Рішення № 133220892, 12.01.2026, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

278/4855/25

2/290/281/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 січня 2026 рокуселище Романів

Вступна частина

Романівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Шакалова А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», ЄДРПОУ: 35234236, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Київ до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Описова частина

1. Рух справи.

1.1. Представник позивача звернувся з позовною заявою до Житомирського районного суду Житомирської області 23 вересня 2025 року.

1.2. Ухвалою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2025 року справу передано до Романівського районного суду для розгляду за територіальною підсудністю.

1.3. Ухвалою Романівського районного суду від 30 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Копію ухвали направлено сторонам по справі.

1.4. Сторонам направлялась ухвала провідкриття провадження засобами поштового зв`язку. Конверт, що направлявся на адресу відповідача повернувся до суду з поштовою довідкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

1.5. Ухвалою суду від 30 грудня 2025 року ухвалено розмістити оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України по відкриття провадження у цій справі.

1.6. Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

1.7. Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

1.8. Отже, суд здійснено всі заходи передбачені ЦПК для повідомлення відповідача про розгляд справи. З урахуванням вимог п. 3, ч. 8, ст. 128 та ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи

1.9. З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

2.Позиція сторін.

2.1. 09 грудня 2022 року між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103645716 про надання кредитних коштів в розмірі 5000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язався сплатити кредит, повернути проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим Договором.

2.2. Відповідно до договору № 103645716, сума виданого кредиту становить: 5000 грн; строк кредиту: 100 днів з 09.12.2022 до 19.03.2023 року. Проценти за користуванням кредитом протягом пільгового (з 09.12.2022 по 19.12.2022) нараховуються за ставкою 1,5% , проценти за користування кредитом протягом поточного періоду (з 19.12.2022 по 19.03.2023) нараховуються за ставкою 3%.

2.3. 28 лютого 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №92-МЛ/Т, відповідно до якого предметом договору є право грошової вимоги. На умовах даного договору та керуючись статтею 1077 ЦК України Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові своє право грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників, таким чином позивач набув права вимоги до відповідача.

2.4. Свої зобов`язання відповідач за вищевказаним кредитним договором не виконав, а тому станом на 23 вересня 2025 року загальний розмір заборгованості становить: 19450 грн., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту - 5000 грн, простроченої заборгованості за процентами -13950 грн., 500 грн - прострочена заборгованість за комісією.

2.5. Від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило, клопотань про продовження/поновлення строку для надання відзиву не надходило.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

1. Обставини справи встановлені судом

1.1. Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов наступного висновку.

1.2. 09.12.2022 року між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103645716.

1.3. Відповідно до умов договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі потреби, а відповідач зобов`язався повернути надані кредити, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також здійснити всі платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строки та виконати свої зобов`язання за договором в повному обсязі.

1.4. Кредитний договір було підписано одноразовим електронним ідентифікатором L49228, що був відправлений відповідачу 09.12.2022 о 18:42 год. на номер телефону НОМЕР_2 .

1.5. Факт переказу коштів підтверджується наданими АТ КБ «Приват Банк» доказами від 03.12.2025 року № 20.1.0.0.0/7-251120/72267-БТ, що міститься в матеріалах справи.

1.6. Свої зобов`язання відповідач за вищевказаним кредитним договором не виконав, а тому станом на 23 вересня 2025 року загальний розмір заборгованості становить 19450 грн., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту - 5000 грн, простроченої заборгованості за процентами -13950 грн., 500 грн - прострочена заборгованість за комісією.

1.7. Вказані вище суми підтверджуються розрахунками заборгованості, що є додатками до позовної заяви та містяться в матеріалах справи.

1.8. 28 лютого 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №92-МЛ/Т, відповідно до якого предметом договору є право грошової вимоги. На умовах даного договору та керуючись статтею 1077 ЦК України Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові своє право грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників, таким чином позивач набув права вимоги до відповідача.

2. Законодавство, що регулює спірні правовідносини.

2.1. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

2.2. Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

2.3. Зобов`язання, згідно зі ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

2.4. Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

2.5. Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

2.6. Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

2.7. З наданих АТ КБ «Приват Банк» доказів судом достовірно встановлено переказ первісним кредитором 09.12.2022 року на рахунок відповідача суми 5000 грн. Виходячи із вказаного, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000 грн., оскільки це підтверджується належними та допустимими доказами.

2.8. Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

2.9. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

2.10. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України).

2.11. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

2.12. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

2.13. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України).

2.14. Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

2.15. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

2.16. За погодженими сторонами умовами договору кредитор мав право нараховувати відсотки за договором протягом 100 днів: протягом пільгового періоду (з 09.12.2022 по 19.12.2022) нараховуються за ставкою 1,5%, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду (з 19.12.2022 по 19.03.2023) нараховуються за ставкою 3%, в додатках до позовної заяви додано детальний розрахунок заборгованості за договором, суд, дослідивши матеріали позовної заяви і додатки до неї, вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 13 950 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

2.17. Щодо переходу до нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» - прав первісного кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» у кредитних зобов`язаннях суд зазначає наступне.

2.18. Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

2.19. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

2.20. Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

2.21. Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

2.22. Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

2.23. Відповідно до ст.ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

2.24. Таким чином, згідно зі ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

2.25. Таким чином, позивач правомірно набув права вимоги до відповідача щодо виконання зобов`язання.

3. Висновки суду

3.1. Відповідачем у даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов`язання, визначеного договором від 09.12.2022.

3.2. Розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростований.

3.3. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором від 09.12.2022 в частині тіла кредиту в розмірі 5000 грн та відсотків в розмірі 13950 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

3.4. Разом з тим, вирішуючи вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованою комісією в сумі 500 грн, суд виходить з такого.

3.5. 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

3.6. Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

3.7. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

3.8. Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

3.9. Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

3.10. На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

3.11. Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

3.12. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

3.13. Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

3.14. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

3.15. Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

3.16. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

3.17. Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

3.18. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

3.19. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

3.20. У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі№ 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

3.21. Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за нарахованою комісією у розмірі 500 грн необхідно відмовити за безпідставністю.

4. Розподіл судових витрат

4.1. На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 360,10 грн.

4.2. Також позивач просить стягнути на свою корить суму витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн., дні витрати підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладеним між ТОВ «ФК «Кредит Капітал» та АО «Апологет» та актом приймання-передачі наданих послуг, за яким АО «Апологет» надано позивачу послуги: усна конультація клієнта 30 хв., ознайомлення з матеріалами справи 2 год., погодження правової позиції клієнта у справі 30 хв.. складання позовної заяви 3 год. 30 хв.

4.3. Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, у даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд дійшов висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об`єктивності та є співмірним із виконаною адвокатом роботою у цій справі.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 526, 527, 1049,1050,1054, 1077 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

1. Рішення судді

1.1. Позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

1.2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ: 35234236, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Київ) заборгованість за кредитним договором у сумі 18 950 грн.

1.3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в сумі 2 360,10 грн.

1.4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн.

2. Процедура набрання рішенням законної сили та процедури оскарження.

2.1. Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

2.2. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

2.3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяАндрій ШАКАЛОВ