Рішення № 133216821, 12.01.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3538/25

2/683/222/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Кутасевич О.Г.,

з участю секретаря судового засідання Братенка В.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/3538/25, 2/683/222/2026 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі - ТОВ «Фінпром Маркет») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, а також судових витрат у справі.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Фінпром Маркет» вказує, що 23 травня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №71291298, згідно з умовами якого відповідачка отримала грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язувалась сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором, сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту складає 3500 грн, строк кредиту 30 днів, стандартна ставка 0,275% в день, комісія за надання кредиту 15% від суми кредиту, що становить 525 грн.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки.

16 жовтня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №16/10/25, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за кредитним договором №71291298 від 23 травня 2025 року, укладеного з відповідачкою, в сумі 11313,75 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 3500 грн, 288,75 грн заборгованості за комісією та 7000 грн заборгованості за пенею, 525 грн комісії.

Відповідачка заборгованість за кредитним договором не сплатила, тому просить стягнути з неї зазначену суму заборгованості, суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати понесені на правову допомогу в розмірі 4500 грн.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2025 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачка протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали не надала відзив на позов в порядку, визначеному ст. 178 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку наданим доказам, дійшов висновку про таке.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» N675-VIIIвід 03.09.2015року (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону).

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно дост.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 23 травня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №71291298, за умовами якого товариство надало відповідачці кредит у розмірі 3500 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,275% в день (базова процентна ставка/фіксована), з комісією за надання кредиту в розмірі 15% від суми кредиту, що у грошовому виразі складає 525 грн.

У разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачкою електронну адресу.

На виконання умов кредитного договору №71291298 від 23 травня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало зобов`язання та передало відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 3500 грн шляхом перерахування на картковий рахунок відповідачки, відкритий в АТ КБ «Універсал Банк», що підтверджується копією платіжної інструкції від 16 жовтня 2025 року, а також інформацією АТ КБ «Універсал Банк» від 17 грудня 2025 року.

16 жовтня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 16/10/25, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за кредитним договором №71291298 від 23 травня 2025 року.

Відповідно до реєстру прав вимог від 16 жовтня 2025 року до вказаного договору факторингу ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 11313,75 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 3500 грн, 288,75 грн заборгованості за комісією та 7000 грн заборгованості за пенею, 525 грн комісії.

Таким чином, за вказаним договором факторингу до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 по вищевказаному кредитному договору.

Відповідачка отримані кошти у визначений кредитним договором строк не повернула.

Звертаючись з вказаним позовом, позивач просив стягнути з відповідачки 11313,75 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 3500 грн, 288,75 грн заборгованості за комісією та 7000 грн заборгованості за пенею, 525 грн комісії.

Разом з тим, відповідно п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідним договором, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому, позивачу в стягненні неустойки в сумі 7000 грн слід відмовити.

Таким чином з з відповідачки на користь позивача слід стягнути суму заборгованості в розмірі 4313,75 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 3500 грн, 288,75 грн заборгованості за комісією та 525 грн комісії.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надані: договір про надання правничої допомоги № 25-08/25 від 25 серпня 2025 року укладений з адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з акту № ФП від 23 жовтня 2025 року приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги.

Відповідно до наданих документів вартість витрат на правничу допомогу ТОВ «Фінпром Маркет» в даній справі складає 4500 грн. Надання правничої допомоги позивачу ТОВ «Фінпром Маркет» адвокатом Ткаченко Ю.О. підтверджується наданими доказами, і тому позивач має право на відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати на правничу допомогу у разі часткового задоволення позову, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду ТОВ «Фінпром Маркет» було сплачено 2422,40 грн судового збору, ціна позову становила 11313,75 грн, позов задоволено на суму 4313,75 грн, тобто на 38,13% (4313,75 х 100:11313,75), а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути 923,66 грн судового збору та 1715,85 грн (4500 х 38,13%) витрат на правову допомогу адвоката.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», заборгованість за кредитним договором №71291298 від 23 травня 2025 року в сумі 4313,75 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 923,66 грн судового збору та 1715,85 грн витрат на правничу допомогу.

У решті позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: