Рішення № 133186130, 08.01.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4866/25

Провадження № 2/362/827/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами на підставі ч. 2 ст. 246 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційний витрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу,

в с т а н о в и в:

У липні 2025 року представник Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) Попов В.Є. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ 3% річних у розмірі 6781 та інфляційні втрати у розмірі 36 885,45 грн. та понесені судові витрати у розмірі 3028 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 09.04.2019 року, приблизно о 19:40 на автодорозі Київ-Одеса, мала місце ДТП за участю автомобіля «ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Daf», д.н.з. НОМЕР_2 . У результаті ДТП автомобіль «Daf», д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження та матеріальні збитки. Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.07.2019 року відповідача визнано винним у скоєнні ДТП, передбаченого ст. 124 КУпАП. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2021 року з ОСОБА_1 на користь МТСБУ стягнуто завдані збитки в порядку регресу в розмірі 63 274,31 коп. та судові витрати. Позивач звернувся до приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості у примусовому порядку. Приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №70412207. Станом на даний час рішення суду від 03.12.2021 року не виконане. З урахуванням вищезазначеного, позивач зазначає, що має право на стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення, починаючи з наступного дня винесення рішення суду по справі №357/12822/20, а саме з 04.12.2021 року та до дня подання позовної заяви до суду 29.06.2025 року. Загальний розмір інфляційних витрат за вказані періоди складає 36885,45 грн. Загальна сума відсотків річних за користування грошовими коштами за період з 04.12.2021 по 29.06.2025 року складає 6 781,62 грн.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с. 19-20).

У встановлений в ухвалі суду строк, позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 27).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують (а.с. 4).

ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за останнім відомим місцем реєстрації (а.с. 30), правом подати відзив на позовну заяву не скористався, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як передбачено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУ грошові кошти в сумі 63274, 31 грн. та 2102,00 грн. у відшкодування судових витрат.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області від 24.11.2022 року відкрито виконавче провадження №70412207 з примусового виконання виконавчого листа №357/12822/20, виданого 16.02.2022 року Васильківським міськрайонним судом Київської області (а.с.11).

Позивач зазначає, що зазначене судове рішення не виконано, заборгованість по виконавчому провадженню залишається не сплаченим.

Згідно з поданим позивачем розрахунком за період з 04.12.2021 року по 29.06.2025 року розмір інфляційних витрат становить 36 885,45 грн., розмір 3% річних становить 6781,62 грн. (а.с.13-14).

Згідно з частиною другоюстатті 509 ЦК Українизобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За змістом ст. 524,533-535і625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Тому, приписи розділу І книги 5ЦК Українипоширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5ЦК України).

Отже, устатті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц.

У постанові від 16 травня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 686/21962/15-ц відступила від правових висновків, зроблених Верховним Судом України у постановах від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України); та від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, який полягав у тому, що дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ятастатті 11 ЦК України не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК Україниу разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин.

Правовий аналіз положень ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, в тому числі і за договором страхування, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбаченихстаттею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

У постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 520/16692/16-ц зазначено, що: «відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця Українигривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Аналізуючи наведені норми матеріального права, правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, необхідно дійти висновку про те, що грошове зобов`язання це цивільне правовідношення, в якому праву вимоги кредитора кореспондує юридичний обов`язок боржника здійснити відповідний платіж, тобто вчинити дію, що полягає у передачі грошей.

Таким чином, наявність судового рішення про стягнення суми, яке боржник не виконав, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, передбачено статтею 625 цього Кодексу.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 22 березня 2017 року у справі № 6-2311цс16 та Верховним Судом не встановлено підстав для відступлення від неї.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 04.12.2021 року по 29.06.2025 року розмір інфляційних втрат в розмірі 36 885,45 грн., 3% річних в розмірі 6781,62 грн. через невиконання рішення суду.

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи.

У зв`язку з несплатою відповідачем коштів, стягнутих за рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2021 року, позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні втрати та 3 % річних за період з 04.12.2021 року по 29.06.2025 року.

Таким чином, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, оцінюючи належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 36 885,45 грн., 3% річних в розмірі 6781,62 грн. через невиконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3028,00 грн. судового збору.

Керуючись статтями 3, 6, 15, 509, 524, 533, 546, 570, 610, 625 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційний витрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України 3% річних в розмірі 6781,62 грн. та інфляційні втрати в розмірі 36 885,45 грн., що в загальному розмірі становить 36 885,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Моторно (транспортне) страхове бюро України, юридична адреса: 02154, м. Київ, бульвар Русанівський, 8, код ЄДРПОУ 21647131.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складено 08.01.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко