Рішення № 133182730, 09.01.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

09 січня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/1082/25 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Відділу освіти Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області,

код ЄДРПОУ 44104357, вул. Святомиколаївська, 92, селище Ріпки, Чернігівський район, Чернігівська область, 15000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд»,

код ЄДРПОУ 43081533, вул. Івана Мазепи, 61-Б, м. Чернігів, 14001

Предмет спору: про стягнення 57 402,46 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Відділ освіти Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд», у якому просить суд стягнути з відповідача зайво сплачені кошти на оплату виконаних будівельних робіт внаслідок необґрунтованих та документально не підтверджених витрат на перевезення сміття у розмірі 57 402,46 грн.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

Також ухвалою від 04.11.2025 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- відповідачу - п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;

- позивачу - п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;

- відповідачу - п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

Ухвала суду від 04.11.2025 була доставлена відповідачу в його Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 04.11.2025 о 20:54, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Отже, останнім днем для подання відповідачем відзиву є 20.11.2025.

Ухвалою суду від 05.11.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду та відповідачу доказів сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

07.11.2025 позивач через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 10.11.2025 продовжено розгляд справи.

18.11.2025 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав до суду відзив на позовну заяву з доданими до нього документами.

Суд прийняв до розгляду поданий відповідачем відзив з доданими до нього документами, як такий, що поданий у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, а спір вирішується з його урахуванням.

20.11.2025 позивач через підсистему «Електронний суд» подав до суду відповідь на відзив.

22.11.2025 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав до суду заперечення.

24.11.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява про відмову від відповіді на відзив, у якій він просить не враховувати цю заяву по суті, оскільки вона не містить нових аргументів та доказів.

Ухвалою суду від 26.11.2025 залишено без розгляду відповідь позивача на відзив та заперечення відповідачу на цю відповідь.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на понесення зайвих витрат на оплату виконаних будівельних робіт (перевезення сміття на полігон твердих побутових відходів) у сумі 57 402,46 грн за договорами підряду № 154 від 25.09.2024, №17 від 14.03.2023, №82 від 15.08.2023, оскільки такі витрати є необґрунтовані, документально не підтвердженні та безпідставно включені до актів виконаних робіт.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні, враховуючи таке:

- сторонами в установленому порядку складено і підписано акти приймання виконаних будівельних робіт ( форми № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3). Таким чином, позивач прийняв виконані роботи, не заявивши при цьому про допущення виконавцем робіт будь-яких відступів від умов договору чи наявність інших недоліків;

- акт ревізії не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

Інші заяви по суті були залишені судом без розгляду.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

За результатами проведеної процедури публічної закупівлі 14.03.2023 Відділ освіти Ріпкинської селищної ради (далі Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд» (далі - Виконавець) уклали договір підряду №17 (далі Договір підряду №17), за умовами п. 1.1 якого Замовник доручив, а Виконавець повинен виконати роботи а саме: «Капітальний ремонт (улаштування санітарних вузлів та підлоги) у найпростішому укритті Ріпкинського ліцею імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради, розташованому за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт. Ріпки, вул. Святомиколаївська, буд. 43» (ДК 021:2015 45453000-7 «Капітальний ремонт і реставрація») і здати їх Замовнику.

Відповідно до п. 2.1 Договору підряду №17 Виконавець повинен передати Замовнику роботи, передбачені цим Договором, якість яких відповідає умовам затвердженої кошторисної документації на Об`єкт, державним стандартам, будівельним нормам та іншим нормативно-правовим актам у сфері будівництва чинним на території України.

Згідно з п. 2.2 Договору підряду № 17 виконані роботи, якість яких не відповідає вимогам затвердженої кошторисної документації на Об`єкт, державним стандартам, будівельним нормам та іншим нормативно-правовим актам у сфері будівництва чинним на території України, вважаються невиконаними.

Вартість будівництва визначається з урахуванням кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», кошторисної документації, пропозиції Виконавця та вимог чинного законодавства (п. 3.1 Договору підряду №17).

Ціна цього Договору становить 1 494 705,04 грн, у тому числі ПДВ 249 117,51 грн (п. 3.2 Договору підряду №17 у редакції Додаткової угоди №3 від 25.09.2023).

Відповідно до п. 4.2 Договору підряду №17 Замовник проводить розрахунки за виконані роботи на підставі підписаних Сторонами актів форми № КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форми № КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати), при цьому Сторони домовилися про те, що строк (термін) оплати Замовником виконаних Виконавцем робіт визначається відкладальною обставиною, а саме після надходження коштів з бюджету на рахунок Замовника за проведення робіт, які є предметом даного Договору.

Пунктом 4.5 Договору підряду №17 передбачено, що при погодженні вартості робіт Замовник перевіряє показники матеріально-технічних ресурсів, при виявлені завищених показників Замовник має право відкласти підписання актів за формами КБ-2в, КБ-3 до досягнення взаємної згоди Сторін з цього питання.

Згідно з п. 6.2.4 Договору підряду №17 Замовник має право відмовитися від прийняття та оплати виконаних робіт у разі виявлення недоліків. Повернути документи Виконавцю без здійснення оплати у разі неналежного оформлення документів.

Цей Договір діє з дати укладання до 31.12.2023 (п. 10.1 Договору підряду №17).

Відповідно до розділу 12 Договору підряду №17 невід`ємною частиною цього Договору є:

Додаток № 1 розрахунок договірної ціни та локальні кошториси до неї.

Додаток № 2 календарний графік виконання робіт.

Додаток № 3 підсумкова відомість ресурсів.

Замовник та Виконавець підписали акт приймання виконаних будівельних робіт №3 від 28.08.2023 за Договором підряду №17 (за серпень 2023 року) на загальну суму 679 237,75 грн, до якого включені роботи з перевезення сміття до 40 км у кількості 24,177 т на суму 8923,49 грн.

Вказаний акт підписаний Замовником без будь-яких зауважень.

За результатами проведеної процедури публічної закупівлі 15.08.2023 Відділ освіти Ріпкинської селищної ради (далі Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд» (далі - Виконавець) уклали договір підряду №82 (далі Договір підряду №82), за умовами п. 1.1 якого Замовник доручив, а Виконавець повинен виконати роботи а саме: «Капітальний ремонт (улаштування санітарних вузлів та підлоги) у найпростішому укритті Ріпкинського ліцею імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради, розташованому за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт. Ріпки, вул. Святомиколаївська, буд. 43» (Коригування) (ДК 021:2015 45453000-7 «Капітальний ремонт і реставрація») і здати їх Замовнику.

Пункти 2.1, 2.2, 3.1, 4.5, 6.2.4 Договору підряду №82 є аналогічними відповідним пунктам Договору підряду №17.

Ціна цього Договору становить 1 756 941,17 грн, у тому числі ПДВ 292 823,53 грн (п. 3.2 Договору підряду №82).

Відповідно до п. 4.2 Договору підряду №82 Замовник проводить розрахунки за виконані роботи на підставі підписаних Сторонами актів форми № КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форми № КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати) протягом 5 робочих днів після надходження коштів. При цьому Сторони домовилися про те, що строк (термін) оплати Замовником виконаних Виконавцем робіт визначається відкладальною обставиною, а саме після надходження коштів з бюджету на рахунок Замовника за проведення робіт, які є предметом даного Договору.

Цей Договір діє з дати укладання до 31.12.2023 (п. 10.1 Договору підряду №82).

Відповідно до розділу 12 Договору підряду №82 невід`ємною частиною цього Договору є:

Додаток № 1 розрахунок договірної ціни та локальні кошториси до неї.

Додаток № 2 календарний графік виконання робіт.

Додаток № 3 підсумкова відомість ресурсів.

Замовник та Виконавець підписали акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 31.08.2023 за Договором підряду №82 (за серпень 2023 року) на загальну суму 1 505 686,18 грн, до якого включені роботи з перевезення сміття до 40 км у кількості 41,274 т на суму 14 311,35 грн.

Вказаний акт підписаний Замовником без будь-яких зауважень.

За результатами проведеної процедури публічної закупівлі 25.09.2024 Відділ освіти Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (далі Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд» (далі - Підрядник) уклали договір підряду №154 (далі Договір підряду №154), за умовами п. 1.1 якого Виконавець зобов`язався виконати роботи, а саме: «Капітальний ремонт харчоблоку та їдальні Ріпкинського ліцею імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради за адресою: вул. Святомиколаївська, 43, смт Ріпки Чернігівського району Чернігівської області» (код ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), а Замовник зобов`язався прийняти і оплатити такі роботи за цінами, які зазначені у договірній ціні (Додаток 1), яка додається до Договору і є його невід`ємною частиною.

Пункти 2.1, 2.2, 3.1, 4.5, 6.2.4 Договору підряду №154 є аналогічними відповідним пунктам Договору підряду №17.

Ціна цього Договору становить 8 603 909,76 грн, у тому числі ПДВ 1 433 984,96 грн (п. 3.2 Договору підряду №154 у редакції Додаткової угоди №3 від 31.03.2025).

Відповідно до п. 4.2 Договору підряду №154 Замовник проводить розрахунки за виконані роботи на підставі підписаних Сторонами актів форми № КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форми № КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати), при цьому Сторони домовилися про те, що строк (термін) оплати Замовником виконаних Виконавцем робіт визначається відкладальною обставиною, а саме після надходження коштів з бюджету на рахунок Замовника за проведення робіт, які є предметом даного Договору, але не пізніше 30 банківських днів.

Цей Договір діє з дати укладання до 31.12.2025 (п. 10.1 Договору підряду №154 у редакції Додаткової угоди №1 від 23.12.2024).

Відповідно до розділу 12 Договору підряду №154 невід`ємною частиною цього Договору є:

Додаток № 1 розрахунок договірної ціни та локальні кошториси до неї.

Додаток № 2 календарний графік виконання робіт.

Додаток № 3 підсумкова відомість ресурсів.

Додаток № 4 план фінансування.

Замовник та Підрядник підписали акт приймання виконаних будівельних робіт №2 від 10.12.2024 за Договором підряду №154 (за листопад 2024 року) на загальну суму 1 157 760,06 грн, до якого включені роботи з перевезення сміття до 40 км у кількості 73,683 т на суму 24600,54 грн.

Вказаний акт підписаний Замовником без будь-яких зауважень.

Спірні роботи з перевезення сміття до 40 км були включені до локальних кошторисів на будівельні роботи та підсумкових відомостей ресурсів, які є Додатками №1 та №3 до Договорів підряду №17, №82 та №154.

У зведеному кошторисному розрахунку вартості об`єкта будівництва зазначена сума коштів на сплату за розміщення/захоронення на полігоні ТПВ (тарифи на послуги КП «АТП-2528 - 52,98м. куб. *43,5 грн/м.куб) у розмірі 2,301 тис. грн.

При цьому, до локальних кошторисів і актів приймання виконаних будівельних робіт №3 від 28.08.2023 (за серпень 2023 року); №1 від 31.08.2023 (за серпень 2023 року); №2 від 10.12.2024 (за листопад 2024 року) вартість робіт саме з розміщення/захоронення сміття на полігоні ТПВ не включалась, а одиниця виміру роботи визначалась в тонах.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на виконання пункту 5.1.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на I квартал 2025 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Відділу освіти Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області за період з 01.01.2021 по 31.12.2024, про що складено акт №262503-30/16 від 30.05.2025.

В акті ревізії №262503-30/16 від 30.05.2025, серед іншого, зазначено про те, що дослідженням дотримання Підрядником (ТОВ «Чернігів Буд») Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 15.06.2021 №156 (далі РЕКНр) встановлено наступне:

- відповідно до актів в. №КБ-2в Підрядником здійснено перевезення на 40 км з об`єкту будівництва «Капітальний ремонт (улаштування санітарних вузлів та підлоги) у найпростішому укритті Ріпкинського ліцею імені Софії Русової» сміття в кількості 65,447 т на суму 23 234,75 грн (Договір №17, №82) та перевезення сміття з об`єкту «Капітальний ремонт харчоблоку та їдальні Ріпкинського ліцею імені Софії Русової» в кількості 73,683 т на суму 24 600,54 грн (Договір №154);

- згідно з проектно-кошторисною документацією сміття повинно вивозитися на міський полігон твердих побутових відходів та пункти прийому ПАО «Вторчермет»;

- проте підрядником в ході проведення зустрічної перевірки підтверджуючих документів на вивіз сміття не надано, тобто не надані докази щодо вивозу сміття на відстань 40 км від об`єкта будівництва;

- згідно з п. 1.14 РЕКНр вага будівельного сміття, наведено у нормах, прийнята усереднено, та уточняється при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт;

- таким чином, ТОВ «Чернігів Буд» до актів ф. КБ-2в безпідставно включені витрати на перевезення сміття в загальній кількості 139,153 т на загальну суму 57 402,34 грн, чим порушено п. 1.14 РЕКНр та ч. 1 ст. 9 Закону №996. Як наслідок, Відділом освіти проведено зайвих видатків бюджетних коштів на загальну суму 57 402,34 грн, що призвело до завдання збитків бюджету громади на вказану суму.

Позивач направив відповідачу претензії від 24.06.2025 №01-17/395 та від 20.08.2025 №01-17/510, у яких просив відшкодувати зайво сплачені кошти за Договорами підряду №17, №182 та №154 за перевезення сміття у загальному розмірі 57 402,34 грн.

З метою з`ясування достовірності та правильності оплати вартості виконаних підрядних робіт за Договорами підряду №17, №182 та №154 Відділ освіти Ріпкинської селищної ради звернувся із запитами про надання інформації щодо перевезення ТОВ «Чернігів Буд» на полігон твердих побутових відходів у серпні 2023 року та грудні 2024 року до КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради, КП Ріпкинська ЖЕД та Добрянської селищної ради.

Комунальне підприємство «АТП-2528» ЧМР у листі від 18.09.2025 № 01-21/936 повідомило, що у спірний період договорів з ТОВ «Чернігів Буд» на здійснення прийому для видалення (оброблення) запитуваного виду відходів не укладало, а тому підтвердити зазначені факти перевезень сміття не має змоги.

Комунальне підприємство Ріпкинська житлово-експлуатаційна дільниця у своєму листі від 23.09.2025 № 46/01-10 повідомило, що за 2023-2024 роки послуги з перевезення твердих побутових відходів/сміття на полігон від ТОВ «Чернігів Буд» підприємством не надавались.

Позивач надав договір №56 від 01.04.2024 про надання послуг вивезення твердих відходів (відходи будівництва та знесення), укладений між КП Ріпкинська житлово-експлуатаційна дільниця та ТОВ «Чернігів Буд».

Добрянська селищна рада у своєму листі від 07.10.2025 № 02-11/1397 повідомила, що полігон твердих побутових відходів відсутній; договори з ТОВ «Чернігів Буд» на вивезення сміття не укладались.

Позивач вважає, що він поніс зайві витрати на оплату робіт з перевезення сміття на полігон твердих побутових відходів у сумі 57 402,46 грн, оскільки такі витрати є необґрунтовані, документально не підтверджені та були безпідставно включені до актів виконаних робіт.

Доказів сплати позивачу спірних коштів відповідач суду не надав.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).

Частиною 2 ст. 883 ЦК України передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (пункт 5.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.10.2024 у справі № 922/59/23, від 05.11.2024 у справі № 910/3987/20, від 26.06.2024 у справі № 922/3976/23.

Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права. Тобто, з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було би відновлення свого порушеного права особою. Крім того, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 761/12945/19, від 10.09.2024 у справі № 910/21221/21.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Виходячи з наведеного та в силу ст. 74 ГПК України, саме позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Як встановив суд, за результатами проведених процедур публічної закупівлі Відділ освіти Ріпкинської селищної ради та ТОВ «Чернігів Буд» уклали Договори підряду №17, №82 та №154, за умовами яких останній зобов`язався виконати роботи з капітального ремонту (улаштування санітарних вузлів та підлоги) у найпростішому укритті Ріпкинського ліцею імені Софії Русової та з капітального ремонту харчоблоку та їдальні Ріпкинського ліцею імені Софії Русової.

На виконання умов Договорів підряду №17, №82 та №154 відповідач виконав роботи з капітального ремонту Об`єктів, до складу яких увійшли роботи з перевезення сміття загальним обсягом 139,134 т на загальну суму 47 835,38 грн без ПДВ (57 402,46 грн з ПДВ), на підтвердження чого надано акти приймання виконаних будівельних робіт №3 від 28.08.2023 (за серпень 2023 року); №1 від 31.08.2023 (за серпень 2023 року); №2 від 10.12.2024 (за листопад 2024 року).

Вказані акти підписані Замовником без будь-яких зауважень.

Позивач вважає, що витрати на перевезення сміття на загальну суму 57 402,46 грн є необґрунтованими, документально не підтвердженими та були безпідставно включені до актів виконаних робіт, а відтак йому завдано збитків у розмірі 57 402,46 грн, які він поніс, сплативши відповідачу кошти за вказані роботи.

За приписами ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Наведені норми містять презумпцію обов`язку замовника здійснювати приймання роботи з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. Крім того, на замовника покладається обов`язок оглянути виконані роботи. Значення такого огляду полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи.

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений на замовника.

При цьому, зважаючи на норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» акт виконаних робіт (наданих послуг) належить до первинних документів і засвідчує факт здійснення господарської операції.

Пунктом 4.5 Договорів підряду №17, №82 та №154 передбачено, що при погодженні вартості робіт Замовник перевіряє показники матеріально-технічних ресурсів, при виявлені завищених показників Замовник має право відкласти підписання актів за формами КБ-2в, КБ-3 до досягнення взаємної згоди сторін з цього питання.

Таким чином, перевірка фактичного обсягу виконаних робіт та їх вартість, які включені до актів виконаних робіт, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.

Отже, враховуючи те, що замовник оглянув та прийняв за актами приймання виконаних будівельних робіт №3 від 28.08.2023 (за серпень 2023 року); №1 від 31.08.2023 (за серпень 2023 року); №2 від 10.12.2024 (за листопад 2024 року) виконані роботи, які підписані без будь-яких зауважень і застережень, позивач погодився з їх отриманням та вартістю.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 853 ЦК України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Отже, із правового аналізу ч. 1-3 ст. 853 ЦК України слідує, що ними врегульовані різні випадки з різними правовими наслідками.

Так, замовник, який при прийнятті робіт негайно не заявив про виявлені допущені у роботі відступи від умов договору або інші явні недоліки у виконаній роботі, втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Водночас замовник має право вже після прийняття робіт заявити про виявлені приховані недоліки (негайно після їх виявлення), тобто ті, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №922/2216/18.

Разом з тим, позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що після прийняття ним робіт він виявив відступи від умов договорів підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), а саме реального невиконання відповідачем робіт з перевезення сміття, які передбачені локальним кошторисами, тобто залишення відповідачем такого сміття на об`єкті будівництва.

При цьому суд вважає, що такі недоліки (невивезення сміття) є явними, а не прихованими, а відтак могли бути виявлені при звичайному способі прийняття робіт.

Оскільки позивач негайно при прийнятті спірних робіт не заявив про виявлені допущені у роботі відступи від умов договорів підряду, він втратив право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Доводи позивача фактично зводяться до того, що відповідач не надав документального підтвердження на вивіз сміття, які, як свідчать матеріали справи, виникли у нього лише після складання Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області акта ревізії №262503-30/16 від 30.05.2025. Тобто до цього часу позивач взагалі не мав до відповідача жодних претензій щодо невиконання ним спірних робіт.

Надані ж позивачем листи КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради від 18.09.2025 № 01-21/936, КП Ріпкинська ЖЕД від 23.09.2025 № 46/01-10 та Добрянської селищної ради від 07.10.2025 № 02-11/1397 не є належними доказами, які підтверджують невиконання відповідачем спірних робіт, оскільки останній міг вивозити сміття на інші полігони.

Ненадання відповідачем доказів саме розміщення/захоронення спірного сміття на полігоні твердих побутових відходів не свідчить про невиконання ним робіт саме з вивезення сміття, оскільки ці роботи не є тотожними, а доказів включення вартості захоронення до вартості вивезення позивач суду не надав.

Не надав позивач і доказів включення робіт з розміщення/захоронення спірного сміття до робіт з його вивезення, зважаючи на різні одиниці виміру таких робіт в метрах кубічних для захоронення та тонах для вивезення.

При цьому до локальних кошторисів і актів приймання виконаних будівельних робіт №3 від 28.08.2023 (за серпень 2023 року); №1 від 31.08.2023 (за серпень 2023 року); №2 від 10.12.2024 (за листопад 2024 року) вартість робіт саме з розміщення/захоронення сміття на полігоні ТПВ не включалась, позивачем сплачено лише роботи з його вивезення з об`єкту будівництва на відстань до 40 км.

Водночас, Договорами №17, №82, №154 не передбачено відшкодуванню позивачу збитків внаслідок порушення відповідачем встановлених законодавством правил щодо захоронення сміття, а наслідком вчинення відповідачем порушень у сфері управління відходами є відшкодування завданої шкоду у порядку та розмірах, встановлених законом України, що не стосується предмету позову.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно з пунктом 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 № 550 (зі змінами) (далі - Порядок № 550), акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 10 Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

У пункті 50 Порядку № 550 передбачено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16, від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19 викладено висновок про те, що акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами передачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

У контексті зазначеного об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.12.2025 у справі №915/222/24 конкретизувала, що акт ревізії Управління Держаудитслужби (яке є уповноваженим органом державного фінансового контролю), якщо він (акт) складений і оформлений із дотриманням законодавчо встановлених вимог, може бути належним доказом у розумінні статті 76 ГПК України. Такий акт ревізії має оцінюватися судом на загальних підставах, визначених статтею 86 ГПК України, разом з іншими доказами у справі. Акт ревізії є носієм доказової інформації, але не має заздалегідь встановленої сили і не звільняє сторону від обов`язку доведення обставин, на які вона посилається (частина перша статті 74 ГПК України).

Оцінивши наданий позивачем акт ревізії разом з іншими доказами у справі, суд дійшов висновку, що з огляду на недоведення позивачем належними та допустимими доказами обставин реального невиконання відповідачем спірних робіт, які при цьому були прийняті позивачем без будь-яких зауважень, цей акт сам по собі також не є належним та допустимим доказом невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаними Договорами підряду.

За наведених обставин, суд вважає, що у контексті спірних правовідносин, які склалися між сторонами, та виходячи із законодавчо визначеного змісту терміну «збитки» заявлена до стягнення з відповідача перерахована йому як виконавцю будівельних робіт за Договорами підряду №17, №82 та №154 сума не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України та статті 225 ГК України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивач не довів суду факту завдання йому збитків, що є підставою для відмови у позові.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат.

Оскільки у позові відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 14, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун