Постанова № 13323591, 21.12.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

21.12.2010

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2010 р. справа № 2а-98/10/0470

м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М. В., <Текст > при секретаріШенкунісі А.О., за участю: представника позивача представника відповідача Циби А.В., Земляного О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Озерка» про стягнення податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій, - ВСТАНОВИВ: Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (далі позивач, ДПІ у Красногвардійському районі) звернулась до адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Озерка” (далі відповідач, ТОВ „Озерка”), в якій просить: стягнути з ТОВ „Озерка” податкові зобовязання в сумі 5718427,44 грн. основного платежу податку на додану вартість та 5718427,44 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість, разом 11436854,88 грн. В обґрунтування позову ДПІ у Красногвардійському районі зазначила, що при перевірці ТОВ «Озерка» (акт перевірки від 20.10.2009 р.) щодо своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ „Ардена” щодо оподаткування продажу частини майнового комплексу за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 70 здійсненого за договором купівлі - продажу від 07.06.2006 р., укладеного між ТОВ „Озерка” і ТОВ „Ардена” за період з 01.06.2006 р. по 01.07.2009 р. було встановлено, що ТОВ „Озерка” задіяно у схемі постачання частини майнового комплексу за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 70. Прокуратурою м. Києва порушено кримінальну справу № 51-2153 за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України у відношенні ОСОБА_5 генерального директора ЗАТ "Київський готель „Мир”. Рішенням господарського суду від 18.03.1996 р. по справі №43/427 визнано банкрутом ЗАТ "Київський готель „Мир” та 25.09.2006 р. скасовано держреєстрацію. Позивач зазначив, що 01.06.2006 р. між ЗАТ „Київський готель „Мир” (продавець) і ТОВ „Озерка” (покупець) укладено договір купівлі - продажу частини майнового комплексу за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 70 загальною площею відчужуваних нежилих приміщень 6957,60 кв.м. Продаж здійснено сторонами за 15459790 грн. у т.ч. ПДВ. 07.06.2006 р. між ТОВ „Озерка” (продавець) і ТОВ „Ардена” (покупець) укладено наступний договір купівлі - продажу зазначеної частини майнового комплексу. Продаж здійснено сторонами за 15463790 грн. у т.ч. ПДВ. Так, різниця в обсязі продажу (без ПДВ) продавець - ЗАТ „Київський готель „Мир” і остаточний покупець - ТОВ „Ардена” складає 3333,342 грн. Позивач зазначає, що ТОВ „Озерка” було здійснено продаж частини майнового комплексу не за звичайними цінами. Згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи Київського науково - дослідного інституту судових експертиз № 10721 від 11.03.2009 р. ринкова вартість нерухомого майна, проданого ТОВ „Озерка” станом на 31.05.2006 р. становить 41466189,00 грн. ТОВ „Озерка” при продажу частини майнового комплексуповинно було вважати ціну 41466189,00 грн. справедливою ринковою ціною. Загальна ціна об'єкту продажу частини майнового комплексу, повинно становити 49759426,80 грн. у т.ч. ПДВ 8293237,80 грн. Враховуючи аналіз ціни продажу до ціни придбання, ТОВ „Озерка” здійснено продаж частини майнового комплексу з націнкою 0,03 %. Отже, база оподаткування ПДВ за розрахунками ТОВ „Озерка” складає 12886491,67 грн., а база оподаткування ПДВ за дохідним методом складає 41478628,86 грн. Тобто підприємством, в порушення п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі Закон № 168) занижено обсяг продажу на 28592137,19 грн., в порушення п.п.6.1.1 п.п.6.1 ст.6 та п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168 занижено ПДВ за червень 2006 р. на 5718427,44 грн. Начальником ДПІ у Красногвардійському районі вирішено нарахувати податкові зобов'язання по податку на додану вартість ТОВ „Озерка” із застосуванням звичайних цін, про що складено рішення від 12.10.2009р. №916/23-1-09. На підставі п. 4.3 ст. 4 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 р. (далі Закон № 2181) ТОВ „Озерка” визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість, що оформлено рішенням ДПІ від 20.10.2009 № 925/1/23-1-09 у розмірі 11 436 854,88 грн. (основний платіж - 5718427,44 грн., штрафна (фінансова) санкція - 5718427,44 грн.). Підставою для звернення до суду з позовом позивач зазначає п.п. 4.3.5 пункту 4.3 ст.4, яким встановлено, що рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що з 18.09.2007 р. по 16.10.2007 р. ДПІ у Красногвардійському районі проводила виїзну планову перевірки ТОВ „Озерка” за період з 01.04.2006 р. по 31.06.2007 р., за результатом якої був складений акт від 05.11.2007 р. До перевірки відповідач надав всі документи, на підставі яких здійснювалось нарахування та сплата податків і зборів, в т.ч. всі первинні документи стосовно здійснення операції з продажу частини майнового комплексу за договором від 07.06.2006 року, укладеним між ТОВ „Озерка” та ТОВ „Ардена”. За результатом наведеної перевірки не було встановлено жодних порушень Закону № 168 зі спірних правовідносин. Строк для звернення ДПІ у Красногвардійському районі до адміністративного суду минув після спливу річного строку з дня складання акта перевірки від 05.11.2007 р. Позивачем донараховано податкових зобов'язань з використанням непрямого методу відповідно до пп. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону № 2181. У той же час, п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону № 2181 встановлено, що за винятком випадків, визначених п.п. 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника у випадках, визначених цим законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобовязань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобовязання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Виходячи з того, що податкове зобов'язання з ПДВ за договором від 07.06.2006 р. відображено ТОВ „Озерка” в податковій декларації за липень 2006 р., яка подана до ДПІ в серпні 2006 р., строк для визначення податкового зобовязання ТОВ „Озерка” сплив у серпні 2009 р., в той час як рішення про визначення податкових зобов'язань було прийняте лише 20.10.2009 р., а до суду позивач звернувся взагалі лише у 2010 році. Відповідач зазначає, що на виконання пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 ТОВ „Озерка” в момент виникнення податкових зобов'язань з ПДВ виписало та надало ТОВ „Ардена” податкову накладну № 1 від 13.06.2006 р. За результатом здійснення операцій з наведеними нежилими приміщеннями ТОВ „Озерка” був нарахованих валовий дохід, який перевищує суму валових витрат, врахованих при придбанні приміщень. Наведені операції пов'язані з господарською діяльністю ТОВ „Озерка” та відповідають всім вимогам п. 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі Закон № 334). Операція з продажу нерухомого майна на підставі договору від 07.06.2006 р. відображена в податковому обліку та звітності ТОВ „Озерка” за правилами Закону № 168 шляхом нарахування податкових зобов'язань з в розмірі 2577298,33 грн. в момент їх виникнення, що знайшло своє відображення в податковій декларації з ПДВ за липень 2006 р. Також відповідач зазначає, що жодною нормою податкового законодавства України не передбачено, що рівень звичайних цін для цілей оподаткування дорівнює вартості, визначеній висновком судової експертизи. На сьогоднішній день жодним законом не затверджено методику визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами, що вказує на неправомірність значення податкового зобов'язання за непрямими методами при відсутності відповідної методики на підставі лише підзаконних внутрішніх актів податкової служби. Висновок експертизи зроблений в рамках розслідування кримінальної справи, не для визначення рівня звичайних цін в межах податкового законодавства. Отже, висновок не може визначати рівень звичайних цін та застосовуватись при визначенні податкових зобов'язань ТОВ «Озерка». Тим більше, що висновок експертизи стосується ринкової вартості нерухомого майна, відчуженого ЗАТ „Київський готель „Мир” на користь ТОВ „Озерка”, у той час як позивач застосовує звичайні ціни та визначає податкове зобов'язання по правовідносинам ТОВ „Озерка” з ТОВ „Ардена”, якого взагалі жодним чином не стосується висновок експертизи. Нерухоме майно було придбане відповідачем у ЗАТ „Київський готель „Мир” за 15459790,00 грн., в т.ч. ПДВ 2576631,67 грн., у той час як продаж вказаного майна відповідачем ТОВ „Ардена” була здійснена за 15463790,00, в т.ч. ПДВ 2577298,33 грн. Тобто, рівень ціни продажу нежилих приміщень перевищує рівень ціни придбання, що вказує на прибутковість даної операції для ТОВ „Озерка”. Визначаючи податкове зобов'язання за результатом позапланової перевірки при продажі майна на підставі висновку експертизи позивач зобов'язаний був визначити і рівень звичайних цін при придбанні майна відповідачем та відповідно збільшити податковий кредит ТОВ „Озерка” виходячи з ціни 41466189,00 грн. без ПДВ, яка встановлена висновком експертизи, в результаті чого податкове зобов'язання до сплати до бюджету у ТОВ „Озерка” в червні 2006 р. не виникло б, а об'єкт оподаткування мав би від'ємне значення.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд доходить висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ „Озерка” зареєстровано виконкомом Дніпропетровської міської ради 03.09.2001 р. (а.с.109 т.2), перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Красногвардійському районі (а.с.20 т.1) та отримало Свідоцтво платника ПДВ (а.с.19 т.1).

01.06.2006 р. субєктом оціночної діяльності ОСОБА_6 надано висновок про ринкову вартість комплексу будівель та споруд, що знаходяться на балансі ЗАТ „Київський готель „Мир” за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 70. Ринкова вартість обєкта оцінки складає 22132669,00 грн. (а.с.132 т.2).

01.06.2006 р. між ЗАТ „Київський готель „Мир” та ТОВ „Озерка” укладено договір купівлі-продажу частини майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 70 загальною площею 6957,60 кв.м. за ціною продажу 15459790,00 грн., в тому числі ПДВ 2576631,67 грн. (а.с.81 т.2). ЗАТ „Київський готель „Мир” за Актом прийму-передачі 01.06.2006 р. передано ТОВ „Озерка” частину майнового комплексу (а.с.82 т.2). Розрахунок між сторонами проведено в повному обсязі (а.с.83 т.2). ЗАТ „Київський готель „Мир” 01.06.2006 р. виписано податкову накладну ТОВ „Озерка” на суму ПДВ 2576631,67 грн. (а.с.111 т.1).

07.06.2006 р. між ТОВ „Озерка” та ТОВ „Ардена” укладено договір купівлі-продажу частини майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 70 загальною площею 6957,60 кв.м. за ціною продажу 15463790,00 грн., в тому числі ПДВ 2577298,33 грн. (а.с.85 т.2). ТОВ „Озерка” за Актом прийму-передачі 13.06.2006 р. передано ТОВ „Ардена” частину майнового комплексу (а.с.86 т.2). Розрахунок між сторонами проведено в повному обсязі (а.с.87 об. т.2). ТОВ „Озерка” 13.06.2006 р. виписано податкову накладну ТОВ „Ардена” на суму ПДВ 2577298,33 грн. (а.с.112 т.1).

25.12.2006 р. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано Висновок судової будівельно-технічної експертизи №11087/12495/12496, в якому ринкова вартість нежитлового приміщення площею 6957,60 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 70, становить 47326610,50 грн. (а.с.2 т.2).

05.11.2007 р. позивачем складено Акт № 3510/232/31614758-158 про результати планової виїзної перевірки ТОВ „Озерка” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.06.2007 р. На ст. 14 Акту позивачем відображено операцію купівлі-продажу частини майнового комплексу за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 70, здійснену 07.06.2006 р., між ТОВ „Озерка” та ТОВ „Ардена”. За наслідком перевірки встановлено заниження відповідачем податку на прибуток за І півріччя 2006 р. у сумі 75637,00 грн. (а.с.27 т.2).

Прокуратурою м.Києва порушена кримінальна справа №51-2153 щодо колишнього директора ЗАТ „Київський готель „Мир” ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, за фактом ухилення від сплати ПДВ після здійснення операції з продажу нерухомого майна ЗАТ „Київськй готель „Мир” за цінами значно нижчими ринкових ТОВ „Озерка”, ТОВ „Віглон”, ТОВ „Інкерія” (а.с.1 т.2).

01.06.2009 р. постановою Печерського районного суду надано дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки дотримання податкового законодавства ТОВ „Озерка” щодо оподаткування продажу частини майнового комплексу за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 70, здійсненого за договором купівлі-продажу від 07.06.2006 р., укладеного між ТОВ „Озерка” та ТОВ „Ардена” за період господарської діяльності ТОВ „Озерка” з 01.06.2006 р. по 01.07.2009 р. (а.с.106 т.2).

11.03.2009 р. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано Висновок судової будівельно-технічної експертизи №10721, в якому ринкова вартість проданого ТОВ „Озерка” нежитлового приміщення площею 6957,60 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 70, складає на 01.06.2006 р. 41466189,00 грн. (а.с.111 т.2).

20.10.2009 р. позивачем складено Акт № 6249/23-226/31614758 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ „Озерка” з питань дотримання податкового законодавства щодо оподаткування продажу частини майнового комплексу за адресою: м.Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 70 здійсненого за договором купівлі-продажу від 07.06.2006р., укладеного між ТОВ „Озерка” і ТОВ „Ардена” за період з 01.06.2006 р. по 01.07.2009 р. (а.с.104 т.2), в якому встановлено порушення п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1. п.6.1 ст.6 та п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме: занижено ПДВ на загальну суму 5718427,44 грн. за червень 2006 р. внаслідок заниження продажної вартості частини майнового комплексу за адресою: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 70 на 28592137,19 грн.

20.10.2009 р. начальником ДПІ у Красногвардійському районі прийнято Рішення про визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін № 925/1/23-1-09, в якому ТОВ „Озерка” визначено податкові зобовязання по ПДВ із застосуванням звичайних цін за основним платежем - 5718427,44 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5718427,44 грн., разом - 11436854,88 грн. (а.с.79 т.2).

23.04.2010 р. рішенням господарського суду м. Києва по справі № 6/692 в задоволенні позову заступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі ДПІ в Голосіївському районі м.Києва до субєктів підприємницької діяльності (в тому числі ЗАТ „Київський готель „Мир” та ТОВ „Озерка”) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна (в тому числі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 01.06.2006 р. між ЗАТ „Київський готель „Мир” та ТОВ „Озерка”) відмовлено (а.с.155 т.4). Рішення господарського суду м. Києва залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2010 р. (а.с.162 т.4) та постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2010 р. (а.с.179 т.4). В постанові Вищий господарський суд України відхилив доводи прокурора про те, що спірні договори укладені з метою ухилення від сплати податків (а.с.182 т.4).

Відповідно до п.п.15.1.1. п.15.1 ст.15 Закону № 2181 за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобовязань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобовязання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.п.15.1.2. п.15.1 ст.15 Закону № 2181 податкове зобовязання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли:

а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобовязання, не було подано;

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобовязання.

З огляду на досліджені в судовому засіданні докази відповідачем була своєчасно подана декларація з ПДВ за липень 2006 р.; на час розгляду справи судом позивачем не доведено факту скоєння злочину посадовими особами платника податків ТОВ „Озерка” щодо умисного ухилення від сплати податкового зобовязання. Судом не приймаються аргументи представника позивача про порушення кримінальної справи відносно посадової особи контрагента позивача генерального директора ЗАТ „Київський готель „Мир” та наявність постанови Печерського районного суду від 01.06.2009 р. про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки дотримання податкового законодавства ТОВ „Озерка”, оскільки Закон № 2181 не передбачає таких підстав для донарахування податкового зобовязання без дотримання строку давності.

За наведених обставин, позивач не мав права приймати рішення про донарахування ТОВ „Озерка” податкових зобовязань з ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій за липень 2006 р. за межами строку давності - 20.10.2009 р. Таким чином, ТОВ „Озерка” вважається вільним від донарахованого податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону № 168 база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг); у разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Пунктом 1.18 ст.1 Закону № 168 визначено, що звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону № 334.

Пунктом 1.20 Закону № 334 звичайною названо ціну товарів (робіт, послуг), визначену сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів. Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів. Якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом.

Згідно п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону № 334 обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

На підставі п.п.1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону № 334 донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Відповідно до п.п.4.3.1 п.4.3 ст.4 Закону № 2181 сума податкових зобовязань платника податків може бути визначена за непрямим методом якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків згідно з підпунктом “а” підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону (якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію) у звязку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобовязань у звязку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

Як зазначено вище, відповідачем була подана податкова декларація з ПДВ за липень 2006 р. своєчасно. Дані планової виїзної документальної перевірки, проведеної ДПІ у Красногвардійському районі у 2007 р., за наслідком якої 05.11.2007 р. позивачем складено Акт № 3510/232/31614758-158, не свідчать про заниження або завищення суми податкових зобовязань ТОВ „Озерка”, заявлених у податковій декларації з ПДВ за липень 2006 р. Як в акті перевірки від 05.11.2007 р. № 3510/232/31614758-158 (а.с. 29 т.2), так і в акті перевірки від 20.10.2009 р. № 6249/23-226/31614758 (а.с.94 т.2) встановлено, що фактично ТОВ „Озерка” знаходиться за місцем державної реєстрації: м. Дніпропетровськ, Криворізьке шосе, 35. Ні в акті перевірки від 05.11.2007 р. № 3510/232/31614758-158, ні в акті перевірки від 20.10.2009 р. № 6249/23-226/31614758 не встановлено за спірний період неведенням платником податків ТОВ „Озерка” податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів. Як під час проведення перевірки в 2007 р., так і під час проведення перевірки в 2009 р. за спірний період позивачем досліджено договори купівлі-продажу частини майнового комплексу, акти приймання-передачі, податкові накладні, платіжні документи про перерахування коштів. Під час перевірок відповідач підтвердив розрахунки щодо зазначеної операції в червні 2006 р., наведеної в декларації з ПДВ за липень 2006 р. відповідними документами обліку. Договори купівлі-продажу майнового комплексу у встановленому законом порядку недійсними не визнано.

Підпункт 4.3.4 п.4.3 ст.4 Закону № 2181 визначає, що застосування непрямого методу для визначення податкових зобовязань платників податків у випадках, не передбачених пунктом 4.3 не дозволяється.

Таким чином, ДПІ у Красногвардійському районі не мала правових підстав для донарахування ТОВ „Озерка” податкових зобовязань з використанням звичайних цін за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

На підставі п.п.4.3.5 п.4.3 ст.4 Закону № 2181 рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту; рішення про сплату податкових зобовязань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, дослідивши надані до матеріалів адміністративної справи письмові докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю „Озерка” про стягнення податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 03 листопада 2010 року.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >М.В. Бондар

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >