Рішення № 133225808, 09.01.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 січня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/2138/25

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Матюшенкова Дмитра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 04 листопада 2025 року надійшов адміністративний позов адвоката Матюшенкова Дмитра Вікторовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, ГУПФУ у Київській області) з такими позовними вимогами:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у не зарахуванні до страхового стажу позивачу періоду його роботи у Птахосовхозі «Кадієвський» з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року;

зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивачу період його роботи у Птахосовхозі «Кадієвський» з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року з урахуванням вже зарахованого стажу з 01 січня 1999 року по 01 березня 2000 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та одержує пенсію по інвалідності з 10 червня 2025 року.

Позивач 29 липня 2025 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати період роботи згідно з трудовою книжкою в Птахосовхозі «Кадієвський» з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року.

Рішенням відповідача від 12 серпня 2025 року № 21747-23467/Л-02/08-1000/25 відмовлено позивачу у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його роботи у Птахосовхозі «Кадієвський» з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року. У цьому рішенні вказано, що до страхового стажу не зараховано період роботи згідно з трудовою книжкою в Птахосовхозі «Кадієвському» з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року через відсутність відомостей про реорганізацію підприємства. Період роботи з 01 січня 1999 року по 01 березня 2000 року зараховано згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для зарахування до страхового стажу періоду з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року рекомендується надати уточнюючу довідку.

Позивач з такою відмовою не згоден, оскільки вважає, що спірний стаж підтверджено записами у трудовій книжці, яка у розумінні статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Надання уточнюючих довідок вимагається виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідальність за можливі помилки або виправлення у трудовій книжці, у тому числі якість записів та відбитків печаток, не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії. Не дотримання правил ведення трудової книжки, якщо є такі факти, може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Позивач не може бути позбавлений права на зарахування до його страхового стажу періоду його роботи в Птахосовхозі «Кадієвський» з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року, за наявності у його трудовій книжці належної інформації про трудову діяльність.

Крім того на виконання постанови правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, якою затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії (далі - Порядок), опитано свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили перебування позивача на роботі в Птахосовхозі «Кадієвський» з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року.

Вважаючи порушеним право позивача на призначення пенсії за віком, представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 10 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву; витребувано докази, яких не вистачає для розгляду справи.

Від ГУПФУ у Київській області 27 листопада 2025 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та одержуєте пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами) з 10 червня 2025 року та є працюючою особою. Страховий стаж позивача становить 15 років 10 місяців 1 день. Стаж враховано по 31 травня 2025 року.

До страхового стажу не зараховано період роботи згідно з трудовою книжкою в Птахосовхозі «Кадієвському» з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року через відсутність відомостей про реорганізацію підприємства. Період роботи з 01 січня 1999 року по 01 березня 2000 року зараховано згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для зарахування до страхового стажу періоду з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року рекомендували ОСОБА_1 надати уточнюючу довідку.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи в електронній формі та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до відповідача із заявою від 26 червня 2025 року про призначення пенсії по інвалідності.

Рішенням Васильківського об`єднаного управління ПФУ від 04 липня 2025 року № 103750005294 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV з 10 червня 2025 року. Страховий стаж (неповний) складає 15 років 9 місяців 1 день. Розмір пенсії з надбавками - 2412,19 грн.

Як слідує з розрахунку страхового стажу форми РС-право за заявою від 26 червня 2025 року до страхового стажу позивача зараховано такі періоди: з 01.09.1979 по 27.07.1984 Навчання у вищих/ середн.НЗ (4 роки 10 місяців 27 днів); з 12.11.1984 по 11.06.1986 Військова служба строкова (1 рік 7 місяців 0 днів); з 01.08.1986 по 24.08.1987 (1 рік 0 місяців 24 дні); з 27.08.1987 по 22.02.1988 (0 років 5 місяців 26 днів); з 01.01.1999 по 29.02.2000 (1 рік 2 місяці 0 днів); з 26.03.2002 по 26.03.2002 Безробіття (0 років 0 місяців 1 день); з 24.06.2002 по 20.03.2003 Безробіття (0 років 8 місяців 27 днів); з 23.02.2015 по 30.01.2017 (1 рік 11 місяців 14 днів); з 15.05.2017 по 08.02.2018 Безробіття (0 років 8 місяців 25 днів); з 25.03.2022 по 30.06.2022 (0 років 3 місяці 7днів); з 01.07.2022 по 30.04.2025 (2 роки 10 місяців 0 днів).

ОСОБА_1 звернувся до ГУПФУ у Київській області із заявою від 29 липня 2025 року за отриманням роз`яснення, з яких підстав до страхового стажу не зарахований період роботи у Птахосовхозі «Кадієвський» з 23 лютого 1988 року по 31 грудня 1998 року.

У відповідь позивачем отримано лист ГУПФУ у Київській області від 12 серпня 2025 року № 21747-23467/Л-02/8-1000/25, яким повідомлено, що до страхового стажу не зараховано період роботи згідно з трудовою книжкою в Птахосовхозі «Кадієвському» з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року через відсутність відомостей про реорганізацію підприємства. Період роботи з 01 січня 1999 року по 01 березня 2000 року зараховано згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для зарахування до страхового стажу періоду з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року рекомендовано позивачу надати уточнюючу довідку.

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 20 жовтня 2025 року про перерахунок пенсії у зв`язку із зміною страхового стажу, набутого до 01 січня 2004 року, разом з якою надав: протокол опитування свідка ОСОБА_3 від 02 жовтня 2025 року, складений начальником відділу обслуговування громадян та головним спеціалістом відділу обслуговування громадян ГУПФУ в Івано-Франківській області; акт опитування свідка ОСОБА_2 від 17 жовтня 2025 року, складений головний спеціалістом ГУПФУ у Київській області; копію трудової книжки ОСОБА_3 від 01 серпня 1977 року серії НОМЕР_2 .

Рішенням Васильківського об`єднаного управління ПФУ від 28 жовтня 2025 року № 103750005294 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною страхового стажу, набутого до 01 січня 2004 року (ст.43). Страховий стаж (неповний) складає 26 років 8 місяців 10 днів. Розмір пенсії з надбавками з 01 листопада 2025 року - 4153,90 грн.

Як слідує з розрахунку страхового стажу форми РС-право за заявою від 20 жовтня 2025 року до страхового стажу позивача зараховано такі періоди: з 01.09.1979 по 27.07.1984 Навчання у вищих/ середн.НЗ (4 роки 10 місяців 27 днів); з 12.11.1984 по 11.06.1986 Військова служба строкова (1 рік 7 місяців 0 днів); з 01.08.1986 по 24.08.1987 (1 рік 0 місяців 24 дні); з 27.08.1987 по 22.02.1988 (0 років 5 місяців 26 днів); з 23.02.1988 по 31.12.1998 (10 років 10 місяців 9 днів); з 01.01.1999 по 29.02.2000 (1 рік 2 місяці 0 днів); з 26.03.2002 по 26.03.2002 Безробіття (0 років 0 місяців 1 день); з 24.06.2002 по 20.03.2003 Безробіття (0 років 8 місяців 27 днів); з 23.02.2015 по 30.01.2017 (1 рік 11 місяців 14 днів); з 15.05.2017 по 08.02.2018 Безробіття (0 років 8 місяців 25 днів); з 25.03.2022 по 30.06.2022 (0 років 3 місяці 7днів); з 01.07.2022 по 30.04.2025 (2 роки 10 місяців 0 днів).

Дослідженням трудової книжки ОСОБА_1 від 06 липня 1979 року серії НОМЕР_3 встановлено наявність у ній таких записів про спірний період роботи позивача:

Птахорадгосп «Кадіївський»

запис № 1 від 06.07.1979 - прийнятий у штат на посаду слюсаря з ремонту с/г обладнання (наказ від 05.07.1979 № 68-к);

запис № 2 від 31.08.1979 - направлений на навчання у Ворошиловградський СГІ (наказ від 03.09.1979 № 96-к);

записи №№ 3-4 з 01.09.1979 по 27.07.1984 - навчання у Ворошиловградському СГІ (диплом від 27.07.1984 НОМЕР_4 );

запис № 5 від 28.07.1984 - призначений на посаду механіка відділення № 1 (наказ від 05.09.1984 № 226-к);

запис № 6 від 31.10.1984 - звільнений у зв`язку із призовом в армію (наказ від 01.11.1984 № 283-к);

запис № 7 з 12.11.1984 по 11.06.1986 - служба в армії (військовий квиток НОМЕР_5 );

запис № 8 від 01.08.1986 - призначений інженером-механіком відділення № 1 (наказ від 31.07.1986 № 194-к);

запис № 9 від 24.08.1987 - звільнений за переведенням до Попаснянського РАПО (наказ від 10.09.1987 № 205-к);

Попаснянське районне агропромислове об`єднання

запис № 10 від 27.08.1987 - прийняти за переведенням на посаду провідного інженера з експлуатації, технічного обслуговування та транспорту (наказ від 20.08.1987 № 94-к);

запис № 11 від 22.02.1988 - звільнений за згодою сторін (наказ від 22.02.1988 № 11-к);

Птахорадгосп «Кадіївський»

запис № 12 від 23.02.1988 - прийнятий за переведенням з Попаснянського РАПО механіком відділення № 1 (наказ від 22.02.1988 № 41-к);

запис № 13 від 22.06.1989 - переведений головним інженером (наказ від 22.06.1989 № 110-к);

запис № 14 від 01.03.2000 - звільнений за власним бажанням (наказ від 01.03.2000 № 12).

Правильність записів за період з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року підтверджена підписом уповноваженої особи роботодавця, скріпленим печаткою Колективного сільськогосподарського підприємства «Кадіївське».

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (довідка форми ОК-5) станом на 26 червня 2025 року в Реєстрі наявна інформація про роботу позивача з 01 січня 1999 року по 29 лютого 2000 року в СТОВ «Лугань» (код страхувальника 00851620).

Дослідженням протоколу опитування свідка ОСОБА_3 від 02 жовтня 2025 року, складеного начальником відділу обслуговування громадян та головним спеціалістом відділу обслуговування громадян ГУПФУ в Івано-Франківській області; акта опитування свідка ОСОБА_2 від 17 жовтня 2025 року, складеного головний спеціалістом ГУПФУ у Київській області, установлено, що свідки підтвердили факт роботи ОСОБА_1 у Птахорадгоспі «Кадіївський» з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року.

Копії вище описаних документів наявні в матеріалах справи.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV, тут і надалі положення нормативно-правових актів наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років (абзаци другий, сьомий статті 26 Закону № 1058-IV).

Згідно із частиною четвертою статті 26 Закону № 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається у разі встановлення особі інвалідності, за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Згідно з абзацом двадцять восьмим частини першої статті 32 Закону № 1058-IV особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно з частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Згідно з абзацом першим частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Згідно з пунктом «а» статті 3 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом:

особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, гіг-спеціалісти, які залучені резидентами Дія Сіті за гіг-контрактами відповідно до Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З 17 серпня 1993 року порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях визначає Інструкція, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція № 58).

Пунктом 1.1 Інструкції № 58 визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства (пункт 1.5 Інструкції № 58).

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Згідно з абзацами першим та третім пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до абзацу першого пункту 2.14 Інструкції № 58 у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Згідно із пунктом 2.15 Інструкції № 58, якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: «Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то», а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.

Пунктом 4.1 Інструкції № 58 визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Абзацами першим та другим пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абзацу першого пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Згідно із абзацами першим, другим пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (пункт 1.7 розділу І Порядку № 22-1).

Відповідно до абзаців першого, другого, четвертого пункту 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно із абзацами другим, третім, четвертим пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Згідно з пунктом 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

З вище описаних письмових доказів, судом установлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії від 26 червня 2025 року за формою, визначеною Порядком № 22-1, за якою ОСОБА_1 з 10 червня 2025 року призначено пенсію по інвалідності.

З розрахунку страхового стажу форми РС-право за заявою від 26 червня 2025 року, листа ГУПФУ у Київській області від 12 серпня 2025 року № 21747-23467/Л-02/8-1000/25 судом установлено, що страховий стаж позивача складає 15 років 9 місяців 1 день; до страхового стажу не зарахований період роботи у Птахорадгоспі «Кадіївський» з 23 лютого 1988 року по 31 грудня 1998 року через відсутність відомостей про реорганізацію підприємства.

З розрахунку страхового стажу форми РС-право за заявою від 20 жовтня 2025 року судом установлено, що період роботи позивача з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року у Птахорадгоспі «Кадіївський» повністю зарахований до страхового стажу позивача та з 01 листопада 2025 року здійснено перерахунок пенсії позивача у зв`язку зі зміною страхового стажу, набутого до 01 січня 2004 року. Після проведеного перерахунку страховий стаж позивача складає 26 років 8 місяців 10 днів.

Щодо наведеної відповідачем підстави для не зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи у Птахорадгоспі «Кадіївський» з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року, підтверджених трудовою книжкою, частину якого зараховано за даними Реєстру (довідка форми ОК-5) з 01 січня 1999 року по 29 лютого 2000 року, суд зазначає таке.

З вище наведених правових норм слідує, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01 січня 2004 року) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01 січня 2004 року) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

При цьому, значення трудової книжки, як основного документа, що підтверджує стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній.

Дослідженням трудової книжки позивача від 06 липня 1979 року серії НОМЕР_3 встановлено, що у ній наявні записи про роботу ОСОБА_1 з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року у Птахорадгоспі «Кадіївський» механіком відділення № 1 та головним інженером. Записи про цей період роботи позивача засвідчені підписом уповноваженої особи роботодавця, скріпленим печаткою Колективного сільськогосподарського підприємства «Кадіївське».

Проте в порушення вимог пункту 2.15 Інструкції № 58 в трудовій книжці позивача відсутній запис про перейменування (перетворення, реорганізацію) Птахорадгоспу «Кадіївський» у КСП «Кадіївське».

Однак, суд враховує, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. Тому неправильне оформлення трудової книжки, неповнота та відсутність деяких записів у ній, не може ставитись в провину власнику трудової книжки. Окремі недоліки та неточності, наявні в трудовій книжці позивачки, не залежали та не залежать від його волевиявлення.

Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2018 року в справі № 677/277/17 висловлено правову позицію, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Суд також ураховує, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року в справі № 754/14898/15-а.

У свою чергу, записи про роботу позивача у Птахорадгоспі «Кадіївський» містять інформацію про факт його роботи, період зайнятості, посаду.

Достовірність таких записів підтверджена підписом уповноваженої особи, якою їх внесено, скріпленим печаткою підприємства.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що оскільки записи у трудовій книжці позивача у повній мірі підтверджують всю необхідну для зарахування до страхового стажу інформацію, то відповідач безпідставно не врахував трудову книжку від 06 липня 1979 року серії НОМЕР_3 за документ, що підтверджує роботу позивача з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року у Птахорадгоспі «Кадіївський», вимагав надання уточнюючої довідки, а також не зарахував цей період роботи до страхового стажу позивача при призначенні йому пенсії по інвалідності з 10 червня 2025 року за заявою від 26 червня 2025 року.

Більш того, як свідчать вище описані докази, у подальшому цей період роботи позивача підтверджено поясненнями двох свідків та таки зараховано відповідачем до страхового стажу позивача.

Але своєчасне незарахування відповідачем спірного періоду роботи позивача до його страхового стажу призвело до отримання ОСОБА_1 пенсії в період з 10 червня 2025 року по 31 жовтня 2025 року у значно меншому розмірі.

Щодо обраного представником позивача способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у такий спосіб:

- визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ у Київській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи у Птахорадгоспі «Кадіївський» з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року;

- зобов`язати ГУПФУ у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 10 червня 2025 року із зарахуванням до його страхового стажу періоду роботи у Птахорадгоспі «Кадіївський» з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, за встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з коригуванням обраного позивачем способу захисту його порушених прав.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений та не сплачував його за подання цього позову до суду.

Суду не надано доказів, що позивач поніс судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Матюшенкова Дмитра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України у Київській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у Птахорадгоспі «Кадіївський» з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 10 червня 2025 року із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи у Птахорадгоспі «Кадіївський» з 23 лютого 1988 року по 01 березня 2000 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова