Постанова № 13324534, 09.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2010 р. справа № 2а-23439/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

за участю:

представників позивача Кисельов В.С., Куропятник Н.І.,

представників відповідача 1 Бєломестнова Л.О.,

представника відповідача 2 не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” до Східної митниці, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дій Східної митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/9/020514 від 08.10.2009 року, визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України № 700000024/9/020514 від 08.10.2009, визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000675/1 від 08.10.2009, стягнення з Державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 41 203,44 грн., шляхом зарахування її на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” (код за ЄДРПОУ 25112243) № 26009015110459 в АТ „Укрексімбанк”, МФО 334817,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариства „Виробниче обєднання „Конті” звернулось до суду з адміністративним позовом до Східної митниці, Головне управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дій органу владних повноважень, визнання недійсними карток відмови та рішень органу владних повноважень, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 1041347,64 грн.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2010 року розєднано вимоги в адміністративній справі № 2а-23439/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” до Східної митниці, Головне управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дій органу владних повноважень, визнання недійсними карток відмови та рішень органу владних повноважень, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 1041347,64 грн.

24 листопада 2010 року позивачем до суду було надано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до яких просив визнати такими, що є протиправними, дії відповідача 1 Східної митниці - у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/9/020514 від 08.10.2009, визнати недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/9/020514 від 08.10.2009, визнати недійсним рішення про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000675/1 від 08.10.2009, стягнути з Державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 41 203,44 грн., шляхом зарахування її на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” (код за ЄДРПОУ 25112243) № 26009015110459 в АТ „Укрексімбанк”, МФО 334817.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що 02.10.2009 ЗАТ „ВО „Конті”, як Покупець, та Компанія „GRACOMAR S.L.”, як Продавець уклали зовнішньоекономічний контракт № TP-80 купівлі-продажу какао масло „PPP Non-deo Blocks”.

Відповідно до умов даного контракту Продавець зобовязувався здійснювати поставки какао масло. Кількість товару повинна відповідати кількості, зазначеної в транспортній накладній. Прийомка за якістю здійснюється згідно сертифікатам якості виробника та умовам, передбаченим Контрактом на складі покупця в місті Макіївка, Україна.

25 грудня 2008 року між компанією „GRACOMAR S.L.” (Сторона 1) та Закритим акціонерним товариством „Виробниче обєднання „Конті” (Сторона 2) було укладено меморандум про наміри, відповідно якого Сторона 2 виразила наміри на придбання для власних виробничих потреб, а Сторона 1 передати у власність Стороні 2 протягом 2009 року товар какао масло „PPP Non-deo Blocks” у кількості січень листопад 2009 620 +/- 10% за прогнозованою ціною 7020, 00 7028,00 доларів США за 1000 кг, та листопад грудень 2009 60 +/- 10% за прогнозованою ціною 7035,00 7055,00 доларів США за 1000 кг.

07.10.2009 Закрите акціонерне товариство „Виробниче обєднання „Конті” через свого митного брокера Закрите акціонерне товариство „Укрсервіс” подало до Східної митниці декларацію митної вартості № 700000005/9/011082, якою задекларувало імпорт товару какао масло „PPP Non-deo Blocks” для кондитерської промисловості виробництва Кот Дівуар з метою оформлення товару в режимі „Імпорт-40” (випуск у вільний обіг) у кількості 20000 кг за ціною 7024,00 доларів США за 1000 кг на загальну митну вартість 140480,00 доларів США або 1125244,80 грн.

Підставою для здійснення дій митного брокеру є договір доручення № 1740-04.3 на здійснення митних брокерських послуг від 20.12.2005, укладений між позивачем та ЗАТ „Укрсервіс”.

Ціна товару 7024,00 доларів США за 1000 кг, за якою його було задекларовано, визначена контрактом № ТР-80 від 02.10.2009.

На виконання пунктів 7 Порядку № 1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач через свого декларанта подав відповідачу 1 наступні документи: контракт № ТР-80 від 02.10.2009, укладений між Компанією „GRACOMAR S.L.” та ЗАТ „ВО „Конті”; комерційний інвойс № 20091002/ТР/80/1 від 02.10.2009; цінову пропозицію компанії „GRACOMAR S.L.” від 30.09.2009; сертифікат про походження товару № 142749 від 02.10.2009; сертифікат якості № 9-2361 від 02.10.2009; калькуляцію ціни (з перекладом) від 02.10.2009.

Але відповідач 1 відмовив в прийнятті Декларації митної вартості № 700000005/9/011082, в підтвердження чого надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 7000000024/9/020514 від 08.10.2009. В обґрунтування відмови відповідач 1 посилався на неподання додаткових документів згідно з вимогами п. 11 Порядку № 1766.

Як зазначає позивач, відповідач безпідставно предявив вимогу про надання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема, у графі „Для відміток митного органу” ДМВ № 700000005/9/011627 посадовою особою митного органу було зазначено, що необхідне надання перелічених посадовою особою відповідача 1 додаткових документів, а саме: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором про поставку товару; рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, повязаних із виконанням умов договору (контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника товару; калькуляція фірми-виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Позивач посилається на неможливість надання зазначених документів, та зазначає, зазначені документи не могли існувати та не могли бути у наявності, оскільки між позивачем та Компанією „GRACOMAR S.L.” укладено прямий контракт, відповідно до якого поставка товару здійснюється на умовах DDU Макіївка (Інкотермс 2000) склад Покупця (позивача), при цьому компанія-продавець несе всі витрати та ризики, повязані із доставкою товару до зазначеного місця, тому жодних договорів з третіми особами, що повязані з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначалась, позивачем не укладалось.

Позивач також наголошує на тому, що відповідачу 1 при митному оформленні були надані цінова пропозиція (прайс-лист) та калькуляція ціни, видані безпосередньо компанією „GRACOMAR S.L.”, як постачальником цього товару, з яким позивачем укладений Контракт, будь-які специфікації до контракту між сторонами не підписувались, тому їх надання не представлялось можливим.

Крім того, посилаючись на вимоги п. 4-1 Переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон, затвердженого постановою КМУ від 01.02.2006 № 80 позивач наполягав на тому, що надання експортної декларації країни відправлення чи копії ВМД, оформленої в попередньому експорту митному режимі країни, в якості обовязкового документу для проведення митного оформлення товару не передбачається.

Висновки будь-яких спеціалізованих установ чи біржових організацій про вартість товару, інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій, відповідно до Переліку № 80, не належить до документів, обовязкових для подання до здійснення митного оформлення товару.

Проте, не зважаючи на надання Позивачем через свого декларанта пояснень щодо надання достатнього переліку документів, які б підтверджували сплачену за товар ціну та надавали змогу визначити митну вартість продукції за першим методом, 08.10.2009 митний орган самостійно 2-й метод визначення митної вартості та видав рішення про визначення митної вартості № 700000024/2009/000675/1, в якій визначив митну вартість, що ввозиться, на рівні 8310,00 дол. США за 1000 кг, що склало 166200,00 доларів США.

Позивач звертав увагу на те, що відповідно до умов Контрактів, укладених з компанією „GRACOMAR S.L.” вперіод останньої декади листопада 2008 по жовтень 2009 ціна какао масло „PPP Non-deo Blocks” визначалась на рівні 7024,00 доларів США за 1000 кг. Але жодного разу при митному оформленні какао масло „PPP Non-deo Blocks”, коли митна вартість визначалась позивачем за першим методом за ціною договору, відповідач 1 видавав картки відмови та рішення про визначення митної вартості. Відповідно до даних рішень відповідач 1 починаючи з грудня 2008 самостійно визначав митну вартість какао масло „PPP Non-deo Blocks” на рівні 8310,00 за 1000 кг.

Позивач вказує, що при винесенні оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів відповідач 1 керувався ціновою інформацією ЄАІС ДМСУ, в якій відображалась ціна саме такого ж товару, митне оформлення якого здійснювалось, в тому числі позивачем, не за ціною договору, а за ціною визначено безпосередньо митним органом у його ж рішеннях, які були прийняті ним раніше.

Того ж дня Позивач з метою недопущення простою виробництва та виникнення збитків збільшив митну вартість заявленого до розмитнення товару та надав відповідачу 1 декларацію № 700000005/9/011127 від 08.10.2009 про визначення митної вартості товару за ціною 8,3100 доларів США за 1 кг, тобто 20000 кг на загальну суму 1331262,00 грн. або 166200,00 доларів США.

Позивач зазначає, що в разі визначення митної вартості товарів за методом № 1 за ціною договору, то загальна сума вартості складала 1125244,80 грн. або 140480,00 доларів США, але внаслідок прийняття відповідачем 1 рішення про визначення митної вартості товарів, митна вартість товарів визначена на рівні 1 331262,00 грн. або 166200,00 доларів США. Таким чином, вважає Позивач, сума надмірно сплаченої суми податку на додану вартість за ВМД № 700000005/9/011127 складає 41203,44 грн.

Сплата обовязкових платежів Позивачем відповідно до визначеної митним органом митної вартості в повному обсязі підтверджується платіжними дорученнями та відміткою митного органу на вантажній митній декларації.

Позивач вважає, що дії Східної митниці щодо самостійного визначення митної вартості за 2-м методом, видання карток-відмови в митному оформленні, донарахуванні та стягненні сум ПДВ є протиправними, оскільки в порушення вимог ст. 266 МКУ Відповідачем 1 неправомірно та необґрунтовано застосовано 2-й метод визначення митної вартості товару, необґрунтовано витребувано у Позивача додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товару та в порушення п.п 7, 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, не зазначено підстави та документи на підтвердження сумнівів щодо визначення митної вартості товару за ціною договору.

Представники Позивача в судовому засіданні позовні вимоги ЗАТ „Виробниче обєднання „Конті” підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на наступне:

Відповідач зазначає, що в ході виконання дій Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації подані Позивачем ВМД разом з доданими до них пакетами документів були надана до відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці для перевірки правильності визначення декларантом митної вартості товару.

Посилаючись на вимоги п. 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою КМУ № 339 від 09.04.2008, відповідач зазначив, що під час перевірки заявленої декларантом митної вартості товару у посадової особи відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці виникли сумніві відносно заявленого рівня митної вартості, які пов'язані з наявністю у ціновій базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України даних щодо митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено в Східній митниці (митна вартість заявленого позивачем до митного оформлення вантажу дорівнювала 7,024 дол. США за кг на умовах поставки DDU UA м. Макіївка)

Тоді, як згідно цінової інформації ЄАІС ДМСУ (станом на день здійснення митного оформлення) рівень митної вартості аналогічного товару складав 8,31 дол. США за кг. Порівняння спірного товару здійснювалось із аналогічним товаром какао масло „PPP Non-deo Blocks”, ввезеним на митну територію України ЗАТ „Виробниче обєднання „Конті”.

Тому, відповідач вважає, що посадовою особою митного органу на підставі вимог п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою КМУ від 20.12.2006 № 1766, було правомірно запрошено у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, про що було відповідний запис в графі ДМВ «Для відміток митного органу».

Але, за результатами ненадання запитуваних документів декларантом, які б надали посадовим особам митного органу зробити обєктивний аналіз заниження митної вартості товару, на підставі п. 14 Постанови КМУ № 1766 було прийнято рішення про неможливість використання 1 методу визначення митної вартості товару.

Згідно зі статтями 265, 273 МК України, Порядку №1766 посадовими особами ВКМВ та Н митниці було прийнято Рішення про визначення митної вартості № 700000024/2009/000675/1 від 08.10.2009, в якій визначена митна вартість товару у розмірі 8,31 дол. США за 1 кг. Джерелом інформації згідно Рішення є ПКМУ № 1766 від 20.12.2006, ПКМУ № 339 від 09.04.2008, рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

При цьому, вказує Відповідач, Митна вартість товару какао масло „PPP Non-deo Blocks” була визначена митним органом послідовно з урахуванням вимог статті 266 МК України, а саме: „кожний наступний метод визначення митної вартості застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу”.

На підставі вимог ст. 273 МКУ Східна митниця визначила митну вартість товару на підставі цінової інформації в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби (ЄАІС ДМСУ) про митну вартість товару, митне оформлення якого вже здійснено.

Відповідач також зазначає, що у зв'язку з прийняттям Рішення про визначення митної вартості від № 700000024/2009/000675/1 від 08.10.2009 посадовою особою ВКМВ та Н у цей же день було видано відповідну Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митна кордон України від 08.10.2009 № 700000024/2009/020514. В цій Картці було зазначено, що митна декларація не може бути прийнята/товари не підлягають митному оформленню/ товари й транспортні засоби не підлягають пропуску через митний кордон України з таких причин: не подання на вимогу митного органу додаткових документів згідно вимог п. 11 Порядку декларування МВ товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження. Митне оформлення може бути здійснено за умови коригування митної вартості товару згідно рішення про визначення митної вартості товару.

Відповідач 1 зазначає, що 08.10.2010 було здійснено митне оформлення вантажу ЗАТ „ВО „Конті” на підставі декларації № 700000005/9/011127 від 08.10.2010. Відповідно Порядку Позивач мав змогу надати необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості, однак, Позивачем додаткові відомості щодо підтвердження митної вартості, заявленої декларантом за первісними ВМД, Відповідачу 1 не були надані в повному обсязі, це унеможливило прийняття рішення про можливість застосування ціни договору при визначенні митної вартості.

Спираючись на викладене, відповідач наполягає на правомірності прийнятого рішення про визначення митної вартості № 700000024/2009/000675/1 від 08.10.2009 на підставі 2-го методу визначення митної вартості товарів та виданої картки-відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митна кордон України від 08.10.2009 № 700000024/2009/020514, тому вказує, що відсутні підстави для визнання протиправними дій Східної митниці та задоволення позовних вимог ЗАТ „Виробниче обєднання „Конті”.

В судовому засіданні представник Відповідача 1 підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позовну заяву ЗАТ „Виробниче обєднання „Конті”, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача 2 Головного управління державного казначейства України в Донецькій області в судове засідання не зявився, заперечень на адміністративний позов не надав, але надав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача 2.

Розгляд справи здійснювався із фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство „Виробниче обєднання „Конті” зареєстроване як юридична особа 22.10.1997 року, ідентифікаційний код юридичної особи 25112243, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 315851 (а.с. 73, том 3).

02.10.2009 ЗАТ „Виробниче обєднання „Конті”, як Покупець, та Компанія „GRACOMAR S.L.”(GRANADA COMERCIL DE AROMAS SOCIETAD LIMITADA), Spain як Продавець уклали зовнішньоекономічний контракт № ТР-80.(а.с. 70, том 1)

Відповідно до умов даного контракту продавець продає, а Покупець покупає та сплачує какао масло „PPP Non-deo Blocks” 20000 кг. Товар запаковано в вакуумні короби та мішки.

Відгрузка товару буде проводитись зі складу АТ „САНКОТРАНС”, Хойдла 4, Маарду, Єстония, за дорученням Cargill B.V., Cargill Cocoa, Веердийк 82, 1531 МА Вормер, Нидерланді, що діє за дорученням „GRACOMAR S.L.”, в жовтні 2009 р.

Згідно Контракту загальна вартість товару, що поставляється за цим Контрактом, складає 140480,00 доларів США. Ціна товару какао масло „PPP Non-deo Blocks” складає 7,024 долларів США за 1 кг.

Згідно пункту 6 Контракту передбачено, що товар поставляється на умовах DDU Макеевка (пер. Трочинского, 22, м. Макіївка), Україна (Incoterms 2000).

Відповідно до п. 5 Контракту оплата здійснюється в доларах США на підставі предявленого рахунку (інвойсу) продавця. Покупець зобовязаний провести 100% оплату за товар шляхом банківського переводу на валютний рахунок продавця протягом 90 днів з моменту поставки.

Кількість товару повинна відповідати кількості, зазначеної в транспортній накладній. Прийомка за якістю здійснюється згідно сертифікатам якості виробника та умовам, передбаченим Контрактом на складі покупця в місті Макіївка, Україна.

20 грудня 2005 року між ЗАТ „Укрсервіс” (Брокер) та ЗАТ „Виробниче обєднання „Конті” (Клієнт) був укладений договір доручення № 1740-04.3 на надання митних брокерських послуг. Відповідно до змісту вказаного договору Клієнт доручає, а Брокер зобовязується здійснювати від імені та за рахунок Клієнта на підставі зазначеного договору дії, направлені на виникнення, припинення та зміну прав та обовязків Клієнта у сфері митного оформлення товарів, в тому числі, декларування товарів (а.с. 55-69, том 1).

Відповідно до статті 87 Митного кодексу України декларантами можуть бути як підприємства, яким належать товари, так і уповноважені ними митні брокери. Декларант на підставі договору, згідно до статті 88 МКУ, виконує всі обов'язки та несе у повному обсязі відповідальність, передбачену МКУ, тобто, він зобов'язаний: здійснити декларування товарів та транспортних засобів відповідно до порядку, встановленим МКУ; на вимогу митного органу пред'явитит-овари і транспортні засоби для митного контролю та митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки та збори. Відповідальною особою за здійснення митного оформлення товару ЗАТ „Виробниче обєднання „Конті” призначало декларанта ЗАТ „УКРСЕРВІС” Позднякову А.А.

Відповідно до положень ст. 1 МК України митною декларацією є письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

08 жовтня 2009 року в межах вище зазначеного Контракту ТР-80 від 02.10.2009, декларантом ЗАТ „Укрсервіс” Поздняковою А.А. в інтересах ЗАТ „Виробниче обєднання „Конті” до Східної митниці була підготовлена та подана декларація митної вартості № 700000005/9/001082, відповідно до якої задекларовано товар какао масло „PPP Non-deo Blocks”. Продавцем зазначено „GRACOMAR S.L.”, Іспанія, покупцем ЗАТ „Виробниче обєднання „Конті”. Умови поставки DDU UA Макіївка. Загальна сума за рахунком та ціна товару складає 140480,00 доларів США. Курс перерахунку складає 8,01. З урахуванням перерахунку ціна складає 1125244,80 грн. Митна вартість визначена позивачем за першим методом ціною договору (а.с. 83-84, том 1).

Судом встановлено, що в якості додаткових документів до зазначеної декларації митної вартості від 08.10.2009 року позивачем було надано:

1)контракт № ТР-80 від 02.10.2009, укладений між Компанією „GRACOMAR S.L.” та ЗАТ „ВО „Конті”;

2) комерційний інвойс № 20091002/ТР/80/1 від 02.10.2009;

3) цінову пропозицію компанії „GRACOMAR S.L.” від 30.09.2009;

4) сертифікат про походження товару № 142749 від 02.10.2009;

5) сертифікат якості № 9-2361 від 02.10.2009;

6) калькуляцію ціни (з перекладом) від 02.10.2009.

На етапі здійснення митного контролю за визначенням митної вартості товару на поданій ЗАТ „Укрсервіс” в інтересах ЗАТ „Виробниче обєднання „Конті” Декларації митної вартості №700000005/9/001082 посадовою особою Східної митниці в графі „Для відміток митного органу” 08.10.2009р. був зроблений напис про необхідність подання додаткових документів, а саме:

1)договір з третіми особами, що пов'язаний з договором про поставку товару;

2) рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, повязаних із виконанням умов договору (контракту);

3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника товару;

4) калькуляція фірми-виробника товару;

5) копія вантажної митної декларації країни відправлення;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

7) інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

На зворотному аркуші ДМВ 08.10.2009р. у відповідь на запит Відповідача про надання документів декларантом ЗАТ „Укрсервіс” був зроблений напис про ознайомлення та про недоцільність надання зазначених документів з посиланням на визначення митної вартості товару за 1 методом та достатності документів та інформації щодо її підтвердження.

Крім того, позивачем до Східної митниці було надано лист № 2995/11/1098 від 07.10.2009, в якому виклав підстави, з посиланням на норми чинного законодавства України, які підтверджують правильність та доведеність заявленої митної вартості товару какао масло „PPP Non-deo Blocks” для кондитерської промисловості за цінами. Зазначеним листом позивач наголошував на тому, що надані декларантом документи є повними та пропонував відповідачу 1 виконати обовязок з прийняття декларації митної вартості.

08.10.2009р. Східною митницею самостійно була проведена митна оцінка товару на підставі 2-го методу визначення митної вартості відповідно до статті 265 МКУ, ПКМУ від 20.12.2006 № 1766 та винесено Рішення про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000675/1, яким митним органом проведена самостійна митна оцінка та підвищена митна вартість товару з заявлених 1125244,80 грн. до 1 331262,00 грн. за курсом (а.с. 88, том 1).

Відповідно до наведеного рішення визначена ціна ідентичних/подібних (аналогічних) товарів у сумі 8,31 дол. США за кг, тоді як позивачем заявлено митну вартість товару на рівні 7,024 дол. США за кг. Таким чином визначена митна вартість у сумі 166200,00 дол. США, що відповідає 1 331262,00 грн. Визначення митної вартості здійснено за другим методом з огляду на недостатність відомостей для визначення митної вартості за ціною договору (вартість операції). Джерелом інформації та документами, які використані для розрахунку митної вартості товару митним органом зазначена цінова інформація ДМСУ.

08.10.2009 декларанту ЗАТ „Укрсервіс” Поздняковій А.А. надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020514. Згідно з такою карткою відмови зазначено, що товари не підлягають митному оформленню через митний кордон України з причин неподання додаткових документів, необхідних для визначення митної вартості. В якості вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України Східною митницею визначено декларування товару за ціною та методом, визначеними відділом КМВ Східної митниці у відповідному рішенні.

У звязку з відмовою Відповідачем у митному оформленні товарів та неможливості затримки у доставці товару, на підставі визначеної митним органом митноі вартості товарі позивачем заповнена нова ВМД.

08.10.2009 позивачем подана вантажна митна декларація №700000005/9/011127, відповідно до якої відображена митна вартість вищевказаної продукції у розмірі 1 331262,00 грн. Нараховані платежі склали 266252,40 грн., в тому числі ПДВ 266252,40 грн.

Зазначена ВМД № 700000005/9/011127 містить відмітку Східної митниці про сплату митних платежів та на день розгляду справи митне оформлення товару здійснено на підставі вище вказаної ВМД.

Суд дійшов висновку, що Відповідачем безпідставно визначено митну вартість товарів, ввезених на підставі ДМВ № 700000005/9/011082 із застосуванням 2-го методу, протиправно надано відмову у прийнятті митної декларації та винесено рішення про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000675/1 від 08.10.2009, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1.за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2.за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3.за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4.на основі віднімання вартості;

5.на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6.резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1 5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ст.267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Посилання митного органу на здійснення коригування митної вартості товару з урахуванням цінової інформації бази даних ЄАІС ДМСУ є необґрунтованим, оскільки така підстава для коригування митної вартості не передбачена зазначеною нормою.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Суд встановив, що обмеження у застосуванні першого методу визначення ціни товару щодо ЗАТ „Виробниче обєднання „Конті” відсутні, та Позивачем до Східної митниці було надано всі документи, щодо визначення ціни товару, що імпортується.

Відповідно до ст. 273 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей має бути заснована на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна засновуватися на вартості товару вітчизняного виробництва чи на довільних чи фіктивних оцінках.

Відповідач посилається на аналіз цінової інформації товари, ввезені у цей період іншими суб'єктами господарювання на територію України. При цьому Відповідачем до суду надано витяг з ІАМУ з діапазоном пошуку з 07.07.2009 по 07.10.2009, відповідно до якого вбачається, що у відповідача було відсутнє обєктивне джерело інформації, а саме документи на аналогічні, ідентичні та подібні товари, які на час здійснення митного оформлення оцінюваних товарів імпортовані на митну територію України та час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів. За таких обставин посилання на те, що у більшості випадків ціна товару при ввезенні іншими суб'єктами господарювання була вищою, не можуть розцінюватись як безспірний доказ відповідності дійсної вартості ввезеного товару інформації, яка міститься в базі даних митного органу.

Відповідно до ст.264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобовязаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідач 1 не навів переконливих доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей про вартість товару. Посилання митного органу в якості підстави витребування додаткових документів на заниження митної вартості у порівнянні з цінами на подібні товари є необґрунтованим, оскільки митним органом у рішенні про визначення митної вартості самостійно зазначено про відсутність інформації про ціни на аналогічні товари (подібні).

Крім того, судом не сприймаються доводи відповідача 1 щодо обєктивності та необхідності витребування додаткових документів з огляду на наступне:

Між позивачем та Компанією „GRACOMAR S.L.” укладено прямий контракт, відповідно до якого поставка товару здійснюється на умовах DDU Макіївка (Інкотермс 2000) склад Покупця (позивача), при цьому компанія-продавець несе всі витрати та ризики, повязані із доставкою товару до зазначеного місця, тому жодних договорів з третіми особами, що повязані з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначалась, позивачем не укладалось.

Відповідачу 1 при митному оформленні були надані цінова пропозиція (прайс-лист) та калькуляція ціни, видані безпосередньо компанією „GRACOMAR S.L.”, як постачальником цього товару, з яким позивачем укладений Контракт, будь-які специфікації до контракту між сторонами не підписувались.

Згідно вимог п. 4-1 Переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон, затвердженого постановою КМУ від 01.02.2006 № 80 надання експортної декларації країни відправлення чи копії ВМД, оформленої в попередньому експорту митному режимі країни, в якості обовязкового документу для проведення митного оформлення товару не передбачається.

Висновки будь-яких спеціалізованих установ чи біржових організацій про вартість товару, інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій, відповідно до Переліку № 80, не належить до документів, обовязкових для подання до здійснення митного оформлення товару. Не надання зазначеного висновку не може мита вирішального значення при встановленні митної вартості товару, оскільки відповідно до позиції Державної митної служби вбачається, що висновки спеціалізованих експертних організацій, у тому числі Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків (Держзовнішінформ) та ДП „Укрпромзовнішекспертиза”, носять виключно інформаційний характер і не можуть бути визначальними при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.

Доводи відповідача 1 щодо укладення між позивачем та компанією „GRACOMAR S.L.” «непрямого» контракту судом не сприймаються, оскільки відповідно до п.п. 1.2 п. 1 Контракту № ТР-80 від 02.10.2009 визначено, що відвантаження товару буде проводитись зі складу АТ „САНКОТРАНС”, Хойдла 4, Маарду, Єстония, за дорученням Cargill B.V., Cargill Cocoa, Веердийк 82, 1531 МА Вормер, Нидерланді, що діє за дорученням „GRACOMAR S.L.”, в жовтні 2009 р. Суд встановив, що компанія Cargill B.V., Cargill Cocoa, Веердийк 82, 1531 МА Вормер, Нидерланди, діє від імені та в інтересах компанії „GRACOMAR S.L.”, та АТ „САНКОТРАНС”, Хойдла 4, Маарду, Єстония діє від імені та в інтересах Cargill B.V., Cargill Cocoa, Веердийк 82, 1531 МА Вормер, Нидерланді щодо відвантаження та доставки товару відповідно до контракту, тому вимоги щодо надання договорів з третіми особами, що повязані з договором поставки є необґрунтованими.

Окрім цього, суд додатково зазначає, що витребувавши фактично весь перелік документів, передбачених п. 11 Порядку, митний орган не зазначив, які саме обставини можуть бути підтверджені зазначеними документами.

Відповідно до п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою КМУ від 20.12.2006 №1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідачем 1 зазначається про неподання позивачем повного переліку документів, передбачених саме п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п.11 цього Порядку для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів. Таким чином перелік визначених цим пунктом документів не є ані вичерпним, ані таким, що визначає документи, відсутність хоча б одного з яких є обовязковою передумовою для неможливості визначення митної вартості товарів за ціною договору.

До того ж відповідно до п.14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовляється від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

За таких обставин Відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті ВМД, прийняті рішення про визначення митної вартості товарів за другим методом та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Відповідно до п.1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 №25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за №64/11938, надміру сплачені митні та інші платежі сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

Оскільки, як встановлено вище, позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної всупереч положенням чинного законодавства за шостим (резервним) методом, в той час як належною митною вартістю таких товарів була вартість, визначена за першим методом (ціною договору), ЗАТ „Виробниче обєднання „Конті” сплачені до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством.

Позивачем надано розрахунок за контрактом № ТР-80 від 02.10.2009, відповідно до якого позивачем надмірно сплачено податок на додану вартість у розмірі 41203,44 грн. Дані такого розрахунку підтверджені наявними в матеріалах справи доказами. За таких обставин матеріалами справи підтверджена надмірна сплата позивачем платежів у загальній сумі 41203,44 грн.

Відповідно до пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви про повернення надмірно стягнутих податків, зборів (обовязкових платежів) можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про Єдиний митний тариф» сума над міру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.

Відповідно до п.6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2008 № 609, повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства.

За таких обставин вимога про стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Східною митницею не доведена правомірність відмови у прийнятті наданої позивачем вантажної митної декларації та обчислення митної вартості товарів, ввезених відповідно до ВМД, що розглядаються у справі, за шостим (резервним) методом. В той час, дослідженими судом доказами спростовані висновки Відповідача 1 про неподання Закритим акціонерним товариством „Виробниче обєднання „Конті” до митного органу документів, що дозволяли б визначити митну вартість ввезеного товару із застосуванням першого методу (ціни договору).

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” до Східної митниці підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Оскільки судом задоволено вимоги Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” сума сплаченого судового збору у розмірі 415,43 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” до Східної митниці, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дій Східної митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/9/020514 від 08.10.2009 року, визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України № 700000024/9/020514 від 08.10.2009, визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000675/1 від 08.10.2009, стягнення з Державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 41 203,44 грн., шляхом зарахування її на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” (код за ЄДРПОУ 25112243) № 26009015110459 в АТ „Укрексімбанк”, МФО 334817 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Східної митниці щодо видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/9/020514 від 08.10.2009 року.

Визнати недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України № 700000024/9/020514 від 08.10.2009.

Визнати недійсним рішення Східної митниці про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000675/1 від 08.10.2009.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 41203,44 грн. шляхом зарахування її на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” (код за ЄДРПОУ 25112243) № 26009015110459 в АТ „Укрексімбанк”, МФО 334817

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” витрати по сплаті судового збору у розмірі 415,43 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 09 грудня 2010 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 14 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.