Постанова № 13324689, 13.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2010 р. справа № 2а-22939/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретаріМичак О.С.

за участю:

представників позивача Тютюма К.В., Резніченко Т.О.

представника відповідача Панкова К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2010 року № 0001151312/0/34491/10/15-16-23/3,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2010 року № 0001151312/0/34491/10/15-16-23/3.

В обґрунтування позову посилається на те, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку проводилась невиїзна перевірка ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» з питань дотримання позивачем податкового законодавства при проведенні ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» фінансово-господарських операцій з ТОВ «ТК «Діал Імпекс» за період жовтень-грудень 2009 року, за результатами якої складено Акт № 1093/15-16-23/3-05508186 від 30.08.2010 року. Підставою для визначення позивачу податкових зобовязань є висновок податкового органу про те, що господарські операції за договором від 13.10.2009 року № 339, укладеного між позивачем та ТОВ ТК «Діал Імпекс» мають ознаки нікчемності. Вказана угода не спричинила реального настання правових наслідків, не відповідає вимогам закону, її вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемною. Позивач вважає, що такі висновки податкового органу є хибними, оскільки всі спірні операції відображені в бухгалтерському обліку позивача з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках. Окрім цього, позивач посилається на те, що усі витрати по виконанню зазначеної угоди підтверджуються первинними документами. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2010 року № 0001151312/0/34491/10/15-16-23/3.

У судовому засіданні представник позивача, позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, вважає спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем в межах вимог визначених законом та у спосіб передбачений законом. Так, первинні документи, які підтверджують господарські операції, заповненні всупереч вимог чинного законодавства, а отже не можуть служити доказом здійснення господарської операції. Крім того, відповідачем було направлено запити на проведення зустрічної перевірки ТОВ «ТК «Діал Імпекс» з питань підтвердження взаємовідносин з позивачем до ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька. Відповідно до перевірки основні фонди у ТОВ «ТК «Діал Імпекс» відсутні, відповідно форми 1 ДФ працюючих на підприємстві - 1 особа, складські приміщення відсутні. Згідно службової записки ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку від 16.07.2010 року № 1297/вх ТОВ «ТК «Діал Імпекс» має ознаки «транзитності» та «фіктивності» складських та виробничих приміщень не має, за юридичною та фактичною адресами не знаходиться. Враховуючи те, що у ТОВ «ТК «Діал Імпекс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності згідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, вищевказана угода з позивачем є нікчемною. Посилаючись на зазначені обставини, представник відповідача просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

Судом встановлено, що Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку було проведено перевірку Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» фінансово-господарських операцій з ТОВ «ТК «Діал Імпекс» за період з жовтня по грудень 2009 року.

Перевіркою було встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168 «Про податок на додану вартість», а саме: занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму у розмірі на 68039,00 грн., у т.ч. по періодах: у грудні 68039 грн. при здійсненні нікчемного правочину від 13.10.2009 року № 339.

Такі висновки були зроблені податковим органом, виходячи з виявлення ознак нікчемності угоди (договір поставки від 13.10.2009 року № 339), що була укладена між позивачем та ТОВ ТК«Діал Імпекс»

Судом встановлено, що дійсно між ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» (покупець) укладено договір поставки від 13.10.2009 року № 339 та ТОВ ТК «Діал Імпекс» (постачальник) за яким постачальник зобовязується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення. Покупець зобовязаний прийняти вказану в його власність продукцію та своєчасно оплатити її вартість відповідно до умов цього Договору.

ТОВ ТК «Діал Імпекс» видало позивачу видаткові накладні № 10212 від 21.10.2009 року, № 10213 від 21.10.2009 року, № 10121 від 21.10.2009 року, № 10211 від 21.10.2009 року, № 12012 від 01.12.2009 року, № 12023 від 02.12.2009 року, № 12021 від 02.12.2009 року, № 1201/1 від 01.12.2009 року, № 12022 від 02.12.2009 року, № 1229/3 від 29.12.2009 року. Відповідно ТОВ ТК «Діал Імпекс» були видані і податкові накладні № 12293 від 29.12.2009 року, № 10121 від 21.10.2009 року, № 10213 від 21.10.2009 року, № 10212 від 21.10.2009 року, № 10211 від 21.10.2009 року, № 12023 від 02.12.2009 року, № 12022 від 02.12.2009 року, № 12021 від 02.12.2009 року, № 12012 від 01.12.2009 року, № 12011 від 01.12.2009 року.

Згідно з п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Факт поставки ТОВ ТК „Діал Імпекс” зазначеного товару ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» підтверджується договором поставки від 13.10.2009 року № 339, додатками до договору, актами приймання № 1 від 1.12.2009 року, № 4 від 1 грудня 2009 року, № 7 від 2 грудня 2009 року, № 8 від 2 грудня 2009 року, № 9 від 2 грудня 2009 року, № 126 від 29 грудня 2009 року, № 63 від 21 жовтня 2009 року, № 65 від 21 жовтня 2009 року, № 70 від 21 жовтня 2009 року, № 71 від 21 жовтня 2009 року, податковими та видатковими накладними.

Проведення розрахунків між сторонами за вказаною угодою підтверджується, платіжними дорученнями № 2433 від 25 грудня 2009 року, № 3408 від 4 лютого 2010 року, № 4144 від 4 березня 2010 року.

Відтак, первинними документами бухгалтерського обліку повністю підтверджується факт здійснення господарської операції ВАТ «Шахта Комсомолець Донбасу» з придбання продукції виробничо-технічного призначення.

В акті перевірки податковим органом зазначається про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в частині заниження податку на додану вартість в розмірі 68039,00 грн. у грудні 2009 року. Порушення, на думку податкового органу, полягає у тому, що відсутній обєкт оподаткування по операціях з придбання товару у ТОВ ТК „Діал Імпекс” у звязку з нікчемністю цієї угоди.

Суд вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

Частина 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 Закону, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні у позивача документи, а саме, договір поставки від 13.10.2009 року № 339, додатки до договору, акти приймання № 1 від 1.12.2009 року, № 4 від 1 грудня 2009 року, № 7 від 2 грудня 2009 року, № 8 від 2 грудня 2009 року, № 9 від 2 грудня 2009 року, № 126 від 29 грудня 2009 року, № 63 від 21 жовтня 2009 року, № 65 від 21 жовтня 2009 року, № 70 від 21 жовтня 2009 року, № 71 від 21 жовтня 2009 року видаткові накладні № 10212 від 21.10.2009 року, № 10213 від 21.10.2009 року, № 10121 від 21.10.2009 року, № 10211 від 21.10.2009 року, № 12012 від 01.12.2009 року, № 12023 від 02.12.2009 року, № 12021 від 02.12.2009 року, № 1201/1 від 01.12.2009 року, № 12022 від 02.12.2009 року, № 1229/3 від 29.12.2009 року, податкові накладні № 12293 від 29.12.2009 року, № 10121 від 21.10.2009 року, № 10213 від 21.10.2009 року, № 10212 від 21.10.2009 року, № 10211 від 21.10.2009 року, № 12023 від 02.12.2009 року, № 12022 від 02.12.2009 року, № 12021 від 02.12.2009 року, № 12012 від 01.12.2009 року, № 12011 від 01.12.2009 року, складені за результатом проведеною операцій за вказаним договором, є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Розрахунки позивача з ТОВ ТК „Діал Імпекс” за придбаний товар здійснені шляхом перерахування грошових коштів, що підтверджено відповідним платіжним дорученням.

Таким чином, у позивача наявні усі документи, передбачені правилами ведення податкового обліку, які підтверджують виконання договору з ТОВ ТК „Діал Імпекс” що свідчить про помилковість висновку податкового органу про нікчемність угоди та про те, що операції з придбання та реалізації товару мали безтоварний характер.

Відтак, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для самостійного визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість з нарахуванням штрафних санкцій.

Суд не приймає посилання відповідача стосовно того, що в платіжному дорученні від 25.12.2009 року № 2433 платник ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» в призначенні платежу зазначив «оплата заборгованості за спеціальний одяг, згідно рах. 103 від 08.10.2009 року», проте як цей рахунок складений раніше ніж укладено спірну угоду, а тому не може бути підтвердженням сплати вказаної суми на виконання договору.

Так, судом встановлено, що в цьому ж платіжному документі, чітко визначено призначення платежу: «оплата заборгованості за спец одяг відповідно рах. 103 від 08.10.2009 року дог. № 339 від 13.10.2009 року з урахуванням ПДВ», що доводить факт того, що вказана сума була сплачена на виконання умов спірної угоди.

Суд не приймає до уваги доводи податкового органу про нікчемність угоди, укладеної позивачем з ТОВ «ТК «Діал Імпекс». В обґрунтування своєї позиції податковий орган посилається на акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТК «Діал Імпекс», проведеної ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, якою встановлено, що фактично ТОВ «ТК «Діал Імпекс» не знаходиться за юридичною адресою, у підприємства відсутні основні фонди, транспортні засоби, також відсутні умови для фактичного транспортування та зберігання товару, підприємство не має трудових ресурсів (в штаті підприємства значиться один працівник), не має власних або орендованих складських приміщень, виробничих потужностей.

Суд зазначає, що факт незнаходження підприємства за юридичною адресою ніяким чином не свідчить про нездійснення господарських операцій. Також суд не приймає до уваги доводи відповідача, щодо відсутності у ТОВ «ТК «Діал Імпекс» основних фондів, транспортних засобів, умов для фактичного транспортування та зберігання товару, трудових ресурсів, власних або орендованих складських приміщень, оскільки в судовому засіданні це не доведено належними доказами.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що на виконання умов договору не було надано технічна документація на кожний вид поставленої продукції, оскільки в судове засідання позивачем була надана відповідна технічна документація на кожний вид продукції за вказаним договором, а саме: сертифікат відповідності на продукції костюм шахтарський, костюми чоловічі спеціальні для захисту від знижених температур, рукавиці спеціальні для захисту рух від механічних впливів, окуляри захисні, взуття чоловіче з юхти, калоші делектричні гумові, каски захисні, пояси безлямкові та з лямками та комплектне приладдя для запобіжних поясів, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Капці банні, шапки втеплені, валенки та пояси протирадикулітні не підлягають сертифікації в Україні відповідно до Наказу Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 01.02.2005, № 28 "Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні".

Крім того, позивач надав суду підтвердження використання зазначеної продукції у господарській діяльності, а саме, вимоги на видачу вказаної продукції та відомості видачі спецодягу працівникам підприємства.

Суд також не приймає посилання відповідача стосовно того, що здійснення господарської операції не підтверджено товарно-транспортними накладними.

Дійсно, товарно-транспортні накладні є документами первинного бухгалтерського обліку. Разом з тим, відсутність тільки товарно-транспортної накладної не є підставою для висновку про відсутність господарської операції з придбання позивачем вищевказаної продукції, оскільки в судовому засіданні іншими первинними документами безперечно встановлений факт придбання позивачем зазначеного товару з метою його використання у господарській діяльності, повязаної з добуванням вугілля.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку сума сплаченого податку у звязку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковою накладною, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарська операція з придбання товару була вчинена реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Така безпідставність обумовлює неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про визначення податкових зобовязань були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість на нарахування відповідних штрафних (фінансових) санкцій, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Для повного захисту прав позивача та з урахуванням вимог статті 11 КАС України, суд задовольняє позовні вимоги шляхом визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 16 вересня 2010 року № 0001151312/0/34491/10/15-16-23/3.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 122-143, 151-154, 158, 160-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2010 року № 0001151312/0/34491/10/15-16-23/3 задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 16.09.2010 року № 0001151312/0/34491/10/15-16-23/3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 грудня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 18 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

< Список >

Суддя Галатіна О.О.