Постанова № 13324729, 01.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2010 р. справа № 2а-25748/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді <Довідник >

при секретарі< Призвище секретаря >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лазарєва В.В.,

при секретарі Барковій В.Ю.,

за участю представника позивачаМіліновського В.Г.,

представника відповідачаЗрожевської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Краснополянськживмаш» до Управління Пенсійного фонду України в Великоновоселківському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Завод Краснополянськживмаш» звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Великоновоселківському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що у звязку із відсутністю замовлень на продукцію позивача та відсутністю коштів на його рахунку у нього у 2007 - 2009 роках виникла заборгованість перед Пенсійним фондом зі сплати страхових внесків. 23.09.2009 товариством був укладений договір з відповідачем про розстрочення з 23.09.2009 по 20.06.2014 заборгованості зі сплати штрафів та пені по страховим пенсійним внескам на суму 48224,12 грн., а також 23.09.2009 був укладений договір про розстрочення заборгованості по страховим внескам, що склалася на 01 січня 2009 року в сумі 58153,20 грн. Позивачем були частково сплачені суми заборгованості по сплаті внесків, штрафу та пені згідно укладених договорів, але через брак коштів, відсутність теплопостачання, відсутність замовлень на переробку сировини, товариством не було виконано у повному обсязі договірні зобовязання. У звязку з чим, 20.07.2010 відповідачем було прийняте рішення про дострокове розірвання договору від 23.09.2009 про сплату заборгованості зі сплати штрафів та пені по страховим пенсійним внескам на суму 48224,12 грн. та дострокове розірвання договору від 23.09.2009 про розстрочення заборгованості по страховим внескам, що склалися на 01 січня 2009 року в сумі 58153,20 грн. Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням, товариством було направлено заяву про розстрочення строком на 60 місяців суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 01 січня 2007 року до 01 січня 2009 року в розмірі 44651,96 грн. та про укладення окремого договору розстрочки суми заборгованості по страховим внескам, що склалася у період з 01 січня 2007 року до 01 січня 2009 року в розмірі 58153,20 грн. Відповідачем, листом від 13.10.2010 № 14905/2-38 із посиланням на п. 9 Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21 травня 2009 р. N 15-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2009 р. за N 521/16537було відмовлено у наданні розстрочки, оскільки повторне укладення договору про розстрочення після дострокового розірвання раніше укладеного договору не передбачено. Позивач вважає, що своїми діями Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі порушило його законні права на розстрочення суми заборгованості у звязку з чим, просить суд визнати дії відповідача про дострокове розірвання договору від 23.09.2009 про розстрочення сплати накладених (нарахованих) товариству у період з 01 січня 2007 року по 01 січня 2009 року штрафів та пені в розмірі 48224,12 грн. неправомірними; визнати дії відповідача про дострокове розірвання договору від 23.09.2009 про сплату заборгованості зі страхових внесків, що склалися у товариства на 01 січня 2009 року в сумі 58153,20 грн. неправомірними; зобовязати відповідача розстрочити суму штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 01 січня 2007 року по 01 січня 2009 року в розмірі 44651,96 грн. строком на 60 місяців; зобовязати відповідача розстрочити суму заборгованості по страховим внескам, що склалася у товариства на 01 січня 2009 року в розмірі 58132,20 грн. строком на 12 місяців; зобовязати відповідача розстрочити суму заборгованості по страховим внескам, що склалася у товариства в період з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2010 року в розмірі 65236,38 грн. строком на 12 місяців.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала суду заперечення на позовну заяву в яких вказала, що відповідно п. 9 Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21 травня 2009 р. N 15-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2009 р. за N 521/16537, відповідачем було прийнято рішення про дострокове розірвання договорів, у звязку із несплатою у повному обсязі поточних платежів зі сплати страхових внесків та чергової частки розстроченої заборгованості зі сплати штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів. До того ж, повторне укладання договору про розстрочення після дострокового розірванні раніше укладеного договору, порядком не передбачено. Крім того вказала, що відповідно до п. 14-1 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», сума заборгованості по страховим внескам підлягає розстроченню строком на 6 місяців. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Краснополянськживмаш» є юридичною особою (ЄДРПОУ № 31676479); відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Великоновоселківському районі Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.

Як встановлено у судовому засіданні, у звязку із відсутністю замовлень на продукцію позивача та відсутністю коштів на його рахунку у нього у 2007 - 2009 роках виникла заборгованість перед Пенсійним фондом зі сплати страхових внесків.

10 вересня 2009 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду із заявою про розстрочення суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період 01 січня 2007 року по 01 січня 2009 року, із відстрочкою першого платежу на 90 календарних днів та з укладенням окремого договору, а також у разі невиконання умов окремого договору розстрочити суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) згідно з пунктом 2 частини девятої статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (а.с. 7).

23.09.2009 товариством був укладений договір з відповідачем про розстрочення заборгованості зі сплати штрафів та пені по страховим пенсійним внескам на суму 48224,12 грн. з 23.09.2009 по 20.06.2014, з відстрочкою першого платежу на 90 календарних днів (а.с. 8-9).

Також, 23.09.2009 був укладений договір про розстрочення заборгованості по страховим внескам, що склалася на 01 січня 2009 року в сумі 58153,20 грн. (а.с. 10-11).

Як встановлено у судовому засіданні та не оспорюється сторонами, позивачем були частково сплачені суми заборгованості по сплаті внесків, штрафу та пеня згідно укладених договорів, але через брак коштів, відсутність теплопостачання, відсутність замовлень на переробку сировини, товариством не було виконано у повному обсязі договірні зобовязання.

У звязку з чим, 20.07.2010 відповідачем було прийняте рішення про дострокове розірвання договору від 23.09.2009 про сплату заборгованості зі сплати штрафів та пені по страховим пенсійним внескам на суму 48224,12 грн. та дострокове розірвання договору від 23.09.2009 про розстрочення заборгованості по страховим внескам, що склалися на 01 січня 2009 року в сумі 58153,20 грн. (а.с. 12).

Як вбачається із вищевказаного рішення правовою підставою розірвання договорів є п. 9 Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21 травня 2009 р. N 15-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2009 р. за N 521/16537 (надалі Порядок), а саме: несплата у повному обсязі поточних платежів із сплати страхових внесків та чергової частки розстроченої заборгованості зі сплати штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів.

Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням, товариством було направлено заяву про розстрочення строком на 60 місяців суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 01 січня 2007 року до 01 січня 2009 року в розмірі 44651,96 грн. та про укладення окремого договору розстрочки суми заборгованості по страховим внескам, що склалася у період з 01 січня 2007 року до 01 січня 2009 року в розмірі 58153,20 грн.

Відповідачем, листом від 13.10.2010 № 14905/2-38 із посиланням на п. 9 Порядку, було відмовлено у наданні розстрочки, оскільки повторне укладення договору про розстрочення після дострокового розірвання раніше укладеного договору не передбачено (а.с. 13).

Позивач вважає, що своїми діями Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі порушило його законні права на розстрочення суми заборгованості й тому звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Управлінням Пенсійного фонду України в Великоновоселківському районі Донецької області доведена правомірність своїх дій у спірних правовідносинах, з огляду на наступне.

Стосовно вимог позивача щодо визнання дій відповідача про дострокове розірвання договору від 23.09.2009 про розстрочення сплати накладених (нарахованих) товариству у період з 01 січня 2007 року по 01 січня 2009 року штрафів та пені в розмірі 48224,12 грн. та договору від 23.09.2009 про сплату страхових внесків, що склалися у товариства на 01 січня 2009 року в сумі 58153,20 грн. неправомірними, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 14-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV встановлено, що договір про розстрочення підлягає достроковому розірванню, якщо страхувальник не сплачує в повному обсязі поточні платежі із страхових внесків або не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості із штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів.

Аналогічні положення закріплені у п. 9 Порядку, згідно з яким, керівник управління Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті зобов'язаний прийняти рішення про дострокове розірвання договору про розстрочення, якщо страхувальник: не сплачує у повному обсязі поточні платежі із сплати страхових внесків; не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості зі сплати штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів.

Крім того, згідно п.п. 2.2.1 п. 2 договору про розстрочення від 23.09.2009 передбачено, що управління Пенсійного фонду має право прийняти рішення про дострокове розірвання договору про розстрочення та предявити до сплати нараховані (накладені) суми штрафів та пені, якщо страхувальник: не сплачує в повному обсязі поточні платежі; не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості із штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів.

Як вже було встановлено судом та не заперечується сторонами, товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Краснополянськживмаш» не було виконано у повному обсязі зобовязання за вищевказаними договорами, а саме: були частково сплачені суми заборгованості по сплаті внесків, штрафу та пені згідно укладених договорів через брак коштів, відсутність теплопостачання, відсутність замовлень на переробку сировини, товариством.

З аналізу наведеного вбачається, що відповідач приймаючі рішення від 20.07.2010 про дострокове розірвання договорів від 23.09.2009 діяв у відповідності із вищевказаними нормами, тобто, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Крім того, строк дії договору від 23.09.2009 про сплату страхових внесків, що склалися у товариства на 01 січня 2009 року в сумі 58153,20 грн. укладався сторонами на 6 місяців, тобто строк його дії скінчився 23.03.2010 року. Отже, вимоги позивача про визнання дій відповідача неправомірними щодо дострокового розірвання цього договору є безпідставними.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність дій Управління Пенсійного фонду України в Великоновоселківському районі Донецької області щодо винесення рішення від 20.07.2010 про дострокове розірвання договору від 23.09.2009 про розстрочення сплати накладених (нарахованих) товариству у період з 01 січня 2007 року по 01 січня 2009 року штрафів та пені в розмірі 48224,12 грн. та договору від 23.09.2009 про сплату страхових внесків, що склалися у товариства на 01 січня 2009 року в сумі 58153,20 грн.

Щодо позовних вимог про зобовязання відповідача розстрочити суму штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 01 січня 2007 року по 01 січня 2009 року в розмірі 44651,96 грн. строком на 60 місяців; зобовязання відповідача розстрочити суму заборгованості по страховим внескам, що склалася у товариства на 01 січня 2009 року в розмірі 58132,20 грн. строком на 12 місяців, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 14-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що суми накладених (нарахованих) штрафів та пені у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року і суми штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, можуть бути за бажанням страхувальника розстрочені на 60 календарних місяців у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України, з відстроченням першого платежу на 90 календарних днів. При цьому не підлягають розстроченню суми накладених (нарахованих) у зазначений період штрафів та пені, що сплачені страхувальником, який станом на 1 січня 2009 року не має заборгованості перед Пенсійним фондом України із сплати страхових внесків, штрафів та пені.

Згідно із п. 4 Порядку, розстрочення здійснюється за рішенням органів Пенсійного фонду України за заявою страхувальника. Тобто, право прийняти рішення про розстрочення належить виключно до компетенції відповідного управління Пенсійного фонду.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо зобовязання відповідача розстрочити суму заборгованості по страховим внескам, що склалася у товариства в період з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2010 року в розмірі 65236,38 грн. строком на 12 місяців, суд зазначає, що а ні Законом, а ні Порядком не врегульовано питання щодо розстрочення сум заборгованості, які виникли з 01 січня 2009 року управлінням Пенсійного фонду, що свідчить про відсутність обовязку відповідача щодо здійснення такого розстрочення та безпідставність вимог позивача у цій частині.

Враховуючі викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Краснополянськживмаш» до Управління Пенсійного фонду України в Великоновоселківському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 121, 158-164, 167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Краснополянськживмаш» до Управління Пенсійного фонду України в Великоновоселківському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, - відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини 01 грудня 2010 року.

Повний текст постанови складений 06 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лазарєв В.В.