Постанова № 13324518, 08.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2010 р. справа № 2а-24956/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

за участю

представника позивача Волобуєва А.В.,

відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості перед бюджетом на суму 4282,35 гривень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Костянтинівська обєднана державна податкова інспекція, звернулась до суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості перед бюджетом на суму 4282,35 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що за відповідачем станом на 14.10.2010 існує податкова заборгованість з податку з доходів фізичних осіб на суму 4282,35 гривень.

Вказана заборгованість утворилась внаслідок затримки сплати узгодженого податкового зобовязання.

Відповідачем станом на момент подання позовної заяви податкова заборгованість не погашена.

В обґрунтування позову посилається на ст. 4,5,6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 67 Конституції України, ст. ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Зазначив, що станом на момент подання позовної заяви відповідач податковий борг не сплатив, чим порушує інтереси держави, тому просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просив їх задовольнити, пояснив суду що станом на момент розгляду справи відповідач податковий борг не сплатив.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі, про що надала суду відповідну заяву.

Згідно ч. 3 ст. 136 КАС України, судове рішення, в тому числі, у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, заслухавши пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач, - (Костянтинівська ОДПІ), - є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, - повноваження.

Відповідач,- ОСОБА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно самостійно поданої до податкового органу декларації по доходи одержані у 2009 році відповідачем задекларовано суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4282,35 гривень.

Згідно п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,- платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,- платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,- 6.2.3. податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На адресу позивача направлялись та відповідно були ним отримані перша та друга податкові вимоги.

Статтею 67 розділу 2 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування”,- платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.5.1. ст. 5 цього ж Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно п. 1.6.3.3. п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього Закону за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету: у випадку, коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у податкових органах;

в інших випадках - за її податковою адресою.

Відповідно до п. 5.4.1 п.5.4. ст.5 цього ж Закону,- узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.10.1.1 п.10.1 ст.10 цього ж Закону визначено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Відповідно до підпункту 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього ж Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи заборгованість щодо якої предявлено позовні вимоги не сплачена.

З огляду на вищенаведене суд приходить висновку, що позовні вимоги Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості перед бюджетом на суму 4282,35 гривень, - підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, ст. 67 Конституції України, п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 2, п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ч. 3 ст. 136, ч. 3 ст. 112 КАС України, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості перед бюджетом на суму 4282,35 гривень, задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1, на користь місцевого бюджету (код платежу 11011400) на бюджетний рахунок одержувача 33215846700256, УДК у м. Костянтинівка, банк ГУДКУ в Донецькій області, код ЄДРПОУ 34686631, МФО 834016 податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у сумі 4282,35 гривень (чотири тисячі двісті вісімдесят дві гривні тридцять пять копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.