Постанова № 13318074, 23.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Горбенко К.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 року справа №2а-6597/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Горбенко К.П.

суддів: Лях О.П., Попов В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну Державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року у справі № 2а-6597/10/1270 за позовом Малого приватного підприємства «Руслан» до Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на той факт, що на підставі акту планової виїзної перевірки позивача від 16.07.2010 року № 662/23-19064267 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення від 23.07.2010 року № 0000682342/0 про донарахування податкових зобовязань з ПДВ у сумі 75600,00 грн. З рішенням відповідача від 23.07.2010 року № 0000682342/0 позивач не згоден, оскільки вважає висновок перевірки, зроблений у п. 2 акту, оскільки постачальниками позивача у грудні 2008 року було МПП «Полімеркровля» та ПП «Мок Спарта» у червні 2009 року. Загальна сума придбання товарів позивачем склала: у МПП «Полімеркровля» за грудень 2008 року 547520,89 грн. (у тому числі ПДВ 109504,17 грн.); у ПП «Мок Спарта» за червень 2009 року 254419,99 грн. (у тому числі ПДВ 42403,33 грн.). Усі операції з контрагентами підтверджені відповідними податковими накладними. Суми ПДВ, які позивач сплатив у операціях з вищезазначеними підприємствами були відображені ним у деклараціях з ПДВ за грудень 2008 року та за червень 2009 року, як суми податкового кредиту. Тобто позивачем не були порушені норми, що встановлені п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 23.07.2010 року № 0000682342/0 про донарахування податкових зобовязань з ПДВ у сумі 75600,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року позовні вимоги позивача були задоволені повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області № 0000682342/0 від 23.07.2010 року про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 75600,00 грн.

Не погодившись з винесеною постановою, Державна податкова інспекція у м. Красний Луч подала апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом, при винесенні рішення, норм матеріального і процесуального права. Апелянт просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким повністю відмовити позивачу у задоволені його позовних вимог.

Сторони у судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами І та апеляційної інстанції встановлено, що Мале приватне підприємство «Руслан» зареєстроване виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради 11.02.1993 року, внесено до ЄДРПОУ та є платником податку на додану вартість.

У січні 2009 року до ДПІ в м. Красний Луч позивачем було надано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2008 року, в якій сума податкового кредиту складає 109504 грн. У липні 2009 року позивачем було надано податкову декларацію з ПДВ за червень 2009 року, в якій сума податкового кредиту складає 42403 грн.

У звязку з наданням декларації відповідачем з 30.06.2010 року по 13.07.2010 року була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, якою було встановлено порушення п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами перевірки складено акт від 16.07.2010 року № 662/23-19064267, на підставі якого відповідачем було прийнято повідомлення рішення від 23.07.2010 року № 0000682342/0 про донарахування позивачу податкових зобовязань з ПДВ у сумі 75600,00 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив з того, що позивачем правомірно включено до сум податкового кредиту у грудні 2008 року 7997 грн., у червні 2009 року 42403 грн. Отже у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваного повідомлення рішення, тому податкове повідомлення рішення від 23.07.2010 року № 0000682342/0 підлягає скасуванню.

Таку свою позицію мотивував тим, що суми податкового кредиту підтверджені накладними, які складені з додержанням вимог п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, за наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Також суд першої інстанції вважає, що не є підставою для не зарахування сум до складу податкового кредиту неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача.

Проте колегія суддів не може погодитись з такою позицією суду першої інстанції з наступних підстав.

Предмет доказування у справах, повязаних із формуванням сум податкового кредиту з податку на додану вартість і бюджетного відшкодування з цього податку, становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. При перевірці наданих податкових накладних та інших первинних документів було встановлено, що МПП «Руслан» до складу податкового кредиту зайво віднесено суму ПДВ в розмірі 7997 грн. у грудні 2008 року без наявності податкової накладної (по МПП "Полімерпокрівля"), а також документів підтверджуючих факт придбання - тобто товаро-транспортної накладної , видаткової накладної. В зазначеному акті перевірки також зроблено висновок про те, що позивачем зайво до податкового кредиту також віднесено і суму ПДВ у розмірі 42403 грн. по підприємству «Мок-Спарта» за червень 2009 року на порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. Закону.

Згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 зазначеного Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари на вимогу їх отримувача.

Згідно аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства та звітності, наданої ПП «Мок-Спарта» до Ленінської МДПІ у м. Луганську, у підприємства відсутні трудові ресурси, власні або орендовані складські (виробничі) приміщення, необхідні для здійснення господарської діяльності.

Станом на 23.04.2010 року Ленінською МДПІ у м. Луганську було вжито всі необхідні заходи щодо встановлення документів фінансово-господарської діяльності, в зв'язку з чим у Ленінської МДПІ не було підстав для підтвердження як задекларованого підприємством податкового кредиту, так і податкового зобов'язання, про що складено акт невиїзної документальної перевірки ПП «Мок-Спарта» від 23.04.2010р. № 300/23-35773887. Згідно висновків даного акту ПП «Мок-Спарта» було завищено ПДВ за період з 01.11.2008 р. по 31.07.2009 р. у сумі 103039 грн., в тому числі й за червень 2009 р. в сумі 12041 грн. (період поставки товарів ПП «Мок-Спарта» постачальнику МПП «Руслан»).

Як вбачається з матеріалів справи, суду не були представлені в повному обсязі позивачем договори та акти прийому-передач по угодам, на підставі яких позивачем було задекларовано оспорювані суми податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.5, 11.7 статті 11 «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. за № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

МПП «Руслан» до перевірки не надано товарно-транспортної накладної, або копій супроводжувальних документів, або інших документів, що свідчать про транспортування ТМЦ або надання послуг, які передбачені вимогами чинного законодавства, від постачальників.

Ненадання позивачем суду вказаних вище документів може свідчити про безтоварність проведення операцій (угод).

Згідно ст.. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які перуть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірного свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем Державною податковою інспекцією в м. Красний Луч доведено факт правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення, у звязку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У звязку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального права та процесуального права, що відповідно до вимог статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлює скасування постанови суду першої інстанції, а у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2-а-6597/10/1270 задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2-а-6597/10/1270 за позовом Малого приватного підприємства «Руслан» до Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати.

Прийняти нову постанову:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства «Руслан» до Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення у повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді