Постанова № 13324916, 14.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 р. справа № 2а-24636/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Соколової О.А.

при секретаріФедорової А.О.

представника позивача - Бакурової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення у розмірі 2791,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення у розмірі 2791,00грн., позов вмотивовано тим, що 28.03.05 гр.ОСОБА_2 надано статус безробітної та призначено виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст.22 та п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-III (надалі Закон - № 1533-III). В заяві про надання статусу безробітної від 28.03.05 відповідач зазначила, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності. В червні 2010 року позивачем проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, в результаті якого встановлено, що відповідно довідки ЄДРПОУ відповідач зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності згідно рішення Київської районної у м.Донецьку ради №414 з 27.05.02 та з 05.07.05 включені відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 та до теперішнього часу відповідач є підприємцем. Тобто, на час реєстрації в центрі зайнятості, як безробітної, та в період отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідач була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, про що не повідомила службу зайнятості, чим порушила вимоги ч.2 ст. 36 Закону №1533-ІІІ. Пунктом 3 ст. 36 Закону №1533-ІІІ передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Директором Донецького міського центру зайнятості прийнято рішення про повернення ОСОБА_2 суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття за період з 28.03.05 по 30.06.05 в розмірі 2791,00 грн. на підставі п.3 ст. 36 Закону №1533-ІІІ, п.п. 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітнім.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Клопотання про відкладення судового розгляду справи суду не надав. Заперечення проти позову або заяву про його визнання суду не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 14 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №16/98-ВР від 14.01.98 страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами. Управління фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюють правління та виконавчі дирекції страхових фондів, які забезпечують визначені законами конкретні види соціального страхування. Робочими органами виконавчої дирекції є зокрема її відділення. Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фонду соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Донецький міський центр зайнятості у відповідності до ст. 12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-III (надалі Закон - № 1533-III) є юридичною особою і виконує функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на якого п. 2 ст. 12 вищезгаданого 3акону та Положення покладені всі повноважні функції.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) звернулась до Донецького міського центру зайнятості з метою пошуку роботи 21 травня 2005 року (а.с.7). В заяві про надання статусу безробітної від 28.03.05 відповідач зазначила, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності (а.с.8).

Положеннями частини 2 статті 36 Закону №1533-ІІІ визначено, зокрема, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону №1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року № 803-ХІІ (далі Закон №803-ХІІ), зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить дохід у грошовій або іншій формі.

Згідно пп.б п.3 ст.1 Закону №803-ХІІ до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Судом встановлено, що згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 30.12.10 ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Донецької міської ради 27.05.02, про що зроблено запис.

З огляду на викладене, ОСОБА_2 віднесена до зайнятого населення відповідно пункту 3 статті 1 Закон №803-ХІІ.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року N 60/62 затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (далі Порядок), положеннями пункту 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту 16 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 6 Порядку у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з вимогами пункту 7 Порядку рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Директором Донецького міського центру зайнятості прийнятий наказ № 240 від 28 липня 2010 року про повернення коштів ОСОБА_2 (а.с. 15). Враховуючи те, що Донецьким міським центром зайнятості допомога по безробіттю ОСОБА_2 виплачувалась у період з 28.03.05 по 30.06.05, загальна сума заподіяної шкоди Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття складає 2791,00 грн. Позивач, з метою повернення суми виплаченої допомоги ОСОБА_2, 30.07.10 направив на адресу відповідача лист № 05-15/2816 (а.с. 16-17), однак, відповідач зазначену суму не сплатив.

Отже, на момент розгляду справи відповідач покладений на нього обовязок не виконав, вказані кошти на рахунок Донецького міського центру зайнятості не перерахував.

Відповідно до вимог статті 39 зазначеного вище Закону спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Донецького міського центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення у розмірі 2791,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Донецького міського центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 37176002002327 в ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 25671511) незаконно отриманого матеріального забезпечення у розмірі 2791 (дві тисячі сімсот девяносто одна) гривень 00 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 14 грудня 2010 року в присутності представника позивача. Постанова виготовлена в повному обсязі 20 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Донецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду без посередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Соколова О. А.