Постанова № 13323764, 15.11.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

15.11.2010

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2010 р. Справа № 2а-5329/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. <Текст > при секретаріЛоба Е.Г. за участю: представника позивача представника відповідача Суханова В.Л. Бєлінської Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Ніко-Бі" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: 28 квітня 2010 року приватне підприємство «Ніко-Бі» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції від 14.04.2010р. № 0000402320/0/16216, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 028 366,33 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що Нікопольською ОДПІ зроблено висновок про нікчемність угод ПП „Ніко-БІ", укладених з наступними контрагентами: ТОВ „Ера-Трейдинг", ПП „Маріот-Інвест", ТОВ „Приорітет-Інвест", ПП „Лібро", ПП „Крістіна-Д", та визначено суми грошових коштів, отриманих від вказаних контрагентів, як суми безповоротної фінансової допомоги. Відповідач визначив, що оскільки ПП „Ніко-БІ" не має товарно-транспортних накладних, то всі угоди, наведені вище, є нікчемними, і грошові кошти, отримані від здійснення таких угод, є безповоротною фінансовою допомогою. Даний висновок, на думку позивача, є необґрунтованим, так як приватне підприємство „Ніко-Бі" правомірно, відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" віднесло суми грошових коштів, отриманих від ТОВ „Ера-Трейдинг", ПП „Маріот-Інвест", ТОВ „Приорітет-Інвест", ПП „Лібро", ПП „Крістіна-Д" як компенсацію за поставлений товар, ці операції підтверджені всіма первинними документами та оплачені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надавши заперечення на позов, в яких зазначено, що приватне підприємство «Ніко-Бі» в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», не збільшило склад валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги, отриманої від підприємств, які в подальшому стали банкрутами, внаслідок чого валовий дохід залишився безпідставно заниженим на суму 2 740 536,12 грн. У зв'язку з викладеним, Нікопольська ОДПІ вважає, що перевірка від 01.04.2010 р. є законною, податкове повідомлення - рішення № 0000402320/0/16216 від 14.04.10 р. повністю відповідає вимогам чинного.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі ч.1 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні", відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2010 року, була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання приватним підприємством «Ніко-Бі» вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.07 по 31.12.09 р., за результатами якої складено акт перевірки №703/232/34276961 від 01.04.10 р. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000402320/0/16216 від 14.04.10 р.

Під час перевірки встановлено порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97р. «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження валового доходу на суму 2 740 536,12 грн. у зв'язку з не збільшенням складу валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги, отриманої ПП "Ніко-Бі" за нікчемними угодами від ТОВ «Пріорітет-Інвест», ТОВ «Ера-Трейдінг», ПП «Крістіна-Д», ПП «Ліро», ПП «Маріот-Інвест» у вигляді коштів перерахованих на розрахунковий рахунок підприємства.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України № 334/97-ВР від 28.12.1994 р. „Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон України № 334/97-ВР), валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межам.

Згідно пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України № 334/97-ВР, валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим підприємствам згідно з п.7.11 ст. 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до пп. 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога це:

- сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів ( за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

- сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишається нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків і такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку суму, але не сплачених (списаних);

- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

В ході проведення перевірки було встановлено, що ПП «Ніко-Бі» в перевіряємому періоді мало взаємовідносини з наступними підприємствами: ТОВ "Ера-Трейдінг" - договір №10/04 від 10.04.08; ПП "Маріот-Інвест" - договір №27/10 від 27.10.08 та договір №02/01 від 02.01.09; ТОВ "Пріорітет-Інвест" - договір №18/08 від 18.08.08; ПП "Лібро" - договір №02/03 від 02.03.09; ПП "Крістіна-Д" - договір №03/05 від 03.05.08.

Відповідно до документів, наданих в ході проведення перевірки, зазначені підприємства були покупцями у ПП „Ніко-Бі". При цьому, умови поставки не були визначені в укладених договорах.

Згідно інформації АІС "Податки" ДПА у Дніпропетровський області встановлено, що ТОВ "Ера-Трейдінг" працює одна особа - директор ОСОБА_5, яка є засновником, директором та головним бухгалтером, основний вид діяльності - посередництво в товарами широкого асортименту.

Згідно звітів 1ДФ на ТОВ "Ера-Трейдінг" лічиться 1 чоловік. Згідно податкової звітності у "Ера-Трейдінг" відсутні складські приміщення, виробниче обладнання, транспортні засоби необхідні для здійснення господарської діяльності.

Згідно комп'ютерної бази АІС "Податки", а саме ІПС "Картка платника" ДПА у петровській області ТОВ "Ера-Трейдінг" визнано господарським судом банкрутом, свідоцтво платника ПДВ анульовано 06.05.2009 року, підприємство знято з податкового обліку Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська 13.05.2009 року.

ТОВ "Ера Трейдінг" було перераховано „Ніко-Бі" грошових коштів у сумі 1491399,15грн., в тому числі за 2 квартал 2008 року - 1306685,18 грн., за 3 квартал 2008 року - 184713,97 грн.

Згідно інформації АІС "Податки" ДПА у Дніпропетровський обл. встановлено, що на ПП «Маріот-Інвест" працює одна особа - директор ОСОБА_6, який є засновником, директором та головним бухгалтером, основний вид діяльності - посередництво торгівлі товарами широкого асортименту.

Згідно звітів 1ДФ на ПП "Маріот-Інвест" рахується 1 чоловік. Згідно податкової звітності ПП "Маріот-Інвест" відсутні складські приміщення, виробниче обладнання, транспортні засоби необхідні для здійснення господарської діяльності.

Згідно комп'ютерної бази АІС "Податки", а саме ІПС "Картка платника" ДПА у Дніпропетровській області ПП "Маріот-Інвест" визнано господарським судом банкрутом, Свідоцтво платника ПДВ анульовано 25.09.2009 року, підприємство знято з податкового обліку Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська 25.01.2010 року.

ПП "Маріот-Інвест" перераховано „Ніко-Бі" грошових коштів у сумі 466774,50 грн., в тому числі за 4 квартал 2008 року - 310401,96 грн., за 1 квартал 2009 року - 156372,54 грн.

Згідно інформації АІС "Податки" ДПА у Дніпропетровський області встановлено, що на ТОВ "Пріорітет-Інвест" працює одна особа - ОСОБА_7, який є засновником, директором та головним бухгалтером, основний вид діяльності - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

Згідно звітів 1ДФ на ТОВ "Пріорітет-Інвест" рахується 1 чоловік. Згідно податкової звітності у ТОВ "Пріорітет-Інвест" відсутні складські приміщення, виробниче обладнання, транспортні засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності.

Згідно комп'ютерної бази АІС "Податки", а саме ІПС "Картка платника" ДПА у Дніпропетровській області ТОВ "Пріорітет-Інвест" визнано господарським судом банкрутом, Свідоцтво платника ПДВ анульовано 25.06.2009 року, підприємство знято з податкового обліку Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська 23.02.2010 року.

ТОВ "Пріорітет-Інвест" перераховано ПП „Ніко-Бі" грошові кошти у сумі 50799,92грн., у тому числі за 3 квартал 2008 року - 50799,92 грн.

Згідно інформації АІС "Податки" ДПА у Дніпропетровський області встановлено, що на ПП "Лібро" працює одна особа - ОСОБА_8, який є засновником, директором та головним бухгалтером, основний вид діяльності - оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них.

Згідно звітів 1ДФ на ПП "Лібро" рахується 1 чоловік. Згідно податкової звітності у ПП "Лібро" відсутні складські приміщення, виробниче обладнання, транспортні засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності.

Згідно комп'ютерної бази АІС "Податки", а саме ІПС "Картка платника" ДПА у Дніпропетровській області ПП "Лібро" визнано господарським судом банкрутом, свідоцтво платника ПДВ анульовано 12.02.2010 року, підприємство знято з податкового обліку Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська 19.02.2010 року.

ПП "Лібро" перераховано ПП „Ніко-Бі" грошових коштів у сумі 560638,62 грн., в тому числі за 1 квартал 2009 року - 106472,16 грн. , за 2 квартал 2009 року - 420994,50 грн., за 3 квартал 2009 року - 33171,96 грн.

Згідно інформації АІС "Податки" ДПА у Дніпропетровський області встановлено, що у ПП "Крістіна-Д" працює одна особа - ОСОБА_9, який є директором та головним бухгалтером, основний вид діяльності - інші види оптової торгівлі.

Згідно звітів 1ДФ на ПП "Крістіна-Д" рахується 1 чоловік. Згідно податкової звітності у ПП "Крістіна-Д" відсутні складські приміщення, виробниче обладнання, транспортні засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності.

Згідно комп'ютерної бази АІС "Податки", а саме ІПС "Картка платника" ДПА у Дніпропетровській області ПП "Крістіна-Д" визнано господарським судом банкрутом, Свідоцтво платника ПДВ анульовано 10.12.2008 року, підприємство знято з податкового обліку Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська 15.12.2008 року.

ПП "Крістіна-Д" перераховано „Ніко-Бі" грошових коштів у сумі 170923,93 грн., в тому числі за 2 квартал 2008 року - 170923,93 грн.

Згідно з документами, наданими до перевірки, рух товару відбувався наступним чином: ПП „Ніко-Бі" придбаває м'ясо птиці та субпродукти у ЗАТ "Птахокомбінат Дніпровський" через свого представника Мак А.А. Фактично здійснення придбання даної продукції підтверджується наявністю видаткової накладної від постачальника та довіреністю.

Як зазначено у Наказі Мінтрансу № 363 від 14.10.1997р. "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні"- товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. У відповідності до цього наказу рух товару повинен проводжуватися товарно-транспортною документацією - комплектом юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Перевіркою встановлено, що на підприємстві відсутні товарно-транспортні накладні, які є складовою частиною комплекту перевізних документів відповідно до пп.1.1, 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21 листопада 2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за № 863/5084 та пп.4.1.5.11 Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України", затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 2 квітня 1998р. № 81/38/101/235/122, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1999 р. за № 685/3978.

Отже, підприємством не виконані умови вищезазначених договорів, на період проведення перевірки на підприємстві відсутні комерційні акти (відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акта - при доставці товару автомобільним транспортом), транспортні і супровідні документи відправника (виробника).

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю (не наданням на перевірку) актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК України).

За ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст.664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин. якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено Законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Відповідно до ст.9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Згідно ч.2 ст.9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, несплачений підприємством податок на прибуток внаслідок невірного формування валових доходів є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Отже, підприємству перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

У зв'язку з тим, що договори поставок товарів є нікчемними, вони не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В ході перевірки податковою встановлено відсутність реальних поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені договори відповідно до пп.1, 2 ст.215, пп.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Таким чином позивач, в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства", не збільшив склад валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги, отриманої від підприємств, які в подальшому стали банкрутами, внаслідок чого валовий дохід залишився безпідставно заниженим на суму 2 740 536,12 грн.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення № 0000402320/0/16216 від 14.04.10 р. винесено відповідачем правомірно, в межах наданих йому повноважень.

У звязку з цим суд не вбачає законних підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 122, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 15 листопада 2010 року.

Суддя (підпис)

< Текст >

З оригіналом згідно.

< Список >

СуддяВ.М. Олійник

<Текст >

< ПІБ Судді >

В.М. Олійник