Ухвала суду № 133242944, 13.01.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/436/23

№ провадження 2-п/646/9/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова

у складі : головуючого судді Клімової С.В.,

за участю секретаря Герко Є.В.,

заявниці - ОСОБА_1 ,

представника позивача Павленка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 646/436/23 за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 13.06.2023 року позов Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості був задоволений у повному обсязі.

ОСОБА_1 звернулася до суду з письмовою заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що вона не отримувала жодних повідомлень про розгляд справи, з позовом не згодна та не визнає заборгованість, тому просить суд скасувати рішення.

Представник позивача надав до суду заяву в яких заперечував проти скасування заочного рішення, оскільки вважає, що відповідач був обізнаний про розгляд справи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 відмовилася від заяви та просила суд заяву залишити без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд залишити заяву без задоволення.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно із ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Частиною 3 статті 287 ЦПК України передбачено, що в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 відмовилася від заяви та просила суд заяву залишити без розгляду.

Суд зазначає, що процесуальні наслідки подання такої заяви положеннями ЦПК не визначені.

У частині 9 ст. 10 ЦПК України зазначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Вирішуючи питання можливості застосування аналогії закону суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11, згідно з якими інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.

Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.

Тому, відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Отже, суд вважає за необхідне застосувати аналогію норм процесуального закону, а саме положення п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, згідно з яким суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду

Суд розцінює пояснення відповідача ОСОБА_1 , якими остання просить заяву про перегляд заочного рішення залишити без розгляду як таку, що свідчить про втрату інтересу заявника до поданої ним заяви та обізнаність наслідків залишення заяви без розгляду.

Беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 просила про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду, чим заявниця реалізувала надане їй законом право, тому суд вважає за необхідне заяву про перегляд заочного рішення залишити без розгляду.

Залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без розгляду за ініціативою заявника є процесуальним правом останнього згідно положень п. 5 ч. 1ст. 257 ЦПК України, при цьому причини, з яких вона просить залишити заяву без розгляду, значення не мають.

На підставі наведено та керуючись п.5 ч.1 ст. 257, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 646/436/23 за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua

Суддя С.В. Клімова