Постанова № 13317817, 08.12.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2010 р. м.Чернівці Справа № 11/181

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гушилик С.М. при секретарі судового засідання Циганчук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м.Чернівці

до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Юпітер”

м.Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі 10332,05 грн. За участю представників: Від позивача Лупу К.К. юрисконсульт (дор. від 09.01.2008р.)

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м.Чернівці звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Юпітер” м.Чернівці про стягнення 10332,05 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з березня по вересень 2008 року, призначених відповідно до п."б", "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з березня по вересень 2008 року та довідок відповідача видані працівникам товариства а саме: гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, що визначають періоди їх роботи, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Ухвалою від 02.10.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи на 29.10.2008 року.

29.10.2008 року відповідач у судове засідання не зявився, у звязку з чим розгляд справи було перенесено на 19.11.2008 року.

В судовому засіданні 19.11.2008 року за клопотанням сторін оголошено перерву до 01.12.2008 року.

В своїх поясненнях на позов відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що згаданим громадянам слід було призначити пенсії на підставі ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому виплачені позивачем цим працівникам пенсії не підлягають відшкодуванню.

Ухвалою від 14.01.2009 року за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинено до вирішення по суті аналогічної справи № 13/88, в якій предметом розгляду стало відшкодування відповідачем пільгових пенсій згаданим вище працівникам за період з 01.04.2007р. по 01.03.2008р.

Ухвалою від 19.11.2010 року провадження у справі було поновлено та судове слухання призначено на 29.11.2010 року.

Ухвалою від 29.11.2010 року розгляд справи було відкладено на 08.12.2010 року в звязку з не явленням представника відповідача.

Представник відповідач у судове засідання 08.12.2010 року вдруге не зявився, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином, а тому проаналізувавши надані матеріали, суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору без його участі за наявними в ній документами.

В судовому засіданні 08.12.2010 року представник позивача підтримав свої вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідок та подань відповідача, гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 призначено пільгові пенсії на підставі статті 13 Закону України ”Про пенсійне забезпечення”.

Судовим слуханням встановлено, що позивач у березні-вересні 2008 року виплатив вказаним громадянам пільгові пенсії у сумі 10332,05 грн., що підтверджується довідками банків. Дані кошти відповідачем не компенсовані.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України ”Про пенсійне забезпечення” у редакції від 05.11.1991 року підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - у 1996 році.

Законом України ”Про внесення змін і доповнень до статті 13 Закону України ”Про пенсійне забезпечення” N 198/96-ВР від 16.05.1996 року внесено зміни до згаданої норми права і визначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року, тобто з 1996 року підприємства повинні відшкодовувати 100 процентів витрат на виплату і доставку пенсій.

Пунктом 2 Закону України ”Про внесення змін до деяких законів України»N 1461-III від 17 лютого 2000 року вилучено частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а пункт 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено абзацом четвертим такого змісту: "Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року, і яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.2 вказаної Інструкції передбачено, що витрати на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Вище названі працівники, набули необхідного пільгового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах і представлені позивачем на отримання ними пільгової пенсії, а тому відшкодування витрат покладається саме на відповідача.

Органами Пенсійного фонду призначена пенсія вище названим працівникам на пільгових умовах з урахуванням уточнюючих довідок, які залучені до матеріалів справи.

Судовим слуханням з достовірністю встановлено, що відповідач не відшкодував позивачу суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з березня по вересень 2008 року, у звязку з чим з відповідача стягується 10332,05 грн. заборгованості по виплаті і доставці пільгових пенсій у березні-вересні 2008 року.

Судові витрати, у частині державного мита, покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись статтями 71, 87, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Юпітер” м.Чернівці, вул. Прутська, 18, (код 14272736):

·на користь Управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі м.Чернівці, вул. Головна, 245, (код 21430549) 10332,05 грн. заборгованості по виплаті і доставці пільгових пенсій;

·у дохід державного бюджету 103,32 грн. державного мита.

Відповідно до ч. 1 ст. 185, ч. 1-2 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.М. Гушилик