процентами щомісячними.

Таким чином, позичальником було грубо порушено умови кредитного договору №4914169205 від 13.09.2019, в зв`язку з чим позивач АТ «ТАСКОМБАНК» звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 13.11.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відзив на позов відповідачем у визначений термін, не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Встановлено, що 13.09.2019 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4914169205 (а.с.11).

13.09.2019 відповідачем підписано Паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФК» №4169205 (а.с. зворот 12-13).

Згідно п. 4 вказаного Паспорту кредиту, основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника: тип кредиту - кредит; сума/ліміт кредиту - 45110,00 грн; строк, на який надається кредит 36; спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом, протягом 3 банківських днів від дня укладення договору.

Відповідно до п. 5 зазначеного Паспорту кредиту, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника: процентна ставка при наданні кредиту 12,00 % від суми кредиту; щомісячні проценти 2,50 % від суми кредиту. Загальні витрати за кредитом 50786,61 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом 94546,61 грн, реальна річна процентна ставка 73,59 %.

У п. 6 вказаного Паспорту кредиту визначено порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів), відповідно до якого відповідач зобов`язався щомісячно частинами повертати отримані кредитні грошові кошти та сплачувати проценти за користування цими коштами.

07.10.2016 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «ТАСКОМБАНК» укладено договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016. Про підтвердження укладення вказаного договору свідчить реєстр права вимоги, квитанції про оплату за переуступку права вимоги (а.с.43-50, 82-127).

З виписки по особовому рахунку відповідача за кредитним договором №4914169205 від 13.09.2019 за період з 13.09.2019 року по 12.05.2025 наявна інформація щодо: перенесення на прострочену заборгованість; нарахування відсотків; погашення заборгованості. Водночас відомостей щодо перерахування кредитних коштів виписка по особовому рахунку - не містить (а.с.17-39).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Судова практика у кредитних правовідносинах, стягненні заборгованості за договорами займу наразі дотримується позиції необхідність наявності доказів щодо передачі кредитором грошових коштів боржнику. Обов`язковою умовою для прийняття позитивного для кредитора рішення є надання останнім документу, який підтверджує вказаний факт.

Позиція ВС/КЦС у справі №278/2177/15-ц від 17 грудня 2021 року викладена таким чином: "Заборгованість за кредитом та її розмір має доводитись первинними касовими документами, наприклад виписками за картковими рахунками, за кредитним договором".

У цій справі позивач на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду докази на укладення договору, тощо. Водночас позивач не надав суду належних доказів щодо підтвердження перерахування відповідачеві кредитних коштів, а виписка по особовому рахунку відповідача за кредитним договором №4914169205 від 13.09.2019 за період з 13.09.2019 року по 12.05.2025 вказаної інформації не містить.

Разом з цим, позивач при подачі позову не зазначив, щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, які підтверджують факт надання відповідачу кредитних коштів.

Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Позиція Верховного Суду викладена в Постанові від 29 січня 2020 року по справі № 755/18920/18: «Наданий банком розрахунок заборгованості, як доказ існування між сторонами кредитних правовідносин, наявності заборгованості та її розмір, сам по собі не є належним та допустимим доказом укладення кредитного договору та наявності заборгованості за ним договором, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, позивачем не надано».

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними доказами факт отримання відповідачем кредитних коштів та позики у відповідних розмірах.

Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п. 2.1.1 Постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від 30.12.1998 №566, оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано копію договору та складений позивачем розрахунок заборгованості за цим договором, виписку по особовому рахунку які не містять відомостей щодо перерахування кредитних коштів відповідачеві.

Однак, в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи на підтвердження перерахування кредитних коштів на банківський картковий рахунок позичальника у розмірі зазначеному в договорі про надання кредиту. Зокрема, АТ «ТАСКОМБАНК» не надано суду копії меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, виписки по картковому рахунку, тощо.

З огляду на наведене, суд позбавлений можливості перевірити правильність розрахунків заборгованості проведених позивачем, а тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також сума відсотків, зазначена в розрахунку, є правильними.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доведеність наявної суми заборгованості за договором про надання фінансового кредиту та договорами позики, є обов`язком позивача, який не довів суду належними та допустимими доказами її розмір, відтак суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні позову.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову позивачу відмовлено у повному обсязі, судовий збір до стягнення з відповідача не підлягає.

Керуючись ст. 6-13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволені позову Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

позивач Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, буд.30, ЄДРПОУ 09806443;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 13 січня 2026 року.

Суддя І.В. Федорчук