Постанова № 13323916, 23.12.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

23.12.2010 <копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2010 р. Справа № 2а-2395/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПавловського Д.П.

при секретаріШевченко Ю.В.

за участі прокурораАнтоненко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську до приватного підприємства «Кротон ЛТД»про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

18 лютого 2010р. до суду надійшов даний адміністративний позов, в якому позивач просить звернути стягнення на активи приватного підприємства „Кротон ЛТД" в розмірі 2350грн.90коп. з податку на додану вартість (код платежу 3014010121) одержувач відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31118009700013 та в розмірі 840 грн. 90 коп. податку на прибуток (код платежу 110210) одержувач відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р31118009700013.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 18.02.2010р.

Прокурор підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов, за викладених у ньому підстав.

Представник позивача подав клопотання про розгляд даної справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Однак, на адресу суду повернулося повідомлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, що якщо відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою. Крім того, згідно цього ж Закону на юридичну та фізичну особу підприємця покладено обовязок вносити зміни до Єдиного державного реєстру підприємців установ та організацій України у разі зміни місця проживання, місцезнаходження фізичної особи підприємця або юридичної особи відповідно. Суд вважає, що він здійснив всіх заходів для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість становить 2350грн.90коп. та з податку на прибуток - 840 грн. 90 коп.

У судовому засіданні, також, були досліджені письмові докази: довідка про час виникнення заборгованості, лист Дніпродзержинського міського управління земельних ресурсів № 1/04-210 від 20.03.2009 року, лист Дніпродзержинського відділення МРЕВ від 20.03.2009 року № 14/4648, лист Інспекції Держтехнагляду № 625-02-11 від 13.07.2009 року, лист Дніпродзержинського БТІ від 23.02.2009 року № 251, корінець першої податкової вимоги від 11.09.2008 року № 1/858 та поштове повідомлення, акт, корінець другої податкової вимоги від 19.11.2008 року № 2/1090 та поштове повідомлення, акт, рішення №135 від 26.12.2008 року, довідка ДПІ від 04.09.09 № 2752/10/24-134, корінець податкового повідомлення-рішення форми „Р" № 0005161501/0 від 24.07.09р. та корінець податкового повідомлення-рішення форми „Р" № 000201501/0 від 05.08.09р., корінець податкового повідомлення-рішення форми „Р" № 0003541502/0 від 13.05.09р. та корінець податкового повідомлення-рішення форми „Р" № 0002531502/0 від 13.04.09р., корінець податкового повідомлення-рішення форми „Р" № 0007271502/0 від 18.11.2008р. та корінець податкового повідомлення-рішення форми „Р" № 0007491502/0 від 17.11.2008р., корінець податкового повідомлення-рішення форми „Р" № 0004941502/0/15-219/21916 від 14.07.2008р., корінець податкового повідомлення-рішення форми „Р" № 0001711502/0 від 12.03.2009 року, корінець податкового повідомлення рішення форми „Р" № 0001261502/0 від 23.02.2009 року, корінець податкового повідомлення-рішення форми „Р"№ 0008141502/0 від 26.12.2008 року.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.9 ЗУ «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Як передбачено пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі ЗУ 2181-ІІІ), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

У разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, відповідно до ст.4 ЗУ №2181-ІІІ, то такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

У відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп.5.2.2 цього Закону. Абз.3 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп."а"-"в" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно до пп.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону України № 2181-ІІІ, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У відповідності до п.11 ст.10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також, про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач у своїх запереченнях просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем було порушено порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств. Суд не погоджується із цим твердженням та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Примусове стягнення податкової заборгованості - це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п.1.7 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Преамбулою Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181) визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 3 Закону України №2181 визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Таким чином, законодавець передбачив такий спосіб примусового стягнення податкового боргу як звернення стягнення на активи платника податків за рішенням суду. Виключень щодо підприємств будь-якої форми власності ст.3 Закону України №2181 не містить і перелік заходів щодо погашення податкового боргу підприємствами комунальної або державної форми власності, визначених ст.11 Закону №2181 жодним чином не скасовує положень ст.3 цього закону.

У матеріалах справи наявні усі докази, які підтверджують наявність у відповідача заборгованості перед бюджетом.

За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути із приватного підприємства „Кротон ЛТД" заборгованість у розмірі 2350 (дві тисячі триста пятдесят)грн.90коп. з податку на додану вартість (код платежу 3014010121) одержувач відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31118009700013 та в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 90 коп. з податку на прибуток (код платежу 110210) одержувач відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р31118009700013.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя <(підпис) >

<Список >

<Список >

<Список >Д.П. Павловський

< суддя учасник колегії >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >