Постанова № 13325239, 08.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2010 р. справа № 2а-25395/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

за участю:

представника позивачаМаксимчука С.П.,

представника відповідача Аніщенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання неправомірними дій по розподілу сплачених поточних податкових зобовязань з податку на додану вартість на погашення податкового боргу та пені, зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

16.09.2010 державне підприємство «Селидіввугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області, в якому просило:

визнати неправомірними дії по розподілу сплачених 30.04.2010 у сумі 227000 грн., 31.05.2010 у сумі 85000 грн., 09.06.2010 у сумі 140000 грн., 6722 грн., 10.06.2010 у сумі 60000 грн., 15.06.2010 у сумі 2000 грн. поточних податкових зобовязань з ПДВ на погашення податкового боргу та пені;

визнати недійсними повідомлення Красноармійської ОДПІ про зарахування суми сплаченого податкового зобовязання з ПДВ у погашення податкового боргу та пені № 105210010330759 від 07.06.2010, № 105210010338281 від 07.06.2010, № 105210010340808 від 14.06.2010, № 105210010340809 від 14.06.2010, № 105210010341194 від 14.06.2010, № 105210010341859 від 17.06.2010;

зобовязати Красноармійську ОДПІ внести відповідні зміни до картки особового рахунку платника податків з податку на додану вартість шляхом виключення з картки особового рахунку пені у розмірі 19369,71 грн. (а.с. 32-33).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він отримав від Красноармійської ОДПІ вказані вище податкові повідомлення, якими на підставі абз. 2 п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі за текстом Закон № 2181) та Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003 № 290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за № 522/7843 (далі за текстом Інструкція № 290), було здійснено зарахування сум ПДВ, сплачених платіжними дорученнями № 12341 від 30.04.2010, № 12994 від 31.05.2010, № 13255 від 09.06.2010, № 13234 від 09.06.2010, № 13285 від 10.06.2010, № 13360 від 15.06.2010, у погашення податкового боргу з ПДВ попередніх періодів та пені.

Позивач не погоджується із цими податковими повідомленнями, оскільки вважає, що податковим органом безпідставно змінене призначення платежу, вказаного у платіжних дорученнях. Жодними нормами Закону № 2181 не встановлено таке право або обовязок контролюючого органу змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Крім того, п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного Банку України № 22 від 02.01.2004 року, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29.09.2004 року за № 377/8976 (далі за текстом Інструкція № 22), реквізит «призначення платежу» у платіжному дорученні здійснюється платником для надання повної інформації про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Проведення відповідачем операцій в особових рахунках платників податків в хронологічному порядку, тобто зміна напрямку платежу, є безпідставним.

Згідно п. 5.1.7 Статуту ДП «Селидіввугілля», підприємство самостійно встановлює черговість і напрями використання коштів з власних рахунків, яке здійснюється банками за його дорученням, крім випадків, передбачених законодавством. Позивач спрямував свої кошти саме на погашення податкових зобовязань з ПДВ, і тому відповідач не мав законних підстав для зміни призначення платежу та зарахування сплаченої суми в погашення податкового боргу та пені.

Просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 08.12.2010 позовну заяву у частині позовних вимог про визнання недійсними повідомлень Красноармійської ОДПІ про зарахування суми сплаченого податкового зобовязання з ПДВ у погашення податкового боргу та пені № 105210010330759 від 07.06.2010, № 105210010338281 від 07.06.2010, № 105210010340808 від 14.06.2010, № 105210010340809 від 14.06.2010, № 105210010341194 від 14.06.2010, № 105210010341859 від 17.06.2010, залишено без розгляду у звязку із їх відкликанням позивачем.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення проти позову, у яких вказала, що черговість погашення узгоджених податкових зобовязань платника податків чітко визначена п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181, згідно з яким податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Визначений порядок сплати та зарахування податків є єдиним для всіх платників податків та органів державної податкової служби і не передбачає можливість направлення грошових коштів у рахунок погашення податкових зобовязань, що мають більш пізні строки виникнення. Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму погашеного податкового боргу відповідно до ст. 16 зазначеного Закону нараховується пеня. Сплачені зазначеними позивачем платіжними дорученнями суми ПДВ згідно п. 7.7 ст. 7, п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181 були зараховані по особовому рахунку позивача в погашення наявного податкового боргу минулих періодів та пені. Наголошувала на пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 5 ст. 99 КАС України. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач - державне підприємство „Селидіввугілля” зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 06.06.2005, має ідентифікаційний код юридичної особи 33426253, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 192565 (а.с. 41), Довідкою Відділу статистики у місті Селидовому від 15.04.2010 серії АБ № 214729 (а.с. 42). Позивач здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту (у новій редакції), затвердженого наказом Міністра вугільної промисловості України № 130/1 від 27.12.2005р. (а.с. 37-40).

Красноармійською ОДПІ були прийняті наступні податкові повідомлення:

- № 105210010330759 від 07.06.2010, яким здійснено розподіл сплаченої 30.04.2010 згідно з платіжним документом № 12341 від 30.04.2010 суми податкового боргу у розмірі 227000 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 218474,20 грн. та пені у розмірі 8525,80 грн. (а.с. 43);

- № 105210010338281 від 07.06.2010, яким здійснено розподіл сплаченої 31.05.2010 згідно з платіжним документом № 12994 від 31.05.2010 суми податкового боргу у розмірі 85000 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 82180,77 грн. та пені у розмірі 2819,23 грн. (а.с. 44);

- № 105210010340808 від 14.06.2010, яким здійснено розподіл сплаченої 30.09.2009 згідно з платіжним документом № 13255 від 09.06.2010 суми податкового боргу у розмірі 140000 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 134718,46 грн. та пені у розмірі 5281,54 грн. (а.с. 45);

- № 105210010340809 від 14.06.2010, яким здійснено розподіл сплаченої 09.06.2010 згідно з платіжним документом № 13234 від 09.06.2010 суми податкового боргу у розмірі 6722 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 6454,35 грн. та пені у розмірі 267,65 грн. (а.с. 46);

- № 105210010341194 від 14.06.2010, яким здійснено розподіл сплаченої 10.06.2010 згідно з платіжним документом № 13285 від 14.06.2010 суми податкового боргу у розмірі 60000 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 57606,32 грн. та пені у розмірі 2393,68 грн. (а.с. 47);

- № 105210010341859 від 17.06.2010, яким здійснено розподіл сплаченої 15.06.2010 згідно з платіжним документом № 13360 від 15.06.2010 суми податкового боргу у розмірі 2000 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 1918,19 грн. та пені у розмірі 81,81 грн. (а.с. 48).

Зазначені повідомлення прийняті відповідачем на підставі абз.2 п.п. 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181.

У відповідності до зазначеного підпункту якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Порядок нарахування пені встановлено ст. 16 вказаного Закону. Згідно з п.п. 16.1.1, п.п. 16.1.2 п. 16.1 цієї статті після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Аналогічні положення містяться у п.п. 3.1-3.2 Інструкції № 290.

Отже, законодавство повязує початок нарахування пені саме із моментом здійснення погашення узгодженого податкового зобовязання.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжними дорученнями № 12341 від 30.04.2010 на суму 227000 грн. (а.с. 49), № 12994 від 31.05.2010 на суму 85000 грн. (а.с. 50), № 13255 від 09.06.2010 на суму 140000 грн. (а.с. 51), № 13234 від 09.06.2010 на суму 6722 грн. (а.с. 52), № 13285 від 14.06.2010 на суму 60000 грн. (а.с. 53), № 13360 від 15.06.2010 на суму 2000 грн. (а.с. 54) позивач здійснив сплату податку на додану вартість за березень-червень 2010 року. У призначенні платежу в платіжних дорученнях позивач вказував відповідний період сплати ПДВ та посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 07.03.2002 N 270.

Відповідач вказаними повідомленнями здійснив розподіл сплачених платіжними дорученнями сум у рахунок погашення податкового боргу та пені.

Разом з тим, відповідач, здійснюючи такий розподіл, не врахував, що вимоги абз. 2 п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181 застосовуються тільки у разі, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції). У даному випадку не мала місце сплата позивачем податкового боргу.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

З повідомлень взагалі не вбачається, з яких підстав відповідач зробив висновок про наявність податкового боргу в позивача. У повідомленнях не зазначено, за який період цей борг виник та погашається, не розрахована відповідним чином сума цього боргу.

Крім того, у платіжних дорученнях позивач вказав підставу сплати ПДВ - постанову Кабінету Міністрів України від 07.03.2002 N 270, якою затверджені зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 N 892 «Про заходи щодо стабілізації роботи підприємств вугільної промисловості». Зокрема, цю постанову було доповнено п. 7-1, яким визначено порядок перерахування до бюджету сум податку на додану вартість, отриманих від споживачів за поставлену вугільну продукцію, підприємствами вугільної промисловості, що також доводить те, що позивач у даному випадку не сплачував податковий борг з ПДВ.

Також, у вказаному пункті постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2002 N 270 наголошується на тому, що кошти для розрахунків з податку на додану вартість, зараховані на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, використовуються лише в порядку і за напрямами, визначеними у цьому пункті, що виключає у даному випадку здійснення податковим органом розподілу таких сплачених коштів на погашення податкового боргу та пені.

П. 7.7 ст. 7 Закону № 2181, на який посилається представник відповідача, передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобовязаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обовязок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону № 2181 та іншими законами з питань оподаткування.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123 (далі за текстом Інструкція № 276), встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (п. 1.2 Інструкції).

Пунктом 1.4 Інструкції встановлено, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

Разом із тим, як встановлено п.п. 3.11 та 3.11.1 Інструкції № 290, документами, що є підставою для здійснення нарахування пені у картці особового рахунку платника податків, являються акт перевірки з питань правильності нарахування, своєчасності та повноти внесення до бюджету прибуткового податку з громадян; акт перевірки дотримання банком строків перерахування платежів, що надходять до бюджету, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні". Документами, що підтверджують суму податкових зобов'язань платника податків та граничний строк їх сплати, є: податкова декларація (у тому числі уточнююча) з позитивною сумою податкових зобов'язань; податкове повідомлення; договір про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань; рішення суду. Відповідач у повідомленнях, а також під час судового засіданняі, не зазначив жодного із документів, перелічених у п.п. 3.11 та 3.11.1 Інструкції № 290, які б могли підтвердити законність здійснення розподілу сплачених сум ПДВ на погашення податкового боргу та пені.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що ДП «Селидіввугілля» пропущено строк звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 99 КАС України, оскільки ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 20.09.2010 була з цих підстав залишена без розгляду позовна заява ДП «Селидіввугілля» (а.с. 1). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.10.2010 (а.с. 24-25) була скасована ухвала судді Донецького окружного адміністративного суду від 20.09.2010. За змістом ухвали апеляційного суду, повідомлення про нарахування пені є способом інформування платника податків про дії, вчинені податковим органом, і не є рішеннями субєкта владних повноважень, на підставі яких ним може заявлятися вимога про стягнення грошових коштів, отже, ч. 5 ст. 99 КАС України у даному випадку застосуванню не підлягає.

На підставі ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач не довів суду правомірність своїх дій щодо здійснення розподілу сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за березень-червень 2010 року, сплачених позивачем згідно платіжних доручень, на погашення податкового боргу та пені, а також не довів суду правомірність внесення відповідних даних до облікової картки платника податку на додану вартість, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

У відповідності до ст. 94 КАС України суд стягує з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн., які підтверджені документально.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання неправомірними дій по розподілу сплачених поточних податкових зобовязань з податку на додану вартість на погашення податкового боргу та пені, зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків задовольнити.

Визнати неправомірними дії Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області щодо здійснення розподілу сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за березень-червень 2010 року, сплачених державним підприємством «Селидіввугілля» платіжними дорученнями № 12341 від 30.04.2010 на суму 227000 грн., № 12994 від 31.05.2010 на суму 85000 грн., № 13255 від 09.06.2010 на суму 140000 грн., № 13234 від 09.06.2010 на суму 6722 грн., № 13285 від 14.06.2010 на суму 60000 грн., № 13360 від 15.06.2010 на суму 2000 грн., на погашення податкового боргу та пені.

Зобовязати Красноармійську обєднану державну податкову інспекцію Донецької області внести зміни до облікової картки державного підприємства «Селидіввугілля» з податку на додану вартість, шляхом виключення суми пені у загальному розмірі 19369 (девятнадцять тисяч триста шістдесят девять) грн. 71 коп. за несвоєчасну сплату податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Стягнути з державного бюджету України на користь державного підприємства «Селидіввугілля» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 08 грудня 2010 року. Повний текст постанови складений та підписаний 13 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.