Постанова № 13325242, 13.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2010 р. справа № 2а-27220/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

за участю:

представника позивачаКоваленко Л.О.,

представника відповідача Вінц Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання-ДС» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання визнати податковий розрахунок комунального податку за ІІІ квартал 2010 року як документ податкової звітності з моменту його подання, -

В С Т А Н О В И В:

30.11.2010 ТОВ «Енергопостачання-ДС» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської ОДПІ про визнання неправомірними дій щодо невизнання податкового розрахунку комунального податку за ІІІ квартал 2010 року, а також податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) в якості податкової звітності, зобовязання визнати податковий розрахунок комунального податку за ІІІ квартал 2010 року та форму № 1ДФ за ІІІ квартал 2010р. як документ податкової звітності з усіма вказаними у ньому показниками з моменту подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.11.2010 відповідачем було направлено на його адресу листа № 23628/10/28-113 «Про невизнання як податкової звітності», якими були не визнані зазначені вище розрахунок комунального податку та Форма № 1ДФ.

Позивач вважає такі дії податкового органу неправомірними, оскільки вони суперечать положенням абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі за текстом Закон № 2181). При заповненні обовязкових реквізитів розрахунку комунального податку у розділі 5 «місцезнаходження платника податку» вказано юридичну адресу підприємства: Красноармійський район, с. Гнатівка, вул. Грушевського, АЗС. У Формі № 1ДФ взагалі не передбачено заповнення такого реквізиту.

Просив позов задовольнити (а.с. 3-4).

До початку судового розгляду справи по суті представник позивача уточнила позовні вимоги та просила визнати неправомірними дії Красноармійської ОДПІ щодо невизнання податкового розрахунку комунального податку за ІІІ квартал 2010 року в якості податкової звітності, зобовязати відповідача визнати податковий розрахунок комунального податку за ІІІ квартал 2010 року як документ податкової звітності з усіма вказаними у ньому показниками з моменту подання.

У судовому засіданні представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення проти позову, в яких, посилаючись на п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827 вказала, що є обовязковим заповнення у податковій звітності реквізиту «місцезнаходження платника податків». Згідно довідки підрозділу податкової міліції № 50 від 11.10.2010, місцезнаходження ТОВ «Енергопостачання-ДС» не встановлено. Просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання-ДС» зареєстровано в якості юридичної особи Красноармійською районною державною адміністрацією 18.08.2010, включено до ЄДРПОУ за № 37160643, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 076051 від 30.09.2010. Позивач перебуває на податковому обліку в Красноармійській ОДПІ як платник податків.

09.11.2010 позивач подав до Красноармійської ОДПі податковий розрахунок комунального податку за ІІІ квартал 2010 року за формою, встановленою Наказом ДПА України від 24.12.2003 № 625 (а.с. 6).

Листом від 10.11.2010 № 23628/10/28-113 Красноармійська ОДПІ повідомила позивача, що поданий податковий розрахунок комунального податку за ІІІ квартал 2010 року не визнається ДПІ як податкова звітність, оскільки не відповідає вимогам абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 (місцезнаходження не встановлено).

Згідно з п. 1.11 ст. 1 Закону № 2181 податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). П.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 цього Закону передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. За змістом абз. 1 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Крім того, наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827 (далі за текстом - Наказ ДПА № 827) були затверджені Методичні рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (далі за текстом Методичні рекомендації), які носять обовязковий характер для органів податкової служби.

За змістом пункту 4.5 Методичних рекомендацій, які діяли на момент виникнення спірних відносин, якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація.

У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону N 2181.

Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання" (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій).

Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181).

У Базі даних адресата звітності ця податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус "Не визнано як податкова декларація" із обов'язковим зазначенням підстав невизнання, а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення ОДПС (про невизнання податкової звітності як податкової декларації) та дата його відправки.

Для інформування платників податків про відповідальність та наслідки повернення податкової звітності на дошці об'яв або інших інформаційних стендах в операційних залах розміщується витяг із Закону N 2181 (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4).

Представник відповідача у судовому засіданні не підтвердив факту внесення до відповідної інформаційної бази Красноармійської ОДПІ інформації про отриманий 09.11.2010 податковий розрахунок, не надав копію службової записки про передачу податкового розрахунку до галузевого підрозділу. Крім того, відповідачем не було здійснено попередження позивача в усній формі про виявлені недоліки податкового розрахунку.

Тобто у триденний термін від дня отримання звітності відповідачем не були вчинені дії, встановлені п. 4.5 Методичних рекомендацій.

До того ж, у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт невідповідності податкового розрахунку вимогам Закону № 2181, про які вказує відповідач у своєму листі від 10.11.2010. Як вбачається з наданого суду податкового розрахунку комунального податку за ІІІ квартал 2010р., у графі 5 вказано місцезнаходження платника податку: Красноармійський район, с. Гнатівка, вул. Грушевського, АЗС (а.с. 6).

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що місцезнаходження ТОВ «Енергопостачання-ДС» не встановлено, оскільки такий довід представник відповідача не підтвердив жодним актом або іншим відповідним документом

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії Красноармійської ОДПІ щодо невизнання в якості податкової звітності податкового розрахунку комунального податку за ІІІ квартал 2010 року в якості податкової звітності - є неправомірними.

Стосовно позовних вимог в частині зобовязання Красноармійської ОДПІ визнати податковий розрахунок комунального податку за ІІІ квартал 2010р., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби зокрема є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Законом України № 2181 передбачена відповідальність за несвоєчасне подання податником податків податкової звітності у строки, визначені законодавством, зокрема п.п. 17.1.1. встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Таким чином дії відповідача можуть призвести до таких негативних наслідків як, наприклад, необґрунтоване визначення податкових зобовязань у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності та таке інше.

Відповідно до п.5.1. ст. 5 цього ж Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до ст. 67 Конституції України,- кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»,- платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Дії відповідача щодо не визнання в даному випадку податкового розрахунку фактично не тільки порушує права позивача та його контрагентів, а й, на думку суду, порушує інтереси держави, нівелюючи при цьому забезпечення та виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та обовязків.

Отже для повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобовязати відповідача визнати податковий розрахунок комунального податку за ІІІ квартал 2010р. податковою звітністю з усіма вказаними в ньому показниками з моменту його подання, тобто з 09.11.2010.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання-ДС» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання визнати податковий розрахунок комунального податку за ІІІ квартал 2010 року як документ податкової звітності з моменту його подання.

На підставі ст. 94 КАС України суд присуджує до стягнення з Державного бюджету на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання-ДС» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання визнати податковий розрахунок комунального податку за ІІІ квартал 2010 року як документ податкової звітності з моменту його подання задовольнити.

Визнати неправомірними дії Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області по невизнанню податкового розрахунку комунального податку за ІІІ квартал 2010 року в якості податкової звітності, поданого товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання-ДС» 09 листопада 2010 року.

Зобовязати Красноармійську обєднану державну податкову інспекцію Донецької області визнати податковий розрахунок комунального податку за ІІІ квартал 2010 року, поданий товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання-ДС» 09 листопада 2010 року, податковою звітністю з усіма вказаними у ньому показниками з моменту подання.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання-ДС» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 13 грудня 2010 року. Повний текст постанови складений та підписаний 18 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.