Ухвала суду № 133242082, 12.01.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/66/2026

130/2065/22

У Х В А Л А

12.01.2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринці клопотання прокурора обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.4 ст.185 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020130000233 від 11.07.2022 року, №12023020130000072 від 16.02.2023 року,

за участісторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

В провадженні Жмеринського місьркайонного суду Вінницької області перебуває дане кримінальне провадження.

Прокурор ОСОБА_4 подала клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обгрунтувавши тим, що Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 був скерований до Жмеринського міськрайонного суду 22.09.2022 в рамках кримінального провадження №12022020130000233 від 11.07.2022. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 16.01.2023 застосовано привід, а в подальшому обрано запобіжний захід у виді цілодобового арешту. Не зважаючи на вказане, ОСОБА_3 у лютому 2023 вчинив новий злочин проти здоров`я особи. Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні 05.04.2023 скеровано до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області. Однак, до цього часу справа перебуває на розгляді, оскільки обвинувачений не з`являється на судові засідання, що призводить до порушення розумності строків розгляду справи судом. Так, у 2023 році, згідно інформації начальника Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_3 не дотримувався вимог ухвали Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 31.07.2023, якою обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього відповідних обов`язків, та залишав місце постійного проживання. Неодноразово до обвинуваченого судом застосовувалися приводи, оскільки він без поважних причин не з`являвся до суду, зокрема, ухвалами суду вiд 14.02.2024, 30.07.2024, 20.05.2025, 29.09.2025.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засідання клопотання підтримала.

Потерпіла ОСОБА_6 підтримала прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, так як він хворіє.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Вказував, що ОСОБА_3 тривалий час хворіє.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Так, вирішуючи клопотання про застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує не тільки необхідність забезпечення прав обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з захисту прав людини, а саме те, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку і тому оцінка такого ризику проводиться з посиланням на ряд інших факторів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.

Не вирішуючи наперед питання щодо доведеності чи недоведеності винності обвинуваченого в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, в даному конкретному випадку обвинувачення останнього у вчиненні інкримінованого злочинів є небезпідставним, про що свідчить спрямування обвинувального акту до суду. Разом з тим, обґрунтованість обвинувачення перевірятиметься судом, шляхом оцінки наданих сторонами кримінального провадження доказів при прийнятті відповідного процесуального рішення.

При цьому, суд, проявляючи особливу ретельність у ході судової процедури, та не беручи до уваги виключно саму по собі тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому в разі визнання його винним, що свідчить про наявність ризику втечі, встановив, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, наявність ще і інших підстав для позбавлення волі, вважаючи їх релевантними (відповідними) та достатніми.

Також, суд приймає до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати, зокрема судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

Ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 17.02.2023 до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовувався запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та продовженого ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області до 30.09.2023 року.

При цьому обвинувачений, неодноразово не з`являвся в судові засідання, не переконавши суд у неможливості такої явки особисто або дистанційно.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, окрім того обвинувачений умисно систематично не виконує покладені на нього обов`язки, без поважних причин не з`являвся до суду, за результатами таких неявок застосовувались приводи, однак останній продовжує не з`являтись до суду, тим самим затягуючи розгляд справи; незаконно впливати на свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; обвинувачений ОСОБА_3 може продовжити свою злочинну діяльність, оскільки продовжував вчиняти злочин будучи судимим, тобто на шлях виправлення не став.

Також до обвинуваченого вже застосовувались заходи процесуального примусу, а саме: ухвалами Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16.01.2023, від 14.02.2024 до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано привід; ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 30.07.2024 до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано привід та накладено грошове стягнення.

Суд не приймає надані стороною захисту довідку КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» від 14.01.2025, довідку КНП «Жмеринська ЦРЛ» від 28.07.2025, довідку КНП «Жмеринська ЦРЛ» від 25.07.2025 та виписку КНП «Жмеринська ЦРЛ» №9514 від 25.11.2025, так як вони не можуть відображати поточного стану здоров`я станом на момент розгляду справи.

Даних, які б свідчили про неможливість утримання обвинуваченого під вартою, в тому числі за станом здоров`я - немає.

Приймаючи до уваги наявність підстав для розумної підозри щодо причетності обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з огляду на особу останнього, встановлення існування реальних ризиків, враховуючи тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому ОСОБА_3 в разі визнання його винним, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсутні підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 331 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Застосувати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12 березня 2026 року включно.

Взяти обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту негайно в залі суду.

Строк тримання під вартою раховувати з 12 січня 2026 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань №1».

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Вінницького апеляційного суду з дня її проголошення.

Суддя