Ухвала суду № 133195842, 09.01.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/5034/25

6/583/2/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Сидоренка Р.В.,

з участю секретаря судового засідання Верби Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду, -

Встановив:

30.12.2025 р. ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про розстрочку виконання рішення, в якому просить розстрочити сплату заборгованості, визначену згідно рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.11.2025 р. по справі № 583/5034/25, яке вступило в законну силу 08.10.2018 року яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за договором про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії №TDB.2021.0441.17244 від 17 червня 2021 року у розмірі 25419,71 грн та в рахунок відшкодування судових витрат 4422,40 грн, а всього стягнути 29842 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот сорок дві) гривні 11 копійок, на 12 місяців. клопотання мотивує фінансовою неспроможністю відразу виконати судове рішення через втрату роботи

Відповідач звернулась до суду із заявою про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримує.

Від представника позивача надійшла заява із проханням провести розгляд справи по суті за відсутності представника позивача, не заперечують проти винесення заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що заяву слід повернути заявнику без розгляду з огляду на наступне.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Саме такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018 (провадження № 61-40258ав18).

В своїй заяві про розстрочку виконання рішення суду, заявник вказує на те, що вона втратила роботу. Будь-яких доказів втрати роботи, або того, що у неї робота була раніше ОСОБА_1 не надає. Разом з тим ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували виняткові випадки, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона втратила роботу, що до того ж не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами, не є тими виключними обставинами, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Розстрочка, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд вважає, що заявником не надано доказів випадку винятковості, який відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України є обов`язковою умовою для розстрочення виконання рішення суду, а скрутне матеріальне становище не має характеру особливої або виняткової обставини.

Враховуючи викладене, зазначені ОСОБА_1 обставини в розумінні статті 435 ЦПК України не є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 серпня 2025 року або роблять його неможливим, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.81,247, 260, 261, 353,435 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду26.11.2025 р. по справі № 583/5034/25 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 15 днів з часу її проголошення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко