Ухвала суду № 13317461, 21.12.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2010 р. Справа № 19/1

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопромпідшипник»

до підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 39306 грн. 05 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник не зявився

від відповідача : представник не зявився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача коштів в сумі 39306 грн. 05 коп., з яких: 32790,59 грн. - основний борг, 1091,92 грн. - збитки від інфляції, 255,76 грн. - 3% річних, 1888,73 грн. - пеня, 3279,05 грн. - штраф. В обґрунтування вимог зазначає, що відповідачем порушено умови договору поставки від 16.07.2009 року № 1629 в частині оплати поставлених товарів.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.03.2010 року в справі №19/1 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопромпідшипник» до підприємця ОСОБА_1 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з рахунку підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопромпідшипник» 22643 грн. 94 коп. заборгованості, 226 грн. 40 коп. витрат по сплаті державного мита, 135 грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2010 року рішення господарського суду Рівненської області від 17.03.2010 року у справі №19/1 залишено без змін, апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1 без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2010 року касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення господарського суду Рівненської області від 17.03.2010 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2010 року у справі №19/1 скасовано в частині залишення без розгляду позовних вимог про стягнення інфляційних збитків, 3% річних, пені та штрафу. Справу №19/1 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Рівненської області. В решті рішення господарського суду Рівненської області від 17.03.2010 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2010 року у даній справі залишено без змін.

Позивач у судове засідання не зявився, проте 17.12.2010 року подав до суду заяву №13 про уточнення позовних вимог від 13.12.2010 року, якою просить суд стягнути з відповідача 2656 грн. 06 коп. інфляційних нарахувань, 2037 грн. 95 коп. пені. 2264 грн. 39 коп. штрафу та 833 грн. 30 коп. три відсотка річних.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання не зявився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3300106457640. Причин неявки в судове засідання не повідомив.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення інфляційних збитків, 3% річних, пені та штрафу підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.03.2010 року в справі №19/1 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопромпідшипник» до підприємця ОСОБА_1 встановлено наступне:

16 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопромпідшипник»(постачальник) та підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки № 1629. Відповідно до предмету договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити на нижчевказаних умовах підшипники, ремені приводні, кільця стопорні, ланцюги приводні, манжети та іншу продукцію виробничо-технічного призначення, названу в подальшому - товар, партіями, в асортименті, кількості і по цінах, вказаних в погоджених рахунках. Рахунок виставляється постачальником на основі заявки покупця.

Згідно розділу 3 договору «Умови розрахунків», покупець здійснює оплату кожної партії товару по відповідному рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі строку дії рахунку або на протязі 12 банківських днів з моменту передачі товару. Датою та фактом оплати рахується дата надходження безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника або дата внесення готівкових коштів в касу постачальника.

З наданих позивачем оригіналів накладних вбачається, що з 20.07.2009 року по 14.08.2009 року відповідачу відпущено товар на загальну суму 32790,59 грн., який відповідачем у визначені договором строки не оплачено.

Направлений позивачем на адресу відповідача лист № 393 від 29.10.2009 року з вимогою погасити заборгованість в сумі 32790,59 грн. залишений останнім без відповіді та задоволення.

Відпущені позивачем товари згідно накладних № 0308186 від 03.08.2009 р. на суму 383,64 грн. та № 0308113 від 03.08.2009 р. на суму 15459,52 грн. отримані відповідачем згідно довіреності № А-00269 від 03.08.2009 року, виданої гр. ОСОБА_2. Довіреність наявна в матеріалах справи.

Відпущені товари згідно накладної № 1408046 від 14.08.2009 року на суму 6800,78 грн. отримані відповідачем по довіреності №ЛАГ-00350 від 14.08.2009 року, виданої гр.ОСОБА_3. Довіреність наявна в матеріалах справи.

Товари за накладними № 2907046 від 29.07.2009 року на суму 320,76 грн. та № 2007068 від 20.07.2009 року на суму 9825,89 грн. отримувались відповідачем за довіреністю № 005 від 20.07.2009 року. Довіреність відсутня в матеріалах справи.

На вимоги суду позивачем не надано довіреності № 005 від 20.07.2009 року в підтвердження отримання відповідачем товарів за накладними №2907046 від 29.07.2009 року на суму 320,76 грн. та №2007068 від 20.07.2009 року на суму 9825,89 грн.. Таким чином позивачем документально підтверджено отримання товару відповідачем лише на загальну суму 22643,94 грн.

Враховуючи викладене, отримані відповідачем товари на загальну суму 22643,94 грн. за накладними від 03.08.2009 року та від 14.08.2009 року підлягали оплаті відповідно до 16.08.2009 року та до 29.08.2009 року.

Відповідно до п.8.4 Договору за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.8.5 Договору за порушення зобовязань по оплаті товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період прострочки від простроченої суми за кожен день прострочки платежу.

За неналежне виконання зобовязань позивачем на суму боргу нараховано пеню в розмірі 22643 грн. 94 коп. в період з 20.08.2009 року по 15.02.2010 року, яка становить 2037 грн. 95 коп..

З матеріалів справи вбачається, що строк оплати заборгованості в розмірі 22643,94 грн. настав 29.08.2009 року, відтак період нарахування пені становить з 29.08.2009 року по 15.02.2010 року. Згідно з розрахунком зробленим судом за вказаний період розмір пені становить 2174,75 грн.. Проте суд не може вийти за межі позовних вимог, тому стягненню підлягає пеня в розмірі 2037,95 грн..

Відповідно до п.8.6 Договору за порушення зобовязань по оплаті товару більше 30 календарних днів, Покупець сплачує постачальнику, додатковий штраф в розмірі 10% від неоплаченої суми шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, а також відшкодовує завдану шкоду.

За неналежне виконання зобовязань позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 10% від суми заборгованості 22643 грн. 94 коп., що становить 2264,39 грн..

За порушення строків оплати, відповідно до ст.625 ЦК України, позивачем на суму боргу за період з серпня 2009 року по жовтень 2010 року нараховано збитки від інфляції в розмірі 2656 грн. 06 коп. та три відсотки річних в розмірі 833 грн. 30 коп. Розрахунок перевірено судом.

З матеріалів справи вбачається, що строк оплати заборгованості в розмірі 22643,94 грн. настав 29.08.2009 року, відтак період нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних становить з 29.08.2009 року по 10.10.2010 року, відповідно згідно з розрахунком зробленим судом сума стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 2581,41 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 759,35 грн..

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2581,41 грн. інфляційних втрат, 2037,95 грн. пені., 2264 грн. 39 коп. штрафу та 759,35 грн. трьох відсотків річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов в частині стягнення інфляційних збитків, 3% річних, пені та штрафу задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідн. НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в КБ «Приватбанк»м.Рівне, МФО 333391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопромпідшипник» (61052, м. Харків, вул.Дмитрівська, 20, код ЄДРПОУ 31151565), р/р 26007000099198 в ПуАТ «СЕБ Банк»м.Київ, МФО 300175) 2581,41 грн. інфляційних втрат, 2037,95 грн. пені., 2264 грн. 39 коп. штрафу та 759,35 грн. трьох відсотків річних, витрати на оплату державного мита в розмірі 94,72 грн. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 98,05 грн..

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано “27” грудня 2010 року