Ухвала суду № 13320924, 01.12.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2010 р.                               м. Київ                                        К-21852/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Димитрові

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2007 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2007 року

у справі № 2-а-615/2007

за позовом Державного підприємства «Красноармійськвугілля»

до Державної податкової інспекції у місті Димитрові

про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Красноармійськвугілля»(далі –позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Димитрові (далі –відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень № 000061640/0 від 31 січня 2007 року про визначення штрафу за затримку на 90 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань у розмірі 20% на суму 26276,61 грн., № 000071640/0 від 31 січня 2007 року про визначення штрафу за затримку на 95 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань у розмірі 50% на суму 28558,47 грн., №000081640/0 від 31 січня 2007 року про визначення штрафу за затримку на 97 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань у розмірі 50% на суму 131500,00 грн., №0000101640/0 від 31 січня 2007 року про визначення штрафу за затримку на 88 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань у розмірі 20% на суму 69390,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2007 року позов задоволено повністю. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Димитрові Донецької області про повідомлення ДП «Красноармійськвугілля»про порушення граничного строку сплати податкових зобов’язань і встановлення штрафу: №000061640/0 від 31 січня 2007 року - штраф за затримку на 90 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань в розмірі 20% на суму 26276,61 грн., №000071640/0 від 31 січня 2007 року - штраф за затримку на 95 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань в розмірі 50% на суму 28558,47 грн., №000081640/0 від 31 січня 2007 року - штраф за затримку на 97 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань а розмірі 50% на суму 131500,00 грн., 0000101640/0 від 31 січня 2007 року - штраф за затримку на 88 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань в розмірі 20% на суму 69390,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Красноармійськвугілля»витрати по сплаті судового збору в сумі 85,00 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2007 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Димитрові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2007 року і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Димитрові провела невиїзну документальну перевірку особової картки ДП «Красноармійськвугілля»з питання своєчасності сплати узгодженого зобов’язання з податку на додану вартість за період з 20 жовтня 2006 року по 31 січня 2007 року, за результатами якої було складено акт № 20/10-32087941 від 31 січня 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпунктів 5.3.1, 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мало вираз у порушенні граничного терміну сплати суми узгодженого податкового зобов’язання по податку на додану вартість.

Зокрема, при перевірці повноти і своєчасності перерахування в бюджет розстроченого узгодженого зобов’язання з податку на додану вартість було встановлено, що ДП «Красноармійськвугілля»здійснювало сплату зазначеного платежу з порушенням граничних термінів сплати, а саме: фактична сплата розстроченої суми податкового зобов’язання у сумі 188500,00 грн. згідно договору про надання розстрочення № 69/24-113 від 30 серпня 2006 року затримана на 90 днів, сплата розстроченої суми податкового зобов’язання у сумі 263000,00 грн. згідно договору про надання розстрочення № 1-113 від 30 січня 2006 року затримана на 97 днів, сплата податкового зобов’язання згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 8398 від 20 жовтня 2006 року затримана на 88 днів, згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9358 від 20 листопада 2006 року - затримана на 62 дні.

31 січня 2007 року ДПІ у м. Димитрові на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення –рішення № 000061640/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 131383,05 грн. до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 20 % в сумі 26276,61 грн.

31 січня 2007 року ДПІ у м. Димитрові на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення –рішення № 000071640/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 95 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 57116,94 грн. до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 50 % в сумі 28558,47 грн.

31 січня 2007 року ДПІ у м. Димитрові на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення –рішення № 000081640/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 97 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 263000,00 грн. до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 50 % в сумі 131500,00 грн.

31 січня 2007 року ДПІ у м. Димитрові на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення –рішення № 0000101640/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 88 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 346950,00 грн. до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 20 % в сумі 69390,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що норма пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не встановлює право чи обов’язок саме органу державної податкової служби якимось чином змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з розрахунку нарахувань штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість ДП «Красноармійськвугілля»до акту № 20/10-32087941 від 31 січня 2007 року (додаток № 1), об’єктом застосування штрафу на загальну суму 255725,08 грн. ДПІ у м. Димитрові визначила сплачену позивачем суму, яка складається з десяти платежів, здійснених позивачем згідно платіжних доручень: № 05 від 16 січня 2007 року, № 13 від 17 січня 2007 року, № 44 від 18 січня 2007 року, № 45 від 23 січня 2007 року, № 01 від 19 січня 2007 року, № 84 від 24 січня 2007 року, № 92 від 25 січня 2007 року, № 18 від 26 січня 2007 року, № 52 від 30 січня 2007 року, № 66 від 12 січня 2007 року в рахунок погашення узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість за січень 2007 року, які враховані податковим органом в погашення зобов’язань за договором про розстрочення № 69/24-113 від 30 серпня 2006 року, за договором про надання розстрочення № 1-113 від 30 січня 2006 року, за податковою декларацією з податку на додану вартість № 8398 від 20 жовтня 2006 року, за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9358 від 20 листопада 2006 року.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено абзацом 1 підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Колегія суддів відзначає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у місті Димитрові підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2007 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Димитрові залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

           ______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук

______ О.І. Степашко