Ухвала суду № 133233744, 08.01.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/84/26

Провадження №: 2-а/755/26/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

"08" січня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позов передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно зі статтею

171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя виходить із такого.

Згідно із частинами першою, другою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.

За змістом і формою позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Положеннями частин першої, другої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, приписи процесуального закону пов`язують початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися їх порушення.

Частиною другою статті 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.

Оскаржувану постанову № Б/563 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 2101 КУпАП винесено 13 січня 2025 року. Таким чином, десятиденний строк на оскарження такої постанови тривав до 23 січня 2025 року (включно).

Позов подано до суду 24 грудня 2025 року (вхід. від 30 грудня 2025 року № 79100), тобто з пропуском встановленого статтею 286 КАС України 10-денного строку звернення до суду з відповідної заявою.

Адміністративний позов ОСОБА_1 містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку. На обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що про розгляд справи про адміністративне правопорушення позивач повідомлений не був, оскаржувану постанову не отримував, оскільки з 2023 року перебуває за кордоном. Про її наявність дізнався у серпні 2025 року після накладення арешту на його банківські рахунки. Представник позивача звернувся до відповідача щодо отримання копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення. 18 грудня 2025 року представник позивача отримала відповідь на адвокатський запит, до якої було долучено копію оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене просив поновити позивачу строк для звернення до суду.

До матеріалів справи долучено копію постанови за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП від 13 січня 2025 року № Б/563, супровідний лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27 листопада 2025 року, вих. № 21/05/2463, копію конверта поштового відправлення № 21/05/2463.

Так з матеріалів справи встановлено, що оспорювана постанова прийнята відповідачем 13 січня 2025 року та направлена ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку. Жодних відомостей про ненадходження на адресу позивача засобами поштового зв`язку, оспорюваної постанови, до позовної заяви позивачем не долучено, зокрема, але не виключно, інформаційної довідки оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» про поштові відправлення на ім`я позивача за період після 13 січня 2025 року із зазначенням інформації про їх статус, в тому числі про причини повернення.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску звернення до суду з адміністративним позовом позивач зазначив, що про існування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення дізнався у серпні 2025 року після блокування карткових рахунків.

Водночас, будь-яких доказів на підтвердження зазначеного до позовної заяви не долучено, зокрема, але не виключно, інформації про виконавче провадження з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13 січня 2025 року № Б/563, в тому числі дати його відкриття, ідентифікатору доступу до матеріалів виконавчого провадження в АСВП, надходження сповіщень до мобільних застосунків про відкриття такого виконавчого провадження чи блокування карткових рахунків банком (у випадку наявності та із зазначенням дати їх надходження), тощо.

Суд також враховує, що до матеріалів адміністративного позову позивачем не долучено власного військово-облікового документа чи витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з відсутністю приміток про наявність порушення правил військового обліку військовозобов`язаним, які сформовані до дати звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Позивач зазначив, що оскаржувану постанову отримав 18 грудня 2025 року засобами поштового зв`язку, водночас до матеріалів позову не долучено будь-яких доказів на підтвердження вказаної дати, зокрема, але не виключно інформації про відповідне поштове відправлення.

Поряд з цим слід врахувати, що до позовної заяви не долучено доказів звернення позивача чи його представника до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо отримання матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема, на підтвердження дати звернення у найкоротший строк після отримання інформації про наявність оскаржуваної постанови.

Суд також звертає увагу позивача, що факт його перебування за кордоном чи наявність труднощів у контакті між представником та клієнтом не можуть бути безумовною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Питання, пов`язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від

27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, де вказано на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.

Враховуючи викладене, строк на звернення до суду з цим позовом не може бути поновлено з тих підстав, які зазначені у позовній заяві, за відсутності відповідних доказів обставин, на які посилається позивач.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, з урахуванням визнання судом підстав для поновлення пропущеного строку неповажними у зв`язку із необґрунтованістю, наявні підстави для залишення позову без руху та надання позивачеві можливості в строк не більш як десять днів з часу отримання позивачем копії ухвали, подати до суду заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, долучивши докази на підтвердження поважності причин такого пропуску.

Також суд звертає увагу позивача, що, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами та доповненнями).

За приписом статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн).

А за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(1 211,20 грн).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (605,60 грн).

Частиною першою статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. А відповідно до частини другої цієї статті суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Судом встановлено, що до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору від

24 грудня 2025 року № 8322-1196-6081-6011 у розмірі 605,60 грн.

Водночас з квитанції встановлено, що сплату судового збору здійснено на рахунок

№ UA908999980313111256000026001, одержувач платежу - ГУК у місті Києві, призначення платежу зазначено: «101 3307420278; Судовий збір, стягнутий з ОСОБА_1 на користь держави, за рішенням №-, Дніпровський районний суд міста Києва».

Таким чином, заявником не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі за місцем розгляду справи, оскільки судовий збір сплачено не на рахунок Дніпровського районного суду міста Києва.

Отже, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві також слід надати докази сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного вище, адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, а тому його слід залишити без руху.

У разі невиконання вимог цієї ухвали адміністративний позов ОСОБА_1 згідно із вимогами пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України буде повернуто позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 160, 161, 169, 171, 242, 243, 248, 286 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом - неповажними.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більш як десять днів з часу отримання позивачем копії ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова