Постанова № 13323348, 14.12.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

14.12.2010

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 р. Справа № 2а-7249/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. <Текст > при секретаріЛоба Е.Г. за участю: представника позивача представників відповідача Щербатюка С.В. Томніковської К.С., Филинюк Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Енергія" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська, Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення грошових коштів, - ВСТАНОВИВ: 15 червня 2010 року приватне підприємство «Енергія» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська, Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, в якому просить: - визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо встановлення, визначених актом від 30.09.2009 року № 1228/23-2/31459397, порушень приватним підприємством «Енергія» (код ЄДРПОУ 31459397) діючого законодавства України;

- визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0010092302/0 від 30.06.09 р., № 0010102302/0 від 30.06.09 р., № 0001181701/0 від 30.06.09 р., винесені Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська;

- стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області на користь приватного підприємства «Енергія» (код ЄДРПОУ) незаконно нараховану та сплачену, погашену до бюджету суму у розмірі 69167, 73 грн.

- витрати по сплаті державного мита покласти на відповідачів.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки від 30.09.2009 року № 1228/23-2/31459397, на підставі якого приймались податкові повідомлення-рішення № 0010092302/0 від 30.06.09 р., № 0010102302/0 від 30.06.09 р., № 0001181701/0 від 30.06.09 р. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська, не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечували, надавши заперечення на позов, в яких зазначено, що згідно наданих для перевірки документів здійснена перевірка позивача і складений акт № 1228/23-2/31459397 від 30.06.09 р., у висновку якого викладені порушення вимог діючого законодавства, а саме: п.п.7.3.3, 7.3.5 cт.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 кв. 2009 року на суму 150 010 грн. та заниження податку на прибуток за 1 кв. 2009 року на суму 45 465 грн.; п.п.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 cт.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість за березень 2009 р. на суму 57 500 грн. та завищенню залишку від'ємного значення ПДВ (ф.26 Декларації з ПДВ) за березень 2009р. на суму 28 702 грн.; п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4. п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.п.8.1.2 ст. 8, ст. 16, п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. №889-ГУ (із змінами та доповненнями) в частині неутримання податку з доходів фізичних осіб з сум виплаченої премії, що призвело до виникнення недобору податку у сумі 635,41 грн.; п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. №889-ГУ (із змінами та доповненнями) та п.2.1 ст.2 «Порядку заповнення та надання податковими агентами податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» від 29.09.2003р. №451 у частині не відображення доходів, виплачених фізичним особам за придбані векселі та товар, у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за 2-4 кв. 2008р. та за І кв. 2009р.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та зазначив, що згідно до Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 03.08.2004р. за № 451/501/132, органи Державного казначейства здійснюють відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими від податкових органів реєстром та висновками. Крім того, відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування. Отже, до Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області не надходили документи, на підставі яких повинно здійснюватись відшкодування з Державного бюджету надмірно сплаченого податку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства "Енергія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.08 р. по 31.03.09 р., за результатами якої складено акт № 1228/23-2/31459397 від 30.06.09 р.

Перевіркою встановлено порушення вимог діючого законодавства, а саме:

- п.п.7.3.3, 7.3.5 cт.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 кв. 2009 року на суму 150 010 грн. та заниження податку на прибуток за 1 кв. 2009 року на суму 45 465 грн.;

- п.п.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 cт.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість за березень 2009 р. на суму 57 500 грн. та завищенню залишку від'ємного значення ПДВ (ф.26 Декларації з ПДВ) за березень 2009р. на суму 28 702 грн.;

- п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1, 8.1.2 ст. 8, ст. 16, п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. №889-ГУ (із змінами та доповненнями) в частині неутримання податку з доходів фізичних осіб з сум виплаченої премії, що призвело до виникнення недобору податку у сумі 635,41 грн.;

- п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. №889-ГУ (із змінами та доповненнями) та п.2.1 ст.2 «Порядку заповнення та надання податковими агентами податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку» від 29.09.2003р. №451 у частині не відображення доходів, виплачених фізичним особам за придбані векселі та товар, у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за 2-4 кв. 2008р. та за І кв. 2009р.

На підставі зазначено акту відповідачем 1 винесені податкові повідомлення - рішення № 0010092302/0 від 30.06.09 р., яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 50011, 5 грн., з них основний платіж 45465, 00 грн. та штрафні санкції у розмірі 4546,5 грн.; № 0010102302/0 від 30.06.09 р., яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 74750, 00 грн., з них основний платіж 57500, 00 грн. та штрафні санкції 17250, 00 грн.; № 0001181701/0 від 30.06.09 р., яким визначена сума податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1906, 23 грн., з них основний платіж 635, 41 грн. та штрафні санкції 1270, 82 грн.

В акті перевірки відповідач 1 зазначає, що ним встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 04.13 Декларацій «Інші витрати» за 1 квартал 2009 р. на суму 331869, 99 грн.

При цьому завищення валових витрат на суму 299556, 64 грн. виникло внаслідок того, що позивачем невірно відображена балансова вартість проданої валюти. В 1 кварталі 2009 р. на розподільчий рахунок позивача у ВАТ «Сведбанк» 29.01.09 р. та 30.01.09 р. згідно документу № F06 637-1 надійшли кошти від компанії GLOBAL PIPE INC (США) в сумі 647610, 00 дол. США та 44000, 00 дол. США, відповідно, як повернення передплати по контракту від 03.10.08 р. № 588, які зараховані на поточний рахунок позивача (29.01.09 згідно документу № F06 637-2 в сумі 647610, 00 дол. США, 30.01.09 згідно документу № F06 637-2 в сумі 44000, 00 дол. США). Частка повернутої валюти у розмірі 105096, 53 дол. США згідно заявки № 2 від 30.01.09 р. перерахована ВАТ «Сведбанк» для вільного продажу на МВРУ і продана за курсом 7, 75 грн. за 1 дол. США. Дохід від продажу вищевказаної валюти склав - 814498, 11 грн. Сума 105096, 53 дол. США позивачем була перерахована нерезиденту GLOBAL PIPE INC (США) як передплата по контракту від 03.10.08 р. № 588 згідно платіжних доручень від 21.11.08 р. № 13064 в сумі 394500, 00 дол. США, балансова вартість якої відповідно до п.п. 7.3.3 п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» складає 509686, 64 грн. по курсу 4,8 грн. за 1 дол. США. Але позивачем до складу валових витрат віднесено суму у розмірі 809243, 28 грн. як балансову вартість проданої валюти по курсу 7,7 грн. за 1 дол. США, розраховану по даті повернення передплати, а не по даті її оприбуткування (виникнення) як передбачено п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де визначено, що балансова вартість заборгованості, основна сума якої виражена в іноземній валюті, відображається в податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). У нашому випадку датою її виникнення є дата, коли ця валюта була отримана як виручка, тобто 07.07.08 p., і офіційний курс на цю дату -4,8 грн. за 1 дол. США.

Завищення валових витрат на суму 32313, 35 грн. виникло також внаслідок невірно визначеної балансової вартості валюти, а саме в 1 кварталі 2009 р. на розподільчий рахунок Позивача у КБ «ПриватБанк» 12.03.09 р. згідно документу № 1203EL0045 надійшли кошти від GLOBAL PIPE INC (США) в сумі 150000, 00 дол. США, як повернення передплати по контракту від 03.10.08 р. № 588, які зараховані на поточний рахунок Позивача (12.03.09 p. згідно документу № 004 в сумі 150000, 00 дол. США). Повернута валюта у розмірі 150000, 00 дол. США конвертована в 116731, 52 ЄВРО і згідно заявки № 1 від 12.03.09 р. перерахована КБ «ПриватБанк» для вільного продажу на МВРУ і продана за курсом 10, 35 грн. за 1 ЄВРО. Дохід від продажу вищевказаної валюти склав 1208171, 23 грн. Сума 150000, 00 дол. США позивачем була перерахована нерезиденту GLOBAL PIPE INC (США) як передплата по контракту від 03.10.08 р. № 588 згідно платіжних доручень від 19.12.08 р. № 19/12-1 в сумі 900050, 00 дол. США, балансова вартість якої відповідно до п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» складає 1147406, 65 грн. по курсу 7,65 грн. за 1 дол. США. Але позивачем до складу валових витрат віднесено суму у розмірі 1179720,00 грн. як балансову вартість проданої валюти по курсу 7,86 грн. за 1 дол. США, розраховану не по даті її оприбуткування (виникнення) як передбачено п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У нашому випадку датою її виникнення є дата, коли ця валюта була отримана як виручка, тобто 16.12.08 p., і офіційний курс на цю дату - 7,65 грн. за 1 дол. США.

Таким чином, встановлено завищення валових витрат у 1 кв. 2009 р. на загальну суму: 299556, 64 грн. +32313, 35 грн. = 331869, 99 грн., чим порушено п.п. 7.3.3, 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Завищення валових витрат на суму 331869, 99 грн. і призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2009 р. на суму 150010 грн. та заниження податку на прибуток за 1 квартал 2009 р. на суму 45465 грн.

Судом встановлено, що на підставі первинних документів, які були надані для перевірки, позивачем завищений податковий кредит у березні 2009 р. на суму 86 202 грн. внаслідок того, що підприємством до складу податкового кредиту в березні 2009 р. віднесена податкова накладна від 25.03.09 №228031 на суму ІІДВ 86 201,50 грн., яка отримана від постачальника - ЗАТ «ДМЗ «Комінмет» і заповнена з порушеннями п.п.7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), а саме невірно указаний індивідуальний податковий номер покупця і відсутня печатка підприємства-постачальника. Вищевказана податкова накладна віднесена до реєстру отриманих накладних за березень 2009 р. за номером 2.

При цьому підприємством не дотримано вимог п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), а саме позивач не скористався правом додати до податкової декларації за звітний податковий період скаргу на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 вищевказаного закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи,

зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) мас право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка с підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією...

Таким чином, підприємством порушені вищевказані норми, що призвело до заниження податку на додану вартість за березень 2009 р. на суму 86 202 грн.

Крім того, в ході перевірки відомостей нарахування заробітної плати встановлено, що в порушення п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1, 8.1.2 ст.8, ст.16, п.19.2 ст.19 Закону України від 22.05.03 № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб", із змінами та доповненнями, підприємством надано премію робітникам ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 без утримання податку з доходів фізичних осіб, що призвело до виникнення недобору податку у сумі 635,41 грн.

ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001181701/0 від 30.06.09 на донараховані суми податку у розмірі 635,41 грн. та штрафні санкції у сумі 1 270,82 грн.

Позивач вважає, що вищезазначені суми грошових коштів не є наданням робітникам підприємства премії, а є відшкодуванням робітникам витрат на відрядження та відшкодуванням господарських витрат, понесених робітниками за підприємство та не підлягають оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

В ході проведення перевірки ПП «Енергія» підприємством не були надані документи, які підтверджують, що дані виплати є відшкодуванням робітникам витрат на відрядження та відшкодуванням господарських витрат, понесених робітниками за підприємство, а саме авансових звітів про використання даних коштів.

Пунктом 1.3 ст.1 Закону України № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями від 22.05.03 (далі Закон № 889) визначено, що дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України...

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону № 889, сукупний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року.

Пунктом 4.2 ст.4 Закону № 889 визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного оподатковуваного доходу. Так, згідно п.п.4.2.1 п.4.2 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Таким чином, підприємством ПП "Енергія" не були надані документи, які підтверджують, що данні виплати є відшкодуванням робітникам витрат на відрядження та відшкодуванням господарських витрат, понесених робітниками за підприємство.

Згідно п.19.2 ст.19 Закону № 889, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку...

На підставі п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону № 889 податковий агент, який виплачує оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Крім того, п.п.20.3.2 п.20.3 ст.2 визначено, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Виходячи з вищенаведеного за порушення п.19.2 ст.19, ст.17, п.8.1 ст.8, з урахуванням п.п.4.2.1 п.4.1 ст.4, п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону № 889, підприємству ПП "Енергія" правомірно донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 635,41 грн.

Акт перевірки № 1228/23-2/31459397 від 30.06.09 р. було підписано посадовою особою позивача та заперечень до акту перевірки не надано.

У відповідності п.4.4 ст.4 Наказу державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.05 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства": у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.(абзац перший пункту 4.4 із змінами, внесеними згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 13.06.07 № 354).

При цьому у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб 'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні (чи відмові від підпису) робить відповідну відмітку.

Органи державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем їх надходження та про результати розгляду письмово повідомляють суб'єкта господарювання .

Суд також враховує, що директором підприємства ПП "Енергія" ОСОБА_9 були надані пояснення № 3006-1 від 30.06.09 до акту перевірки № 1228/23-2/31459397 від 30.06.09 р., відповідно до яких вищевказані порушення виникли у звязку з великим обсягом документів, різною трактовкою законодавства. Порушення були допущені не навмисно і не мають системного характеру. З порушеннями, викладеними в акті перевірки, згодна, наміру на ухилення від сплати податків не мала.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення рішення № 0010092302/0 від 30.06.09 р., № 0010102302/0 від 30.06.09 р., № 0001181701/0 від 30.06.09 р. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська прийняті у відповідності з чинним законодавством та в межах повноважень, наданих податковій інспекції.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області на користь приватного підприємства «Енергія» сплаченої до бюджету суми у розмірі 69167, 73 грн., необхідно зазначити наступне.

Зазначена сума у розмірі 69 167,73 грн. не являється бюджетним відшкодуванням - сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у розумінні п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно ст. 50 Бюджетного кодексу України органи стягнення, а саме: митні, податкові та інші органи державної влади, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), та інших доходів відповідно до законодавства.

Відповідно до п.п.4.2.1, п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Податкові повідомлення-рішення № 0010092302/0 від 30.06.09; № 0010102302/0 від 30.06.09; № 0001181701/0 від 30.06.09 є чинними.

Отже, зазначена в адміністративному позові ПП "Енергія" сума в розмірі 69 167,73 грн., яку позивач просить стягнути з Державного бюджету, не є надмірно сплаченою сумою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову і в цій частині.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 14 грудня 2010 року.

Суддя (підпис)

< Текст >

З оригіналом згідно.

< Список >

СуддяВ.М. Олійник

<Текст >

< ПІБ Судді >

В.М. Олійник