Постанова № 13324837 від 09.12.2010 , Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2010 р. справа № 2а-21211/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді <Довідник >

при секретаріКаморнікові Д.Ю.

за участю представника позивача О.О.Перешивайло, представника відповідача П.О.Цвіненка, розглянув у відкритому судовому засіданні суду в залі суду адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Конті» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання недійсними картки відмови та рішення органу владних повноважень, та стягнення надмірно сплачених ввізного мита та податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство «Виробниче обєднання «КОНТІ» (далі за текстом позивач або ЗАТ «ВО «КОНТІ») звернулось до суду із позовом до Східної митниці Державної митної служби України (далі за текстом відповідач-1 або Східна митниця) та Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (далі за текстом відповідач-2 або ГУ ДКУ у Донецькій області) про визнання:

- протиправними дій Східної митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020452 від 04.09.2009 року;

- недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020452 від 04.09.2009 року;

- недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів №700000024/2009/000572/1 від 04.09.2009 року, яке прийняте Східною митницею;

- стягнення з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Конті» суми надмірно сплаченого ввізного мита у загальному розмірі 76038 (сімдесят шість тисяч тридцять вісім) гривень 23 копійки, шляхом зарахування її на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Конті» (код ЄДРПОУ 25112243) № 26009015110459 в АТ «Укрексімбанк», МФО 334817;

- стягнення з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Конті» суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 116591 (сто шістнадцять тисяч пятсот девяносто одна) гривня 95 копійок, шляхом зарахування її на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Конті» (код ЄДРПОУ 25112243) № 26009015110459 в АТ «Укрексімбанк», МФО 334817, задовольнити повністю.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 03.09.2009 Позивач через свого митного брокера Закрите акціонерне товариство «УКРСЕРВІС» (далі - Декларант) подав до Східної митниці (далі Відповідач-1) декларацію митної вартості № 700000005/9/009452 на товар - суміш рослинних жирів «Akoliq C» для кондитерської промисловості виробництва компанії «AarhusKalshamn AB», Швеція, (далі - товар) у кількості 19 980 кг за ціною 1,82 доларів США за 1 кг на загальну митну вартість 36 363,60 доларів США або 290 363,35 гривень за курсом НБУ (курс НБУ на 03.09.2009 - 7,985 гривень за 1 долар США) з метою оформлення товару в режимі «Імпорт-40» (випуск у вільний обіг). Підставою для здійснення дій митного брокеру слугував договір доручення № 1740-04.3. на здійснення митних брокерських послуг, укладений між Позивачем та Декларантом 20.12.2005.

Вищезазначений товар був поставлений Компанією «AarhusKalshamn AB», Швеція (далі Постачальник) на підставі контракту №01/КON/06 від 14.08.2006. Кількість товару, асортимент та ціна узгоджуються сторонами та зазначаються в Специфікаціях, що є невід'ємними частинами контракту. Відповідно до специфікації № 0019497 від 25.06.2009 до вищевказаного контракту Постачальник прийняв на себе зобов'язання протягом серпня-грудня 2009 року поставити Позивачу 300,00 метричних тон товару за ціною 1 820,00 доларів США на загальну суму 546 000,00 доларів США.

04.09.2009 Відповідач-1 відмовив в прийнятті Декларації митної вартості № 700000005/9/009452, про що видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2009/020452 з підстав не подання додаткових документів згідно з вимогами п. 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766 (далі Порядок №1766).

04.09.2009 Позивачем було отримане рішення митного органу про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000572/1 (далі - Рішення про визначення митної вартості). Даним Рішенням відділ контролю митної вартості Відповідача № 1 самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме встановив її на рівні 38 961,00 доларів США, тобто за ціною 1,95 доларів США за 1 кг.

Вважав, що такі дії Відповідача-1 безпідставними та незаконними, оскільки товар був ввезений на підставі Специфікацій № 0019497 від 25.06.2009 та № 0020247 від 21.09.2009 до вищезазначеного контракту за ціною 1,82 та 1,89 доларів США за 1 кг відповідно.

03.09.2009 Позивач відповідно до Порядку №1766 надав Відповідачу-1 Декларацію митної вартості № 700000005/9/009452, якою була задекларована митна вартість товару у кількості 19980 кг за ціною 1,82 доларів США за 1 кг. Відповідно до п. 7;11 Порядку №1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів Позивач через Декларант подав Контракт № 01/КОN/06 від 14.08.2006, з додатковими угодами; специфікацію № 0019497 від 25.06.2009; інвойс № 001909823 від 04.08.2009; експортну декларацію КАRЗ130443 від 04.08.2009; пакувальний лист від 04.08.2009; калькуляцію вартості товару від 25.06.2009, надану виробником товару; прайс-лист виробника товару від 25.06.2009; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 02.09.2009 № 1816.

Таким чином, Позивачем були виконані вимоги ст.ст. 264;265 Митного кодексу України, була заявлена митна вартість товарів і були подані відомості про її визначення, які базувались на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Наполягаємо, що надані Відповідачу № 1 документи були достатніми для підтвердження заявленої Позивачем митної вартості та здійснення Відповідачем митного контролю.

Однак, Східною митницею були предявлені вимоги для надання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості. У графі «Для відміток митного органу» ДМВ № 700000005/9/009452 посадовою особою митного органу було зазначено, що необхідне надання наступних документів: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором про поставку товару, рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту), каталоги фірми-виробника товару, відомості про якісні характеристики товару.

Надання витребуваних Відповідачем-1 документів було об'єктивно неможливим у зв'язку з тим, що відповідно до контракту поставка товару здійснюється на умовах DDU склад Покупця (Інкотермс 2000), Позивачем не укладались договори щодо комісійних, брокерських (посередницьких) послуг. Каталоги фірми-виробника товару також неможливо було надати у зв'язку з їх відсутністю.

З метою недопущення простою виробництва та виникнення збитків Позивач був змушений збільшити митну вартість заявленого до розмитнення товару та надати Відповідачу-1 іншу декларацію про визначення митної вартості товару № 700000005/9/009511 від 04.09.2009 за ціною 1,95 доларів США за 1 кг, на загальну суму 311 103,59 гривень або 38 961,00 доларів США. Внаслідок чого Позивач сплатив більшу суму податку на додану вартість з митної вартості товару, а саме 71 553,82 гривень замість 66 783,57 гривень, а також більшу суму ввізного мита - 46 665,54 гривень замість 43 554,50 гривень. Таким чином, загальна сума переплати по ПДВ склала 4 770,25 гривень, переплати з ввізного мита - 3 111,04 гривень.

10.09.2009 Позивач подав до Відповідачу-1 декларацію митної вартості, якою було задекларовано чергову партію ідентичного товару у кількості 19980,00 кг за ціною 1,82 доларів США, на загальну митну вартість 36363,60 доларів США, що еквівалентно 290 726,98 грн. за курсом НБУ на 10.08.2009 (курс НБУ - 7,995 гривень за 1 долар США).

Але в прийнятті даної декларації було відмовлено.

З метою попередити можливі збитки від простою виробництва, та зважаючи на необхідність завершити процес митного оформлення товару, Позивач був змушений збільшити митну вартість заявленого до розмитнення товару та надати Відповідачу-1 іншу декларацію (№ 700000005/9/009747 від 10.09.2009 р.) про визначення митної вартості товару за ціною 1,95 доларів США за 1 кг, на загальну суму 311 493,20 гривень або 38 961,00 доларів США. Як наслідок, Позивач надмірно сплатив ввізне мито у сумі 3114,93 гривень та ПДВ у сумі 4776,23 гри.

В період з вересня 2009 року по квітень 2010 року Позивач неодноразово звертався до Відповідача-1 з метою митного оформлення чергових партій ідентичного товару за цінами 1,82 та 1,89 доларів США, але щоразу Відповідач-1 відмовляв у здійсненні митного оформлення з підстав, викладених вище. Відповідач-1 вимагав подавати декларації митної вартості за формою «ДМВ-2» із зазначенням у них митної вартості товару відповідно до Рішення про визначення митної вартості товару, тобто 1,95 доларів США за 1 кг.

Враховуючи необхідність забезпечення виробництва сировиною, Позивач був змушений виконувати протиправні вимоги Відповідача-1 та надавати йому декларації про визначення митної вартості товару за ціною, встановленою Рішенням про визначення митної вартості від 04.09.2009.

За період з 14.09.2009 по 27.04.2010 Позивачем було надано Відповідачу-1 наступні митні декларації:

- № 700000005/9/009936 від 15.09.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 4733,43 гривень, ввізного мита - 3067,02 гривень;

- № 700000005/9/010253 від 21.09.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2657,28 гривень, ввізного мита -1733,01 гривень;

- № 700000005/9/010431 від 24.09.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2081,61 гривень, ввізного мита - 1357,57 гривень;

- № 700000005/9/010618 від 29.09.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 4517,54 гривень, ввізного мита - 2946,22 гривень;

- № 700000005/9/010778 від 01.10.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 4607,96 гривень, ввізного мита - 3005,19 гривень;

- № 700000005/9/011245 від 09.10.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2481,21 гривень, ввізного мита - 1618,18 гривень;

- № 700000005/9/011448 від 14.10.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2214,31 гривень, ввізного мита - 1444,12 гривень;

- № 700000005/9/011447 від 14.10.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 265,72 гривень, ввізного мита - 173,29 гривень;

- № 700000005/9/011667 від 20.10.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 4761,29 гривень, ввізного мита - 3105,19 гривень;

- № 700000005/9/011876 від 23.10.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 3890,77 гривень, ввізного мита - 2537,46 гривень;

- № 700000005/9/012172 від 28.10.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 708,70 гривень, ввізного мита - 462,20 гривень;

- № 700000005/9/012132 від 28.10.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 4783,76 гривень, ввізного мита - 3119,84 гривень;

- № 700000005/9/012500 від 03.11.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 3892,72 гривень, ввізного мита - 2538,73 гривень;

- № 700000005/9/012850 від 10.11.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 4773,42 гривень, ввізного мита - 3113,10 гривень;

- № 700000005/9/013221 від 16.11.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 3892,23 гривень, ввізного мита - 2538,41 гривень;

- № 700000005/9/013489 від 20.11.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 3889,75 гривень, ввізного мита - 2536,79 гривень;

- № 700000005/9/013766 від 24.11.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 4684,85 гривень, ввізного мита - 3055,34 гривень;

- № 700000005/9/014048 від 30.11.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 3892,72 гривень, ввізного мита - 2538,73 гривень;

- № 700000005/9/014424 від 04.12.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 693,55 гривень, ввізного мита 452,31 гривень;

- № 700000005/9/014403 від 04.12.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2203,03 гривень, ввізного мита - 1436,76 гривень;

- № 700000005/9/015111 від 21.12.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2197,52 гривень, ввізного мита - 1433,17 гривень;

- № 700000005/9/015182 від 22.12.2009, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2197,52 гривень, ввізного мита - 1433,17 гривень;

- № 700000005/2010/000102 від 11.01.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2201,66 гривень, ввізного мита - 1435,86 гривень;

- № 700000005/2010/000844 від 27.01.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 817,78 гривень, ввізного мита - 533,33 гривень;

- № 700000005/2010/001160 від 03.02.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2940,80 гривень, ввізного мита - 1917,91 гривень;

- № 700000005/2010/001384 від 08.02.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2206,12 гривень, ввізного мита - 1438,78 гривень;

- № 700000005/2010/001613 від 12.02.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 1145,17 гривень, ввізного мита - 746,85 гривень;

- № 700000005/2010/001933 від 19.02.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 1062,37 гривень, ввізного мита - 692,85 гривень;

- № 700000005/2010/001949 від 19.02.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2206,45 гривень, ввізного мита - 1438,99 гривень;

- № 700000005/2010/002056 від 22.02.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2205,24 гривень, ввізного мита - 1438,20 гривень;

- № 700000005/2010/002615 від 04.03.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2201,38 гривень, ввізного мита - 1435,68 гривень;

- № 700000005/2010/002835 від 11.03.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2201,38 гривень, ввізного мита - 1435,68 гривень;

- № 700000005/2010/003397 від 19.03.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2129,28 гривень, ввізного мита - 1388,66 гривень;

- № 700000005/2010/003736 від 25.03.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 1081,89 гривень, ввізного мита - 705,58 гривень;

- № 700000005/2010/003978 від 30.03.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2244,17 гривень, ввізного мита - 1463,59 гривень;

- № 700000005/2010/004350 від 06.04.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2244,17 гривень, ввізного мита - 1463,59 гривень;

- № 700000005/2010/004613 від 12.04.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2244,59 гривень, ввізного мита - 1463,87 гривень;

- № 700000005/2010/004904 від 16.04.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 1828,77 гривень, ввізного мита - 1192,67 гривень;

- № 700000005/2010/005016 від 20.04.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2244,42 гривень, ввізного мита - 1463,76 гривень;

- № 700000005/2010/005149 від 22.04.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2244,45 гривень, ввізного мита - 1463,77 гривень;

- № 700000005/2010/005426 від 27.04.2010, сума надмірно сплаченого ПДВ становила 2244,48 гривень, ввізного мита - 1463,79 гривень.

Таким чином, загальна сума ПДВ, надмірно сплаченого Позивачем до бюджету з вересня 2009 року по квітень 2010 року склала 116591,95 гривень, а сума надмірно сплаченого до бюджету ввізного мита - 76038,23 гривень.

Посилаючись на ст. 1 Митного кодексу України, п. 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997р. із змінами та доповненнями, Класифікатор видів податків, зборів (обовязкових платежів) та інших бюджетних надходжень, затверджених наказом Державної митної служби України від 07.12.2005р. № 1201, Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574, позивач вказує, що не можна вважати внесення декларантом відомостей до вантажної митної декларації про розмір сплаченого податку фактом самостійного узгодження податкового зобовязання платником податків за результатами заповнення податкової декларації, який не може бути оскаржений в судовому порядку.

Просив позов задовольнити (т. 1 а.с. 5-25).

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача Східної митниці у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що відповідно до ст.ст. 11, 265 Митного кодексу України, «Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.1998 № 339, Східною митницею був здійснений контроль за правильністю визначення митної вартості товару, що підлягав митному оформленню. Після розгляду пакетів документів, поданих до митного оформлення, було встановлено, що заявлена декларантом митна вартість товару в порівнянні з вартістю аналогічних товарів, що ввозяться в України, значно нижча за даними бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків».

Відповідно до ст. 88 МК України декларант зобовязаний надати митному органу передбачені законодавством документи та відомості, необхідні для виконання митних процедур. При цьому в рамках положень п. 11 Порядку №1766, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобовязаний подати додаткові документи, серед яких копія вантажної митної декларації країни відправлення, прайс-листи фірми виробника, висновок експертної організації, відповідна бухгалтерська документація, калькуляція фірми-виробника товару тощо. На виконання вказаних вимог митницею було запропоновано позивачеві надати додаткові документи в обґрунтування заявленої митної вартості. Декларант позивача від подання додаткових документів відмовився, про що зробив запис на зворотному боці декларації митної вартості.

Враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів, а також відсутність у митного органу обєктивного джерела інформації, а саме товаросупровідних документів на ідентичні та подібні товари, які на час здійснення митного оформлення оцінюваних товарів, імпортовані на митну територію України та час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, а також необхідної інформації для визначення митної вартості за методом визначення митної вартості на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості, тобто за неможливістю застосувати попередні методи визначення митної вартості митницею було здійснено коригування митної вартості товару «суміш рослинних жирів для кондитерських виробів», з урахуванням цінової інформації бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ та прийнято рішення щодо можливості застосування третього методу визначення митної вартості цього товару відповідно до чинного законодавства. Посилання позивача на Закон України «Про ціни та ціноутворення» жодним чином не стосується контролю митної вартості, який здійснюють митні органи відповідно до покладених на них завдань, та правовідносин, що виникають в звязку із здійсненням такого контролю.

У звязку з неможливістю завершення митного оформлення, оскільки позивач не подав додаткові документи, згідно з п. 11 Порядку №1766, п. 4 «Положення про вантажну митну декларацію», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997, ст. 86 Митного кодексу України, Наказом Держмитслужби України «Про затвердження Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України» від 12.12.2005 № 1227, Східною митницею було відмовлено у митному оформленні і запропоновано позивачу подати нові ВМД з урахуванням митної оцінки згідно з рішенням про визначення митної вартості.

Більш того, позивач погодився з вимогами, викладеними у Картці відмови, скоригувавши митну вартість товару згідно митної оцінки та подавши нову ВМД, при цьому сплативши усі митні платежі.

Просили відмовити у задоволенні позову (т.2 а.с. 153-160).

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області у судове засідання не зявився, надав клопотання з проханням розглянути справу у його відсутності. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Закрите акціонерне товариство «Виробниче обєднання «Конті» є юридичною особою, зареєстроване 22.10.1997 виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 315851 (т.2 а.с.103). Підприємство включене до ЄДРПОУ за № 25112243, здійснює, у тому числі, виробництво какао, шоколаду, оптову та роздрібну торгівлю шоколадними та кондитерськими виробами, що підтверджується Довідкою серії АА № 051497, виданою Головним управлінням статистики у Донецькій області від 30.09.2009 (т.2 а.с.104).

Відповідач - Східна митниця є юридичною особою, зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.03.2008, включена до ЄДРПОУ за № 35793589, є органом державної влади (т.2 а.с.162). Отже, Східна митниця є субєктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні встановлено, що між ЗАТ «ВО «Конті» (Покупцем) та Компанією «AarhusKalshamn AB», Швеція (Постачальник) укладено контракт №01/КON/06 від 14.08.2006, відповідно до умов якого позивач придбав суміш рослинних жирів «Akoliq C» для кондитерської промисловості виробництва. Відповідно до специфікації № 0019497 від 25.06.2009 до вищевказаного контракту Постачальник прийняв на себе зобов'язання протягом серпня-грудня 2009 року поставити Позивачу 300,00 метричних тон товару за ціною 1 820,00 доларів США на загальну суму 546 000,00 доларів США.

03.09.2009 митним брокером позивача Закритим акціонерним товариством «УКРСЕРВІС» була подала до Східної митниці декларація митної вартості № 700000005/9/009452 на товар - суміш рослинних жирів «Akoliq C» для кондитерської промисловості виробництва компанії «AarhusKalshamn AB» (Швеція) у кількості 19 980 кг за ціною 1,82 доларів США за 1 кг на загальну митну вартість 36 363,60 доларів США або 290 363,35 гривень за курсом НБУ (курс НБУ на 03.09.2009 - 7,985 гривень за 1 долар США) з метою оформлення товару в режимі «Імпорт-40» (випуск у вільний обіг). Підставою для здійснення дій митного брокеру слугував договір доручення № 1740-04.3. на здійснення митних брокерських послуг, укладений між Позивачем та Декларантом 20.12.2005 (а.ст.1 а.с.33-35).

У відповідності до п. 1 «Положення про вантажну митну декларацію», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574, вантажна митна декларація письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Як встановлено п.п. 3, 5 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, митна вартість товарів та метод її визначення декларуються під час митного оформлення таких товарів шляхом подання декларації митної вартості. Для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до статті 267 Митного кодексу України подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 1.

Пунктом 11 Порядку №1766 передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі «Для відміток митного органу».

У графі «Для відміток митного органу» ДМВ № 700000005/9/009452 посадовою особою митного органу було зазначено, що необхідне надання наступних документів: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором про поставку товару, рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту), каталоги фірми-виробника товару, відомості про якісні характеристики товару. Представником позивача на зворотному боці Декларації митної вартості 04.09.2009 зроблено відмітку про неможливість надання документів, що вимагаються Східною митницею.

04.09.2009 відділом контролю митної вартості Відповідача № 1 було прийнято рішення митного органу про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000572/1 (далі - Рішення про визначення митної вартості). Даним Рішенням відділ контролю митної вартості Відповідача № 1 самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме встановив її на рівні 38 961,00 доларів США, тобто за ціною 1,95 доларів США за 1 кг.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійсненні покупцем оцінюваних товарів на користь продавця.

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у частині 1 ст. 266 Митного кодексу України. Відповідно до частин 2-4 статті 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

У межах правовідносин, які є предметом судового розгляду, документами, що підтверджують митну вартість товару по ВМД № 700000005/9/009452 є контракт № 01/KON/06 від 14.08.2006, специфікація № 0019497 від 25.06.2009, комерційний інвойс № 001909823 від 04.08.2009.

Крім того, у відповідності з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф», у випадку явної невідповідності заявленої митної вартості товарів або у разі неможливості перевірки її обчислення, митні органи визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних товарів.

У відповідності із ст. 266 Митного кодексу України методами визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, є:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервний.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

У відповідності із ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 26 МК України порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Пунктом 7 Порядку № 1766, визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідно до п. 11 Порядку №1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобовязує позивача надати повний перелік документів відповідно до п. 11 Порядку №1766. При цьому, саме формулювання вказаної норми «можуть подаватися», вказує на те, що витребування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом із тим, витребувавши практично весь перелік документів, передбачених п. 11 Порядку №1766, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Обґрунтовуючи свої дії, Східна митниця зазначає, що за ціновою інформацією ЄАІС ДМСУ мінімальна вартість аналогічних товарів складала 1950 доларів США за 1000 кг, що є вищою, ніж заявлено позивачем.

При цьому, Східною митницею не було досліджено обставин, чи змінювалися ціни на вказаний товар протягом всього періоду поставки, чи є ціна, визначена митним органом, сталою (незмінною) та чи залежить вона від різних процесів на ринку цього товару.

Таким чином, відмова відповідача в митному оформленні не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДМСУ, оскільки таке рішення повинне базуватися на оцінці і інших наданих доказів у сукупності.

На думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження митного оформлення товару за першим методом.

Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем всіх додатково витребуваних документів.

Проте, такий висновок відповідача є незаконним, оскільки згідно з п. 14 Порядку №1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 266 МК України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідач-1 не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідач-1 не послався на обставини, які виключають використання першого методу.

Крім того, висновки та дії відповідача-1 не є послідовними.

Так, відмовляючи в застосуванні першого методу, відповідач-1 послався на інформацію, яка міститься в ЄАІС ДМСУ і зазначив, що мінімальна вартість аналогічних товарів складає 1950 доларів США за 1000 кг.

За таких підстав, відповідач-1 повинен був визначити ціну товару за другим методом, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 268 МК України у разі, якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Між тим, в Рішенні про визначення митної вартості товару відповідач-1 лише вказує на відсутність інформації для застосування цього методу.

Як зазначалося судом вище, за змістом ст. 266 МК України, кожний наступний метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом із тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обовязок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Митним органом не було застосовано жодного методу, окрім № 3, для визначення митної вартості товару.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 20.04.2010, прийнятій за наслідками перегляду за винятковими обставинами справи за позовом ЗАТ «ВО «Конті» до Східної митниці, ГУДКУ в Донецькій області про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання рішення недійсним та зобовязання вчинити дії, та позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 01.09.2010 по справі № К-20882/10 за касаційною скаргою Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.12.2008 у справі № 2а-13873/08 за позовом ЗАТ «ВО «Конті» до Східної митниці, ГУ ДКУ у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, визнання рішення нечинним та зобовязання вчинити дії.

У відповідності до п. 6.6 «Порядку здійснення митного контролю, й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», затвердженого наказом Державної митної служби від 20.04.2005р. № 314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005р. за № 439/10719, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України в порядку, установленому законодавством України.

Під час судового розгляду не було встановлено достатніх підстав для відмови у митному оформленні товару. Крім того, як зазначалося судом вище, відповідач-1 не довів перед судом правомірності такої відмови, не обґрунтував свою позицію відповідними доказами, тобто не виконав обовязку, покладеного на нього ч. 2 ст. 71 КАС України.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що є протиправними дії Східної митниці, які мають наслідком прийняття протиправних картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2009/020452 та рішення митного органу про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000572/1.

Судом встановлено, що з метою недопущення простою у виробництві та уникнення збитків позивач був змушений задекларувати товар за ціною, визначеною Східною митницею, та подав ВМД № 700000005/9/009452 від 03.09.2009.

Крім того, у період з 14.09.2009 по 27.04.2010 при поставці наступних партій товару позивач мав декларувати товар за ціною, визначеною Східною митницею, подавши наступні ВМД: № 700000005/9/009936 від 15.09.2009; № 700000005/9/010253 від 21.09.2009; № 700000005/9/010431 від 24.09.2009; № 700000005/9/010618 від 29.09.2009; № 700000005/9/010778 від 01.10.2009; № 700000005/9/011245 від 09.10.2009; № 700000005/9/011448 від 14.10.2009; № 700000005/9/011447 від 14.10.2009; № 700000005/9/011667 від 20.10.2009; № 700000005/9/011876 від 23.10.2009; № 700000005/9/012172 від 28.10.2009; № 700000005/9/012132 від 28.10.2009; № 700000005/9/012500 від 03.11.2009; № 700000005/9/012850 від 10.11.2009; № 700000005/9/013221 від 16.11.2009; № 700000005/9/013489 від 20.11.2009; № 700000005/9/013766 від 24.11.2009; № 700000005/9/014048 від 30.11.2009; № 700000005/9/014424 від 04.12.2009; № 700000005/9/014403 від 04.12.2009; № 700000005/9/015111 від 21.12.2009; № 700000005/9/015182 від 22.12.2009; № 700000005/2010/000102 від 11.01.2010; № 700000005/2010/000844 від 27.01.2010; № 700000005/2010/001160 від 03.02.2010; № 700000005/2010/001384 від 08.02.2010; № 700000005/2010/001613 від 12.02.2010; № 700000005/2010/001933 від 19.02.2010; № 700000005/2010/001949 від 19.02.2010; № 700000005/2010/002056 від 22.02.2010; № 700000005/2010/002615 від 04.03.2010; № 700000005/2010/002835 від 11.03.2010; № 700000005/2010/003397 від 19.03.2010; № 700000005/2010/003736 від 25.03.2010; № 700000005/2010/003978 від 30.03.2010; № 700000005/2010/004350 від 06.04.2010; № 700000005/2010/004613 від 12.04.2010; № 700000005/2010/004904 від 16.04.2010; № 700000005/2010/005016 від 20.04.2010; № 700000005/2010/005149 від 22.04.2010; № 700000005/2010/005426 від 27.04.2010.

До цих ВМД позивач додавав відповідні документи, які підтверджували ціну товару у розмірі 1950 доларів США за 1000 кг: контракт № 01/КОN/06 від 14.08.2006; специфікацію № 0019497 від 25.06.2009; інвойс № 001911750 від 11.09.2009; експортну декларацію КАRЗ 136358 від 11.09.2009; калькуляцію вартості товару та прайс-лист від 25.06.2009, надані виробником товару Компанією «AarhusKalshamn AB» (Швеція); висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 2024 від 02.10.2009.

Позиція Східної митниці ґрунтується на тому, що згідно вимог п. 7 Порядку № 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобовязаний подати, зокрема, рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом). Крім того, відповідач-1 посилається на вимоги «Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби від 09.07.1997 № 307», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 № 443/224, згідно з якою декларант зазначає у графі 44 ВМД реквізити рішення про визначення митної вартості задекларованих товарів за кодом відповідно до класифікатора документів, затвердженого наказом Держмитслужби від 12.12.2007 № 1048.

Разом із тим, відповідач-1 не врахував, що зазначеним пунктом Порядку № 1766, передбачено подання рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом) для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару.

Тобто, ця норма не зобовязує декларанта при наданні наступних декларацій митної вартості визначати вартість товару за ціною, визначеною у раніше прийнятому рішенні про визначення митної вартості товару. До того ж, суд встановив недійсність рішення митного органу про визначення вартості товару з моменту його прийняття, що унеможливлює його застосування для подальшого визначення митної вартості ідентичного товару.

Крім того, завищення митної вартості товару призвело до надмірної сплати позивачем податку на додану вартість до бюджету.

Факт сплати ЗАТ «Укрсервіс», митним брокером позивача, податку на додану вартість та ввізного мита підтверджується наступними матеріалами справи: Довідкою ЗАТ «ВО «Конті» № 3676/11/1656 від 09.12.2010 (т. 2 а.с. 203-205), договором доручення № 1740-04.3 від 20.12.2005 про надання митних брокерських послуг із додатковими угодами до нього (т. 1 а.с. 33-47), платіжними дорученнями, згідно з яким позивач перерахував ЗАТ «Укрсервіс» грошові кошти в якості плати за митне оформлення товару (т. 2 а.с. 252-287), довідкою ЗАТ «Укрсервіс» №03/121 від 03.12.2010 (т. 2 а.с. 206-208), платіжними дорученнями про оплату митного оформлення товару (т. 2 а.с. 209-249).

Тобто, з урахуванням встановлених вище обставин, враховуючи висновок суду про протиправність визначення Східною митницею митної вартості товару, позивачем фактично сплачена сума податку на додану вартість більша, ніж мала бути сплачена у випадку вірного визначення митної вартості товару.

Так, відповідно декларації про визначення митної вартості товару № 700000005/9/009511 від 04.09.2009 митна вартість заявленого до розмитнення товару за ціною 1,95 доларів США за 1 кг, тобто 19 980 кг, становить загальну суму 311103,59 гривень або 38 961,00 доларів США. Як наслідок, Позивач сплатив більшу суму податку на додану вартість з митної вартості товару, а саме 71 553,82 гривень замість 66783,57 гривень, також більшу суму ввізного мита - 46665,54 гривень замість 43554,50 гривень. Таким чином, загальна сума переплати по ПДВ склала: 71553,82- 66783,57 = 4770,25 гривень, переплати з ввізного мита: 46665,54 - 43554,50 = 3111,04 гривень.

Аналогічним чином розрахована сума надміру сплаченого ПДВ та ввізного мита по наступним вантажним митним деклараціям: