Постанова № 13323350, 30.11.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

30.11.2010

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 р. Справа № 2а-8630/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. <Текст > при секретаріЛоба Е.Г. за участю: представника позивача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: 14 липня 2010 року фізична особа підприємець ОСОБА_4 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.06.10 року №0000771703/0. Позов мотивований тим, що дії Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області з проведення 11.06.10 року перевірки діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_4 є незаконними. Позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення від 11.06.10 року №0000771703/0 вона отримала 11.06.10 року, але акт перевірки був вручений 17.06.10 року, що є порушенням п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності фізичними особами, який затверджений наказом ДПА України від 11.06.04 р. №326. Крім того, позивач зазначив, що висновки акту перевірки базуються на вироку суду, яким директор ТОВ «Аттіла» визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.205 ч.2, ст. 358 ч.2. 3, ст. 212 ч. 3 Кримінального кодексу України. На підставі цього вироку податковий орган робить висновок про нікчемність всіх угод ТОВ «Аттіла» та недійсність податкових накладних, виданих ТОВ «Аттіла» на адресу СПД ОСОБА_4 На думку позивача, вищезазначені доводи посадових осіб Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, а також посилання на нікчемність всіх угод ТОВ «Аттіла» з СПД ОСОБА_4 є безпідставними, оскільки всі договори виконані, сторони виконали свої договірні зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується продажем товару та оплатою цього товару. Фактичне відвантаження товарів ТОВ «Аттіла» на адресу СПД ОСОБА_4 підтверджується накладними, які надавалися податковому органу при проведенні перевірки. В установленому законодавством порядку судом договора недійсними не визнавалися, на момент укладення та виконання угод з СПД ОСОБА_4 ТОВ «Аттіла» було юридичною особою і знаходилось в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також було зареєстровано платником податку на додану вартість. Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та пояснив, що в ході проведення перевірки було встановлено, що одним з основних постачальників товару в 2008 році у ФОП ОСОБА_4 було ТОВ «Аттіла» (код за ЄДРПОУ 32633834). В підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Аттіла» ФОП ОСОБА_4 було надано для перевірки договір постачання від 04.03.08 № 34/3/2008, квитанції до прибуткових касових ордерів, податкові та видаткові накладні. Відповідно до наданих документів, загальна вартість придбаного товару (придбання канцелярських виробів, оргтехніки та інше) за вищезазначеним договором у 2008 році становить 109 695,54 грн. (у тому числі ПДВ -18 282,59 грн.). Згідно із вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 23.11.09 ТОВ «Аттіла» не надавало ФОП ОСОБА_4 канцелярські вироби, оргтехніку та інші товари, таким чином вказаний правочин суперечать інтересам держави і суспільству і підпадає під ст.ст.215, 228 Цивільного кодексу України. Отже, перевіркою встановлено, що у зв'язку з нікчемністю правочину, враховуючи вимоги ЦК України, Господарського кодексу України ФОП ОСОБА_4 порушено пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), та, з урахуванням вимог пп.7.7.1 п. 7.1 ст. 7 цього Закону занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 18 282,59 грн. Також в ході перевірки було встановлено розбіжності між валовим доходом та податковими зобов'язаннями з ПДВ на загальну суму 4 789,00 грн.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.90 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами та доповненнями) (далі -Закон №509) завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних,цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 509 податкові органи мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Судом встановлено, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 509, відповідно до направлень на перевірку від 20.05.10 №344, від 04.06.10 №388 та плану-графіку проведення перевірок суб'єктів господарювання на II квартал 2010 року, працівниками Центральної МДПІ було проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_4 вимог податкового та іншого законодавства за період 01.01.07 р. по 31.12.09 р.

Центральною МДШ планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 проведена в рамках Закону № 509. Письмовим повідомленням Центральної МДПІ від 22.03.10 р. № 8976/ДЛ 73 було доведено до відома ФОП ОСОБА_4 про проведення з 06.04.10 р. по 19.04.10 р. (включно) документальної планової виїзної перевірки, яке вручено ОСОБА_4 особисто 24.03.10 р.

Згідно наказу Центральної МДПІ від 03.06.10 № 312 «Про подовження терміну планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)» термін проведення перевірки подовжувався по 10.06.10 р. (включно). Копію зазначеного наказу вручено ФОП ОСОБА_4 особисто 03.06.10 р. Центральною МДПІ було видано направлення від 04.06.10 р. № 388, яке вручено ФОП ОСОБА_4 особисто 04.06.10 р.

За результатами перевірки складено акт від 10.06.10 р. за №1750/173/2777911406.

Перевіркою встановлені порушення ФОП ОСОБА_4 вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями). З урахуванням вимог пп.7.7.1 п. 7.1 ст. 7 цього Закону позивачем занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 18 282,59 грн.

Підпунктом 7.2.3. Закону № 2181 визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно підпункту 7.4.1. вищевказаного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпункт 7.4.5. Закону № 2181 передбачає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до підпункту 7.7.1. вищевказаного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі акту перевірки від 10.06.10 р. за №1750/173/2777911406 Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області винесено податкове повідомлення-рішення від 11.06.10 року №0000771703/0.

В ході проведення перевірки було встановлено, що одним з основних постачальників товару в 2008 році у ФОП ОСОБА_4 було ТОВ «Аттіла» (код за ЄДРПОУ 32633834). В підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Аттіла» ФОП ОСОБА_4 було надано для перевірки договір постачання від 04.03.08 № 34/3/2008, квитанції до прибуткових касових ордерів, податкові та видаткові накладні. Відповідно до наданих документів, загальна вартість придбаного товару (придбання канцелярських виробів, оргтехніки та інше) за вищезазначеним договором у 2008 році становить 109 695,54 грн. (у тому числі ПДВ - 18 282,59 грн.).

В ході перевірки було встановлено, що відносно посадових осіб ТОВ «Аттіла» прокуратурою Дніпропетровської області порушено кримінальну справу за фактом службового підроблення та фіктивного підприємництва за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 205, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

За матеріалами перевірки ТОВ «Аттіла» прокуратурою Саксаганського району у м. Кривому Рогу порушено кримінальну справу відносно посадової особи ТОВ «Аттіла» ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України.

Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу 23.11.09 року за даною справою винесено вирок, яким громадянина ОСОБА_6 визнано винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України.

Згідно із вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 23.11.09 р. ТОВ «Аттіла» не надавало ФОП ОСОБА_4 канцелярські вироби, оргтехніку та інші товари, таким чином вказаний правочин суперечать інтересам держави і суспільству та підпадає під дії ст.ст.215, 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України - правочин, вчинений з метою, яка завідома суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже - є нікчемним. Як зазначено у ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Враховуючи наведене, зазначений вище договір від 04.03.08 р. № 34/3/2008 відповідно до пп. 1,2 ст. 215, пп. 1,5 ст. 203 ЦК України є нікчемним, та в силу ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Перевіркою встановлено, що у зв'язку з нікчемністю правочину, враховуючи вимоги ЦК України, Господарського кодексу України ФОП ОСОБА_4 порушено пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), та таким чином, з урахуванням вимог пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 цього Закону, занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 18 282,59 грн.

Також в ході перевірки було встановлено розбіжності між валовим доходом та податковими зобов'язаннями з ПДВ на загальну суму 4 789,00 грн.

Центральною МДПІ 10.06.10 р. було запропоновано ФОП ОСОБА_4 надати пояснення щодо виниклих в ході перевірки питань, ознайомитись та отримати примірник акту перевірки. ФОП ОСОБА_4 10.06.10 р. було складено та надано письмове пояснення стосовно розбіжностей у сумі 4 789,00 грн.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 11.06.10 року №0000771703/0 Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області задоволенню не підлягають.

Щодо посилання позивача про порушення порядку проведення перевірки відповідачем, необхідне зазначити наступне.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затверджений наказом ДПА України від 11.06.04 року № 326.

Згідно п. 3 Порядку, до підписання акта перевірки враховуються пояснення, надані в ході перевірки платником податків, а також, за їх наявності, відповідальними особами за ведення обліку доходів і витрат субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи. При виникненні спірних питань під час здійснення перевірки до підписання акта, такі питання виносяться на розгляд постійних комісій при державних податкових інспекціях (обласних державних податкових адміністраціях).

З матеріалами та актом перевірки ознайомлюється та візує їх начальник відділу (управління) структурного підрозділу, працівник якого проводив перевірку.

Акт документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами органу державної податкової служби та інших контролюючих органів, які здійснювали перевірку, платником податків, а також, за їх наявності, відповідальними особами за ведення обліку доходів і витрат суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.

Після підписання акта перевірки посадовими особами один його примірник (з додатками) передається суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі, про що на останній сторінці всіх примірників акта робиться відповідна відмітка платника податків про його одержання з зазначенням прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта.

При відмові суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи від підпису, що підтверджує вручення йому акта перевірки, робиться відповідний запис в акті та один примірник акта перевірки направляється платнику податків з поштовим повідомленням про одержання. До другого примірника акта, що зберігається в органі державної податкової служби, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення акта адресату.

Другий примірник акта після реєстрації та прийняття за ним відповідного рішення передається до структурного підрозділу, у якому зберігається справа платника.

У разі відмови суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами. При цьому, в акті необхідно зазначити про факт ознайомлення платника податків та, за їх наявності, відповідальних осіб за ведення обліку доходів і витрат суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи зі змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю суб'єкта підприємницької діяльності та порядком оскарження дій службових осіб органів державної податкової служби.

Акт документальної перевірки в день його підписання (складання акта відмови від підпису) реєструється структурним підрозділом, який провів перевірку (очолював перевірку), у спеціальному журналі.

Акт відмови від підписання акта перевірки після його складання реєструється в органі державної податкової служби у спеціальному журналі.

Як свідчать обставини справи, перевіряючими не виконано зазначені норми, а саме, акт від 10.06.10 №1750/173/2777911408 «Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства» було складено, підписано працівником Центральної МДПІ та зареєстровано, але ж позивач не був ознайомлений з актом згідно з чинним законодавством України.

Порушення Центральною МДПІ під час проведення перевірки вимог чинного податкового законодавства носять формальний характер і не є підставою для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Значення має лише наявність чи відсутність фактів порушення платником податків вимог законодавства, встановлених в акті перевірки.

Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 122, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 30 листопада 2010 року.

Суддя (підпис)

< Текст >

З оригіналом згідно.

< Список >

СуддяВ.М. Олійник

<Текст >

< ПІБ Судді >

В.М. Олійник