Рішення № 133196092, 07.01.2026, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/890/25

Провадження № 2/732/22/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

07 січня 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Бойко А. О.,

у присутності секретаря судового засідання Дударенко Ю. П.,

за участю представника позивача Цимбала В. І. (приймав участь в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Сенс Банк» через свого представника Цимбала Вадима Ігоровича звернулося до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 1855569,71 грн, з яких: 1468778,21 грн прострочене тіло кредиту; 386775,30 грн відсотки за користування кредитом та 16,20 грн овердрафт (несанкціонована заборгованість). Також представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» судові витрати: 22266,84 грн сплаченого судового збору та 146262,22 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 04 грудня 2013 року ОСОБА_1 шляхом підписання Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізічних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка» акцептував пропозицію банку на наступних умовах: тип кредиту відновлювана кредитна лінія; найменування продукту - «Максимум-готівка»; мета кредиту споживчі потреби; ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) 75000,00 грн; сума встановленої кредитної лінії на дату укладення договору 4100,00 грн; процентна ставка 15,00% річних для торгових операцій та/або операцій зняття готівки; тип процентної ставки фіксована; тип картки DMC Gold; порядок повернення кредиту щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 7% від суми заборгованості, мінімум 50 грн. У Анкеті-заяві ОСОБА_1 підтвердив, що із змістом Публічної пропозиції ПАТ «АльфаБанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, яка оприлюднена на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою www.alfabank.com.ua, Правилами користування банківською платіжною карткою, Тарифами ПАТ «Альфа-Банк», які є невід`ємною частиною Договору, ознайомлений та цілком згодний.

Банк належним чином виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, якими відповідач активно користувався, що підтверджується випискою по рахунку. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 1855569,71 грн, з яких: 1468778,21 грн прострочене тіло кредиту; 386775,30 грн відсотки за користування кредитом та 16,20 грн овердрафт (несанкціонована заборгованість).

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, однак, відповідачем вимогу позивача залишено без реагування. Станом на день подання позову відповідач продовжує ухилятись від належного виконання зобов`язань за кредитним договором, чим порушує законні права та інтереси позивача, відтак останній змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою судді від 18 червня 2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача Цимабал В. І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, обґрунтувавши доводами, зазначеними у позовній заяві та з урахуванням наданих письмових пояснень.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за адресою місця його реєстрації відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1478825 від 16.06.2025: АДРЕСА_2 (а. с. 111). Крім того, відповідачу направлялася судова кореспонденція за адресою, вказаною в Анкеті-заяві про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка» від 04.12.2013 та додатку до цього договору від 04.12.2013: АДРЕСА_3 . Згідно із відмітками поштового відділення зв`язку поштові відправлення з судовою повісткою про виклик в судове засідання на 18.07.2025, 14.08.2025, 08.09.2025, 24.09.2025, 27.10.2025, 09.12.2025 та 07.01.2026 не отримані адресатом, наявні відмітки, що адресат відсутній за вказаною адресою (том 1 а. с. 115, 122, 126, 138, 139, 154, 155, 161, 162; том 2 а. с. 34, 35).

У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції ВП ВС, викладеною у постановах від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, КЦС ВС від 21 грудня 2022 у справі № 757/15603/19 судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.

Від відповідача відзиву на позов не надійшло, про поважні причини неявки суд не повідомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 в розумінні ст. 130 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, не подав відзиву на позов, представник позивача не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом,

створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

Судом встановлено, що 04 грудня 2013 року ОСОБА_1 шляхом підписання Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка», зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 беззаперечно підтвердив те, що приймає пропозицію Банку на оформлення «Максимум-готівка» (картка), виявив бажання відкрити в банку рахунок СПЗ, отримати картку та отримати кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії (а. с. 15).

Підписанням Анкети заяви ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, яка оприлюднена на Інтернет-сторінці банку за адресою: www.alfabank.com.ua, Правилами користування банківською платіжною карткою, тарифами ПАТ «Альфа-Банк», які є невід`ємною частиною договору, він ознайомлений та цілком згодний, беззаперечно підтвердив те, що свій примірник договору разом з усіма додатками, що підписуються в рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка» він отримав в день підписання договору. ОСОБА_1 також підтвердив, що до моменту укладення договору він попередньо ознайомлений у письмовій формі з основними умовами надання кредиту, в тому числі, його вартістю, особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про сукупну вартість кредиту, інформацією щодо вартості, видів та предметів супутніх послуг, а також будь-якою іншою інформацією щодо кредиту, надання якої передбачено нормами Закону України « Про захист прав споживачів» та нормативними документами НБУ, які йому роз`яснені, зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, та з якими він цілком згоден (п.6 Анкети-заяви).

Згідно додатку до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка» від 04.12.2013 ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , які є сторонами договору, укладеного шляхом акцептування клієнтом Публічної пропозиції Банку на комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі договір) погодили наступне: на підставі Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка», наданої клієнтом, банк відкрив рахунок № НОМЕР_2 у валюті гривня та випустив міжнародну платіжну картку DMC Gold, строком дії 2 роки з моменту її випуску; ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) - 75000,00 грн; сума встановлено кредитної лінії на дату укладення договору 4100,00 грн; строк дії кредитної лінії 1 рік з можливістю пролонгації кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору; процентна ставка -15% річних для торгових операцій та/або операцій зняття готівки; порядок повернення кредиту щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 7% від суми заборгованості, мінімум 50 грн (а.с.16-17)

Як стверджує представника позивача, після укладення між сторонами Угоди, банком було випущено для відповідача чотири платіжні картки: World Debit Mastercard 5355хххххххх2117; Debit Gold MasterСard 5168хххххххх3236; Debit Gold MasterСard 5168хххххххх4133; World Debit Mastercard 5355хххххххх1565.

Банк належним чином виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, якими відповідач активно користувався, що підтверджується випискою по рахунку з кредитною карткою World Debit Mastercard (договір №630060976) за період з 04.12.2013 по 09.02.2025, у якій відображені операції по зняттю готівки та по розрахунках в торгівельних точках за рахунок кредитування та встановлення відновлювальної кредитної лінії на суми, які вказані позивачем у розрахунку заборгованості (а. с. 22-79).

Суд зауважує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою

Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц від 25.05.2021 належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Окреслені норми дають підстави для висновку, що саме банківські виписки з рахунків позичальника є належними й допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Отже, суд вважає надані позивачем виписки по рахунку ОСОБА_1 належними та допустимим доказами руху коштів по рахунку відповідача та доказом отримання останнім кредитних коштів в межах кредитного договору.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 630060976 від 04.12.2013, заборгованість ОСОБА_1 становить 1855569,71 грн, з яких: 1468778,21 грн прострочене тіло кредиту; 386775,30 грн відсотки за користування кредитом та 16,20 грн овердрафт (несанкціонована заборгованість) (а. с. 11-14).

Таким чином, наданий позивачем розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом надання банком кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом, нарахування банком відсотків, а також часткове погашення позичальником заборгованості за кредитним договором.

Вказана сума заборгованості встановлена на підставі наданих суду доказів та день ухвалення рішення не оспорюється відповідачем. Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів щодо спростування розміру суми заборгованості за даним кредитним договором.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Альфа-Банк» змінило назву (найменування) на АТ «Сенс Банк». При цьому, організаційно-правова форма даної юридичної особи і її ідентифікаційний код залишились незмінними.

Вищевказане також підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, доступ до якого є публічним.

Судом прийнято до уваги, що сама лише зміна найменування юридичної особи, зокрема її місцезнаходження, не означають її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Відповідно, дана обставина не має наслідком правонаступництво.

АТ «Сенс Банк» 12.12.2024 та 30.04.2025 на адресу позичальника ОСОБА_1 направлялась досудова вимога про виконання договірних зобов`язань, а саме АТ «Сенс Банк» вимагає протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме: 1480431,25 грн, що підтверджується копією письмової вимоги (повідомлення), списком відправлень та описом вкладень у цінний лист (а. с. 80-83, 84-89).

Вказані вимоги залишені відповідачем без реагування.

Тобто, відповідач свідомо не скористався своїм правом на дотримання строку для погашення заборгованості за кредитним договором.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно із статтею 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтями 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеному у ст. 13 ЦПК України саме відповідач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, визначає докази, якими підтверджуються його заперечення проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. Правом на подання відзиву на позовну заяву, у якому відповідач міг би викласти свої заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими вона не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, не скористався. Відповідачем не оспорювався факт отримання ним кредитних коштів та не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача. При цьому, судом враховується стандарт доказування «більшої вірогідності».

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору №630060976 від 04.12.2013 у загальному розмірі 1855569,71 грн, з яких: 1468778,21 грн прострочене тіло кредиту; 386775,30 грн відсотки за користування кредитом та 16,20 грн овердрафт (несанкціонована заборгованість), підлягають задоволенню.

Задовольнивши позов, суд вирішує долю судових витрат, понесених позивачем.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору та понесених ним витрат на професійну правову допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому з відповідача слід стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 22266,84 грн.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих

послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові від 14.11.2024 у справі № 161/629/23 Верховний Суд зробив висновок про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Подібні правові висновки також були викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).

Заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим про що, зокрема, зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України».

Суду не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Цимбалом В. І., та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, розрахунку таких витрат.

Також, витрати за отримання рішення суду у розмірі 225,00 грн заявлені на майбутнє, до ухвалення судового рішення по справі та набрання ним законної сили.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що адвокат Цимбал В. І. здійснює свою діяльність в Адвокатському об`єднанні «СмартЛекс», з яким позивач уклав договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 (том 1, а. .с. 98-104).

Кредитором за цим договором є саме Адвокатське об`єднання «СмартЛекс».

Під час судового засідання представник позивача пояснив, що витрати за надання послуг у розмірі 146262,22 грн обраховувалися, виходячи із розрахунку (формули), зазначеного у п. 3.1. договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025.

При цьому повідомив, що він фактично представляє інтереси позивача на підставі довіреності № 024539/25 від 22.07.2025 (том 2, а. с. 29).

Враховуючи викладене, а також відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, суд відмовляє у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу у зв`язку з недоведеністю у повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись статтями 11, 16, 516, 517, 536, 549, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 43, 82, 89, 128, 130, 131, 141, 211, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 630060976 від 04.12.2013 у загальному розмірі 1855569,71 грн, з яких: 1468778,21 грн прострочене тіло кредиту; 386775,30 грн відсотки за користування кредитом та 16,20 грн овердрафт (несанкціонована заборгованість).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 22266,84 грн.

У задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Направити ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням, копію заочного рішення протягом двох днів з дня його проголошення і роз`яснити, що він має право протягом тридцяти днів з дня його проголошення, подати до суду заяву про перегляд заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст заочного рішення складений і підписаний 09.01.2026.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» (адреса: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Суддя А. О. Бойко