Ухвала суду № 13322601, 08.12.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" грудня 2010 р.                               м. Київ                                        К-16981/10

08 грудня 2010 року                                                             Справа № 2-а-6999/09/1570

к/с № К-16981/10

к/с № К-17155/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді:          Бившева Л.І.

Костенко М.І.

Рибченко А.О.

Федоров М.О.,

при секретаріАльошиній Г.А.

за участю представників: позивача:Панової С.І. відповідача:Биковської С.О.

прокуратури:Чубенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та Прокурора Одеської області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2010

у справі №2-а-6999/09/1570

за позовом Закритого акціонерного товариства «Одесавинпром»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі,

за участю Прокурора Одеської області,

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Закрите акціонерне товариство «Одесавинпром»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000331620/0 від 20.03.2009.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2009 (головуючий суддя –Аракелян М.М., судді: Єфіменко К.С., Потоцька Н.В.) у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2010 скасовано рішення суду першої інстанції. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено у повному обсязі, визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000331620/0 від 20.03.2009.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та Прокурор Одеської області звернулись до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду апеляційної інстанцій, з підстав неправильно застосування ним положень Закону України «Про ставки акцизного збору та на спирт етиловий та алкогольні напої».

Позивач надав письмові заперечення на касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та Прокурора Одеської області, за змістом яких проти вимог останніх заперечує з мотивів їх необґрунтованості та просить вказані касаційні скарги залишити без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Приймаючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що правова позиція позивача у спорі ґрунтується на помилковому тлумаченні положень чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, спрямовані на встановлення податкової пільги при справлянні акцизного збору на підакцизну сировину для підприємств, які безпосередньо виготовляють з неї готову продукцію (алкогольні напої) і в подальшому сплачують акцизний збір з оборотів по реалізації цього товару. Таким чином, на думку суду першої інстанції, така податкова пільга запроваджена та діє для заохочення вітчизняних виробників, а не для сприяння посередницьким операціям з продажу підакцизної сировини без сплати акцизного збору згідно із законом.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правильності справляння акцизного збору за період листопад, грудень 2008 року та січень 2009 року, за результатами якої складено акт № 113/16-2/00412027/18 від 13.03.2009 (далі - акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів підпункту «в»частини другої статті 3 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», пункту «а»статті 2, пункту «а»частини першої статті 3, частини третьої статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», абзацу 2 статті 2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої», в результаті чого Закритим акціонерним товариством «Одесавинпром»занижено акцизний збір на суму 2394217 грн.: у листопаді 2008 року на 904007,00 грн., у грудні 2008 року на 1257890,00 грн., у січні 2009 року на 232320,00 грн.

На підставі акта відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000331620/0 від 20.03.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 2908448,7 грн., з якої 2394217,00 грн. основний платіж та 514231,7 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до ліцензії №730103 серія АВ позивач має право на здійснення господарської діяльності з виробництва алкогольних напоїв та є підприємством вторинного виноробства.

Відповідно до підпункту «в»пункту 2 статті 3 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»не підлягає оподаткуванню акцизним збором вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів.

Виходячи з аналізу викладеної норми, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки виноматеріали є сировиною, яка використовуються для виробництва підакцизних товарів, то вона не підлягає оподаткуванню акцизним збором. А відтак, акцизний збір обґрунтовано не входив до вартості виноматеріалів – сировини позивача, реалізованої заводам первинного виробництва, з тих підстав, що виноматеріали не є підакцизною продукцією.

Крім того, викладений висновок підтверджується наступним.

Пунктом 2 Постанови Верховної Ради від 12.09.1996 № 365/96-ВР «Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір»передбачено, що перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, визначається і обмежується переліком підакцизних товарів, які ввійшли до вказаних у цьому пункті законів України.

До їх числа, зокрема, віднесено Закон України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої», який регулює спірні правовідносини, та яким затверджено ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої відповідно до кодів товарів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), що базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Абзацом другим статті 2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» передбачено, що ставка акцизного збору на вироблені в Україні з вітчизняної сировини виноматеріали (код згідно з УКТ ЗЕД 2204 30), що реалізуються посередницьким організаціям і населенню, та виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного виноробства для суб'єктів підприємницької діяльності, що не є виробниками виноробної сировини (винограду), крім підприємств вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції становить 1,0 гривні за 1 літр.

Відповідно до висновку експерта Торгово-промислової палати України № УТЕ-2295 від 17.08.2009, предметом дослідження якого було визначення коду на виноматеріали виноградні в асортименті відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, встановлено, що виноматеріали позивача мають код згідно з УКТ ЗЕД 2204 29.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що оскільки відповідно до абзацу другого статті 2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»підакцизними є лише ті виноматеріали, на які встановлено код 2204 30, то висновок суду апеляційної інстанції про те, що виноматеріали позивача, що мають код 2204 29 не можуть вважатися підакцизними є правильним.

Також суд касаційної інстанції вважає обґрунтовано відхиленим висновок суду першої інстанції стосовно можливості позивача самостійно виявити до початку перевірки (10.03.2009) факт заниження податкового зобов’язання шляхом подання уточнюючого розрахунку та відповідної сплати, недоплаченої суми акцизного збору, оскільки позивач не виявляв факту заниження податкового зобов’язання. Податкові зобов’язання підприємства були незмінними як у первісних, так і у уточнюючих розрахунках з акцизного збору, а виправлення, визначені позивачем стосувалися безпосередньо коду виноматеріалу.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судом апеляційної інстанції було всебічно та повно досліджено обставини справи і обґрунтовано визнано нечинним та скасовано податкового повідомлення-рішення № 0000331620/0 від 20.03.2009.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що відповідачем зроблено не було.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та Прокурора Одеської області у справі № 2-а-6999/09/1570 залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2010 у справі №2-а-6999/09/1570 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М.

СуддіБившева Л.І. Костенко М.І. Рибченко А.О. Федоров М.О.