Постанова № 133243461, 12.01.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1545/25

Номер провадження 3/298/995/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року с-ще Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зарічево, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №767598 від 11 листопада 2025 року, складеного поліцейським офіцером громади відділу превенції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Рущак О.В., 14 жовтня 2025 року близько 19.30 год. ОСОБА_1 в с.Чорноголова по вул.Центральній у громадському місці висловлювався нецензурними словами на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся, шляхом надіслання йому судової повістки за адресою, яку він зазначив при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: м. Перечин, вул. Ужгородська, буд. 29/1. Згідно відмітки працівника поштового відділення, "відправлення вручено одержувачу".

Відповідальність за надання правдивої інформації про адресу проживання або адресу, на яку особу можна інформувати про перебіг подій по справі та особисті дані, повністю лежить на особі, яка притягається до відповідальності.

Крім цього, на офіційному сайті Великоберезнянського районного суду Закарпатської області в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справи щодо ОСОБА_1 до розгляду були зазначені відомості про дату, час та місце розгляду такої.

Більше того, постановою суду від 22 грудня 2025 року до ОСОБА_1 було застосовано привід у судове засідання, виконання якого доручено відділенню поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, проте про результати виконання приводу суд не повідомлено.

Суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 не виконує процесуальних обов`язків отримувати судові повістки, за адресою, яку повідомив при складанні протоколу, своєчасно з`являтися до суду за викликом, чим затягує розгляд справи.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, суддею зауважується, що ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП, та не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами останній не скористався.

Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, знаючи, що в провадженні суду знаходиться відповідна справа, про що свідчать наведені вище обставини.

За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Приймаючи рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_1 судом, окрім вищенаведених фактів, враховується також те, що будучи неодноразово належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з`явився. Останній рухом справи не цікавився, до суду в черговий раз не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ст.38 КУпАП (подія проступку мала місце 14.10.2025), а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, а значить обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов`язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни протягом всього провадження у справі.

За таких обставин, суд у відповідності до вимог ст.268 КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання 12.01.2026 не з"явився, при цьому, у судовому засіданні 22.12.2025 пояснив, що його син з невісткою перебувають у процесі розірвання шлюбу та проживають окремо, їхня спільна дитина, тобто його внучка, проживає разом з невісткою, а син інколи бере її до них. Коли невістка прийшла за дитиною, то дитина розплакалась і не хотіла іти з мамою додому, а вона силою посадила її в машину до ОСОБА_1 . ОСОБА_2 просив невістку почекат,и щоб дитина заспокоїлась, однак вона його не послухала, а ОСОБА_1 почав ображати його нецензурною лайкою, а в подальшому намагався здійснити наїзд автомобілем йому на ногу. Від ОСОБА_1 йому нічого не потрібно лише вибачення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, дії останнього за вказаною статтею КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян кваліфіковані вірно.

Факт скоєння адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №767598 від 11 листопада 2025 року, яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, як щодо змісту, так і щодо форми, містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання примірнику протоколу;

- рапортом помічника чергового відділення поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Попка І.М. від 14.10.2025, згідно якого 14.10.2025 отримано заяву та зареєстровано ЄО за №5464 від 14.10.2025;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.10.2025, за відомостями якого було прийнято усну заяву від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя села Чорноголова, про словесні образи;

- листом заступника начальника начальника СВ відділення поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Юрія Шикули від 14.10.2025 про відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливістю у зв`язку з цим внесення відповідної інформації до ЄРДР;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14.10.2025, свідка ОСОБА_3 від 14 жовтня 2025 року, свідка ОСОБА_4 від 14 жовтня 2025 року.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.173 КУпАП.

Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами та наданими ним у судовому засіданні поясненнями.

Суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, дії останнього за вказаною статтею КУпАП, як дрібне хуліганство, кваліфіковані вірно.

Водночас, вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суддя керується вимогами ст. ст.23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, а також враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 6 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст. 17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбачені ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом не встановлено.

Згідно вимог ст.ст.33, 34 КУпАП при накладенні на ОСОБА_1 стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, суд при обранні виду та розміру стягнення враховує встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, характер скоєного проступку, умови та ситуацію, в яких правопорушення вчинене, з огляду на особу ОСОБА_1 , з урахуванням ступеня провини винної особи та її майнового стану, відсутність даних про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість застосування стягнення в межах санкції ст.173 КУпАП у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На переконання суду, таке стягнення буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 і відповідатиме визначеній ст.23 КУпАП меті адміністративного стягнення.

Згідно положень ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути в даній справі судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст.23, 173, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев"ятнадцять) гривень, на рахунок №UА53899998031303014900000700, отримувач коштів код за ЄДРПОУ 37975895, отримувач Закарпатська область, м.Ужгород, призначення платежу 21081300.

Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 238 (двісті тридцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 22030106.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.

Суддя Зизич В.В.