Рішення № 133226760, 12.01.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2026 року м. Рівне№460/822/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач) про:

визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 01.01.2025 № 172850002767;

зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії та перевести на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

За змістом позовної заяви вимоги позивача ґрунтуються на тому, що оскаржуваним рішенням відповідач відмовив йому в перерахунку пенсії шляхом переведення з пенсії по віку, призначеної за нормами Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України "Про державну службу". Підставою для відмови слугувало те, що на думку пенсійного органу пенсії, призначені згідно із Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, перераховуються лише у випадку, якщо складові пенсійної виплати (надбавки, підвищення, доплати тощо) визначаються залежно від розміру прожиткового мінімуму, а тому перерахунок пенсії позивача щодо переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" згідно з поданими довідками № 1721/02/2-10/24 та № 1722/02-2-10/24 від 27.12.2024 проводити немає підстав. Позивач не погоджується з такими доводами відповідача та вказує, що Рішенням Конституційного Суду від 23.12.2022 3-р/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) підпункт 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII у тому, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (зі змінами). З огляду на вказане, просить позов задовольнити повністю.

05.02.2025 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII були внесені зміни, які набрали чинності 01.01.2015, якими фактично скасовано норми законодавства, що визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку. У свою чергу, підстави для переведення позивача на пенсію за нормами Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII також відсутні. Таким чином, відповідач стверджує, що у спірних правовідносинах діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову повністю.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 00.00.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.02.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС відповідач подав до суду клопотання про залучення співвідповідача.

Ухвалою суду від 12.01.2026 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення співвідповідача.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Попередньо позивач отримувала пенсію за віком, призначену за нормами Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, що не заперечується учасниками справи за змістом заяв по суті.

27.12.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно Закону України "Про державну службу".

За принципом екстериторіальності заяву позивача та додані до неї документи передані Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області для вирішення питання про призначення пенсії.

Так, 01.01.2025 відповідачем прийнято рішення № 172850002767 про відмову у переведенні на інший вид пенсії, оскільки згідно з матеріалами ЕПС позивачу вже призначалася пенсія згідно з Законом України "Про державну службу". На момент звернення позивач отримує пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Також, в рішенні вказано, що у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII скасовано, зокрема статтю 31-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII. Таким чином, пенсії, призначені згідно з Законом України "Про державну службу", перераховуються тільки у випадку, якщо складові пенсійної виплати (надбавки, підвищення, доплати тощо) визначаються від розміру прожиткового мінімуму.

Вважаючи відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно Закону України "Про державну службу" протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ).

01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон№ 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так, згідно з пунктом 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" згаданого Закону державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону країни "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (№1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (№1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17.

Матеріали справи свідчать, що 27.12.2024 позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, до якої було додано довідки, видані Департаментом агропромислового розвитку Рівненської обласної військової адміністрації, а саме: від 27.12.2024 № ВИХ-1721/02/2-10/24 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 27.12.2024 № ВИХ-1722/02/2-10/24 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

За своєю суттю спірні правовідносини у цій справі стосуються переведення позивачки з одного виду пенсії відповідно до Закону №1058-IV на інший вид пенсії відповідно до Закону №3723-XII.

Так, відповідно до абзацу 2 пункту 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV, особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами, зокрема, Закону України "Про державну службу", із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.

Крім того, згідно пункту 13 розділу XV Прикінцеві положення №1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже те, що особа раніше отримувала пенсію відповідно до Закону №3723-XII, не позбавляє її права перейти з пенсії за віком, яку вона отримує за Законом №1058-IV, на пенсію за віком в рамках дії Закону №889-VIII. Проте, виплата такої пенсії поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Таким чином, оскільки позивач попередньо отримувала пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", з якої її було переведено на пенсію за Законом №1058-IV, то повернення на отримання пенсії за Законом України "Про державну службу" можливо лише шляхом переведення на підставі пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

При цьому, щодо можливості перерахунку пенсії позивача на підставі нових довідок про заробітну плату від 27.12.2024, суд зауважує, що питання права осіб, які бажають перейти з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію відповідно до статті 37 Закону 3723-XII, яка їм вже призначалась до цього, на перерахунок цієї пенсії на підставі нових довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за посадою, з якої ці особи вийшли на пенсію неодноразово вирішувалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.03.2025 у справі №300/936/23, від 25.07.2025 у справі №140/5363/24, від 10.09.2025 у справі №420/25000/24, від 17.09.2025 №560/5257/22.

Так, у своїх висновках Верховний Суд вказав, що як Закон №889-VІІІ, так і Закон №1058-IV не передбачають підстав (умов) для перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючих службовців. Не передбачає таких підстав і стаття 37 Закону № 3723-ХІІ.

Враховуючи пряму дію закону в часі, до правовідносин щодо перерахунку пенсій застосовується законодавство, чинне на час, коли здійснюється перерахунок, а не те, яке діяло на час призначення пенсії.

Отже, враховуючи, що законодавством не передбачено підстав та умов перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. У відповідача не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачки, на яку вона просила її перевести у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих державних службовців, а відтак не було підстав і для переведення на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ через зменшення розміру отримуваної пенсії.

Суд бере до уваги Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) від 23.12.2022 № 3-р/2022 у справі № 3-132/2018 (5462/17).

Цим рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ зі змінами.

Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов`язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.

Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 №3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії позивачки у майбутньому зазнає змін. Однак до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, відмовляючи ОСОБА_1 в перерахунку пенсії шляхом переведення на інший вид пенсії, діяло у межах повноважень, у спосіб та у порядку, визначені нормами чинного законодавства. Таким чином, рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії від 01.01.2025 № 172850002767 відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, обґрунтоване, а отже не підлягає скасуванню.

Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своєї бездіяльності та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини спростовують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак в задоволенні позовної заяви належить відмовити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 12.01.2026.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, Львівська обл., 79016; код ЄДРПОУ/РНОКПП 13814885).

Суддя Ольга ПОЛІЩУК