Постанова № 13324596, 30.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2010 р. справа № 2а-23139/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14.10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «КОНТІ»

до Східної митниці

Головного управління Державного казначейства в Донецькій області

про визнання протиправними дій органу владних повноважень, визнання недійсною картки відмови та рішення органу владних повноважень, та стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість

за участю представника позивача Перешивайло О.О.

представників відповідача 1 Чернишової О.О., Костиркіної Г.В.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Виробниче обєднання «КОНТІ» звернулося до суду з позовом до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання протиправними дій у видачі картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/9/020507 від 05.10.2009р., визнання недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/9/020507 від 05.10.2009р та рішення про визначення митної вартості товарів №700000024/2009/000659/1 від 05.10.2009р., та стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 65945,56 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 02.10.2009 року через свого митного брокера - Закрите акціонерне товариство “Укрсервіс” подало до Східної митниці декларацію митної вартості № 700000005/9/010834, якою задекларувало імпорт товару-мигдалю каліфорнійського у кількості 4014,36 кг. за ціною 5,30 доларів США за 1 кг. на загальну митну вартість 21276,11 доларів США або 170400,35 грн. за курсом НБУ. Товар був ввезений на територію України на виконання контракту № Kart-2009 від 10.09.2009 року, укладеного між ЗАТ „ВО „Конті” та компанією постачальника «Kartofsky B.V.». Підставою для здійснення дій митного брокера є договір доручення № 1740-04.3 від 20.12.2005 року, укладений між позивачем та декларантом.

Відповідач 1 Східна митниця, відмовив в прийнятті вантажної митної декларації №700000005/9/010834, в підтвердження чого надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/9/020507 від 05.10.2009 року. В обґрунтування відмови Відповідач посилався на неподання додаткових документів згідно із вимогами ст.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766.

05.10.2009 року позивачем було отримане рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до декларації митної вартості №700000024/2009/000659/1 від 05.10.2009 року. Даним Рішенням відділ контролю митної вартості відповідача самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме встановив її на рівні 6,10 доларів США за 1 кг. З метою недопущення простою виробництва та збитків позивач був змушений збільшити митну вартість заявленого до розмитнення товару та надати 05.10.2009 року відповідачу нову декларацію про визначення митної вартості товару за ціною 6,10 доларів США за 1кг. відповідно до рішення митного органу про визначення митної вартості.

На підставі цього рішення про визначення митної вартості, починаючи з 05.10.2009 до 20.01.2010 року, Позивач при ввезенні вказаного товару декларував його митну вартість за ціною 6,10 доларів США за 1кг.

Позивач зазначає, що відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою КМУ від 20.1.2006 № 1766 він надав Відповідачу-1 повний та достатній комплект документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, проте Відповідач -1 неправомірно видав картку відмови у митному оформленні товару та прийняв рішення про визначення його митної вартості.

Вважає, що дії відповідача з відмови у прийнятті вантажної митної декларації є протиправними, рішення про визначення митної вартості прийнято безпідставно та є незаконним. Просить також стягнути з Державного бюджету надмірно сплачену суму податку на додану вартість, яку він вимушений був сплатити за рішенням про визначення митної вартості.

Представники відповідача -1 Східної митниці проти позову заперечували та зазначили, що згідно ст.11 Митного кодексу України до основних завдань, покладених на митні органи України, відноситься захист економічних інтересів України, контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, в тому числі, контроль за правильністю визначення вартості товарів, що імпортуються в Україну.

Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до ст. 41 Митного кодексу, зокрема, шляхом:

1. Перевірки документів поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766.

2. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з:

- рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Під час здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, для поглибленого контролю за правильністю визначення їх митної вартості в рамках ст.265 Митного кодексу України посадова особа митного органу, що здійснює такий контроль, використовує інформацію бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня “Огляд цін українського та світового товарних ринків”, біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини.

Після розгляду пакету документів, поданих до митного оформлення, та наявної інформації у відділі контролю митної вартості про ціни на подібний товар декларанту було запропоновано подати додаткові документи, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідно до ст. 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи та відомості, необхідні для виконання митних процедур. При цьому в рамках положень п. 11 Порядку, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

На виконання зазначених нормативних документів 05.10.2009 року за ВМД №700000005/9/010834 митницею було запропоновано декларанту позивача надати додаткові документи в обґрунтування заявленої митної вартості, визначені п. 7 та п. 11 Порядку.

Якщо декларантом не надано в установлений законодавством термін додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, то митний орган відповідно до ст. 265 Митного кодексу України, п.14 Порядку визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Декларант позивача 05.10.09 надав до митниці лише висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 02.10.2009р. №2022 (про що ним було зроблено відповідний напис на зворотному боці ДМВ-1), та від подання інших додаткових документів відмовився. У зв'язку з цим, відділом контролю митної вартості було здійснено коригування митної вартості товару “мигдалю каліфорнійського” відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням цінової інформації бази даних ЄАІС ДМСУ, та прийнято рішення, щодо можливості застосування третього методу визначення митної вартості цього товару відповідно до чинного законодавства.

Так, у звязку з неможливістю завершення митного оформлення за спірними ВМД в звязку з неподанням Позивачем додаткових документів Східною митницею було відмовлено у митному оформленні і запропоновано позивачу подати нову ВМД з урахуванням митної оцінки згідно з рішенням про визначення митної вартості.

Більш того, позивач, погодився з вимогами, викладеними в Картці відмови, а саме - відкоригувати митну вартість товару згідно митної оцінки, подавши до митниці нову вантажну митну декларацію 06.10.2009 року зі скоригованою митною вартістю та добровільно сплативши всі нараховані митні платежі. Тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 2 в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши представника позивача, представників відповідачів та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

02.10.2009 року через свого митного брокера - Закрите акціонерне товариство “Укрсервіс” подало до Східної митниці вантажну митну декларацію та декларацію митної вартості № 700000005/9/010834, якими задекларувало імпорт товару-мигдалю каліфорнійського у кількості 4014,36 кг. за ціною 5,30 доларів США за 1 кг на загальну вартість 21276,11 доларів США або 170400,35 грн. за курсом НБУ. Товар був ввезений на територію України на виконання контракту № Kart-2009 від 10.09.2009 року, укладеного між ЗАТ „ВО „Конті” та компанією постачальника «Kartofsky B.V.».

Відповідно до п. 2 вищевказаного Контракту, ціна на товар, що поставляється за зазначеним договором складається з сумарної вартості товару партій поставок, які узгоджені у Специфікаціях та складає орієнтовно суму, яка не перебільшує 2500000,00 дол. США.

Відповідно до специфікації №1 від 16.09.2009 року до вищевказаного контракту продавець - компанія «Kartofsky B.V.» прийняв на себе зобовязання у вересні 2009 року поставити позивачу 16783,20 метричних тон мигдалю каліфорнійського за ціною 5300,00 доларів США за одну метричну тому на загальну суму 88950,96 доларів США.

Відповідно до положень ст. 1 МК України митною декларацією є письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

02.10.2009 року позивач надав Відповідачу 1 вантажну митну декларації №700000005/9/010834 із товаросупровідними документами, декларацію митної вартості до вказаної ВМД відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2006 року №1766, в якій задекларував митну вартість товару мигдалю каліфорнійського у кількості 4014,36 кг. за ціною 5,30 доларів США за 1 кг. на загальну митну вартість 21276,11 доларів США або 170400,35 грн. за курсом НБУ.

Така вартість товару ним визначена на підставі контракту № Kart-2009 від 10.09.2009 року, укладеного між Компанією «Kartofsky B.V.»., як Продавцем, та ЗАТ “ВО “Конті”, як Покупцем та специфікації до нього №1 від 16.09.2009р.

Також відповідно до наявної в матеріалах справи експортної вантажної митної декларації №700000005/9/00010834 експортовано продукцію у кількості 4014,36 кг., загальна вартість продукції визначена у розмірі 21276,11 доларів США або 170400,35 грн. за курсом НБУ.

Проте, відповідач 1 Східна митниця, пред'явила вимогу про надання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості.

З вимогою митниці про надання додаткових документів декларант позивача ознайомилася 02.10.09 та 05.10.09 зробила напис про надання висновку ДП „Укрпрмзовнішекспертиза” від 02.10.09 № 2022. Стосовно надання інших додаткових документів декларант зазначила про недоцільність їх надання, оскільки митному органу надано достатньо документів для застосування першого методу визначення митної вартості.

У звязку з ненаданням повного пакету додаткових документів 05.10.2009р. Східною митницею самостійно була проведена митна оцінка товару за 3-м методом визначення митної вартості відповідно до статей 266, 269 Митного кодексу України та винесено Рішення про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000659/1 від 05.10.2009, яким підвищена митна вартість товару - до 24487,60 доларів США, тобто до ціни 6,10 доларів США за 1 кг.

У звязку з винесення спірного Рішення про визначення митної вартості, Відповідач 1 відмовив в прийнятті ВМД №700000005/9/010834, в підтвердження чого надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/9/020507 від 05.10.2009 року.

В подальшому позивач з метою недопущення збитків від простою виробництва для митного оформлення цього ж товару, ввезеного за цим самим контрактом, надавав до Східної митниці вантажні митні декларації, в яких одразу заявляв відкориговану митну вартість товару відповідно до рішення про визначення митної вартості товару № 700000024/2009/000659/1 від 05.10.2009 року.: № 700000005/9/011000 від 07.10.2009р., № 700000005/9/011704 від 20.10.2009р., № 700000005/9/012626 від 03.11.2009р., № 700000005/9/013805 від 24.11.2009р., № 700000005/9/014042 від 27.11.2009р., № 70000005/9/014893 від 14.12.2009р., № 700000005/9/015274 від 22.12.2009р., № 700000012/2010/000251 від 13.01.2010р., № 700000012/2010/000542 від 20.01.2010р.

В графі 44 наведених вантажних митних декларацій в якості документа, на підставі якого здійснюється митне оформлення зазначене, зокрема, рішення про визначення митної вартості товару № 700000024/2009/000659/1 від 05.10.2009 року, що є спірним за даним позовом.

Дослідивши зазначені матеріали справи та виходячи з вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 Митного кодексу України передбачається, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1.за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2.за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3.за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4.на основі віднімання вартості;

5.на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6.резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів,

які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 15, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ст.267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Дослідивши подані докази, суд встановив відсутність вищевказаних обмежень у застосуванні першого методу визначення ціни товару, що заявлявся до митного оформлення ЗАТ „ВО „Конті”.

Не заперечуючи права митного органу в разі потреби вимагати надання додаткових, підтверджуючих митну вартість документів та коригувати її до рівня цін, щодо яких у нього наявна певна достовірна інформація суд зауважує, що такі дії мають бути здійсненні ним обґрунтовано та урахуванням всіх поданих документів за умови доведення неможливості застосувати заявлений декларантом перший метод визначення митної вартості.

Відповідно до ст.264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобовязаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.11 цього Порядку для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару;

відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

На вимогу митниці декларант позивача надав висновок ДП „Укрпромзовнішекспертиза” від 02.10.2009р. №2022, який містив інформацію, що рівень ціни 5300 доларів США/т на заявлений ЗАТ „ВО „Конті” солодкий каліфорнійський мигдаль цілісний бланшований 27/30, що імпортується згідно Специфікації № 1 від 16.09.2009р. до контракту № Kart -2009 від 10.09.2009р. відповідає поточній конюнктурі ринку, адже рівень цін на такий товар становить 5100-5600 доларів США/т. Такий висновок ДП „Укрпромзовнішекспертиза” зроблено на підставі аналізу комерційних пропозицій підприємств виробників та постачальників відповідної продукції та інформації офіційного видання департаменту сільського господарства США тощо.

Відповідачем не доведено та не обґрунтовано, за яких підстав цей наданий на його вимогу документ не був використаний ним в якості підтверджуючого заявлену митну вартість та не був врахований при вирішення питання про коригування митної вартості саме до рівня 6,10 доларів США за 1 кг.

Суд не приймає до уваги твердження Відповідача 1, що прийняття спірного Рішення про визначення митної вартості зумовило ненадання Позивачем всіх запитаних додаткових документів, адже перелік визначених пунктом 11 Порядку декларування документів не є ані вичерпним, ані таким, що визначає документи, відсутність хоча б одного з яких є обовязковою передумовою для неможливості визначення митної вартості товарів за ціною договору. Крім того Відповідачем 1 не обґрунтовано, які з наданих до митного оформлення документів позивача мали недоліки або суперечливості, що сприяло сумнівам у достовірності заявленої митної вартості.

Суд враховує обєктивну неможливість Позивача надати такі документи як договори з третіми особами, рахунки про здійснення платежів третім особам, рахунки про сплату комісійних та брокерських послуг, ліцензійний чи авторський договір, каталоги, прейскуранти та калькуляцію виробника товару. При цьому Відповідачем 1 не доведено, що саме ці документи мали вирішальне значення при визначенні митної вартості ввезеного Позивачем товару та могли спростувати інформацію ДП „Укпромзовнішекспертиза”.

За таких обставин суд доходить висновку, що Відповідачем 1 безпідставно прийнято рішення про визначення митної вартості товарів за третім методом та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Відповідно до п.1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 №25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за №64/11938, надміру сплачені митні та інші платежі сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

Оскільки, як встановлено вище, позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної всупереч положенням чинного законодавства за третім методом, в той час як належною митною вартістю таких товарів була вартість, визначена за першим методом (ціною договору), ЗАТ „ВО „Конті” сплачені до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством.

Таким чином позивачем було надмірно сплачено митних платежів до бюджету, відповідно до матеріалів справи у сумі 65945,56 грн. Сума надмірно сплаченого податку на додану вартість не оспорюється жодною стороною та підтверджується матеріалами справи, зокрема платіжними документами.

Відповідно до пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” заяви про повернення надмірно стягнутих податків, зборів (обовязкових платежів) можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати.

Відповідно до ст. 25 Закону України “Про Єдиний митний тариф” сума надміру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.

Відповідно до п.6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2008 № 609, повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства.

За таких обставин вимоги про стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Східною митницею не доведена правомірність відмови у прийнятті наданої позивачем вантажної митної декларації та обчислення митної вартості товарів, ввезених відповідно до ВМД, що розглядаються у справі, за третім методом. В той час, дослідженими судом доказами спростовані висновки Відповідача 1 про неподання ЗАТ „ВО „Конті” до митного органу документів, що дозволяли б визначити митну вартість ввезеного товару із застосуванням першого методу (ціни договору).

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ЗАТ „ВО „Конті” до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати підлягають на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 6-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «КОНТІ» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання протиправними дій у видачі картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/9/020507 від 05.10.2009р., визнання недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/9/020507 від 05.10.2009р та рішення про визначення митної вартості товарів №700000024/2009/000659/1 від 05.10.2009р., та стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 65945,56 грн. задовольнити.

Визнати протиправними дії Східної митниці у видачі картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/9/020507 від 05.10.2009р.

Визнати недійсною картку відмови Східної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/9/020507 від 05.10.2009р.

Визнати недійним рішення Східної митниці про визначення митної вартості товарів №700000024/2009/000659/1 від 05.10.2009р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «КОНТІ» (83100, м. Донецьк, бул. Шевченка,6Б, ЄДРПОУ 25112243) суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 65945,56 грн. (шістдесят пять гривень девятсот сорок пять гривень пятдесят шість копійок) шляхом зарахування її на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «КОНТІ» №26009015110459 в АТ «Укрексимбанк» МФО 334817.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «КОНТІ» (83100, м. Донецьк, бул. Шевченка,6Б, ЄДРПОУ

25112243) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 662,86 грн. (шістсот шістдесят дві гривні вісімдесят шість копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 30 листопада 2010р. Постанова виготовлена в повному обсязі 06 грудня 2010р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.