Постанова № 13323060, 26.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 жовтня 2010 р.Справа №2а-8664/10/17/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Папуші О.В., при секретарі судового засідання Суконновій Г.В., за участю представників:

позивача - законного представника Малікова Л.Д.,

відповідача - Іваненко О.М., довіреність від 30.11.09р. б/н; Кошелівської Р.В., довіреність від 21.08.10 б/н; Калашнікової Г.З., довіреність від 21.089.10р. б/н, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства закритого типу Творча промислово-будівельна експериментальна організація "ЕКСО"

до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 05.07.10р. надійшов адміністративний позов Акціонерного товариства закритого типу творча промислово-будівельна експериментальна організація "ЕКСО" до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим про скасування рішення відповідача від 17.06.10р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальникам страхових внесків, у тому числі нарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду.

Ухвалою суду від 06.07.10р. відкрито провадження в адміністративній справі та на 20.07.10. призначено попереднє засідання. В попередньому засіданні за участю законного представника позивача судом зясовано склад осіб, які братимуть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору та постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні 05.08.10р.

В судове засіданні 05.08.10р. сторони прибуття своїх уповноважених представників не забезпечили. Відповідач поштою надіслав суду свої заперечення, яким позов не визнав та просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Через неявку представника позивача відповідно до положень ст. 128 КАС України розгляд справи відкладено на 25.08.10р.

В судовому засіданні 25.08.10р. законний представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги з підстав необґрунтованості оскарженого рішення внаслідок чого, на його думку, відповідачем повторно застосовано до нього штрафні санкції та пеня щодо яких товариством з відповідачем 13.08.09р. укладено договір про розстрочення.

Представник відповідача позов заперечив просив у задоволенні позовних вимог відмовити, пославшись на правомірність дій його довірителя та помилковість висновків позивача. У звязку з необхідністю дослідження в судовому засіданні додаткових доказів, розрахунку штрафу та пені, накладених рішенням відповідача від 17.06.10р. у судовому засіданні оголошувались перерви вперше до 16.09.10р. та вдруге до 01.10.10р.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності судом зясовано, що позивач звернувся до окружного адміністративного суду з підстав передбачених п.1 ч.2 ст.17 КАС України до відповідача субєкта владних повноважень, яким просив скасувати його рішення від 17.06.10р. № 384 про стягнення з товариства штрафу в розмірі 1 946,11 грн. та пеню сумою 4270,12 грн. за несвоєчасне сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України від 09.07.03р. № 1058-ІV "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі Закон) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообовязкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Якщо міжнародним договором України, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Пенсійний фонд та його територіальні управління є субєктами солідарної системи пенсійного забезпечення, які здійснюють свою діяльність на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затверджений Указом Президента України від 01.03.01р. № 121/2001, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.02р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.08р. № 5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.02р. за № 442/730.

Управління, з огляду на окремі положення п.2.2. Положення про управління, відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; здійснює реєстрацію та веде облік платників на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та збору на обовязкове державне пенсійне страхування, забезпечує надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду; забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання бюджету, кошторису видатків на утримання Управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність регіональному управлінню Фонду; контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Позивач у справі субєкт господарювання, який відповідно до положень п.2 ч.2 ст.3 Закону є субєктом системи накопичувального пенсійного забезпечення, яким здійснюється накопичення та інвестування коштів та в силу дії ст. 14 Закону на нього покладено обовязки страхувальника.

Обовязками, визначеними ч. 2 ст. 17 Закону на позивача, як на страхувальника покладено: ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи за кожним календарним місяцем та календарним роком, зберігання цих даних за період до 1 липня 2000 року протягом 75 років, а за період після цієї дати протягом усього часу сплати страхових внесків та протягом пяти років після припинення їх сплати на паперових носіях та в електронному вигляді за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форми документа, після чого дані передаються до архіву на належне зберігання протягом 70 років згідно з порядком, установленим Кабінетом Міністрів України; подавання звітності територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховування, обчислення і сплата в установлені строки та в повному обсязі страхові внески застрахованих працівників.

З положень ст. 20 Закону страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду; у разі сплати сум страхових внесків готівкою день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення звязку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду.

Частиною десятою статті 20 Закону передбачено, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

З положень ст. 106 Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобовязані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до положень п.2 ч.9 ст. 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Судом достовірно встановлено, що позивача зареєстровано платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим, реєстраційний № 20180004.

Між сторонами у справі 13.08.09р. укладено договір розстрочення. Предметом договору вони визначили надання відповідачем позивачу розстрочки на сплату протягом періоду з серпня 2009 року до липня 2014 року, з відстрочкою першого платежу на 90 календарних днів накладених (нарахованих) штрафів та пені (далі борг) на загальну суму 16 412,88 грн.

Розстрочена сума, з преамбули договору, утворилась зі штрафів та пені, накладених (нарахованих) позивачу в період з 01.01.07р. до 01.01.09р. і сум штрафів, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 01.01.09р. Ця сума сформована на підставі рішень відповідача від 20.01.2007р. № 14, щодо періоду несвоєчасно перерахованих сум стразових внесків за період з 01.02.05р. до 28.12.06р., на суму 2559,27 грн., № 312 від 30.09.07р., щодо періоду з 07.09.07р. до 07.09.07р., на суму 751,07 грн. та № 276-а від 27.03.08р., щодо періоду 13.02.08р. до 03.03.08р. на суму 14 807 грн. Борг позивача на 14.08.09р. зі сплати штрафів та пені за цими рішеннями складав 16 412,88 грн. Залишок невиплаченої суми боргу за цим договором на 01.09.10р. склав 11 762,53 грн.

Оскаржене рішення відповідача від 17.06.10р. № 384 прийнято щодо дотримання строків сплати страхових внесків проведеними позивачем у період з 18.04.08р. до 20.02.09р. Загальна сума застосованих фінансових санкцій 6216,23 грн. З детального розрахунку до рішення вбачається, що фінансові санкції нараховані на страхові внески перераховані позивачем у період з квітня 2008 року по лютий 2009 року, зобовязання за якими виникли протягом цього періоду та своєчасно відповідачу не перераховані. Обраховуючи розмір штрафу, відповідно до положень ч. 9 ст. 106 Закону в розрахунок взято платежі позивачем, на які штрафи рішеннями відповідача № 14, № 312 та № 276-а не накладались.

Суд зауважує, що з урахуванням наявного протягом 2008 - 2009 років у позивача боргу зі сплати страхових внесків підстав звільняти його від відповідальності передбаченої ст. 106 Закону у вигляді стягнення штрафу та пені у відповідача не було.

Враховуючи викладене та межі повноважень суду під час розгляду справи, визначені ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку, що оскаржена постанова відповідачем прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Законом, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у прийнятті рішення та своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене суд знаходить підстави для відмови у задоволенні позову.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено підстав для перерозподілу витрат зі сплати судового збору суд не знаходить.

В судовому засіданні 26.10.10р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний її текст виготовлено 29.10.10р.

Керуючись ст.ст.159-163, 186,186,254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша