Постанова № 13324846, 23.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2010 р. справа № 2а-20730/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді <Довідник >

при секретаріКаморнікові Д.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Аніщенко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні суду в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Красноармійської обєднаної Державної податкової інспекції, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль», про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом позивач або ФОП ОСОБА_1.) звернувся до суду із адміністративним позовом до Красноармійської обєднаної Державної податкової інспекції (далі за текстом відповідач або Красноармійська ОДПІ), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль» (далі за текстом третя особа або ТОВ «ПБК «Вертикаль») про скасування податкового повідомлення-рішення №0000371742/0 від 28.07.2010 року на суму 12202,00 гривень про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість і застосування штрафних санкцій. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що у відповідача відсутні правові підстави для визнання нікчемними всіх правочинів, укладених між позивачем та третьою особою, та для застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасне подання декларацій з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року. Підставами позову зазначив ст.ст. 67;92;204;215;228 Цивільного кодексу України, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування , обліку та звітності субєктів малого підприємництва». Просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000371742/0 від 28.07.2010 року на суму 12202,00 гривень про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість і застосування штрафних санкцій.

У судовому засіданні позивач та його представник надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, додавши, що замовлення товарів у ТОВ «ПБК «Вертикаль» відбувалося за телефоном, товар доставлявся позивачу за допомогою незалежних перевізників, зокрема, «Український експрес», але квитанції про оплату послуг перевізника не збереглися. Накладні та податкові накладні передавалися позивачу разом із товаром. На підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надали в якості письмових доказів виписки банку про оплату товару, накладні, податкові накладні, які були видані ТОВ «ПБК «Вертикаль» в період з травня по жовтень 2008 року, а також довіреності та видаткові накладні, за якими позивач відпускав товарно-матеріальні цінності покупцям. Вважали, що вказані докази спростовують висновки відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та третьою особою. Просили позов задовольнити в повному обсязі

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення проти позову, в яких наголошували на тому, що правочини, укладені між позивачем та третьою особою, не спричиняли реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, позивач, як платник податку на додану вартість (далі за текстом - ПДВ), мав застосовувати місячний податковий період з листопада 2009 року, тобто з місяцю в якому обсяг операцій, оподатковуваних ПДВ, перевищив 300000,00 гривень. Вважали, що Красноармійська ОДПІ мала правові підстави для виключення з податкового кредиту позивача сум ПДВ, сплаченого ТОВ «ПБК «Вертикаль», та для застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації. На підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заперечення проти позову, представником відповідача Аніщенко О.С. були надані, зокрема, копія постанови Вищого адміністративного суду України у справі К-37286/09 від 03.12.2009 року, копія акту перевірки ТОВ «ПБК «Вертикаль» №4729/23/32948799 від 08.10.2008 року, детальна інформація по деклараціях з системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ПБК «Вертикаль». Просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль» свого представника у судове засідання не направило, про дату, час та місце судового розгляду було повідомлено належним чином. За таких обставин суд вважає за можливе вирішити справу за відсутності представника третьої особи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 був зареєстрований виконавчим комітетом Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області в якості фізичної особи-підприємця 15 серпня 2005 року (а.с.55).

16 серпня 2005 року ОСОБА_1 був взятий на облік як платник податків Красноармійською ОДПІ. (а.с.53)

22 листопада 2005 року ФОП ОСОБА_1 був зареєстрований платником податку на додану вартість, про що Красноармійською ОДПІ було видано свідоцтво № НОМЕР_2 (а.с.54).

На протязі 2008-2009 років ФОП ОСОБА_1 був платником єдиного податку (а.с.154).

В період з 1 по 14 липня 2010 року посадовими особами відповідача була здійснена перевірка фінансово-господарської діяльності позивача. За результатами перевірки був складений акт №771/17-313-2-2039313256 від 19.07.2010р. «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за період з 01 січня 2008р. по 31 березня 2010р.» (далі за текстом - Акт №771/17-313-2-2039313256) (а.с.10-34).

За висновками Акту №771/17-313-2-2039313256 мали місце, зокрема, наступні порушення:

- проведення операцій, що фактично не здійснювалися та не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, в звязку з чим дії приватного підприємця призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, п.7.3; пп.7.2.3 п.7.2; пп.. 7.5.1 п.7.5.; пп..74.1, 7.4.2, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.05.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 6609,0 гривень, в т.ч. у 2 кварталі 2008 року в сумі 1359,00 гривень, у 3 кварталі 2008 року в сумі 5043,00 гривень, у 4 кварталі 2008 року в сумі 207,00 гривень,

- пп.4.1.4 п.4.1 ст.4; пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» несвоєчасно надані декларації з ПДВ за листопад, грудень 2009 року та несвоєчасно сплачено податок на додану вартість за листопад 2009 в сумі 2568,00 гривень, грудень 20009 року в сумі 1329,00 гривень.

Згідно з розрахунком фінансових санкцій до Акту №771/17-313-2-2039313256 (а.с.174-175) позивачу були визначені податкові зобовязання зі сплати:

- ПДВ в сумі 6609,00 гривень;

- штрафних санкцій, передбачених пп.17.1.2 п.17.2 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі за текстом Закон №2181-ІІІ), в сумі 1948,50 гривень;

- штрафних санкцій, передбачених пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ, в сумі 3304,50 гривень;

- штрафних санкцій, передбачених пп.17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ, в сумі 340,00 гривень.

28.07.2010 року за результатами перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000371742/0 про визначення суми штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в сумі 12202,00 гривень, в тому числі за основним платежем 6609,00 гривень, за штрафними санкціями 5593,00 гривень (а.с.9).

За Актом №771/17-313-2-2039313256 підставою для висновку про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та третьої особою, слугували висновки невиїзних документальних перевірок ТОВ «ПБК «Вертикаль», викладені в актах №4729/23/32948799 від 08.10.2008 року та №7483/18/32948799 від 28.12.2009 року, відсутність укладеної в письмовій формі угоди між позивачем та третьою особою, відсутність документів на підтвердження факту доставки товару від ТОВ «ПБК «Вертикаль» до ФОП ОСОБА_1, наявність розбіжностей в системі автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України у ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «ПБК «Вертикаль».

На підтвердження висновків Акту №771/17-313-2-2039313256 представником відповідача Аніщенко О.С. у судовому засіданні були надані, зокрема, копія постанови Вищого адміністративного суду України у справі К-37286/09 від 03.12.2009 року, копія акту перевірки ТОВ «ПБК «Вертикаль» №4729/23/32948799 від 08.10.2008 року, детальна інформація по деклараціях з системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ПБК «Вертикаль» (а.с.176-232).

На підставі вищезазначених письмових доказів суд приходить до висновку, що у ТОВ «ПБК «Вертикаль» були відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а саме відсутні трудові ресурси, основні фонди та обладнання, складські приміщення та транспортні засоби.

Судом не приймаються до уваги письмові докази, надані позивачем та його представником на підтвердження законності правочинів, укладених між позивачем та третьою особою, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України (далі за текстом ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з приписами ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Статтею 206 Цивільного кодекс України (далі за текстом ЦК України) встановлено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Таким чином, відсутність єдиного документа, підписаного та скріпленого печатками, а також відсутність доказів укладення договору між позивачем та третьою особою у спрощений спосіб, свідчить про неможливість поставки товарів від ТОВ «ПБК «Вертикаль» до позивача.

Крім того, надані позивачем податкові накладні, виписані ТОВ «ПБК «Вертикаль», не відповідають вимогам Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі за текстом - Закон №168/97-ВР). Відповідно до пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна має містити порядковий номер. Податкові накладні, надані позивачем, не відповідають в казаним вимогам. Так в податковій накладній, яка виписана 18 липня 2008 року, порядковий номер вказаний як 3453, а податкова накладна, яка була виписана 2 вересня 2008 року, тобто через 45 днів, містить порядковий номер 3084. Приймаючи до уваги, що даними системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ПБК «Вертикаль» містяться розбіжності, суд приходить до висновку, що податкові накладні були складені не в момент податкових зобовязань у виникнення ТОВ «ПБК «Вертикаль».

На підставі вищевказаних обставин суд приходить до висновку про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та третьою особою, а тому вимоги позивача про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000371742/0 від 28.07.2010 року в частині визначення податкового зобовязання зі сплати ПДВ в сумі 6609,00 гривень та штрафних санкцій, передбачених пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ, в сумі 3304,50 гривень не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000371742/0 від 28.07.2010 року в частині визначення податкового зобовязання зі сплати штрафних санкцій, передбачених пп.17.1.2 п.17.2 ст. 17 Закону №2181-ІІІ, в сумі 1948,50 гривень та штрафних санкцій, пп.17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ, в сумі 340,00 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.4.4.2 п.4.2 ст. 4 ст. 17 Закону №2181-ІІІ не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення. Під податковим розяснення у цьому Законі розуміються роз'яснення окремих положень податкового законодавства, які надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу, виходячи із положень підпункту 4.4.1 цього пункту, принципів оподаткування, викладених у Законі України «Про систему оподаткування», та економічного змісту податку, збору (обов'язкового платежу), який розглядається.

21 квітня 2008 року Державною податковою адміністрацією України до Державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві, Севастополібув спрямований лист №8230/7/16-1517 «Про податок на додану вартість». У вказаному податковому розясненні, зокрема, вказується наступне: Указом Президента України від 28.06.99 р. №746/99 «Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» усім платникам єдиного податку, у тому числі й тим, які одночасно є платниками податку на додану вартість, встановлено квартальний податковий період подання звітності, у тому числі і з податку на додану вартість. При цьому Указом не передбачено такого податкового періоду як місяць. Враховуючи норми Указу та Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку на додану вартість, який є суб'єктом спрощеної системи оподаткування та платником єдиного податку, повинен подавати податкові декларації з податку на додану вартість не щомісячно, а щоквартально, у тому числі і у випадку, коли обсяг оподатковуваних операцій з поставки ним товарів (послуг) протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду перевищував 300 тис. грн. (без податку на додану вартість), і у випадку, коли він є зареєстрованим платником податку на додану вартість менше дванадцяти календарних місяців. Заяву про застосування податкового періоду, що дорівнює календарному кварталу, платник єдиного податку надавати не повинен.

З огляду на вказане податкове розяснення, висновки відповідача про те, що позивач несвоєчасно подав декларації з ПДВ за листопад, грудень 2009 року та несвоєчасно сплатив податок на додану вартість в листопаді 2009 в сумі 2568,00 гривень та грудні 20009 року в сумі 1329,00 гривень, не ґрунтуються на законі.

В силу ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи відповідача в повному обсязі, позивачем суду не надано, а отже у позовні вимоги слід задовольнити частково.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Красноармійської обєднаної Державної податкової інспекції, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль», про скасування податкового повідомлення-рішення №0000371742/0 від 28.07.2010 року на суму 12202,00 (дванадцять тисяч двісті дві) гривні задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000371742/0 від 28.07.2010 року в частині визначення штрафних санкцій на суму 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) гривень 50 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 0 (нуль) гривень 64 копійки.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частину проголошено 23 листопада 2010 року.

Постанова в повному обсязі складена 26 листопада 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.