Рішення № 133214022, 12.01.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/9475/25

Провадження №2/442/375/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючої судді Павлів З.С., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

Представник ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулась до відповідачки з позовом, в якому просить стягнути з неї 5704,89 грн. боргу за надані послуги з розподілу природного газу за період вересень 2023 вересень 2025 р.

В обґрунтування позову посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» з 01.09.2023 надаються споживачам послуги з розподілу природного газу.

ОСОБА_1 з 01.09.2023 є споживачем послуг з розподілу природного газу Товариства. Споживач проживає за адресою: АДРЕСА_1 і Товариством надаються послуги з розподілу природного газу по абонентському рахунку № НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 , після початку здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України», приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу, за адресою проживання: АДРЕСА_1 (абонентський рахунок № НОМЕР_1 ), підтверджуючи обсяг спожитого природного газу.

Станом на 01.09.2023 у споживача (Відповідача) за його адресою газопостачання не припинялося, послуги з розподілу природного газу надавалися відповідно до Типового договору розподілу природного газу; тобто, на момент отримання ТОВ «Газорозподільні мережі України» з 01.09.2023 ліцензії на розподіл природного газу вказаний споживач був приєднаний до газорозподільної системи та користувався послугами з розподілу природного газу і не відмовлявся від отримання послуги розподілу природного газу.

З огляду на вищенаведене, ОСОБА_1 порушено виконання зобов`язання щодо належного виконання умов договору, у зв`язку з чим станом на 13.10.2025 року у Споживача існує заборгованість за послугу розподілу природного газу у сумі 5704,89 грн.

Стислий виклад позиції (заперечень) відповідача.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Інші процесуальні дії у справі.

З урахуванням положень ст.187 ЦПК України, 16.12.2025 суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з метою отримання інформації щодо місця проживання (перебування) відповідача зроблено відповідний запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції Західного міжрегіонального управління ДМС України, та отримано відповідь про те, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.12.2025 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З`ясувавши обставини справи, перевіривши їх поданими доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, враховуючи наступне.

Закон України «Про ринок природного газу» визначає правові засади функціонування ринку природного газу України.

У підпункті 35 п.1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» вказано, що розподіл природного газу це - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Відповідно до підпункту 17 п. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», оператор газорозподільної системи це - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Як вбачається з п. 2 ст. 37 Закону України «Про ринок природного газу», оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором.

У підпункті 32 пункту1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що Регулятор це Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.12.2022 № 1839, надано ТОВ «Газорозподільні мережі України» ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Кіровоградської області (крім м. Гайворон), Харківської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВ «Газорозподільні мережі України». Зазначена постанова набрала чинності з 01.01.2023.

Постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 серпня 2023 № 1596 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року №1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу», а саме: п.3 визначено: «Протягом десяти днів ТОВ «Газорозподільні мережі України» має повідомити споживачів природного газу на території ліцензованої діяльності Житомирської, Львівської та Київської філій ТОВ «Газорозподільні мережі України» про зупинення дії ліцензій з розподілу природного газу АТ «ЖИТОМИРГАЗ», АТ «ЛЬВІВГАЗ» та АТ «КИЇВОБЛГАЗ» та щодо зміни місць провадження господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» на територію провадження господарської діяльності з розподілу природного газу АТ «ЖИТОМИРГАЗ», АТ «ЛЬВІВГАЗ» та АТ «КИЇВОБЛГАЗ», а також про необхідність здійснення споживачами природного газу оплати за надані послуги розподілу природного газу з 01 вересня 2023 року на рахунок ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» з 01.09.2023 року надаються споживачам послуги з розподілу природного газу.

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу VІ Кодексу ГРС, суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

У п. 7 гл. 3 розділу VI Кодексу ГРС вказано, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до пункту 5, глави 3, розділу VI Кодексу газорозподільних систем, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт, а також згідно пункту 1, глави 3, розділу VI Кодексу газорозподільних систем Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Відповідно до пункту 1.3. Типового договору, розподілу природного газу - фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Договір розподілу природного газу є публічним (п.1.1 Розділу 1 Договору).

Отже, у даному випадку для приєднання до умов договору розподілу та фактичного укладення договору, споживачу не обов`язкова наявність підписаної заяви-приєднання, оскільки фактом згоди споживача про приєднання до умов цього договору та його укладення можуть бути як сплата рахунку Оператора ГРМ, так і будь-які інші докази на підтвердження споживання природного газу відповідачем по справі.

Позивачем до матеріалів справи долучено Довідку про подання показників газового лічильника по особовому рахунку НОМЕР_1 з програми Gasolina та Розрахунок заборгованості за послуги розподілу природного газу перед Львівською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Відповідно до Довідки про подання показників газового лічильника по особовому рахунку НОМЕР_1 з програми Gasolina, за особовим рахунком НОМЕР_1 побутового споживача ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проведено контроль показника газового лічильника.

Згідно із Розрахунку заборгованості за послуги розподілу природного газу перед Львівською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України», заборгованість ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , становить 5704,89 гривень. З даного розрахунку вбачається, що оплата за послуги розподілу газу не здійснювалась.

Разом з тим, 16.12.2025 суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з метою отримання інформації щодо місця проживання (перебування) відповідача зроблено відповідний запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції Західного міжрегіонального управління ДМС України.

08.01.2026 на адресу суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції Західного міжрегіонального управління ДМС України надійшла відповідь про те, що відповідачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

12.01.2026 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області з метою отримання інформації щодо належності ОСОБА_1 нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зроблено запит за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та отримано відповідь про те, що ОСОБА_1 нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не належить.

Таким чином, з наданих суду доказів, не встановлено належності об`єкту нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , а також того, що саме вона є користувачем наданих послуг позивачем.

Частинами 1-3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Інших доказів позивачем не надано, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявлено. Позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).

Також, у своїй заяві до суду представник позивача просив розглянути справу у його відсутність.

Згідно статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Суд наголошує, що за правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 листопада 2023 року у справі № 462/2056/20 засадничі принципи цивільного судочинства змагальність та диспозитивність покладають на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Отже, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. Згідно з цивільним процесуальним законом тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20).

Оскільки позивач не надав належних доказів на підтвердження факту укладення договору щодо розподілу природного газу відносно нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд доходить висновку про недоведеність позивачем факту укладення договору щодо розподілу природного газу з ОСОБА_1 відносно нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та отримання послугщодо розподілу природного газу відповідачем саме за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі з огляду на його недоведеність.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 509, 525, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ: 45204941, місцезнаходження: м. Львів, вул. Золота, буд.42.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 12.01.2026.

Суддя Павлів З.С.