Рішення № 133191818, 08.01.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3255/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року с-ще.Овідіополь

Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Спічак В.О.

за участю: секретаря судового засідання Лизогубенко Владлени Олександрівни,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3А, код ЄДРПОУ: 41350844, треті особи: Приватний виконавець Парфьонов Г.В., місцезнаходження: 68133, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Кочкувате, вул. Карла Маркса, буд. 1, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., місцезнаходження: 02068, м. Київ, пр-т. Григоренка, 15, прим. 3, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого напису № 28439 від 23.09.2021 року, який вчинено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Одеської області Бригідою Володимиром Олександровичем таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем було відкрито виконавче провадження № 67251614. Підставою для відкриття виконавчого провадження № 67251614 став виконавчий напис № 28439, виданий 23 вересня 2021 року виданий Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Одеської області Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з позивачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» заборгованості у розмірі 37 346,00 гривень.

Позивачка вважає, що даний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача, кредитний договір № AG7486376 від 22.10.2019 року не був нотаріально посвідчений, та взагалі між позивачкою та ТОВ «ФК «Дінеро» не укладався.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 20 червня 2025 року було відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», треті особи: Приватний виконавець Парфьонов Г.В., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 26 серпня 2025 року було Витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича належним чином завірені копії матеріалів нотаріальної справи, а саме: документів, які підтверджують безспірність вимог стягувача та на підставі яких було вчинено виконавчий напис №28439 від 23.09.2021 року.

Ухвалою від 25 листопада 2025 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, до суду подала заяву, у якій просила провести розгляд справи без участі сторони позивача.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Треті особи Приватний виконавець Парфьонов Г.В. та Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заяв про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.

Суд у зв`язку з неявкою сторін справи та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, ухвалив слухати справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Одеської області Бригідою Володимиром Олександровичем було видано 23 вересня 2021 року виконавчий напис № 28439 про стягнення з ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» (код ЄДРПОУ: 41350844), стягнуто заборгованість у розмірі 37 346,00 гривень.

В подальшому на підставі цього виконавчого напису 23 жовтня 2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем було відкрито виконавче провадження № 67251614.

23 жовтня 2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем було відкрито виконавче провадження № 67251614.

23.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. у виконавчому провадженні № 67251614 при примусовому виконанні виконавчого напису № 28439 від 23.09.2021 р. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди.

23.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. у виконавчому провадженні № 67251614 при примусовому виконанні виконавчого напису № 28439 від 23.09.2021 р. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

23.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. у виконавчому провадженні № 67251614 при примусовому виконанні виконавчого напису № 28439 від 23.09.2021 р. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди.

18.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. у виконавчому провадженні № 67251614 при примусовому виконанні виконавчого напису № 28439 від 23.09.2021 р. винесено постанову про арешт коштів боржника.

16.05.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. у виконавчому провадженні № 67251614 при примусовому виконанні виконавчого напису № 28439 від 23.09.2021 р. винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних.

IV. Норми права, які застосував суд.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII (чинною на момент виникнення спірних правовідносин), нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, зі змінами та доповненнями до нього.

У статті 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з підпунктами 1.1., 1.2. пункту 1, підпунктами 3.1., 3.5. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано, а також: визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.»; зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Згідно правового висновку Великої палати Верховного суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 23 вересня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до п. 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих написів), нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Тобто, на день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку передбачала можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Суду не надано доказів того, що укладений кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально.

Тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса такими, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

У постанові від 13.10.2021 року у справі № 554/6777/17-ц Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення.

Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.11.2021 року у справі № 758/14854/20, учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Суду не надано доказів того, що укладений кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, було посвідчено нотаріально. Разом із цим з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, чи направлялась стягувачем вимога боржникові про погашення суми заборгованості за кредитом (усунення порушень вимог кредитного договору).

Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Вирішуючи питання по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з принципу змагальності сторін, закріпленому в статті 12 ЦПК України, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовані та підлягають задоволенню, а виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки при винесенні спірного виконавчого напису не було дотримано норм Закону України «Про нотаріат» та порядку вчинення нотаріальних дій.

Оцінивши в сукупності докази, суд робить висновок щодо необхідності задоволення позову.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за позовну заяву в розмірі 1211, 20грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає у АДРЕСА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3А, код ЄДРПОУ: 41350844, треті особи: Приватний виконавець Парфьонов Г.В., місцезнаходження: 68133, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Кочкувате, вул. Карла Маркса, буд. 1, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., місцезнаходження: 02068, м. Київ, пр-т. Григоренка, 15, прим. 3, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити;

Визнати виконавчий напис № 28439 від 23.09.2021 року, який вчинено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Одеської області Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення заборгованності з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3А, код ЄДРПОУ: 41350844 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Спічак В.О.