Рішення № 133182729, 09.01.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

09 січня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/1130/25

Господарський суд Чернігівської області у складі Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України»,

код ЄДРПОУ 31169745, вул. Євгенії Мірошниченко, буд. 10, м. Київ, 03057

до відповідача: ОСОБА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення 293 750,00 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Надра України» звернулось до суду з позовом до Хоменка Володимира Михайловича, у якому просить стягнути з відповідача 293 750,00 грн заборгованості за поставлений товар.

Процесуальні дії у справі.

У зв`язку з недодержанням позивачем вимог ст. 164 ГПК України ухвалою суду від 24.11.2025 позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.12.2025, направлена на адресу місцезнаходження відповідача ( АДРЕСА_1 , зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному демографічному реєстрі, повернулась неврученою на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній». Датою проставлення у поштовій довідці такої відмітки є 14.12.2025

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов, а днем вручення ухвали від 02.12.2025 є 14.12.2025.

Отже, останнім днем для подання відповідачем відзиву є 29.12.2025.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу будівельних матеріалів №585/18 від 22.12.2018 в частині сплати коштів за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 293 750,00 грн.

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

22.11.2018 Приватне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Надра України» (далі Продавець) та Фізична особа-підприємець Хоменко Володимир Михайлович (далі Покупець) уклали договір купівлі-продажу будівельних матеріалів №585/18 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов`язується до 31.12.2018 передати у власність Покупця будівельні матеріали, які були у використанні, та їх залишки (далі «Товар»), що будуть утворені після демонтажу аварійної Будівлі критої стоянки для цементування агрегатів, яка належить на праві власності Національній акціонерній компанії «Надра України», а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору.

Згідно з п.п. 1.1.1 п.1.1 Договору орієнтовна вартість Товару та орієнтований перелік Товару (відповідно до Актів про списання основних засобів від 08.04.2015, складених ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія») становить 236 460,00 грн з ПДВ.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що остаточне найменування (номенклатура, марка, тип), кількість Товару та його вартість будуть визначені Сторонами в Специфікації (додаток №1 до Договору), яка буде підписана Сторонами після проведення робіт з демонтажу.

Відповідно до п. 3.1 Договору орієнтовна вартість Договору становить 197 050,00 грн, крім того ПДВ 20% - 39 410,00 грн, разом з ПДВ 236 460,00 грн. По закінченню виконання робіт з демонтажу Сторонами буде додатково підписано Специфікацію (Додаток №1) до Договору, в якій буде визначено остаточне найменування (номенклатура, марка, тип) кількість Товару та його вартість.

Згідно з п. 4.1 Договору оплата вартості Товару проводиться в повному розмірі по факту поставки протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання обома Сторонами відповідного Акта приймання-передачі Товару, вказаного в рахунку-фактурі та видатковій накладній.

Місце поставки Товару: 15600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 56, Ніжинська НГРЕ (майданчик тимчасового зберігання) (п. 5.1 Договору).

За умовами п. 5.4, 5.8 Договору момент передачі Товару визначається днем підписання видаткової накладної в місці поставки, зазначеного в п. 5.1 цього Договору. Товар вважається поставленим по кількості відповідно до видаткових накладних.

17.04.2019 сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору, якою виклали, зокрема п. 3.1, 5.2 Договору у такій редакції:

«п. 3.1. Орієнтовна загальна вартість Товару за Договором становить 293 750,00 грн, в тому числі:

- орієнтовна вартість металобрухту в кількості 42,50 т (орієнтовно) 233 750,00 грн без ПДВ;

- орієнтовна вартість плит покриття ребристі в кількості 85 шт., стінові панелі 6,0 *0,90 м в кількості 10 шт., перемички бетонні в кількості 9 шт. 60 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 10 000,00 грн.

По закінченню виконання робіт з демонтажу, Сторонами буде додатково підписано Специфікацію (Додаток №1) до Договору, в якій буде визначено остаточне найменування (номенклатура, марка, тип) кількість Товару та його вартість».

«п. 5.2. Термін поставки: до 31.10.2019. Поставка здійснюється не пізніше наступного дня з моменту надходження від Покупця заявки на Товар. В заявці Покупець зазначає кількість Товару, що повинна постачатися у відповідній частині».

На підставі видаткових накладних №Н-00000011 від 06.09.2019 на суму 233 750,00 грн та №Н-00000012 від 06.09.2019 на суму 60 000,00 грн позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 293 750,00 грн.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.05.2023 здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Хоменка Володимира Михайловича.

Доказів сплати вартості поставленого товару у розмірі 293 750,00 грн відповідач суду не надав.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановив суд, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 293 750,00 грн, вартість якого останній після отримання товару позивачу не сплатив.

Доказів сплати коштів у розмірі 250 000,08 грн відповідач суду не надав.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив кошти за отриманий ним товар, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 293 750,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що статтею 52 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (ч.1).

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №640/16902/18 та від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 зазначено, що у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця її господарські зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за її зобов`язаннями, пов`язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Якщо спірні правовідносини виникли щодо виконання фізичною особою-підприємцем умов господарського договору, зобов`язання за яким у особи з втратою статусу фізичної особи-підприємця не припинилися, то спір відноситься до юрисдикції господарського суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №640/16902/18).

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Хоменка Володимира Михайловича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» (код ЄДРПОУ 31169745, вул. Євгенії Мірошниченко, буд. 10, м. Київ, 03057) 293 750,00 грн заборгованості за поставлений товар та 3525,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун